- •Методика виконання самостійної роботи
- •Результати дослідження зразка тканини
- •Гігієнічна оІцінка лікарняного та побутового одягу Дослідження фізичних властивостей тканини
- •Визначення питомої ваги (щільності) тканини
- •Визначення пористості тканини
- •Визначення капілярності тканини
- •Визначення відносної теплопровідності сухої та вологої тканини
- •Дослідження пприроди волокон тканини
- •Гігієнічні вимоги до різних видів тканини
- •Гігієнічні вимоги до різних видів одягу
- •Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за ротовою порожниною
- •Вимірна шкала для визначення вмісту метилметакрилату
- •1. Що таке одяг?
- •2. Виробничий одяг:
- •3. Лікарняний одяг це:
- •4. Загальні вимоги до тканин, що використовуються для виготовлення одягу:
- •5. Тканини та одяг із тканин можуть зумовити:
- •6. При роботі в умовах підвищеної вологості використовують:
- •7. Для дослідження гігієнічних показників тканин одягу використовують методики:
- •8. Зменшити теплопровідність тканини для одягу, що використовується взимку можна:
- •9. Тканини, які не мають пор:
- •10. Гігієнічний та раціональний одяг і взуття є можливим за умови об’єднання зусиль:
- •1. Дайте перелік основних показників фізичних властивостей тканини:
- •2. Дайте перелік основних показників хімічних властивостей тканини:
- •3. До повсякденного одягу ставляться такі гігієнічні вимоги:
- •4. Підодяговий мікроклімат буде оптимальним, якщо при температурі навколишнього середовища 18-22°с проявляються наступні його параметри:
- •5. Найбільш притаманні добрі гігієнічні властивості має одяг із волокон:
- •1. Для дослідження природи (походження) тканини використовують наступні методики:
Гігієнічні вимоги до різних видів тканини
№ п/п |
Показники |
Вид тканини | ||
|
|
Бавовна |
Вовна |
Штучна тканина |
1. |
Гігроскопічність, % |
7 |
12—13 |
5,8 |
2. |
Капілярність, мм/год |
110 |
100 |
95 |
3. |
Коефіцієнт теплопровідності, ккал/м2 град |
0,036 |
0,033 |
0,035 |
4. |
Вологопроникність, г/м2 |
150—300 |
330—770 |
100—110 |
5. |
Питома вага волокон тканини, г/см3 |
1,52 |
1,32 |
1,58 |
Додаток 2
Гігієнічні вимоги до різних видів одягу
№ п/п |
Показник |
Білизна |
Сукні, блузки, сорочки |
Костюми |
Пальта | |||||
|
|
в зимовому одязі |
у літньому одязі |
в зимово-му одязі |
у літньому одязі |
в зимовому одязі |
у літньому одязі |
тканини підклад-ки |
тканини підкладки |
тканина верхня |
1. |
Товщина, мм |
1,3—1,5 |
0,1—0,3 |
— |
0,2—0,3 |
понад 1,5 |
до 1,5
|
до 1,5
|
визначається розрахунко-вим шляхом |
визначається розрахунко-вим шляхом |
2. |
Повітропро-никність , дм3/м2 сек |
51—100 |
понад 100 |
понад 100 |
понад 330 |
понад 100 |
понад 150 |
понад 100 |
визначається у залежності від швидкості вітру |
визначається у залежності від швидкості вітру |
3. |
Вологопро-никність, г/м2 год |
52—56 |
понад 56 |
2,9—3,1 |
3,9 |
понад 40 |
понад 40 |
понад 50 |
понад 40 |
понад 50 |
4. |
Гігроскопіч-ність при відносній вологості менше 65%, % |
понад 7 |
понад 7 |
7 |
7 |
7—13 |
понад 7 |
понад 7 |
понад 13 |
понад 7 |
Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за ротовою порожниною
Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною передбачає проведення органолептичних та фізико-хімічних досліджень та визначення гігієнічного індекса зубів.
Органолептичні дослідження засновані на оцінці поверхні ручки щітки та її консистенції (тверда, аморфна, липка), головки щiтки (гладенька, жорстка; наявнiсть щiлин, вiдколiв, подряпин), забарвлення i мiцності фiксацiї барвника. Її визначають пiсля промивання зразкiв у проточнiй водi та обтирання серветкою (серветка помiтно забарвлена; мiстить залишки барвника, зовсім не забарвлюється). Крім того оцінюють стан ворсинок (наявнiсть або вiдсутнiсть задирок на боковiй поверхнi; випрямленi чи викривленi) і одориметричні дані, зокрема запах (наявний або вiдсутнiй) та ступінь його вираженості в балах пiсля промивання у водi і просушування за допомогою серветки.
Фізіко-хімічні дослідження передбачають визначення вмiсту метилового ефiру метакрилової кислоти (метилметакрилату) в середовищi, що iмiтує склад слини i знаходиться в контактi з пластмасою з групи акрилатiв.
Метод заснований на гiдролiзi метилового ефiру метакрилової кислоти у лужному середовищi. Метиловий спирт, що утворюється при цьому, окислюють до формальдегиду, вміст якого визначають за допомогою хромотропової кислоти.
В ході проведення дослідження на робочому мiсцi розмiщують 2 хiмiчнi склянки, в одній з яких знаходиться акрилоксид, в іншій — норакрил в 2,5% розчині NaOH. (полiмернi матерiали протягом 24 годин знаходяться в лужних розчинах у спiввiдношенні: 5 см2 площi матерiалу в 5 мл лугу). З кожної склянці вiдбирають по 2 мл розчину i переносять в колориметричнi пробiрки. Одночасно готують i вимірну шкалу (таб. 2).
Таблиця 2