6. Запишіть слова та словосполучення українською мовою.

А

Вашингтона, ансамбля, степи, апреля, анализа, грамма, Ингула, счёта, гриппа, процента, боли, суффикса, пальца, Египта, хоккея, Киева, образца, Сибири, описи, блока, недели, ума, Туниса, камня, объектива.

Б

Более понятный способ, самый крупный город, объяснять кратче и яснее, товар дороже себестоимости, самый известный миллионер, наиболее коррумпированная власть, более-менее подготовлен к занятиям, выучил лучше других, получил глубочайшие знания, менее удобный способ.

В

Пятьюдесятью пятью гривнами, семидесяти девяти программистов, более двухсот миллионов человек, около четырёхсот сорока метров, двумстам пятидесяти швеям, в одиннадцать часов второго июня, триста три делегата, ста двадцати семитысячный заказ, без пятнадцати семь.

Г

Подписывайтесь на газеты, сдаём второй экзамен, предприятие понесёт потери, отдают в залог компьютер, коснемся более важного вопроса, принимаем срочные меры, разговаривают на нескольких языках, видят в этом перспективу, пишешь сумму прописью, занимает должность.

7. Знайдіть і виправте помилки. Поясніть, які норми сулм порушено в поданих словосполученнях.

Згідно чинного законодавства; по відношенню до представників бізнесу; не дивлячись на протести; у порівнянні з минулим місяцем; вірна відповідь; приймати міри; існуюче законодавство; відстаючий учень, страйкуючі на майдані люди; головуючий на зборах; на протязі місяця; народився у лютому місяці.

Практичне заняття № 3 (2012н. Р.) Основи культури української мови

План:

1. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора.

2. Комунікативні ознаки культури мовлення.

3. Комунікативна професіограма фахівця.

4. Словники у професійному мовленні. роль словників у підвищенні мовленнєвої культури.

Рекомендована література:

1. Шевчук С.В., Клименко І.В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручник. – К.: Алерта, 2011. – С. 67–77.

2. Мацюк З.О., Станкевич Н.І. Українська мова професійного спілкування. Навч. посіб. – К.: Каравела, 2006. – С. 52–81.

3. Гарбар А.І., Петрович Л.І., Гарбар І.В. Практичні рекомендації щодо вживання лексики ділового та професійного мовлення. – Миколаїв: НУК, 2011. – С. 27–32.

Запитання

1. Як Ви розумієте поняття «культура мовлення»? Назвіть основні аспекти вияву культури мовлення.

2. Які Ви знаєте головні комунікативні ознаки культури мовлення?

3. За яких умов мовлення може бути правильним, точним, змістовним?

4. Які Ви можете назвати причини логічних помилок?

5. Від чого залежить доречність і доцільність мовлення?

6. Назвіть основні атрибути комунікативної професіограми фахівця.

7. Яка роль словників у підвищенні культури мовлення?

8. Назвіть спеціальні енциклопедичні словники Вашого фаху.

Завдання

1. Вивчити:

Українські відповідники до слів іншомовного походження [3; 27–31]

Тавтологія [3; 31–32]

Міжмовні омоніми [3; 32–33]

2. Прочитайте текст, визначте різницю між культурою мови і мовлення.

Культура мови є мовознавчою наукою, яка на грунті даних лексики, фонетики, граматики, стилістики виробляє критерії усвідомленого ставлення до мови й оцінювання мовних одиниць та явищ, механізми нормування і кодифікації (введення в словники та у їх мовну практику).

Культура мовлення – лінгводидактична наука (наука мовного навчання), яка вивчає стан і статус (критерії і типологію) норм сучасної української мови в конкретну епоху та рівень лінгвістичної компетенції сучасних мовців, соціальний та особистісний аспект їх культуро мовної діяльності.

Культура мови – це рівень сформованості літературної мови, її розвитку, стилістичної диференціації, пізнавально-інтелектуальної глибини і місткості, показником чого є наявність і фіксованість її норм – орфоепічно-орфографічних, лексико-семантичних, граматичних і стилістичних – у канонічних фольклорних і художніх текстах, словниках, довідниках, енциклопедіях.

Якщо культура мови не залежить від конкретного звичайного мовця (коли цей мовець не геній Тарас Шевченко чи титан мислі й праці Іван Франко – великі, геніальні мовотворчі особистості), то культура мовлення залежить від кожного мовця, від того, яку він створює навколо себе вербальну комунікативну ситуацію, мовну ауру, що формує мовний смак чи несмак.

Культура мовлення – це дотримання мовцями мовних норм усної і писемної форми літературної мови та цілеспрямоване майстерне використання виражальних засобів мови залежно від стилю, жанру, типу мовлення і відповідна лінгвометодична наука про це, бо лише прозорість мови дає змісту можливість діяти легко, сильно, художньо.