u_modul_1

а) 10-4; б) 10-7; в) 10-10.

154.Якщо рН розчину кислоти 8, то концентрація ОН– становить: а) 10-4; б) 10-7 ; в) 10-6.

Буферні системи

155.Буферні системи: визначення, типи, склад, приклади, основне рівняння буферних систем обох типів, залежність рН буферних систем від різних факторів, рівняння

Гендерсона – Гассельбаха, механізм дії ацетатної, гідрогенкарбонатної, фосфатної, білкової, білкової молекули, гемоглобінової, оксигемоглобінової.

156.Буферна ємкість: визначення, обчислення за кислотою та за лугом, залежність від різних факторів, метод практичного визначення, величина буферної ємкості крові за кислотою, лугом, порівняти їх.

157.Буферні системи в організмі людини: гідрогенкарбонатна (співвідношення компонентів в крові), фосфатна (співвідношення компонентів в крові), білкова, білкова молекула,

гемоглобінова, оксигемоглобінова, в яких органах та тканинах містяться, їх роль, механізм дії. Кислотно – лужна рівновага, лужний резерв крові.

158.Буферними називають системи, які протидіють зміні рН в результаті додавання до неї: а) невеликої кількості сильної кислоти або лугу, а також під час розведення; б) великої кількості сильної кислоти або лугу, а також під час розведення; в) сильної кислоти або лугу, а також під час концентрування.

159.Системи, які не змінюють рН під час додавання невеликої кількості сильної кислоти або лугу, а

160.Буферна дія – це здатність буферного розчину стійко зберігати сталу величину : а) молярних концентрацій компонентів; б) рН; в) константи дисоціації слабкого електроліту.

161.Склад буферних систем кислотного типу: а) сильна кислота та основа;

б) слабка кислота та її сіль, що утворена сильною основою; в) сильна кислота та її сіль, що утворена сильною основою.

162.Склад ацетатного буферу:

а) СН3СООН + СН3СООС2Н5; б) СН3СООН + NaOH; в) СН3СООН + СН3СООNa.

164.Співвідношення компонентів гідрогенкарбонатного буферу в плазмі крові за рН = 7,36 має бути: а) 15 : 1; б) 20 : 1; в) 7 : 1.

165.Склад фосфатного буфера:

а) Na3PO4 + NaH2PO4; б) Na2 НPO4 + NaH2PO4; в) Н3PO4 + NaH2PO4. 166.Співвідношення компонентів фосфатного буферу в плазмі крові за рН= 7,36 має бути:

а) сильна кислота та слабка основа; б) слабка основа та її сіль, що утворена сильною кислотою;

в) сильна кислота та її сіль, що утворена сильною основою.

181. рН буферних систем залежить від:

а) величини КД та співвідношення компонентів; б) величини КД та добутку компонентів;

201.Осмотичний закон Вант-Гоффа (формулювання), рівняння для неелектролітів та електролітів.

202.Ізотонічний коефіціент Вант-Гоффа (формулювання), його зв’язок зі ступенем дисоціації.

203.Розчини гіпотонічні, ізотонічні, гіпертонічні, їх значення для медицини. 204.Біологічне значення осмосу: ізоосмія, які органи та тканини підтримують її, гемоліз,

плазмоліз, тургор, осмотичний та онкотичний тиск крові, осмотична концентрація крові. 205.Тиск пари розчинника над розчином та чистим розчинником.

206.Зниження температури замерзання та підвищення температури кипіння розчинів.

207.Закон Рауля, формулювання; рівняння.

208.Зниження температури замерзання та підвищення температури кипіння розчинів неелектролітів та електролітів. Кріоскопічна та ебуліоскопічна сталі.

209.Кріометрія, її застосування в медицині.

210.Колігативні властивості обумовлені:

а) потенціальною енергією всіх частинок в розині; б) тепловим рухом та кількістю кінетичних частинок в розчині;

в) природою та кількістю кінетичних частинок в розчині. 211.Осмос – це:

а) одностороння дифузія молекул розчиненої речовини через напівпроникну мембрану; б) самочинна одностороння дифузія молекул розчинника через напівпроникну мембрану в бік більшої концентрації;

в) самочинна одностороння дифузія молекул розчинника через напівпроникну мембрану в бік меншої концентрації.

212.Напівпроникна мембрана пропускає молекули:

216.Осмотичний тиск – це:

а) надлишковий атмосферний тиск, який зупиняє осмос; б) надлишковий гідростатичний тиск, який зупиняє осмос;

в) гідростатичний тиск, який направляє осмос у зворотній бік. 217.Осмотичний тиск вимірюють:

а) сталагмометром; б) осмометром; в) віскозиметром.

218.За законом Вант – Гофа осмотичний тиск розведеного розчину неелектроліту дорівнює газовому тиску, який:

а) чинив би розчин у газовому стані і в об’ємі розчину; б) чинив би розчинник у газовому стані і в об’ємі розчину за тієї ж температури;

в) чинила би розчинена речовина у газовому стані і в об’ємі розчину за тієї ж температури. 219.Математичний вираз закону ВантГофа для неелектролітів:

а) Р = і · СRТ; б) Р = СRТ; в) Р = n CRT. 220.Математичний вираз закону Вант – Гофа для електролітів:

а) Р = і · СRТ; б) Р = СRТ; в) Р = n · CRT. 221.Осмотичний тиск 1М розчину неелектроліту становить:

а) 22,4 атм; б) 7,36 атм; в) 0,56 атм.

222.Осмотичний тиск електроліту більший за осмотичний тиск неелектроліту за однакової молярної концентрації тому що:

а) електроліти не дисоціюють; б) електроліти дисоціюють; в) тому що кількість кінетичних частинок однакова.

223.Осмотична концентрація – це:

а) кількість всіх кінетичних частинок речовини в розчині; б) кількість всіх кінетичних частинок розчинника в розчині; в) молярна концентрація речовини в розчині.

224.Осмотична концентрація електроліту в порівнянні з осмотичною концентрацією неелектроліту за однакової молярної концентрації більша тому що:

а) електроліти не дисоціюють; б) електроліти дисоціюють; в) тому що кількість кінетичних частинок однакова.

225.Ізотонічний коефіцієнт i показує:

а) на скільки Росм. електроліту більший за Росм. неелектроліту; б) у скільки разів Росм. електроліту більший за Росм. неелектроліту за однакової молярної концентрації;

в) у скільки разів Росм. електроліту менший за Росм. неелектролітуза однакової молярної концентрації.

226.Ізотонічний коефіцієнт Вант-Гофа i показує:

а) на скільки Сосм. електроліту більший за Сосм. неелектроліту; б) у скільки разів Сосм. електроліту більший за Сосм. неелектроліту за однакової молярної концентрації;

в) у скільки разів Сосм. електроліту менший за Сосм. неелектроліту за однакової молярної концентрації.

227.Зв’язок ізотонічного коефіцієнту зі ступенем дисоціації:

а) і = 1 – α ( n – 1 ) ; б) і = 1 + α ( n – 1 ) ; в) і = 1 + α ( n + 1 ).

228.Гіпотонічним називають розчин, осмотичний тиск якого:

а) менший за Росм другого розчину; б) однаковий із Росм другого розчину; в) більший за Росм другого розчину.

229.Ізотонічним називається розчин осмотичний тиск якого:

а) менший за Росм другого розчину; б) однаковий із Росм другого розчину; в) більший за Росм другого розчину.

230.Гіпертонічним називається розчин осмотичний тиск якого:

а) менший за Росм другого розчину; б) однаковий із Росм другого розчину; в) більший за Росм другого розчину.

231.В медицині використовують ізотонічний розчин NaCl з масовою часткою його: а) 1%; б) 0,5%; в) 0,9%.

232.Фізіологічним або ізотонічним розчином назвають:

а) 0,9% розчин Na2SO4; б) 0,9% розчин NaCl; в) 0,9% розчин NaNO3;

233.В медицині використовують гіпертонічний розчин NaCl з масовою часткою його: а) 1%; б) 10%; в) 0,9%.

234.Ізоосмія – це :

а) сталість рН; б) сталість артеріального тиску; в) сталість осмотичного тиску. 235.Величина осмотичного тиску крові:

а) 22,4 атм; б) 7,36 атм; в) 7,7 атм; 236.Осмотична концетрація крові:

а) 1 моль/л; б) 0,303 моль/л; в) 0,7 моль/л. 237.Ізоосмія в організмі людини підтримується:

а) нирками та легенями; б) кістками та шкірою; в) мозком та печінкою.

238.Ізоосмія в організмі людини підтримується:

а) печінкою та підшкірною клітковиною; б) кістками та шкірою; в) мозком та печінкою.

239.Гемоліз це:

а) зморщування клітин в гіпотонічному розчині; б) руйнування клітини в гіпотонічному розчині; в) сталий стан клітини.

240.Плазмоліз це:

а) збільшення клітини в об’ємі; б) зморщування клітини в гіпертонічному розчині; в) руйнування клітини в гіпотонічному розчині.

241.Тургор це:

а) пружність клітинної мембрани; б) зморщування клітинної мембрани; в) руйнування клітини.

242.Тургор клітин пояснюється:

а) підвищеним осмотичним тиском в середині клітини; б) зниженням осмотичного тиску в клітині; в) підвищеним артеріальним тиском.

243.Тургор клітин пояснюється: а) рівновагою Вант-Гоффа; б) рівновагою Доннана; в) рівновагою Рауля.

244.Під час гемолізу осмос направлений:

а) з клітини; б) осмос зупиняється; в) у клітину. 245.Під час плазмолізу осмос напралений:

а) з клітини; б) осмос зупиняється; в) у клітину. 246.Рівняння Доннана:

249.Послаблююча дія 25 %-ного розчину МgSO4 пояснюється тим що це:

а) ізотонічний розчин; б) гіпертонічний розчин; в) гіпотонічний розчин. 250.Що відбувається, якщо річкову рибу пустити в море6

а) гемоліз; б) плазмоліз; в) нічого не трапиться. 251.Чи ізотонічні 1М розчини сечовини і оцтової кислоти :

а) ізотонічні; б) гіпотонічний розчин сечовини; в) гіпертонічний розчин сечовини. 252.Потреба організму відновити осмотичний тиск до норми зумовлюється відчуттям :

а) голоду; б) спраги; в) сну.

253.Коли в організм вводиться з їжею велика кількість цукру або солі осмотичний тиск : а) знижуються б) не змінюється; в) підвищується.

254.Що відбувається, якщо морську рибу пустити в річку? а) тургор; б) явище плазмолізу; в) явище гемолізу.

255.Плазмоліз клітин спостерігається:

а) РОСМ зовні > РОСМ в середині; б) РОСМ зовні = РОСМ в середині; в) РОСМ зовні < РОСМ в середині.

256.Тиск насиченої пари над розчином в порівнянні з тском насиченої пари над чистим розчинником:

а) більший; б) менший; в) однаковий. 257.Перший закон Рауля: відносне зниження тиску пари :

а) розчину, який містить нелетку розчинену речовину, прямо пропорційний мольній частці розчиненої речовини; б) розчину, який містить нелетку розчинену речовину дорівнює мольній частці розчиненої речовини;

в) розчинника прямопропорційний молярній частці розчиненої речовини.

а) температурою замерзання розчиненої речовини; б) температурою замерзання розчину;

в) температурою замерзання води та кріоскопічною константою. 251. Dt замерзання розчину неелектроліту становить:

252.Кріоскопічна константа – це:

а) зниження температури замерзання одномолярного розчину електроліту; б) підвищення температури замерзання одномолярного розчину; в) зниження температури замерзання одномолярного розчину неелектроліту.

253.Кріоскопічна константа залежить від природи:

257.Зниження тиску насиченої пари тим більше, чим:

а) нижча концентрація; б) вища концентрація; в) не залежить.

258.Ізотонічний коефіцієнт i показує:

а) на скільки Dt електроліту більший за Dt неелектроліту;

б) у скільки разів Dt електроліту більший за Dt неелектроліту за однакової молярної концентрації; в) у скільки разів D t електроліту менший за D t неелектроліту за однакової молярної концентрації.

259.Температура замерзання 1М розчину неелектроліту становить:

263.Овочі та фрукти можна зберігати за t = – 1°С, тому що:

а) температура замерзання клітинного соку вища через вміст у ньому органічних речовин; б) температура замерзання клітинного соку нижча через вміст у ньому органічних речовин; в) температура замерзання клітинного соку однакова із температурою замерзання овочів.

264.Рідина закіпає, якщо тиск її насиченої пари :

а) дорівнює атмосферному тиску; б) більший за атмосферний тиск; в) менший за атмосферний тиск.

265.Підвищення температури кипіння розчинів залежить від:

267.Чим більша концентрація розчину: а) тим нижча температура кипіння;

б) тим вища температура кипіння; в) температура кипіння 100°С.

ПРИКЛАДИ ЗАДАЧ ДО МОДУЛЯ 1

Способи вираження концентрації розчинів

1.Скільки грамів KMnO4 необхідно для приготування 3 л розчину із СН = 0,25 моль/л, якщо визначення проводять в кислому середовищі?

2.Розрахувати наважку йоду для приготування 3%-го спиртового розчину його (ρ = 1,05) об’ємом 2л.

3.До 50г спиртового розчину йоду із масовою часткою йоду 1% додали 2 г йоду.

4.Обчислити масову частку йоду в одержаному розчині.

5.До 60 г спиртового розчину йоду із масовою часткою йоду 10% додали 20 г етанолу. Обчислити масову частку йоду в одержаному розчині.

6.Розрахувати наважку NaCl необхідної для приготування 3 л гіпертонічного розчину із ω = 10% (ρ = 1,07).

7.В якому об’ємі води треба розчинити 2 моль NaОН, щоб одержати 500мл 10% ного розчину (густина 1,1)?

8.Якій молярній концентрації відповідає вміст кислоти в шлунковому соці з масовою часткою HCl в ньому 0,5 – 0,54%?

9.Дитині масою 30 кг треба ввести 2% - ний розчин но-шпи з розрахунку 2 мг на 1 кг маси тіла. Скільки мл цього розчину треба взяти?

10.Розрахувати наважку для приготування 2 л розчину FeSO4 із СН= 0,1 моль/л, якщо в реакції Fe +2 змінює ступінь окисненя до Fe +3.

11.Зробити необхідні розрахунки для приготування 3 л фізіологічного розчину (ρ = 1,03).

12.Який об’єм 30% - го розчину Н3РО4 (ρ = 1,18) необхідний для приготування 4 л розчину її із СН = 1,5 моль/л, якщо фосфатна кислота реагує до кінця?

13.Дитині масою 2400 г, яка народилася в асфіксії, вводять етімізол з розрахунку 1 мг на кілограм маси тіла. Скільки мл 1,5% -го розчину цього препарат треба взяти?

14.Розрахувати наважку NaOH для приготування 2 л розчину із СН = 1 моль/л, який використовують у фармації для встановлння титру фосфатної кислоти.

15.Скільки мл 30%-го розчину Н2О2 (ρ= 1,11) необхідно взяти для приготування 2 л фармакопейного препарату із ω -3% (ρ= 1,007)?

16.Відомо, що 1 ОД інсуліну сприяє засвоєнню в організмі людини 5 г глюкози.

17.Скільки одиниць інсуліну необхідно добавити до 500 мл 5%-го розчину глюкози?

18.Скільки мл 37 %-го розчину HCl (ρ = 1,18) необхідно взяти для приготування 2л фармакопейного препарату із ω = 8,2% (ρ = 1,04)?

19.Розрахувати об’єм 15%-го рзчину H2SO4 (ρ = 1,105) необхідного для приготування 4 л 0,5 М розчину?

20.Розрахувати наважку NaCl необхідної для приготування 3 л розчину із ω = 10% (ρ = 1,07).

21. Хворому масою 65 кг необхідно ввести розчин NaHCO3 з розрахунку 0,66 ммоль на 1 кг маси тіла. Скільки мл 4%-го розчину його треба взяти?

22. Знайти масову частку глюкози в розчині, в якому міститься 280г води та 40г глюкози.

Алкаліметрія

23.Розрахувати наважку для приготування 500мл 0,1н розчину янтарної кислоти НООС–СН2–СН2–СООН, яка використовується як вихідна речовина для встановлення титру лугу.

24.Розрахувати наважку для приготування 500мл 0,1н розчину оксалату (щавлевої кислоти), яка використовується як вихідна речовина для встановлення титру лугу.

25.Розрахувати наважку для приготування 500мл розчину NaOH, якщо титр його визначатимуть за 0,1н розчином оксалату.

26.Розрахувати наважку для приготування 200мл розчину NaOH, якщо титр його визначатимуть за 0,1н розчином янтарної кислоти.

27.Розрахувати наважку для приготування 200мл розчину КOH, якщо титр його визначатимуть за 0,1н розчином янтарної кислоти.

28.Розрахувати наважку для приготування 200мл робочого розчину HCl, якщо концентрацію його визначатимуть за 0,098н розчином NaOH.

29.Розрахувати наважку для приготування 200мл робочого розчину H2SO4, якщо концентрацію його визначатимуть за 0,099н розчином NaOH.

30.Обчислити масову частку борної кислоти в розчині, якщо в 0,5л його розчинено 10г Н3ВО3 (густина 1,1 г/мл).

31.В мірній колбі ємкістю 500 мл приготовлено розчин з наважки 4,9г Н3РО4. Розрахувати молярну концентрацію і молярну концентрацію еквівалента.

32.Скільки мл розчину соляної кислоти з масовою часткою 30% (густина 1,15 г/мл) необхідно для приготування 3л розчину кислоти із Сн=0,1 моль/л?

33.Якій молярній концентрації еквівалента відповідає фармакопейний розчин НСl з масовою часткою 8,2 % (густина 1,15 г/мл)?

Ацидіметрія

34.Розрахувати наважку NaOH для приготування 100мл робочого розчину, якщо концентрацію його визначатимуть за 0,097н розчином H2SO4.

35.Розрахувати наважку NaOH для приготування 200мл робочогоозчину, якщо концентрацію його визначатимуть за 0,1н розчином HCl.

36.Розрахувати наважку для приготування 200мл розчину HCl, якщо титр його визначатимуть за 0,1н розчином вихідної речовини Na2CO3.

37.Розрахувати наважку для приготування 300мл розчину HCl, якщо титр його визначатимуть за 0,1н розчином бури.

38.Розрахувати наважку для приготування 200мл розчину H2SO4, якщо титр його визначатимуть за 0,1н розчином вихідної речовини Na2CO3.

39.Розрахувати наважку для приготування 300мл розчину H2SO4, якщо титр його визначатимуть за 0,1н розчином бури.

40.Обчислити наважку питної соди для титрування 5 л розчину з масовою часткою 5% (густина розчину 1,05 г/м).

41.Обчислити молярну концентрацію розчину соляної кислоти, якщо в 500 мл. розчину її міститься 18,2 г.

42.Обчислити молярну концентрацію розчину сульфатної кислоти, якщо в 200 мл. розчину її міститься 9,82 г.

43.Розрахувати наважку фосфатної кислоти для приготування 300мл робочого розчину її, якщо концентрацію його визначатимуть за 0,1н NaOH, а кислота при цьому реагує до кінця.

Іонний добуток води. рН

44.Як зміниться рН 0,1н. розчину натрій гідроксиду (α = 1;ρ = 1.), якщо до 10мл його долити 40мл води ?

45.Як зміниться рН 0,1 М розчину соляної (α = 1;ρ = 1.), якщо до 10мл його долити 40мл води ?

46.Як зміниться рН води, якщо до 90 мл її долити 10 мл 0,1н розчину Na OH?

47.Як зміниться рН води, якщо до 50 мл її долити 10 мл НСl з Сн = 0,1 моль/л, α = 1.

48. Як зміниться рН води, якщо до 40мл її долити 80мл НNО3 (ступінь дисоціації кислоти прийняти за 1).

49.Обчислити рН 5%-го розчину хлоридної к-ти, якщо a = 1.

50.Обчислити рН 5%-го розчину молочної кислоти, якщо Кд = 1,44·10-4 (М.М. = 90).

51.Обчислити рН 10%-го розчину NaOH, якщо a = 1.

52.Обчислити рН розчину ацетатної кислоти з Сн = 0,01 моль/л, Кд = 1,8 × 10-5.

53.Обчислити рН розчину амоній гідроксиду, якщо Сн = 0,01 моль/л, Кд = 8×10-5.

Буферні системи

58.Обчислити рН гідрокарбонатного буферу, який складається із 30мл розчину солі із Сн = 0,15 моль/л та 90мл розчину кислоти із Сн=0,09 моль/л (Кд=3,3·10-7).

59.Обчислити рН фосфатного буферу, який складається з 40 мл розчину однозаміщеної солі із Сн = 0,3 моль/л (Кд = 1,6· 10–7) та 80мл двозаміщеної солі із Сн=0,1моль/л.

60.Обчислити рН ацетатного буферу, до складу якого входить 60 мл розчину солі із Сн = 0,1 моль/л та 40 мл розчину кислоти із Сн = 0,1 моль/л (Кд =1,8· 10–5).

61. Обчислити рН буферної системи, до складу якої входить 70 мл розчину натрій цитрату із Сн = 0,2 моль/л та 60 мл розчину цитратної (лимонної) кислоти.

62.Обчислити рН буферного розчину, який складається із 40 мл розчину мурашиної кислоти із Сн = 0,3 моль/л (Кд = 2 · 10–4) та 80 мл розчину форміату натрію із Сн = 0,1моль/л.

63.Обчислити рН буферної системи, яка складається з 30 мл розчину Н3ВО3 із Сн = 0,1 моль/л (Кд = 7,3 · 10–10) та 60 мл розчину Na2B4O7 із Сн = 0,2 моль/л.

64.Обчислити рН гідрокарбонатного буферу, який складається із 50мл розчину солі із Сн=0,1 моль/л та 40мл розчину кислоти із Сн =0,2моль/л (Кд=7,3·10-10).

65.Обчислити рН буферної системи, яка складається із 40 мл розчину NaH2PO4 із Сн=0,2 моль/л ( Кд = 1,6 ·10-7)та 30 мл розчину Na2HPO4 із Сн=0,1 моль/л.

66.Обчислити рН аміачного буферу, який складається з 30 мл розчину NH4ОН із Сн = 0,15 моль/л (Кд = 1,8 · 10-5) та 70 мл розчину NH4Cl із Сн = 0,1 моль/л.

67.Обчислити рН аміачного буферу, який складається з 70 мл розчину NH4NO3

із Сн = 0,1 моль/л та 40 мл розчину NH4ОН із Сн = 0,15 моль/л (Кд = 1,8 · 10–5).

68.В якому співвідношенні треба взяти компоненти фосфатного буферу з рН = 6,4; Кд = 1,6 · 10-7.

70.Обчислити співвідношення об’ємів компонентів фосфатного буферу із рН = 6,2 (Кд=1,6 · 10–7).

71.Обчислити співвідношення компонентів ацетатного буферу із Сн = 0,2 моль/л для приготування його розчину із рН = 5,3, (Кд = 1,8 · 10–5).

72.Обчислити співвідношення об’ємів компонентів боратного буферу Н3ВО3 + Na2B4O7 із рН=8,5 (концентрація кожного компоненту 0,2 моль/л) (Кд = 7,3 · 10–10).

74.Обчислити співвідношення об’ємів компонентів аміачного буферу із рН = 8,7.

75.(Кд=1,8 · 10-5).

76.Знайти співвідношення об’ємів компонентів аміачного буферу із рН = 9,5 (Кд = 1,8 · 10–5).