- •Методика виконання самостійної роботи
- •Результати дослідження зразка тканини
- •Гігієнічна оІцінка лікарняного та побутового одягу Дослідження фізичних властивостей тканини
- •Визначення питомої ваги (щільності) тканини
- •Визначення пористості тканини
- •Визначення капілярності тканини
- •Визначення відносної теплопровідності сухої та вологої тканини
- •Дослідження пприроди волокон тканини
- •Гігієнічні вимоги до різних видів тканини
- •Гігієнічні вимоги до різних видів одягу
- •Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за ротовою порожниною
- •Вимірна шкала для визначення вмісту метилметакрилату
- •1. Що таке одяг?
- •2. Виробничий одяг:
- •3. Лікарняний одяг це:
- •4. Загальні вимоги до тканин, що використовуються для виготовлення одягу:
- •5. Тканини та одяг із тканин можуть зумовити:
- •6. При роботі в умовах підвищеної вологості використовують:
- •7. Для дослідження гігієнічних показників тканин одягу використовують методики:
- •8. Зменшити теплопровідність тканини для одягу, що використовується взимку можна:
- •9. Тканини, які не мають пор:
- •10. Гігієнічний та раціональний одяг і взуття є можливим за умови об’єднання зусиль:
- •1. Дайте перелік основних показників фізичних властивостей тканини:
- •2. Дайте перелік основних показників хімічних властивостей тканини:
- •3. До повсякденного одягу ставляться такі гігієнічні вимоги:
- •4. Підодяговий мікроклімат буде оптимальним, якщо при температурі навколишнього середовища 18-22°с проявляються наступні його параметри:
- •5. Найбільш притаманні добрі гігієнічні властивості має одяг із волокон:
- •1. Для дослідження природи (походження) тканини використовують наступні методики:
Визначення пористості тканини
Визначення пористості тканини або процентного вмісту в ній повітря у об’ємних одиницях проводиться за формулою (2):
D
Р = (1- —— ) ·100 ; (2) d
де Р — пористість тканини (%);
D — питома вага (щільність) тканини (г/см3);
d — питома вага (щільність) волокна тканини (умовно приймається за 1,3 г/см3 незалежно від природи волокна).
Визначення капілярності тканини
Один кінець смужки тканини довжиною 25 см і шириною 2,5 см, що вирізана, закріплюють затискувачем штатива, а другий — опускають у склянку з розчином еозину (2:1000). Ступінь капілярності тканини визначається за висотою (у см) підняття розчину еозину впродовж 30 хвилин у порівнянні з вихідним рівнем рідини.
Визначення відносної теплопровідності сухої та вологої тканини
Спочатку кататермометром визначають охолоджуючу здатність повітря в лабораторії. Прилад нагрівають у склянці з водою, температура якої дорівнює 80°С, до заповнення його верхнього резервуару на одну третину. Потім кататермометр обтирають насухо і визначають час охолодження приладу (у с) від 38°С до 35°С. Величину охолоджуючої здатності повітря знаходять за формулою (3):
F
H0= —; (3)
Т
де: Н0 – шукана величина охолодження повітря в кал/см2 с;
F – фактор приладу (постійна величина, яка позначена на приладі);
T - час охолодження кататермометра з 38С до 35С, в с.
При дослідженні теплопровідності тканин визначають:
T1 - час охолодження кататермометра з 38С до 35С у сухій досліджуваній тканині;
T2 - час охолодження кататермометра з 38С до 35С у вологій досліджуваній тканині.
Прилад нагрівають ще раз, витирають насухо і на резервуар кататермометра надівають чохол із досліджуваної тканини, яка досліджується і знову визначають величину охолодження (Н1), використовуючи попередню формулу. Знаходять різницю у величині охолоджуючої здатності повітря (Н0) і охолоджуючої здатності в чохлі з тканини, яка досліджується (Н1). Потім визначають величину охолодження тканини, змоченої водою (Н2). Таким чином, знаходять величину охолодження з вологою тканиною і порівнюють в % у відношенні до сухої тканини.
Дослідження пприроди волокон тканини
Дослідження походження волокон тканини проводиться із застосуванням таких методик, як її кип’ятіння з лугами, проведення ксантопротеїнової проби та шляхом обробки ацетоном.
Кип’ятіння з лугами. Під час кип’ятіння у 10 % розчині NaOH або КОН волокна тваринного походження (шовк, шерсть) розчиняються. Рослинні волокна (бавовна, льон) — не розчиняються. Реакцію проводять у пробірці, куди наливають 2—3 мл NaОН або КОН і вмі-щують шматочок досліджуваної тканини. Пробірку кип’ятять на спиртівці протягом 1-2 хвилин.
Ксантопротеїнова реакція.
Азотна кислота (НNО3) питомої маси 1,2-1,3 фарбує волокна тваринного походження (шерсть, натуральний шовк) у жовтий або світло-коричневий колір, а колір рослинних волокон не змінює. Для проведення ксантопротеінової реакції необхідно на досліджувану тканину крапнути 1-2 краплі НNО3 і чекати результату впродовж 5-10 хвилин.
Обробка тканини ацетоном. В ацетоні відбувається розчинення штучного ацетатного шовку. Природні волокна - не розчиняються. Зразок тканини розміщують у чашці Петрі, наносять на нього 1—2 краплі ацетону і декілька разів протирають ватним тампоном.
Основні гігієнічні вимоги до різних видів тканини та видів одягу представлені в додатках 1 та 2.
Додаток 1