Шкала швидкості руху повітря в балах

Бал	Сила вітру	Швидкість руху повітря, м/с
0	Штиль (безвітря)	0,0 – 0,5
1	Ледь помітний вітерець	0,6 – 1,7
2	Дуже слабкий вітер	1,8 – 3,3
3	Слабкий вітер	3,4 – 5,2
4	Незначний вітер	5,3 – 7,4
5	Доволі сильний (свіжий) вітер	7,5 – 9,6
6	Сильний вітер	9,7 – 12,4
7	Дуже сильний вітер	12,5 – 15,2
8	Надзвичайно сильний вітер	15,3 – 18,2
9	Буря (шторм)	18,3 – 21,5
10	Сильна буря	21,6 – 25,1
11	Дуже сильна буря	25,2 – 29,0
12	Ураган	29,0 і більше

Швидкість руху повітря менше 1 м/сек анемометрами визначати не можливо.

Спочатку визначають охолоджуючу здатнiсть повiтря, для чого кататермометр занурюють у гарячу воду (близько 80С) i нагрiвають, поки рівень стовбчика спирту не пiднiметься до половини верхнього розширення капiляра. Пiсля чого прилад витирають насухо i пiдвiшують на штативi в мiсці спостереження, захищаючи його вiд впливу променистої енергiї. Потiм слiдкують за секундомiром, впродовж якого часу стовбчик спирту опуститься з 38 до 35 С. Дослiд повторюють тричі i визначають середнє значення часу. Розрахунок величин охолоджуючої здатностi повiтря проводиться за формулою (1):

Ф (t₁ — t₂) Ф (38 — 35)

H = ————— = —————— ; (1)

а а

де: H — шукома величина охолоджуючої здатностi повiтря ( мкал/с);

t₁ i t₂ — вихідна i кiнцева температури (С);

Ф — фактор приладу (позначений на тильному боці кожного кататермометра) постійна величина, яка вказує на кількість тепла, що витрачається з 1 см² резервуару кататермометра за час опускання стовбчика спирту з 38 до 35 С;

а — число секунд, впродовж якого стовбчик спирту опускається з 38С до 35С.

Наприклад: якщо Ф дорівнює 140, час опускання стовбчика спирту з 38С до 35С становить 56,7 сек.

140 (38—35)

Н = —————— = 7,4 мкал/с.

56,7

Примiтка: якщо фактор кататермометра позначається буквою F, то температурна рiзниця не враховується.

Визначивши величину охолоджуючої здатності та температуру повітря можна знайти значення швидкості руху повітря в кімнаті за допомогою емпіричних формул або використання спеціальної таблиці.

Для визначення швидкості руху повітря, яке менше ніж 1м/с, застосовують формулу (2):

Н

— — 0,20

Q

V = ( —————— ) ² (2)

0,40

де V — швидкість руху повітря (м/с);

Н — охолоджуюча здатність повітря (мкал/с);

Q — різниця між середньою температурою тіла та температурою оточуючого повітря (С).

У випадку використання спеціальної таблиці спочатку розраховують різницю між середньою температурою тіла та температурою оточуючого повітря (Q), та

Н

відношення між охолоджуючою здатністю повітря та цією величиною (—).

Q

Потім за таблицею 1 з урахуванням поправок на температуру визначають швидкість руху повітря (V).

Наприклад: Н = 7,4 мкал/с, температура повітря 20С.

Q = 36,5—20,0 = 16,5С

Н 7,4

— = —— = 0,45.

Q 16,5

В таблиці 1 знаходимо, що величині 0,45 при температурі повітря 20С відповідає швидкість руху повітря 0,429 м/с.