Модуль 4 _укр_
.pdfD.Розслаблення війчастого м’язу та натягнення циннових зв’язок.
E.Стан війчастого м’язу та циннових зв’язок залишається без змін.
5.Лікар–окуліст виявив, що у людини молодого віку покращав зір при застосуванні збиральних лінз. Яка аномалія рефракції у цієї людини?
A. Астигматизм. B. Гіперметропія. C. Тританопія.
D. Дальтонізм. E. Міопія.
6.У хворого внаслідок оперативного втручання досягнуто сплощення поверхні рогівки. Які при цьому спостерігаються зміни зору?
A. Посилення здатності чіткого бачення на відстані.
B. Послаблення здатності чіткого бачення на відстані.
C. Виникнення розладів просторового сприйняття.
D. Виникнення розладів відчуття кольору. E. Астигматизм.
7.У обстежуваного при розгляданні предметів їх чітке зображення формується перед сітківкою. Назвіть вид аномалії? A. Астигматизм.
B. Еметропія.
C.Амбліопія.
D.Гіперметропія.
E.Міопія
8.Обстежуваному прикрили щитком праве око, а в ліве спрямували промінь світла. Яка реакція лівої зіницї спостерігатиметься?
A. Перехресна. B. Обернена. C. Співдружня. D. Пряма.
E. Дійсна.
9.Яка з структур ока має основне значення у зміні рефракційної здатності ока при акомодації:
A. Кришталик. B. Рогівка.
C. Склоподібне тіло.
D. Волога передньої камери ока. E. Волога задньої камери.
10.Лікар закапав в око хворого розчин атропіну (блокатор М-холінорецепторів), що буде спостерігатися і чому?
A. Збільшення кривизни кришталика. B. Тимчасова міопія.
C. Пресбіопія.
D. Стійке звуження зіниці. E. Стійке розширення зіниці.
5.Література
Нормальна фізіологія (За ред. В.І. Філімонова. – К.: Здоров’я, 1994. – С. 107-113
Физиология человека (Под. Ред. Г.И. Косицкого. - М.: Медицина, 1985. – С. 441-445, 457.
В.М. Мороз, О.В. Левчук, М.В. Йолтуховский, И.Л. Рокунец. Физиология сенсорных сис-
тем. Винница, 2006. – С. 30 - 39
Фізіологія людини (За ред. В.Ф. Ганонга.- Львів.: Бак, 2002,- С. 138-140, 143-145.
Посібник з нормальної фізіології (За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К.: Здоров’я, 1995. – С. 274-280.
Учебные задания по нормальной физиологии человека (Ситуационные задачи). Физиология анализаторов Под ред. Н.В. Братусь. – Винница, 1984. – 16 с.
Конспекти лекцій.
Тема 3. Функції зорової сенсорної системи (№2).
1.Теоретичні питання заняття.
1.1.Подвійність сітківки (функції паличок і колбочок)
1.2.Функціональне значення біполярних, гангліозних, амакринових, горизонтальних клітин.
1.3.Фотохімічні, електричні процеси в сітківці при дії світла та темряви. Механізм збудження рецепторних клітин.
11
1.4.Механізм адаптації зорового аналізатора до світла та темряви.
1.5.Гострота зору, метод визначення.
1.6.Трикомпонентна теорія відчуття кольорів.
1.7.Контрасна теорія відчуття кольорів.
1.8.Провідниковий та корковий відділи зорової сенсорної системи.
1.9.Тести з фізіології сітківки.
1.10.Тестування за системою «Крок-1» з фізіології сітківки.
1.11.Ситуаційні задачі з фізіології сітківки.
2. Практична робота 1.
Тема: Дослідження кольоросприйняття людини за допомогою поліхроматичних таблиць Рабкіна.
Практична робота №2.
Тема: Дослідження центрального зору (гостроти зору) у людини за допомогою таблиць Сівцева-Ландольта.
4. Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття.
4.2. Тестування за системою „Крок - 1”:
1. Лікар-окуліст виявив, що пацієнт не |
C. Здатність швидко змінювати чутливість |
|
сприймає зелений колір. Яка в нього |
до яскравого освітлення. |
|
аномалія? |
D. Рівень активності зорової системи в ці- |
|
A. Дейтеранопія. |
лому. |
|
B. Міопія. |
E. Здатність до формування явища контра- |
|
C. Тританопія. |
сту. |
|
D. Гіперметропія. |
5. Попередником синтезу якої речовини є |
|
E. Протанопія. |
||
вітамін А? |
||
2. Лікар-окуліст виявив, що пацієнт не |
||
A. Соматостатину. |
||
сприймає червоний колір. Яка в нього |
B. Ретинену |
|
аномалія? |
C. Пігменту райдужки |
|
A. Гіперметропія. |
D. Скотопсину. |
|
B. Міопія. |
E. Водянистої вологи. |
|
C. Дейтеранопія. |
6. Лікар–рентгенолог перед початком ро- |
|
D. Протанопія. |
||
боти деякий час знаходиться в темряві й |
||
E. Тританопія. |
||
лише потім починає обстеження пацієнта. |
||
|
||
3. У хворого спостерігається порушення |
Через який час найкраще починати об- |
|
кольорового зору у вигляді погіршення |
стеження і чому? |
|
сприйняття синьго кольору. Який вид |
A. Через 10 хвилин, що пов’язано з адаптацією |
|
порушень кольорового зору має місце у |
до темряви лише паличок. |
|
даному випадку ? |
B. Через 2 хвилини, що пов’язане з адаптацією |
|
A. Амбліопія. |
до темряви лише колбочок. |
|
B. Дейтеранопія. |
C. Через годину, що пов’язані з адаптацією до |
|
низького освітлення (до темряви) колбочок |
||
C. Протанопія. |
||
та паличок. |
||
D. Тританопія. |
||
D. Через 5 хвилин, що пов’язане з адаптацією |
||
E. Гомонимна геміанопсія. |
||
колбочок і паличок до світла. |
||
4. Людина довго не отримувала вітамін |
E. Через 20 хвилин, що пов’язане з адаптацією |
|
А. Яка з характеристик зору страждає |
колбочок та паличок до світла. |
|
при цьому ? |
7. При переведенні погляду на близько |
|
A. Присмеркове та нічне бачення ( явище |
розташований об’єкт, заломлююча сила |
|
гемералопії ). |
оптичних середовищ ока збільшилась на |
|
B. Сприйняття кольору. |
|
12
10 діоптрій. Наслідком зміни стану якої |
A. Має найбільший світловий поріг. |
структури це є? |
B. Ділянка з найбільшою гостротою зору. |
A. Кришталика. |
C. Містить лише “червоні” та “зелені” колбоч- |
B. Рогівки. |
ки. |
C. Склоподібного тіла. |
D. Містить лише палочки. |
D. Вологи передньої камери ока. |
E. Розміщена попереду зорового нерва. |
E. М’яза, що розширює зиницю. |
10. У пацієнта обстежували периферичне |
8. Якщо в умовах високої освітленості |
поле зору. Лікар встановив, що поле зору |
спостерігається стійке розширення зіни- |
для білого кольору більше у всіх напрям- |
ці. Наслідком чого це є? |
ках, ніж поле зору для червоного та зеле- |
A. Паралічу ціліарного м’язу. |
ного кольорів. З чим це пов’язано? |
B. Нормального стану механізмів регуляції. |
A. З порушенням функції колбочок. |
C. Надмірної активності парасимпатичної нер- |
B. З порушенням функції паличок. |
вової системи. |
C. З тим, що колбочки розташовані в центрі |
D. Паралічу м’яза, що розширює зиницю. |
сітківки, палички – на периферії. |
E. Надмірної активності симпатичної нервової |
D. З покращенням функції колбочок. |
системи. |
E. З покращенням функції паличок. |
9. Яка властивість характерна для рецеп- |
|
торних клітин центральної ямки сітків- |
|
ки? |
|
5.Література
Нормальна фізіологія (За ред. В.І. Філімонова. – К.: Здоров’я, 1994. – С. 113-127.
Физиология человека (Под. Ред. Г.И. Косицкого - М.: Медицина, 1985. – С. 445-458.
Фізіологія людини (За ред. В.Ф. Ганонга.- Львів.: Бак, 2002, - С.141-142, 146-158.
В.М. Мороз, О.В. Левчук, М.В. Йолтуховский, И.Л. Рокунец. Физиология сенсорных сис-
тем. Винница, 2006. – С. 39 - 57.
Посібник з нормальної фізіології (За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Ниливайка. – К.: Здоров’я, 1995. – С. 280-284.
Учебные задания по нормальной физиологии человека (Ситуационные задачи). Физиология анализаторов под ред. Н.В. Братусь. – Винница, 1984. – 16 с.
Конспекти лекцій
Тема 4 . Слухова та вестибулярна сенсорні системи.
1.Теоретичні питання заняття.
1.1.Структурно-функціональна організація слухової сенсорної системи, головні та допоміжні структури.
1.2.Звукопровідні, сприймаючі та аналізуючі структури.
1.3.Провідниковий і кірковий відділи слухової сенсорної системи.
1.4.Центральні механізми аналізу звукової інформації.
1.5.Теорії сприйняття звуків. Бінауральний слух.
1.6.Структурно-функціональна організація вестибулярної сенсорної системи.
1.7.Подразники вестибулярної сенсорної системи.
1.8.Додаткові зв’язки вестибулярних ядер з іншими відділами ЦНС та реакції, що виникають при подразненні вестибулярних ядер.
1.9.Рецепторний, провідниковий і кірковий відділи, аналіз інформації на різних рівнях. Сприйняття положення голови у просторі та напрямку руху.
1.10.Тестові питання
1.11.Тестування за системою „КРОК – 1”
1.12.Ситуаційні задачі
13
2. Практична робота 1.
Тема: Дослідження сприйняття звуків через повітря та кістки.
Практична робота 2.
Тема: Дослідження вестибулярної сенсорної системи.
4.Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття.
4.2.Тестування за системою „Крок - 1”.
1.Утворились сірчані пробки, звуку камертона пацієнт не чує. Як визначити, що робота кортиєвого органу не порушена?
A. Притулити камертон до кісток черепа. B. Підсилити звучання камертона.
C. Піднести камертон безпосередньо до вушної раковини.
D. Змінити тональність звучання камертона. E. Слухати з відкритим ротом.
2.В експерименті при дії гучного звукового подразника зареєстровано зменшення натягу барабанної перетинки у обстежуваного. Яке фізіологічне значення даної реакції?
A. Забезпечує краще проведення звуку. B. Покращує звукосприйняття.
C. Обмежує рух слухових кісточок. D. Регулює утворення ендолімфи. E. Зменшує тиск на внутрішнє вухо.
3.Чоловік віком 70 років звернувся до лікаря зі скаргою на порушення слуху. Огляд виявив зменшення еластичності барабанної перетинки. Хворому було запропоновано користуватись портативним слуховим апаратом, який міститься за вухом і підвищує гостроту слуху. Який додатковий принцип може
бути покладений в основу фунціонування такого апарату?
A. Проведення звуку через повітря.
B. Проведення звуку через кістки черепа. C. Електричне стимулювання вуха.
D. Вибіркове сприйняття тільки голосних звуків.
E. Вибіркове сприйняття тільки тихих звуків.
4.Пацієнт звернувся до лікаря з приводу погіршення сприйняття звуків правим вухом. Лікар обстежив пацієнта за допомогою камертона, розташованого на середині тім’я. Пацієнт був здивований, що звук камертона було краще чути правим вухом. З чим це пов’язано?
A.З порушенням кісткової провідності звуків.
B.З покращенням провідності звуків через повітря.
C.З погіршенням провідності звуків через повітря в середньому вусі.
D.З погіршенням провідності звуків у внутрішньому вусі.
E.З погіршенням провідності звуків через зовнішнє вухо.
5.Під час хірургічної операції головного мозку під місцевою анестезією у хворої здійснили подразнення електричним струмом незначної ділянки кори великих півкуль. Людина повідомила що чує музику. На яку саме зону кори було нанесено подразнення ?
A. Задня центральна звивина. B. Передня центральна звивина. C. Верхня скронева звивина. D. Борозна пташиної шпори. E. Грушоподібна звивина.
6.Після травми у людини були пошкоджені півколові канали внутрішнього вуха з обох сторін. На які подразники не зможе реагувати ця людина?
A. На зміну руху з кутовим прискоренням. B. На шкірні подразники.
C. На світло. D. На звук.
E. На зміну швидкості прямолінійного руху.
7.Після травми у людини було пошкоджено статолітовий апарат внутрішнього вуха з обох боків. На які подразники не зможе реагувати ця людина?
A. На світло.
B. На зміну руху з кутовим прискоренням. C. На шкірні подразники.
D. На зміну швидкості прямолінійного руху. E. На звук.
8.Людину тривало обертають у кріслі Барані. З рухом якої рідини пов‘язаний постротаційний ністагм?
14
A.Водянистої вологи над війковим тілом в оці.
B.Спиномозкової рідини над частинами мозкового стовбура, що містить присінкові ядра.
C.Ендолімфи в напрямі до гелікотреми.
D.Ендолімфи у півколових каналах з послідовним згинанням купули й подразненням волоскових клітин.
E.Перилімфи над волосковими клітинами, які мають занурені відростки у покривну мембрану.
9. Під час обертання на каруселі у жінки 25 років з’явилися: нудота, блювання, посилення потовиділення. Активація
яких рецепторів зумовила рефлекторний розвиток цих симптомів?
A.Вестибулярних півколових каналів.
B.Пропріорецепторів скелетних м‘язів.
C.Кортієвого органу.
D.Отолітових.
E.Вестибулярних.
10. Кошеня перевернули спиною до низу. Тварина рефлекторно повертала голову тім’ям до верху. З подразнення яких рецепторів починається рефлекс?
A.Отолітових.
B.Пропріорецепторів кінцівок.
C.Тактильних.
D.Півколових каналів.
E.Вестибулорецепторів.
5.Література
Нормальна фізіологія ( За ред. В.І. Філімонова. – К.: Здоров’я, 1994. – С. 100-107.
Физиология человека ( Под. Ред. Г.И. Косицкого. - М.: Медицина, 1985. – С. 67-71, 466468.
Фізіологія людини ( За ред. В.Ф. Ганонга. - Львів.: Бак, 2002, - С.159 -170,
В.М. Мороз, О.В. Левчук, М.В. Йолтухівский, І.Л. Рокунець. Фізіологія сенсорних систем. Вінниця, 2006.
Посібник з нормальної фізіології (За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К.: Здоров’я, 1995. – С. 284-288.
Учебные задания по нормальной физиологии человека (Ситуационные задачи). Физиология анализаторов под ред. Н.В. Братусь. – Винница, 1984. – 16 с.
Функції вестибулярного аналізатора. Лекція О.В.Левчук, Н.В. Братусь. – Вінниця, 2000р. Конспекти лекцій
Конспект лекцій
Тема : Функції смакової та нюхової сенсорних систем.
(самостійна позааудиторна робота студентів)
1.Теоретичні питання заняття.
1.1.Рецепторний аппарат смакової сенсорної системи, механізм його збудження.
1.2.Провідниковий та корковий відділи смакової сенсорної системи.
1.3.Рецепторний аппарат нюхової сенсорної системи, механізм її збудження.
1.4.Провідниковий та корковий відділи нюхової сенсорної системи.
1.5.Значення смакової та нюхової сенсорних систем в клінічній практиці, особливо стоматологічній.
1.6.Тести з фізіології смакової та нюхової сенсорних систем.
1.7.Тестування за системою «Крок-1» з фізіології смакової та нюхової сенсорних систем.
1.8.Ситуаційні задачі з фізіології смакової та нюхової сенсорних систем.
2.Практична робота №1.
Тема: Дослідження смакової сенсорної системи
Практична робота №2
15
Тема: Дослідження нюху у людини.
4.Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття.
4.2.Тестування за системою „Крок - 1”.
1.До отоларінголога звернулася хвора зі скаргами на головний біль, який періодично виникає, відсутність відчуття запахів. Із анамнезу хворої було встановлено, що вона довгий час працювала з оцтовою кислотою. Які рецептори нюхової сенсорної системи уражені?
A. Терморецептори. B. Волюморецептори. C. Хеморецептори.
D. Осморецептори. E. Механорецептори.
2.У людини опік кінчика язика. Сприйняття яких смакових подразників у неї буде порушено найбільше ?
A. Кислих. B. Солодких.
C. Солоних, гірких D. Кислих та солоних. E. Гірких.
3.У здорової людини визначають пороги смакової чутливості до різних речовин. До якої з наведених речовин поріг буде найменший?
A. Хінін.
B. Хлорид натрію. C. Глюкоза.
D. Сахароза.
E. Лимонна кислота.
3. Через які структури проходять імпульси, що їх генерують нюхові рецептори в носовій слизовій оболонці?
A.Передаються до таламуса.
B.Проходять через внутрішню капсулу.
C.Передаються у нюхову кору через гіпоталамус.
D.Проходять до мітральних клітин і звідси безпосередньо до нюхової кори.
E.Проходять до мітральних клітин і звідси до нюхової кори через ділянку смаку.
5. Імпульси, генеровані у смакових бруньках на язику, прямують до кори головного мозку. Через яку структуру?
5. Література.
A.Таламус.
B.Внутрішню капсулу.
C.Задні корінці першого шийного спинномозкового нерва.
D.Блоковий нерв.
E.Під’язиковий нерв.
6.Під час хірургічної операції під місцевою анестезією пацієнтці було нанесено подразнення електричним струмом, після якого в неї виникло відчуття різних запахів. На яку саме зону кори великих півкуль було нанесено подразнення?
A. На прецентральну звивину. B. На постцентральну звивину. C. На верхню скроневу звивину. D. На грушоподібну звивину.
E. На лобну звивину.
7.Досліджуються рецептори, інформація від яких прямує до кори без участі таламусу. Які це рецептори?
A. Слухові. B. Зорові. C. Смакові. D. Дотикові. E. Нюхові.
8.Обстежуванному змастили корінь язика місцевим анестетиком, що призвело до відсутності відчуття смаку: A. Кислого та солоного.
B. Гіркого. C. Кислого. D. Солоного. E. Солодкого.
9.У хворого блокована провідність у язикоглотковому нерві. Яке смакове відчуття при цьому зникне?
A. Кислого. B. Гіркого. C. Солодкого. D. Солоного.
Е. Кислого і солоного.
16
Основна:
Нормальная физиология ( Под ред. В.И. Филимонова. – Запорожье, 1995. – С. 55-56, 61-64.
Физиология человека ( Под. Ред. Г.И. Косицкого. - М.: Медицина, 1985. – С. 439-440, 468471, 472-475.
В.М. Мороз, О.В. Левчук, М.В. Йолтуховский, И.Л. Рокунец. Физиология сенсорных сис-
тем. Винница, 2006. – С.85 - 96.
Посібник з нормальної фізіології (За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К.: Здоров’я, 1995. – С. 268-274.
Додаткова:
Физиология человека ( в 3-х томах). Т.1. Пер. с англ. (Под ред. Р. Шмидта и Т. Тевса. – М.:
Мир, 1996. – С. 197-204, 206-219.
Физиология человека ( в 4-х томах). Т.2. Пер. с англ. (Под ред. Р. Шмидта и Т. Тевса. – М.:
Мир, 1985. – С. 54-74.
Фізіологія людини ( За ред. В.Ф. Ганонга. - Львів.: Бак, 2002, - С.126 - 130.
Тема 5. Узагальнююче заняття з фізіології сенсорних систем
Мета заняття: студенти повинні показати знання теми, вміння аналізувати, узагальнювати й доповідати.
Практичні навички:
1.Як визначити та оцінити просторові пороги шкіри?
2.Намалювати та проаналізувати схему побудови зображення в еметропічному оці.
3.Намалювати та дати характеристику ходу променів у міопічному та гіперметропічному оці. Яка при цьому потрібна корекція?
4.Намалювати схему рефлекторної дуги зіничного рефлексу та пояснити роль її відділів.
5.Намалювати схему рефлекторної дуги рефлексу акомодації та дати характеристику.
6.Намалювати схему шляху больової чутливості та проаналізувати роль різних його відді-
лів.
7. Дати оцінку гостроти зору за наступними показниками - 0,5 0,7 1,0 1,4 2,3 Наведіть формулу Снеллена для оцінки гостроти зору та поясніть її значення.
8. Проаналізуйте наведені межі полів зору для білого кольору, дайте пояснення:
Межі полів зору |
|
|
Градуси |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
|
3 |
4 |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
Латеральне поле |
90˚ |
90˚ |
|
60˚ |
70˚ |
|
|
|
|
|
|
Медіальне поле |
90˚ |
60˚ |
|
30˚ |
80˚ |
|
|
|
|
|
|
Верхнє поле |
70˚ |
60˚ |
|
60˚ |
90˚ |
|
|
|
|
|
|
Нижнє поле |
80˚ |
80˚ |
|
40˚ |
90˚ |
|
|
|
|
|
|
9.Наведіть клінічний доказ трикомпонентної теорії кольоросприйняття.
10.Поясніть, як виявити спонтанний ністагм очей.
11.Як довести гіршу провідність звука через кістки черепа, ніж через кісточки середнього вуха.
12.Як практично здійснити оцінку лінійних та кутових прискорень руху.
Теоретичні питання:
1.Вчення І.П. Павлова про аналізатори. Роль відділів аналізаторів.
2.Властивості сенсорних систем.
17
3.Зорова сенсорна система, її відділи.
4.Заломлюючі середовища ока. Еметропічне око. Особливості у дітей.
5.Аномалії рефракції ока (міопія, гіперметропія, астигматизм).
6.Зіничний рефлекс, його значення.
7.Акомодація ока, причини виникнення, механізм. Пресбіопія.
8.Фотохімічні процеси сітківки. Механізм збудження рецепторів.
9.Адаптація зорової сенсорної системи до світла й темряви.
10.Гострота зору, метод визначення.
11.Поле зору. Метод визначення та його значення.
12.Теорії кольоросприйняття.
13.Слухова сенсорна система, її відділи та їх значення. Вікові особливості.
14.Функціональне значення зовнішнього, середнього й внутрішнього вуха.
15.Механізм сприйняття звуків різної частоти. Вікові особливості.
16.Вестибулярна сенсорна система, її відділи.
17.Механізм збудження рецепторів присінку й півколових каналів.
18.Реакції, обумовлені зв’язками вестибулярних ядер з іншими центрами ЦНС.
19.Біль. Класифікація, механізми, значення.
20.Віділи больової сенсорної системи.
21.Антиноціцептивна система, значення. Фізіологічні механізми знеболювання.
Схеми, котрі студент повинен вміти намалювати та пояснювати з фізіології аналізаторів:
Схему побудови зображення в еметропічному оці.
Схему ходу променів у міопічному та гіперметропічному оці.
Схему будови рефлекторної дуги зіничного рефлексу.
Додаткова література:
Физиология человека ( в 2-х томах). Т.2. (Под ред. В.М. Покровского, Г.Ф. Коротько. – М.:
Медицина, 1997. – 448с.
Физиология человека ( в 3-х томах). Т.1. Пер. с англ. (Под ред. Р. Шмидта и Т. Тевса. – М.:
Мир, 1996.
Общий курс физиологии человека и животных. В 2 кн. Кн.1 физиология нервной, мышечной и сенсорной систем (Под ред. А.Д. Ноздрачева. – М.: Высш. шк., 1991
–512 с.
Д. Хьюбел. Глаз, мозг, зрение. Пер. с англ. М.: Мир, 1990, 237 с.
Коротков А.В., Чеснокова С.А. Атлас по нормальной физиологии (Под ред. Н.А. Агаджаняна. – М.: Высшая школа, 1986. – 351 с.
Стенли А. Гельфанд. Слух. Введение в психологическую и физиологическую акустику. Пер. с англ. – М.: Медицина, 1984. – 350 с.
И.А. Вартанян. Звук – слух – мозг. Л.: Наука, 1981. – 175 с.
П. Милнер. Физиологическая психология. Пер. с анг. (Под ред. А.Р. Лурия.–М.: Мир, 1973.
–643 с.
Руководство по физиологии. Фізіологія сенсорних систем. – Л.: Наука, 1971. 414 с., 1972. – 702.
Змістовий модуль 14. ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ
Конкретні цілі
Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження вищої нервової діяльності: утворення, збереження і гальмування умовних рефлексів; подразнення й пошкодження структур переднього мозку, що беруть участь у вищих інтегративних функціях НС.
18
Пояснювати механізми виникнення біологічних потреб і мотивацій та їх роль у формуванні вроджених і набутих форм поведінки організму.
Аналізувати регульовані параметри гомеостазу й пояснювати структуру цілісного поведінкового акту (функціональну систему поведінки).
Пояснювати механізми формування емоцій, їх роль у поведінкових реакціях організму на підставі фізіологічних критеріїв емоцій.
Тема 6. Вища нервова діяльність (ВНД), фізіологічні основи поведінки
1.Теоретичні питання заняття.
1.1Поняття про вищу нервову діяльність, методи її дослідження (реєстрація викликаних потенціалів та ЕЕГ).
1.2Фізіологічні основи поведінки.
1.3Потреби й мотивації, їх фізіологічні механізми, роль у формуванні поведінки.
1.4.Вроджені (безумовно-рефлекторні) форми поведінки. Інстинкти, їх значення для пристосувальної діяльності організму.
1.5.Набуті (умовно-рефлекторні) форми поведінки, їх значення для пристосувальної діяльності організму.
1.6.Закономірності утворення і зберігання умовних рефлексів.
1.7.Значення вчення І.П.Павлова про умовні рефлекси як більш досконалу форму пристосування організму до зовнішнього середовища.
1.8.Механізм замикання тимчасового зв'язку з позицій системного принципу.
1.9.Безумовне гальмування умовних рефлексів.
1.10.Згасаюче й незгасаюче гальмо.
1.11.Умовне гальмування.
1.12.Значення тренування гальмівних процесів у вихованні дитини.
1.13.Закон силових відносин.
1.14.Позамежне гальмування та його роль у клінічній патології.
1.16.Структура цілісного поведінкового акту за П.К.Анохіним.
1.17.Емоції, їх види, механізми формування, біологічна роль, теорії емоцій
1.18.Тестові питання
1.19.Тестування за системою «КРОК-1»
1.20.Ситуаційні задачі
2. Практична робота.
Тема: Реєстрація та аналіз ЕЕГ.
Практична робота 2.
Тема: Утворення рухового їжодобувного умовного рефлексу в тварини.
Практична робота 3.
Тема: Утворення у щура захисного умовного рефлексу уникнення
4. Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття.
Тестування за системою „КРОК – 1”:
1. Людина сиділа в кріслі з заплющеними |
2. На ЕЕГ у потиличних відведеннях |
очима, коли задзвонив телефон. Як змі- |
зареєстровано альфа-ритм. Яким є стан |
ниться у неї ЕЕГ? |
досліджуваного? |
A. Бета-ритм зміниться на тета-ритм. |
A. Глибокий сон. |
B. Альфа-ритм зміниться на бета-ритм. |
B. Спокій із заплющеними очима |
C. Підсилиться альфа-ритм. |
C. Спокою з розплющеними очима |
D. Підсилиться тета-ритм. |
D. Стрес |
E. Тета-ритм зміниться на альфа-ритм. |
E. Стан наркозу |
19
3.Експериментатор хоче виробити у собаки слиновидільний умовний рефлекс. Що з наведеного доцільно використати як умовний подразник?
A. Звук помірної гучності B. Сухарі
C. М’ясо
D. Електричний струм E. Надто гучний звук
4.Як зветься реакцiя, яка виникає у курчати пiсля вилуплення з яйця слiдом за першим побаченим рухомим об'єктом
A. Орiєнтовний рефлекс B. Безумовний рефлекс C. Імпринтiнг
D. Умовний рефлекс E. Усi відповіді вірнi
5.У ході експерименту в тварини виробили умовний харчовий рефлекс на звуковий сигнал 1000 Гц. На інші звуки, наприклад, тони 900 Гц и 1100 Гц умовного харчового рефлексу не виникало. Що лежить в основі цього явища?
A. Згасаюче гальмування. B. Зовнішне гальмування C. Позамежне гальмування.
D. Диференційоване гальмування. E. Запізнююче гальмування
6.Студент старанно конспектує лекцію. Якість конспектування значно погіршилась, коли сусіди стали розмовляти. Який вид гальмування умовнихрефлексів є причиною цього?
A. Зовнішнє B. Позамежне C. Згасаюче
D. Диференційоване E. Запізніле
7.Під час довгої засухи річка пересохла. Тварини деякий час продовжували приходити на місце водопою, а потім припинили приходити. Який вид гальмування умовних рефлексів зумовив зміну поведінки тварин?
A. Позамежне B. Зовнішнє C. Згасаюче
D. Диференційоване E. Запізнююче
8.Яке значення в діяльності людини має запізнення як вид внутрішнього гальмування?
A.Відволікання, переключання уваги
B.Забування
C.Тактовність, вихованість, вміння чекати
D.Пізнання, розрізнення, навчання
E.Концентрування уваги
9.Збільшення сили й тривалості умовного подразника привело до гальмування умовного рефлексу. Вкажіть вид гальмування.
A. Зовнішнє. B. Позамежне. C. Згасаюче.
D. Диференційоване E. Запізнююче
10.Якi фази спостерiгаються в процесі розвитку позамежного гальмування? A. Генералiзацiї, спецiалiзацiї
B. Спецiалiзацiї, парадоксальна, гальмiвна C. Генералiзацiї, зрiвнювальна, гальмiвна D. Зрiвнювальна, парадоксальна, ультрапа-
радоксальна, гальмiвна
E. Парадоксальна, генералiзацiї, спецiалiзацiї
20
