20

ТЕМА: МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ І ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ ТЕМПЕРАТУРНО-ВОЛОГІСНОГО РЕЖИМУ ПРИМІЩЕНЬ ТА НАПРЯМКУ І ШВИДКОСТІ РУХУ ПОВІТРЯ

МЕТА ЗАНЯТТЯ.

1. Оволодіти методикою гігієнічної оцінки температурно-вологісного режиму приміщень.

2. Засвоїти методику визначення та гігієнічної оцінки швидкості та напрямку руху повітря у навчальній лабораторії, приміщеннях житлового, громадського та виробничого призначення.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ.

1. Основи фізіології теплообміну людини та його зв'язок з мікрокліматичним режимом навколишнього середовища. Шляхи тепловіддачі.

2. Визначення поняття “мікроклімат”. Фактори, що характеризують мікроклімат та їх гігієнічне значення.

3. Види мікроклімату. Поняття про комфортний та дискомфортний мікроклімат.

4. Показники, що характеризують рух та напрямок руху повітря.

5. Поняття про «розу вітрів» її практичне використання у запобіжному санітарному нагляді при проектуванні будівництва.

6. Методика роботи з приладами, що призначені для визначення температури повітря.

7. Методика роботи з приладами, що призначені для визначення вологості повітря.

8. Методика роботи з приладами для визначення швидкості та напрямку руху повітря.

9. Системи підсилення руху повітря у приміщеннях. Природна і штучна вентиляція.

10. Зрушення у стані здоров’я та захворювання, що виникають внаслідок впливу на організм людини дискомфортного мікроклімату. Заходи профілактики.

11. Гігієнічна оцінка температурно-вологісного режиму та швидкості руху повітря в приміщеннях житлових і громадських будівель.

ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитися з приладами для визначення температури та вологості повітря (термометр, термограф, гігрометр, гігрограф, психрометр) та швидкості руху і охолоджуючої здатності повітря.

2. Оволодіти методикою визначення температурно-вологісного режиму приміщень та методикою кататермометрії.

3. Дати гігієнічну оцінку температурно-вологісного режиму та швидкості руху повітря приміщення навчальної лабораторії.

4. Розв’язати ситуаційні задачі за темою заняття.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 259-276.

2. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. /Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін./ За ред. Є.Г.Гончарука.- К.: Вища школа, 1995.-С. 118-137.

3. Общая гигиена. Пропедевитика гигиены. Гончарук Е.И., Кундиев Ю.И., Бардов В.Г. и др. – К.: Вища школа, 2000. – С. 217-237.

4. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять. /І.І.Даценко, О.Б.Денисюк, С.Л.Долошицький /За ред. І.І.Даценко. –Львів: Світ, 1992. – С. 13-17.

5. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. – К.: Вища школа, 1983. – С. 36-40, 121-123, 203-207, 270-, 284-285.

6. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1971. – С. 11-18.

7. І.В.Сергета. Практичні навички з загальної гігієни. — Вінниця, 1997. — С. 5—6.

8. Учбовий посібник до практичних занять з загальної гігієни. // За ред.В.Г.Бардова, І.І.Швайко —К., 1994.— ч.1. — С. 38—42.

Методика виконання самостійної роботи

У години самопідготовки необхідно ознайомитися з будовою та роботою приладів, що призначені для визначення температури та вологості повітря, зокрема термометра, термографа, гігрометра, гігрографа, психрометра тощо, приладів, що призначені для визначення швидкості руху та охолоджуючої здатності повітря.

Після перевірки рівня вихідних знань студенти визначають температуру, вологість охолоджуючу здатність та швидкість руху повітря, здійснюють гігієнічну оцінку мікроклімату навчальної лабораторії.

Мікроклімат являє собою сукупність фізичних факторів, які впливають на тепловий стан організму. Тому до основних його параметрів відносять показники температурного режиму приміщень, вологості та швидкості руху повітря.

Визначення температурного режиму приміщень

Температура повітря визначається термометрами (ртутними, спиртовими i електричними) та термографами у градусах (°С) за шкалою Цельсія.

Середня температура у примiщеннi визначається на рiвнi росту людини (1,5 м від підлоги) у п’яти точках: одна з них знаходиться в центрі приміщення, а інші чотири — по його кутах. Після проведення вимірювань визначають середню арифметичну величину, яка і є показником середньої температури. Дослідження повторюють через 10—15 хвилин.

Величину перепаду температури по горизонталi одержують шляхом визначення рiзницi температур у трьох точках: на відстані 0,5 м вiд зовнiшньої стiни, в центрі примiщення та на відстані 0,5 м вiд внутрiшньої стiни.

Величину перепаду температури по вертикалi одержують шляхом визначення рiзницi в показниках термометрів, які розташовані відповідно на відстані 10 см вiд пiдлоги, 1,5 м вiд пiдлоги та 10 см вiд стелi.

Добовий перепад температур визначається шляхом зіставлення показників денної та нічної температур.

Оптимальними слiд вважати середню температуру в приміщенні у межах 20—22° С, перепади температури по горизонталi та вертикалi — до 2—3°С, добовий перепад — до 2°С (при використанні центрального опалення) та до 5°С (у разі застосування місцевого опалення).

Для повної характеристики температурного режиму приміщень заміри температури проводяться в 6 та більше точках.

Термометри (ртутні, спиртові, електричні, чи сухі термометри психрометрів) розміщують на штативах по діагональному перерізу лабораторії в 3 точках на висоті 0,2 м від підлоги і в 3 точках на висоті 1,5 м від підлоги (відповідно, точки t_2, t_4, t₆ та t_1, t_3, t₅) та на відстані 20 см від стіни за схемою:

. t₁

t₂

. t₃ . t₁ . t₃ . t₅

t₄

t₅

. t₆ . t₂ . t₄ . t₆

а) план приміщення; б) вертикальний розріз приміщення.

Показання термометрів знімають після експозиції 10 хв. в точці вимірювання.

Розрахунок параметрів температурного режиму повітря приміщень:

а) середня температура приміщення:

а) t_сер.= ,

б) перепад температури повітря по вертикалі:

t_верт. = -,

в) перепад температури повітря по горизонталі:

t_гор.= -

Схеми і всі розрахунки заносять в протокол, складають гігієнічний висновок. При цьому керуються тим, що оптимальна температура повітря в житлових і учбових приміщеннях, палатах для госпіталізації соматичних хворих повинна бути в інтервалі +18 – +21^оС, перепад температури по вертикалі повинен бути не більше 1,5-2,0^оС, а по горизонталі – не більш 2,0-3,0^оС. Добові коливання температури визначають за термограмою, яку готує лабораторія за допомогою термографа, і нормуються в межах 6^оС.

Критеріями гігієнічної оцінки житлових і громадських приміщень є допустимі та оптимальні норми температури, представлені в таблиці 1.

Таблиця 1