- •Методичні рекомендації
- •1. Конкретні цілі
- •1.1. Студент повинен знати:
- •1.2 Студент повинен вміти:
- •3. Організація змісту навчального процесу
- •3.1. Фонові та предракові захворювання зовнішніх жіночих статевих органів
- •Фіброма, міома, фіброміома піхви зустрічаються рідко. Частіше спостерігаються ретенціонні утворення, що виникають із залишків гартнеровських ходів, в основному у молодих жінок.
- •3.2. Фонові та передракові захворювання шийки матки
- •3.3. Фонові та передракові захворювання ендометрію
- •3.4. Фонові та передракові захворювання яєчників
- •Класифікації (figo і tnm, 2002р.)
- •5.6. Гінекологічні аспекти захворювань молочної залози.
- •Дифузна мастопатия
- •4. План і організаційна сторона навчального заняття з дисципліни
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному
- •5.1.Підготовчий етап
- •5.2. Основний етап
- •5.3. Заключний етап
- •6. Засоби контролю
- •6.1. Тестові завдання
- •6.2. Ситуаційні завдання.
- •6.3. Відповіді на ситуаційні завдання
- •6.4. Контрольні запитання.
- •6.5. Практичні завдання, які виконуються на занятті
- •7. Рекомендована література
Дифузна мастопатия
1) з перевагою кістозного компоненту
2) з перевагою фіброзного компоненту
3) змішана форма
4) склерозуючий аденоз (перевага залозистого компоненту)
ВУЗЛОВА ФОРМА.
Основними клінічними проявами|виявами| мастопатії| |з'являються|є:
масталгія;
мастодинія.
Ці симптоми мають циклічний характер,| залежать від фази менструального циклу і обумовлені тими анатомічними змінами, які відбуваютьс|походять|я в тканині МЖ: набряк, кістоутворення|, стискання| нервових закінчень і так далі.
Враховуючи, що частота РМЖ різко зростає після 35 років, то у молодих жінок (до 35) з наявністю об'ємних утворень МЖ доцільне застосування видозміненого «потрійного тесту», а саме:
клінічне обстеження МЖ;
УЗД;
тонкогольчата аспіраційна біопсія з|із| цитологічним| дослідженням аспірату.
Консервативній терапії підлягають хворі з|із| деякими формами дифузної мастопатії| (|із|з перевагою залозистого, фіброзного компонентів, змішані форми). При мастопатії||із| з перевагою кістозного компоненту, піс|потім|ля проведення біопсії, пункції і переконливих доказів відсутності проліферативних| змін в епітеліальних структурах можна проводити консервативне лікування |та|але тіл|лише|ьки під спостереженням онкол|онкології|ога.
Сучасна терапія ДЗМЖ передбачає багатокомпонентне, етапне лікування і визначається виходячи з віку, ступеня вираженості, особливості клінічної симптоматики, форми ДЗМЖ, гормонального гомеостазу пацієнтки, а також залежить від наявних чинників ризику розвитку раку молочної залози і супутніх захворювань.
В обов'язковому порядку повинні проводитися курси комплексної патогенетичної терапії, що направлені на стабілізацію гормонального і імунного гомеостазу, функції ЖКТ, стану ЦНС, і так далі.
У консервативній терапії мастопатий використовуються:
гестагени;
андрогени;
антіестрогени;
антіпролактинові препарати;
мікродози препаратів йоду;
вітаміни А, Е, В1, В2;
харчовий режим.
Найбільш патогенетично|патогенетичний| обгрунтованим в лікування пацієнток з|із| ДЗМЖ є|з'являється| застосування|вживання| гестагенів|. Поступаюч|надходити|и в кров’яне русло, прогестагени| надаю|роблять|ть біологічну дію прямим шлях|колією|ом зв'язуючись|із| з рецепторами до прогестерону.
Опосередкований вплив гестагенів| полягає в гальмуванні циклічної секреції гонадотропінів|, що |призводить|веде до зменьшення вироботки естрогену яєчниками, тобто опосередковано забезпечується антіестрогенний ефект.
Терапія андрогенами відвіку|здавна| застосовується для лікування мастопатій|, прот|однак|е в даний ча|нині|с не |з'являється|є терапією вибору, в зв’язку з таким побічним ефектом, як вірилізація. Інод|інколи|і жінкам післ|потім|я 45 років призначають метилтестостерон|, тестобромлецид|, даназол|.
В даний час|нині| широко використовуються антіестрогенні препарати: тамоксифен, фаристон|, нольвадекс|. Механізм дії їх оснований на конкурентному зв'язан|зв'язуванні|ні з рецепторами естрадіолу в клітинах тканини МЖ, що патогенетич|патогенетичний|но обгрунтовано, враховуючи значення естрогену в генезі пухлинного |зросту|росту і найбільш показано при кістозних формах гіперплазій молочної залози.