
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Гігієнічна оцінка природного освітлення
- •Таблиця натуральних тригонометричних величин
- •Методика роботи з люксметром
- •Гігієнічна оцінка штучного освітлення
- •Норми природного освітлення деяких приміщень різного призначення
- •Показники оптимальної овітленості робочих місць різних приміщень
- •Ситуаційні задачі
- •II. Тести до практичного заняття:
- •1. Назвіть основні гігієнічні вимоги до освітлення приміщень:
- •2. Укажіть фізичні одиниці, які характеризують освітлення:
- •10. Назвіть прилади для вимірювання освітлення:
- •11. Назвіть нормативи штучного освітлення навчальних приміщень:
- •12. Назвіть основні типи освітлювальної арматури:
- •13. Назвіть основні гігієнічні вимоги до освітлення приміщень:
- •14. Укажіть фізичні одиниці, які характеризують освітлення:
- •8. Назвіть нормативи природного освітлення лікарняної палати за даними
- •3. Гігієнічна оцінка природнього освітлення світлотехнічним методом за допомогою люксметра:
- •5. Гігієнічна оцінка штучного освітлення розрахунковим методом:
- •6. Гігієнічна оцінка штучного освітлення світлотехнічним методом за допомогою люксметра:
3. Гігієнічна оцінка природнього освітлення світлотехнічним методом за допомогою люксметра:
3.1 Визначення коефіцієнта природної освітленості — це процентне вiдношення освiтленостi горизонтальної поверхнi всерединi примiщення до освiтленості розсіяним світлом подібної горизонтальної поверхнi пiд вiдкритим небом.
Освiтленiсть вимiрюється люксметром, а потiм за допомогою формули визначається коефіцієнт природної освітленості:
Е прим.
КПО = ———— · 100 % ;
Е від.
де КПО — коефіцієнт природної освітленості (%);
Е прим. — освітленість всередені приміщення (лк);
Е від. — освітленість під відкритим небом (лк).
4. Гігієнічна оцінка штучного освітлення описовим методом. Передбачає визначення виду освiтлення, кількості світлоточок, типу ламп (лампи розжарювання або люмiнiсцентнi лампи) та їх кiлькості, типу освiтлювальної арматури, її стану, висоти пiдвiшування ламп тощо.
5. Гігієнічна оцінка штучного освітлення розрахунковим методом:
5.1. Визначення рівномірності освітлення. Рiвномiрнiсть освітлення визначається за величиною площi примiщення, що припадає на одну свiтлоточку. Освiтлення вважається рiвномiрним, якщо на кожну свiтлоточку припадає не більш ніж 8—9 м2.
5.2 Визначення достатності освітлення. Достатнiсть освiтлення визначається за величиною питомої потужностi, тобто за показниками кількості Вт, що припадають на 1 м2 приміщення. Для ламп розжарювання достатня питома потужність складає 36 Вт/м2, для люмiнiсцентних ламп — 24 Вт/м2.
6. Гігієнічна оцінка штучного освітлення світлотехнічним методом за допомогою люксметра:
На робочому місці за допомогою люксметра визначається рівень освітленності та порівнюється з нормативними значеннями. Якщо визначення проводять вдень, то спочатку слід визначити освітленність, створену змішаним освітленням, штучним і природним, потім при вимкненому штучному освітленні. Різниця між отриманими даними і буде величиною освітленності, створена штучним освітленням. Інтенсивність штучного освiтлення у випадку застосування в навчальному приміщенні ламп розжарювання повинна бути не меншою ніж 150 лк, у випадку застосування люмінісцентних ламп — не меншою ніж 300 лк.