МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Національний університет кораблебудування

імені адмірала Макарова

Гуманітарний інститут

Л.В. Матвієнко

Козацтво в історії України Методичні вказівки для самостійного вивчення теми з історії України

Рекомендовано Методичною радою НУК

Миколаїв – 2012

Зміст

Вступ 3

Розділ І. Історичні передумови виникнення козацтва 4

1.1. Походження терміну «козак» 4

1.2. Основні теорії генезису козацтва 5

1.3. Визначальні чинники появи козацтва як історичного явища 7

1.4. Козацтво як новий соціальний прошарок (ХVІ–ХVІІ ст.) 9

Розділ ІІ. Запорізькі Січі низового Дніпра 12

2.1. Територіальний устрій центрів козацьких вольностей 12

2.2. Перша козацька фортеця 13

2.3. Козацькі Січі, зведені протягом.ХVІ–ХVІІІ ст. 14

Розділ ІІІ. Політичний устрій Запорізької Січі 22

3.1. Адміністративно-територіальний устрій козацької Січі 22

3.2. Воєнне мистецтво козацького війська 26

3.3. Козаки на міжнародній арені 30

Розділ ІV. Соціально-економічна сфера козацького життя 37

4.1. Релігійні засади життя українського козацтва 37

4.2. Господарське життя козаків 44

4.3. Донські, уральські, кубанські козаки 48

Висновки 51

Теми рефератів 52

Тестові завдання 53

Гетьмани Запорізької Січі 58

Список літератури 60

Карта 1. Розташування Січі у різні періоди її існування 61

Вступ

На попередніх лекціях ви ознайомилися з багатьма аспектами та проблемами історії України. Як вам відомо, в минулому нашої Держави існувала козацька доба. Саме зародженню, розвитку та становленню козаччини як нового соціального стану присвячена ця лекція.

Зрозуміти будь-яке історичне явище глибоко і всебічно можна лише шляхом вивчення його витоків. Важливо окреслити, хоча б наближено, хронологічні межі, в яких вони простежуються. Такі підходи набувають особливої актуальності в процесі аналізу моменту виникнення українського козацтва та утвердження його в суспільному житті. Крім того, необхідно врахувати весь комплекс економічних, політичних та соціальних чинників цього тривалого процесу.

Для XV століття характерною особливістю були безперервні міжусобні феодальні війни, під час яких литовський, польський й російський панівний клас боролися за панування в південних і західних землях Русі. У цей же історичний період польській короні вдалося приєднати до своїх володінь частину Волині й Поділля. У другій половині XV ст. на геополітичну ситуацію в регіоні мають суттєвий вплив Московське князівство, що об'єднало під своєю владою Північно-Східну Русь, і Кримське ханство, що відкололося від Золотої Орди в 1449 році (у 1478 році кримський хан Менглі Гірей визнав себе васалом турецького султана, у результаті чого Південна Україна стала складовою могутньої Османської імперії). У 80-і роки XV століття, остаточно скинувши татарське ярмо, московський князь Іван III (1462–1505 рр.) проголосив себе «государем усея Русі» і в такий спосіб оголосив свої претензії на всі землі колишньої Київської Русі. Цей політичний крок обурив Литву, наслідком якої стала ціла низка воєнних конфліктів із Московською державою, кінцевою метою яких було захоплення частини українських земель. Експансія Москви призвела до того, що на межі XV–XVI століття Іван IIІ розширив свої володіння за рахунок приєднання Чернігово-Сіверської землі.