
u_poverh_javl
.pdfПоверхневі явища |
21 |
Й. Порат і Р. Флодін (1959) виявили, що білки можна розділити за молекулярною масою при фільтруванні через шари набрякших зерен крохмалю і агар-агару. Низькомолекулярні сполуки досить глибоко дифундують в об'єм гелю і з цієї причини трудно вимиваються рухомою фазою. Макромолекули білків, які мають великі розміри, проникають тільки в найбільш великі пори, або зовсім не проникають в пори. Цей метод, названий гель-проніїкаючою хроматографією, в останній час здобув широке застосування в фармації та медицині.
Хроматографічний метод розділення сумішей широко застосовують в якісному і кількісному аналізі, для розділення близьких за властивостями речовин, очистки хімічних реагентів, ідентифікації хімічних препаратів, визначення питомої поверхні пористих тіл і т. д. Хроматографію використовують в різних виробництвах для управління технологічними процесами, а також в дослідницькій роботі для визначення величини і теплоти адсорбції, ізотерм розподілу, коефіцієнтів активності та ін.
На цей час виключно переважає високоефективна рідинна хроматографія, а саме зворотньо-фазова (гідрофобна поверхня, водно-органічна мобільна фаза).