Особливості мембранного травлення

1. мікроворсинки виконують роль каталізатора.

2. Завдяки жовчі на опверхні ворсинок мономолекулярним шаром розміщуються ферменти.

3. Молекули ферментів адсорбуються на неоднорідній поверхні і деформуються, що веде до збільшення їх активності та тривалості життя.

4. Ферменти розміщуються на мікроворсинках ансамблями (тобто разом ферменти для розщеплення білків, жирів та вуглеводів). Відбувається конвеєрна переробка та засвоєння їжі. При цьому розщеплюється до 90% білків і вуглеводів, 60% жирів.

5. Відомо, що ліпаза на межі масло-вода в 1000 разів активніша, ніж у воді. Тому наявність на мікроворсинках ліофільних та ліофобних речовин активує ферментативне розщеплення.

6. Мікроворсики можуть змінювати свою висоту, що впливає на інтенсивність мембранного травлення (у ситої людини вони вищі).

7. Високий рівень моторики тонкого кишечника.

8. Для нормального травлення необхідна груба їжа, бо ніжну їжу поглинає мікрофлора кишечника і мембранне травлення припиняється. Мікрофлора розвивається, слизова оболонка стає лисою і атрофується.

Клінічна оцінка мембранного травлення.

Проба з лактозою. Натщесерце визначають цукор в крові. Потім дають випити стакан теплого розчину лактози (150 г розчинено). Через годину визначають цукор в крові. Повинен підвищитись рівень на 20%. У дітей мембранне травлення має головне значення в засвоєнні поживних речовин.

Травлення в товстому кишечнику

Морфологічні особливості: немає мікроворсинок, краще виражена лімфоїдна тканина, є гаустри, м’язевий шар утворює кишкові стрічки. В переварюванні їжі грає незначну роль. Сюди приходить 10% азотистих речовин, 5% крохмалу, 3% жиру.

Функції товстого кишечника:

1. Резервуарна. Тут формуються калові маси.

2. Евакуаторна – вміст йде від ілеоцекального кута до анального отвору.

3. Всмоктування води, солей, вітамінів.

4. Синтез вітамінів В, К.

5. Синтез речовин, що підвищують тонус кишечника.

6. Приймає участь в створенні імунітету.

7. Має антигенні властивості.

За добу утворюється 50 – 60 мл соку з рН 8,5. Щільна частина соку складається з слизистих грудочок (епітеліоцити, слиз, ферменти). Тут є лужна фосфатаза, пептидаза, ліпаза, нуклеаза, амілаза, катепсин, а також хлориди, бікарбонати, солі магнію, кальцію, натрію, залізо, клітковина, сполучнотканинні волокна.

1/3 калових мас складається з мікроорганізмів. Це сапрофіти: кишечна паличка, молочнокислі та дріжджові грибки, коки. Продукти гниття: індол, скатол, феоли. Мікрофлора кишечника грає важливу роль:

1. Формує нормальну слизову кишечника.

2. Впливає на швидкість відновлення епітелію кишечника.

3. Приймає участь в обміні ліпідів, жовчних кислот.

4. Регулює водно-сольовий обмін.

5. Приймає участь у створенні загального імунітету. Стерильність товстого кишечника знижує вміст в крові глобулінів, відбувається редукція лімфовузлів.

6. Синтез вітамінів В,К.

7. Пригнічує розвиток патогенних мікроорганізмів. Тривалий прийом антибіотиків призводить до дизбактеріозу.

8. Інактивує ентерокіназу, лужну фосфатазу, трипсин, амілазу.

9. Забезпечує бродіння вуглеводів до утворення кислот.

У новонароджених вміст кишечника перший місяць стерильний, а потім поступово кишечник заселяється мікроорганізмами. Їх багато в тонкому кишечнику, клубовій кишці та товстому кишечнику.

Кінець.

6