- •3 Конструкторський розділ 23
- •1.2 Матеріал деталі та його властивості
- •2 Технологічний розділ
- •2.1 Визначення типу виробництва
- •2.5 Визначення операційних розмірів та допустимих відхилень на них
- •3.1 Проектування і розрахунок пристосування
- •3.2 Розрахунок пристосування
- •4 Економічний розділ
- •4.1.3 Визначення чисельності працюючих на механічній дільниці
- •4.1.4 Визначення середнього тарифно-кваліфікаційного розряду та
- •4.2 Економічна частина дипломного проекту
- •4.2.1 Розрахунок собівартості деталі
- •4.2.2 Визначення додаткових капітальних вкладень
- •4.2.3 Визначення фонду заробітної плати виробничих працівників
- •4.2.5 Техніко-економічні показники механічної дільниці
- •5 Охорона праці
- •5.1 Заходи щодо додержання вимог техніки безпеки та охорони праці на
- •5.2 Охорона навколишнього середовища на виробництві
1.2 Матеріал деталі та його властивості
Для виготовлення деталі корпус штовхача використовується матеріал – чавун СЧ20.
Таблиця 1.2 Хімічний склад чавуна СЧ20 ГОСТ1412-85
У відсотках
|
Вуглець C |
Кремінь Si |
Марганець Mn |
Хром Cr |
Нікель Ni |
Титан Ti |
Мідь Cu |
|
3,2 – 3,5 |
2,0 – 2,4 |
0,6 – 0,8 |
0,3 – 0,45 |
0,15 |
0,03–0,08 |
0,15–0,4 |
Таблиця 1.3 Механічні властивості чавуна СЧ20 ГОСТ 1412-85
|
Твердість по Брінеллю, НВ |
Gзг. (МПа) |
Gст. (МПа) |
τсер. (МПа) |
f(мм) при відстані між опорами, мм |
|
|
600 |
300 |
||||
|
170 – 241 |
420 |
800 |
200 |
9 |
3 |
2 Технологічний розділ
2.1 Визначення типу виробництва
Кількість деталей, які потрібно обробити, П = 1000 шт.
Маса деталі mд = 1,05кг. Згідно таблиці тип виробництва – середньосерійний.
Так як виробництво серійне, визначаємо величину партії запуску.
nзап
=
де П = 1000 штук
Рд – кількість робочих днів у році, Рд = 256
g – необхідний запас деталей на складі в днях. g = 5…8
шт.
Приймаємо n = 20 шт.
2.2 Вибір виду і метода одержання заготовки
Для виготовлення даної деталі можна прийняти наступні два варіанти заготовки:
1) відливка в пісчані форми ;
2) відливка в кокіль. Варіант 1

Рисунок 1 Заготовка – відливка в пісчані фopми .
Для виготовлення ливарної форми використовується ручне і машинне формування.
Формувальні
суміші повинні мати такі властивості:
вогнестійкість, пластичність, міцність,
газопроникність, піддатливість і
непригоряємість.
Вогнестійкість - здатність суміші не розм`якшуючись, витримати високі температури рідкого металу, що заливається в форму.
Пластичність - здатність суміші давати чіткий відбиток моделі (при виготовленні моделі) або стрижня.
Міцність - здатність ущільненої суміші зберігати форму без руйнування при транспортуванні готової форми і заливці її металом.
Газопроникність - здатність суміші пропускати через стінки форми і стрижень гази, що виділяються з металу.
Піддатливість - здатність суміші не перешкоджати лінійній усадці металу виливка.
Непригарність - здатність суміші не утворювати пригар піску на поверхні виливки.
Формувальні і стрижневі суміші виготовляють із кварцового піску і глини. Кварцевий пісок відіграє роль наповнювача, а глина – зв’язуючого матеріалу. Глина поліпшує такі властивості суміші, як вогнестійкість, міцність і пластичність, але погіршує газопроникність і піддатливість; кварцовий забезпечує гарну вогнестійкість і газопроникність.
Пригар попереджають введенням у суміш протипригарних добавок, таких як кам`яно-вугільний пил, тальк, графіт, що у вигляді припилу наносять на поверхню форми для чавунних виливків. Стрижні і порожнини форм для сталевих виливків фарбують протипригарними фарбами, які виготовляють із циркону, магнезиту, маршалиту.
Стрижні працюють у більш важких умовах, тому що вони оточені рідким металом з усіх боків. Тому стрижнева суміш повинна мати більш високу міцність, газопроникність і піддатливість. Для тонких і складних стрижнів у якості сполучної добавки використовують рідке скло, смоли, патоку та інше.
Піщано-глиниста
форма є разовою і служить для виготовлення
тільки одного виливка. Форма складається
із двох напівформ, що утворюють порожнину,
що
має
конфігурацію виливка, обмежену стінками
напівформ і стрижнями встановленими
на стрижневі знаки у формі. Для заливання
рідкого металу у формі виготовляють
вертикальні і горизонтальні канали, що
утворюють ливникову систему.
Недоліком виготовлення виливків у піщано-глинистих формах є невисока точність і недостатня якість поверхні; значні припуски на механічну обробку; утворення грубозернистої литої структури.
Варіант 2

Рисунок 2 Заготовка – відливка в кокіль.
Кокіль - металева форма, яка заповнюється розплавом під дією гравітаційних сил. На відміну від разової піщаної форми кокіль може бути використаний багаторазово. Таким чином, сутність лиття в кокілі полягає в застосуванні металевих матеріалів для виготовлення багаторазово використовуваних ливарних форм, металеві частини яких складають їх основу і формують конфігурацію і властивості виливки.
Ефективність виробництва виливків в кокіль, як, втім, і інших способів лиття, залежить від того, наскільки повно і правильно інженер-ливарник використовує переваги цього процесу, враховує його особливості і недоліки іумовах конкретного виробництва. Нижче наведені переваги лиття вкокіль на основі виробничого досвіду.
1.
Підвищення продуктивності праці в
результаті виключення трудомістких
операцій виотовлення суміші,
формування, очищення виливків від
пригару. Тому
використання
лиття в кокілі, за даними різних
підприємств, дозволяє в
2
- 3 рази підвищити продуктивність праці
в ливарному цеху, знизити
капітальні
витрати
при будівництві нових цехів і реконструкції
існуючих
за рахунок скорочення необхідних
виробничих площ,
витрат
на обладнання, очисні споруди. Підвищення
якості виливки, обумовлене використанням
металевої
форми,
підвищення стабільності показників
якості: механічних властивостей,структури,
щільності, шорсткості, точності розмірів
виливки.
2. Усунення або зменшення обсягу шкідливих для здоров'я операцій вибивк форм, очищення виливків від пригару, їх обрубки, загальне оздоровлення іполіпшення умов праці, менше забруднення навколишнього середовища.
3. Механізація та автоматизація процесу виготовлення виливки,обумовлена багаторазового використання кокіль. Для отримання виливки заданої якості легше здійснити автоматичне регулювання технологічних параметрів процесу. Автоматизація процесу дозволяє поліпшити якість виливків, підвищити ефективність виробництва, змінитихарактер праці ливарника-оператора, який керує роботою таких комплексів.
Цей спосіб лиття застосовують як правило в серійних і масовихвиробництвах. Ефективність лиття в кокіль зазвичай визначають у порівнянні з литтям впіщані форми. Економічний ефект досягається завдяки усуненню формувальної суміші, підвищенню якості виливки, його ефективність, зменшенняприпусків на обробку, зниження трудомісткості очищення і обдування виливки,механізації й автоматизації основних операцій і, як наслідок, підвищенню продуктивності і поліпшенню умов праці.
Лиття в кокіль слід віднести до трудо і ресурсозберігаючих, малоопераційним і маловідходних технологічним процесам, поліпшуючим умови праці в ливарних цехах і зменшує шкідливий вплив на навколишнє середовище.
2.3 Техніко-економічне обґрунтування вибору заготовки
Обґрунтування більш економічного варіанту заготовки виконуємо по коефіцієнту використання матеріалу (Кв.м.) та по зрівнянню вартості варіантів заготовки (Взаг).
Варіант 1 – відливка в пісчані форми
-
Визначаємо коефіцієнт використання матеріалу
Кв.м.
=
![]()
де mдет – маса деталі, mдет = 1,05кг
Мзаг – маса заготовки, кг
Мзаг
= Vзаг
![]()
де Vзаг – об’єм заготовки, м3
γ – питома вага матеріалу заготовки, γ = 6600…7800 кг/м3
Для визначення об’єму заготовки (V), умовно поділяємо заготовку на 1 частину(елементарну фігуру).
Об’єм
заготовки:
,м3
де Dзаг1 = 77мм
Визначення довжини частини заготовки:
ℓзаг1 = 77мм
Звідки і визначаємо об’єми всіх частин заготовки з урахуванням плюсових допусків:
м3
Визначаємо масу заготовки за формулою:
Мзаг1
= V
, кг
Мзаг1 = 0,00039× 6600 = 2,61кг
Визначаємо коефіцієнт використання матеріалу:
Кв.м.
=
![]()
Кв.м.
=
=
0,402
-
Визначаємо вартість заготовки:
Взаг1
=
,
грн.
де В1тони – вартість одержання 1 тони відливки в піщані форми, грн.
Приймаємо В1тони = 6000 грн.
Мзаг1 – маса заготовки, кг
Взаг1
=
грн.
Варіант 2 – відливка в кокіль
-
Визначаємо коефіцієнт використання матеріалу
Кв.м.
=
;
де mдет – маса деталі,
mдет = 1,05кг
Мзаг2 – маса заготовки, кг
Мзаг2
= V
,
кг
де V – об’єм заготовки штамповки, м3
γ – питома вага матеріалу заготовки, кг/м3
γ
= 6600…7800 кг/м3
Об’єм заготовки:
V = V1 + V2;
де Dзаг1 = 77мм;
а=41мм; b=75мм.
Визначення довжини частини заготовки:
ℓзаг1 = 38мм;
ℓзаг2 = 33мм.
Звідки і визначаємо об’єми всіх частин заготовки з урахуванням плюсових допусків:
,
м3;
м3;
,
м3;
м3.
Визначаємо загальний об’єм заготовки:
V
м3
Визначаємо масу заготовки за формулою:
Мзаг1
= V
,
кг
Мзаг1 = 0,00027 × 6600 = 1,8кг
Визначаємо коефіцієнт використання матеріалу:
Кв.м.
=
=
0,583
-
Визначаємо вартість заготовки:
Взаг2
=
,
грн.
де В1тони – вартість одержання 1 тони відливки в кокіль, грн.
Приймаємо В1тони = 6500грн. Мзаг2 – маса заготовки, кг
Взаг2
=
грн.
Таблиця 2.1 Зрівняльна характеристика
|
Вид заготовки |
Кв.м. |
Вартість заготовки, грн |
|
Відливка в пісчані форми |
0,402 |
15,66 |
|
Відливка в кокіль |
0,583 |
11,7 |
Висновок: більш економічним варіантом являється заготовка – відливка в кокіль.
2.4 Розробка плану прогресивного технологічного процесу
Таблиця 2.2 План маршрутної технології
|
№ опе-рації |
Найменування операції |
Технологічні бази |
Обладнання |
|
005 |
Заготівельна.
|
|
|
|
010 |
Токарна з ПК Підрізати торець 1. Свердлити отвір 2. Свердлити отвір 3. |
Зовнішня поверхня |
Токарний ПК 16К20Ф3 |
|
015 |
Горизонтально-фрезерна Фрезерувати поверхні 7 та 8 одночасно. |
Зовнішня поверхня і торець |
Горизонтально- фрезерний |
|
020 |
Вертикально-фрезерна Фрезерувати поверхню 9 |
Торці |
Вертикально- фрезерний |
|
025 |
Слюсарна |
|
Верстак слюсарний |
|
030 |
Токарна ПК Підрізати торець 1. Розточити отвір 3. Розточити отвір 4 з утворенням R3. Розточити канавку 11. Розгорнути отвір 2. |
Зовнішня поверхня |
Токарний ПК 16К20Ф3 |
|
035 |
Свердлильна ПК Центрувати отвір 6 та 2 отвори 10. Свердлити отвір 6. Свердлити 2 отвори 10.Притупити гострі кромки в отворах. |
Торці |
Свердлильний ПК 2Р135Ф2 |
|
040 |
Свердлильна ПК Центрувати 6 отворів 1. Свердлити 6 отворів 1. Зенкувати фаски в 6 отворах 1. |
Торці |
Свердлильний ПК 2Р135Ф2 |
|
045 |
Слюсарна |
|
Верстак слюсарний |
|
050 |
Промивочна |
|
Промивочна машина |
|
055 |
Контроль технічний |
|
Контрольна плита |

Заготовка–відливка
в кокіль Ø77 х 41х75;
L=71мм