Модуль 4 _укр_
.pdf
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М.І. ПИРОГОВА
В.М.Мороз, Н.В.Братусь, М.В.Йолтухівський, Л.Ю.Бурєннікова, О.В.Левчук,
Т.І.Борейко, Л.П.Дем’яненко
ФІЗІОЛОГІЯ
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
для студентів медичного факультету
Модуль 4: Вищі інтегративні функції
Вінниця - 2009
1
УДК 612.82/83+591.481
Фізіологія // Навчально-методичний посібник для студентів медичного факультету. Модуль 4: Вищі інтегративні функції / В.М.Мороз, Н.В.Братусь, М.В.Йолтухівський, Л.Ю.Бурєннікова, О.В.Левчук, Т.І. Борейко, Л.П.Дем’яненко. – Вінниця, 2009. – 69 с.
У посібнику представлені матеріали для проведення практичних занять і підсумкового контролю до модуля 4 “Вищі інтегративні функції”. Посібник підготовлено з метою поліпшення самостійного засвоєння програми з фізіології і оптимізації проведення практичних занять. У посібнику представлено питання для самостійної підготовки, наведено основну і додаткову літературу, методики експериментальних робіт.
Посібник відповідає програмі з фізіології, яка прийнята на засіданні Комісії з медицини науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України (протокол № 2 від 17.03.2006 р.) і затверджена МОЗ України (03.04.2006 р.) для студентів медичних вузів III-IV рівнів акредитації за спеціальностями 7.110101 – лікувальна справа, 7.110104 – педіатрія, 7.110105 – медико-профілактична справа.
Посібник розраховано на викладачів, аспірантів і студентів вузів медико-біологічного профілю.
Авторський колектив – співробітники кафедри фізіології Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова:
Мороз Василь Максимович – д.м.н., проф., чл.-кор. АМН України, завідувач кафедри Братусь Ніна Василівна – д.м.н., проф., заслужений діяч науки і техніка України
Йолтухівській Михайло Володимирович – д.м.н., проф., професор кафедри
Бурєннікова Людмила Юріївна – к.м.н., доц., зав. навчальною частиною кафедри
Левчук Ольга Василівна – к.б.н., доц. кафедри Борейко Тетяна Іванівна – к.м.н., доц. кафедри Дем’яненко Людмила Петрівна – викладач кафедри
Рецензенти:
Слободянюк Тетяна Миколаївна – к.м.н., доц., завідувач кафедри патофізіології Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова
Монастирський Юрій Ігоревич – к.м.н., доц. кафедри факультетської терапії Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова
© В.М.Мороз, Н.В.Братусь, М.В.Йолтухівській, Л.Ю.Бурєннікова, О.В. Левчук, Т.І. Борейко, Л.П.Дем’яненко, 2009
2
|
ЗМІСТ |
|
ВСТУП ............................................................................................................................................... |
4 |
|
Змістовий модуль 13. Фізіологія сенсорних систем ..................................................................... |
8 |
|
Тема 1. Загальна характеристика сенсорних систем. Сомато-сенсорна система ........................ |
8 |
|
Тема 2. Зорова сенсорна система. Заломлюючі середовища ока ............................................... |
14 |
|
Тема 3. Фізіологія зорової сенсорної системи. Функції сітківки ............................................... |
20 |
|
Тема 4. Слухова та вестибулярна сенсорні системи. ................................................................... |
25 |
|
Смакова та нюхова сенсорні системи (Самостійна позаааудиторна робота) ............................ |
32 |
|
Тема 5. Узагальнююче заняття з фізіології сенсорних систем. .................................................. |
37 |
|
Змістовий модуль 14. Фізіологічні основи поведінки. .............................................................. |
39 |
|
Тема 6. |
Вищаа нервова діяльність (ВНД), фізіологічні основи поведінки. .................. ........... |
39 |
Змістовий модуль 15. Вища нервова діяльність людини. ........................................................ |
44 |
|
Тема 7. |
Особливості ВНД людини. ............................................................................................... |
44 |
Тема 8. |
Сон, його біологічна роль. Локалізація функцій в корі великих півкуль. ................... |
56 |
Змістовий модуль 16. Фізіологічні основи трудової діяльності й спорту ................................ |
62 |
|
Тема 9. |
Трудова деяльность, теорії розвитку втоми. Оптимальні режими. ............................... |
62 |
Тема 10. Узагальнююче заняття з фізіології вищих інтегративних функцій. ........................... |
67 |
|
3
ВСТУП
Організація навчального процесу на кафедрі нормальної фізіології здійснюється за кредитно-модульною системою у відповідності до вимог Болонського процесу. Програма дисципліни структурована на 4 модулі, четвертий з яких запропонований в даному посібнику
Модуль 4 ”Вищі інтегративні функції”.
До складу модуля ввійшли 4 змістових модулі:
Змістовий модуль 13. Фізіологія сенсорних систем Змістовий модуль 14. Фізіологічні основи поведінки Змістовий модуль 15. Вища нервова діяльність людини
Змістовий модуль 16. Фізіологічні основи трудової діяльності і спорту
Об'єм навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модуля (залікового кредиту).
Навчальний план з модуля 4
”Вищі інтегративні функції”
Структура |
|
Кількість годинника |
|
Рік на- |
Вид контролю |
|
навчальної |
Усього |
Аудиторних |
СРС |
вчання |
|
|
дисципліни |
|
|
|
|
|
|
|
Лекцій |
Практичних |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
занять |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Модуль 4: |
90 годин./ |
18 |
48 |
24 |
2-й |
Підсумковий |
Змістових |
3,0 |
|
|
|
|
модульний |
модулів 4 |
кредитів |
|
|
|
|
контроль |
|
ЕСТS |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС), в організації якої значну роль відіграють консультації викладачів. Тематичні плани лекцій, практичних занять, СРС забезпечують реалізацію в навчальному процесі всіх тем, які входят до складу змістових модулів.
4
СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ МОДУЛЯ 4
„Вищі інтегративні функції”
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тема |
|
|
Лекції |
|
|
Практи- |
чнізаняття |
|
СРС |
|
|
Індивід. СРС |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
Змістовий модуль 13. Сенсорні системи. |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. Загальна характеристика сенсорних систем. |
|
|
0,5 |
|
|
|
2 |
|
|
1 |
|
|
|
||
|
|
Сомато-сенсорна система. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Зорова сенсорна система. Заломлюючі сере- |
|
|
1 |
|
|
|
2 |
|
|
1 |
|
|
|
||
|
|
довища ока. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
3. Фізіологія зорової сенсорної системи. Функ- |
|
|
0,5 |
|
|
|
2 |
|
|
1 |
|
|
|
||
|
|
ції сітківки. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
4. Слухова і вестибулярна сенсорні системи. |
|
|
1 |
|
|
|
2 |
|
|
2 |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. Узагальнювальне заняття з фізіології сен- |
|
|
1 |
|
|
|
2 |
|
|
2 |
|
|
|
||
|
|
сорних систем |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
Змістовий модуль 14. Фізіологічні основи поведінки. |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6. Вища нервова діяльність (ВНД), фізіологічні |
|
|
2 |
|
|
|
2 |
|
|
2 |
|
|
|
||
|
|
основи поведінки. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
Змістовий модуль 15. Вища нервова діяльність людини. |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
7. Особливості ВНД людини. |
|
|
2 |
|
|
|
2 |
|
|
3 |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8. Сон, його біологічна роль. Локалізація функ- |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
цій в корі великих півкуль. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
Змістовий модуль 16. Фізіологічні основи трудової діяльності і спорту. |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9. Трудова діяльність, теорії розвитку втоми, |
|
|
2 |
|
|
|
2 |
|
|
2 |
|
|
|
||
|
|
оптимальні режими. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10. Узагальнювальне заняття з фізіології |
|
|
2 |
|
|
|
2 |
|
|
1 |
|
|
|
||
|
|
вищих інтегративних функцій. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Індивідуальна СРС |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Підсумковий модульний контроль |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
10 |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
Усього годин - 60 |
|
|
10 |
|
|
|
22 |
|
|
33 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кредитів ЕСТS – 2,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Аудиторна робота – 49%, СРС – 51% |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тематичний план лекцій |
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
№ |
ТЕМА |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кількість |
|
|
з.п. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
годин |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
1. |
РОЛЬ КОРИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ В СИСТЕМНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗМУ. |
2 |
|||||||||||||
|
|
|
СЕНСОРНІ СИСТЕМИ (АНАЛІЗАТОРИ). СОМАТО-СЕНСОРНА СИСТЕМА. ФІЗІ- |
|
|||||||||||||
|
|
|
ОЛОГІЯ БОЛЬОВОЇ ЧУТЛИВОСТІ. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. |
ЗОРОВА СЕНСОРНА СИСТЕМА. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
3. |
СЛУХОВА ТА ВЕСТИБУЛЯРНА СЕНСОРНІ СИСТЕМИ. |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|||||
|
|
4. |
ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ. ПРОЦЕСИ УТВОРЕННЯ І ГАЛЬМУВАННЯ |
2 |
|||||||||||||
|
|
|
УМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ. ПАМ'ЯТЬ. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. |
ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ. РОЛЬ ПОТРЕБ, МОТИВАЦІЙ ТА ЕМО- |
2 |
|||||||||||||
|
|
|
ЦІЙ. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
РАЗОМ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 |
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тематичний план практичних занять
№ |
ТЕМА |
Кількість |
з.п. |
|
годин |
1. |
Загальна характеристика сенсорних систем. Сомато-сенсорна система. |
2 |
2. |
Зорова сенсорна система. Заломлюючі середовища ока. |
2 |
3. |
Фізіологія зорової сенсорної системи. Функції сітківки. |
2 |
4. |
Слухова і вестибулярна сенсорні системи. |
2 |
5. |
Узагальнювальне заняття з фізіології сенсорних систем |
2 |
6. |
Вища нервова діяльність (ВНД), фізіологічні основи поведінки. |
2 |
7. |
Особливості ВНД людини. |
2 |
8. |
Сон, його біологічна роль. Локалізація функцій в корі великих півкуль. |
2 |
9. |
Трудова діяльність, теорії розвитку втоми. Оптимальні режими. |
2 |
10. |
Узагальнювальне заняття з фізіології вищих інтегративних функцій. |
2 |
|
Підсумковий модульний контроль, зокрема: |
4 |
|
практичної підготовки |
|
|
теоретичної підготовки |
|
|
РАЗОМ |
24 |
Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль
№ |
ТЕМА |
Кількість |
Вид контролю |
з.п. |
|
годин |
|
1. |
Підготовка до практичних занять – теоретична підго- |
8 |
Поточний контроль на практи- |
|
товка та опрацювання практичних навичок |
|
чних заняттях |
2. |
Опрацювання теми, яка не входить до плану ауди- |
|
|
|
торних занять |
|
|
2.1 |
Смакова сенсорна система |
2 |
Створення структурно- |
|
|
|
функціональної схеми сенсорної |
|
|
|
системи |
2.2 |
Нюхова сенсорна система |
2 |
-“- |
2.3 |
Адаптація організму до фізичного навантаження. |
2 |
Схема функціональної системи |
|
|
|
поведінки |
3. |
Підготовка до підсумкового модульного контролю |
4 |
|
|
РАЗОМ |
20 |
|
Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями. Застосовуватимуться наступні засоби діагностики рівня підготовки студентів: письмові та комп'ютерні тести, розв’язування ситуаційних задач, проведення лабораторних досліджень з наступним трактуванням результатів і їх оцінкою, аналіз результатів інструментальних досліджень та параметрів, які характеризують функції організму людини, роботу його органів та систем, контроль практичних навичок та ін.
Підсумковий модульний контроль здійснюється після завершення вивчення модуля.
РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ
№ за по- |
Модуль 4 |
Кількість балів |
рядком |
(поточна навчальна діяльність) |
|
|
Змістовий модуль13 |
60 |
1 |
Тема 1 |
12 |
2 |
Тема 2 |
12 |
3 |
Тема 3 |
12 |
4 |
Тема 4 |
12 |
5 |
Тема 5 |
12 |
|
Змістовий модуль14 |
12 |
6 |
Тема 6 |
12 |
|
Змістовий модуль15 |
24 |
6
7 |
Тема 7 |
12 |
8 |
Тема 8 |
12 |
|
Змістовий модуль16 |
24 |
9 |
Тема 9 |
12 |
10 |
Тема 10 |
12 |
Змістові модулі |
120 |
|
Підсумковий контроль засвоєння модуля 4 |
80 |
|
РАЗОМ сума балів |
200 |
|
Примітка: При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: “5” – 12 балів, “4” – 8 балів, “3” – 6 балів “2” – 0 балів.
Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента - 120 Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов
навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 60 балів (10 х 6)
Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками і набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.
7
Змістовий модуль 13. ФІЗІОЛОГІЯ СЕНСОРНИХ СИСТЕМ.
Конкретні цілі:
Аналізувати стан функцій сенсорної системи, її структурних елементів та допоміжних структур на підставі диференційованих для кожної сенсорної системи критеріїв.
Трактувати функції каналів передачі інформації та рівнів організації кожної з сенсорних систем на підставі аналізу параметрів: абсолютних та диференційованих порогів відповідної чутливості, стану рецептивних полів, формування сенсорних образів.
Аналізувати вікові особливості формування та функцій сенсорних систем.
Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження кожної з сенсорних систем.
Тема 1. Структурно-функціональна характеристика сомато-сенсорної системи. Больова сенсорна система.
1. Теоретичні питання заняття.
1.1.Вчення І.П.Павлова про аналізатори. Значення відділів аналізатора.
1.2.Властивості аналізаторів.
1.3.Рецепторний апарат сенсорних систем. Класифікація рецепторів, механізм кодування.
1.4.Специфічні, неспецифічні та асоціативні шляхи провідникового відділу сенсорних систем, їх роль.
1.5.Сучасні уявлення про корковий відділ сенсорних систем (проекційні й асоціативні ділянки).
1.6.Біль, значення, класифікація, механізми.
1.7.Відділи больової сенсорної системи (ноціцептора).
1.8.Антиноціцептивна система, її значення. Фізіологічні основи знеболювання.
1.9.Тести з фізіології сомато-сенсорної системи.
1.10.Тестування за системою «Крок-1» з фізіології сомато-сенсорної системи.
1.11.Ситуаційні задачі з фізіології сомато-сенсорної системи.
2.Практична робота №1
Тема: Визначення типів шкірних рецепторів та їх функції.
4. Завдання для самостійної перевірки практичної роботи.
4.2. Тестування за системою „Крок-1”.
тактильні й температурні відчуття. На яку саме зону було нанесено подразнення?
A. На центральній відділ температурної чутливості.
B. На центральний відділ шкірного аналізатора, ділянку задньої центральної звивини.
C. На центральний відділ больового аналізатора.
D. Всі відповіді вірні.
E. На ділянку постцентральної звивини.
3. При постійному носінні обручки на пальці ми перестаємо її відчувати. У той же час чітко відчувається легеньке доторкування. Чому?
8
A.Порушується функція іонних каналів епідермісу.
B.У тканинах під обручкою утворюється фіброзна тканина.
C.Настала адаптація до тривалого подразнення.
D.Порушується кровообіг в тканинах.
E.Порушується структура тактильних рецепторів під кільцем.
4.У хворого після перенесеної операції з приводу травми кінцівки з порушенням структури м`якотного нервового волокна, а саме його оболонки, виникали сильні больові відчуття в місці поранення вже після первинного загоювання рани. Що сприяло виникненню такого відчуття?
A. Пошкодження температурних рецепторів шкіри.
B. Відновлення цілісності лише безмієлінових С–волокон і початок зростання нерва.
C. Пошкодження больових рецепторів шкіри.
D. Наявність м`якітної оболонки нервового волокна.
E. Пошкодження тактильних рецепторів шкіри.
5.Внаслідок ураження патологічним процесом провідних шляхів спинного мозку у людини порушена больова чутливість шкіри та м’язів. Які шляхи уражені?
A. Задні спинно-мозочкові.
B. Лотеральні спинно-кортікальні. C. Медіальні спинно-кортікальні. D. Передні спинно-мозочкові.
E. Спинно-таламічні.
6.Що відбувається при адаптації до сенсорних подразників?
A. Послаблення відчуття в разі застосування одночасно з первинним подразником сенсорних подразників іншого типу.
B. Інтенсивне відчуття, якщо уживаний подразник застосовують повторно.
C. Відчуття, що локалізується в руці, якщо подразнюють нерви плечового сплетіння.
D. Зменшення відчуття, якщо уживаний подразник застосовують постійно.
E.Зменшення рівня порогу збудження у сенсорних нервах внаслідок того, що на рецептори безпосередньо впливає інша речовина.
7.З метою анальгезії можуть бути використані речовини, які виробляються в ЦНС і подібні опіатам. Яка це речовина? A. Вазопресин.
B. β – ендорфін. C. Окситоцин. D. Соматоліберин. E. Кальцитонін.
8.Де просторовий поріг відчуття найбільший?
A. На губах.
B. На долоні руки.
C. На спині довкола лопатки. D. На дорсальній поверхні кисті. E. На кінчиках пальців.
9.Подразнення яких з наведених структур змогло б спричинити появу свербіння.
A. С–волокна задніх корінців.
B. В–волокна у периферійних нервах. C. Дорсальні стовпи у спинному мозку. D. Рецептори дотику.
E. Моторні волокна у передніх корінцях спинних нервів.
10.У студента при складанні іспиту абсолютний поріг больової чутливості більший, ніж у стані спокою. Активація якої системи організму є причиною цього?
A. Антиноціцептивної. B. Симпато-адреналової. C. Парасимпатичної.
D. Симпатичної.
E. Гіпофізарно-надниркової.
11.При обстеженні хворого з травматичним пошкодженням головного мозку виявлено, що він перестав розрізняти переміщення предмета по шкірі. Який відділ кори мозку пошкоджено?
A. Задня центральна звивина. B. Потилична частка.
C. Тім’яна частка. D. Лобна частка.
E. Передня центральна звивина.
5.Література
Нормальна фізіологія (За ред. В.І. Філімонова.–К.: Здоров’я, 1994.–С. 84-87, 92-97, 133-141.
9
Физиология человека (Под. ред. Г.И. Косицкого- М.: Медицина, 1985. – С. 122-124, С. 142143, 145-148, 472-474.
Фізіологія людини (За ред. В.Ф.Ганонга.-Львів.: Бак, 2002,- С.126-136.
В.М. Мороз, О.В. Левчук, М.В. Йолтуховский, И.Л. Рокунец. Физиология сенсорных сис-
тем. Винница, 2006. – 103 с.
Посібник з нормальної фізіології (За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. – К.: Здоров’я, 1995. – С. 272-274.
Учебные задания по нормальной физиологии человека (Ситуационные задачи). Физиология анализаторов под. ред. Н.В. Братусь. – Винница, 1984. С. 16.
Конспекти лекцій.
Тема 2. Функції зорової сенсорної системи (№1).
1. Теоретичні питання заняття.
1.1.Заломлюючі середовища ока (рефракція), їх оптична сила. Еметропічне око. Особливості в дітей.
1.2.Аномалії рефракції: міопічне й гіперметропічне око, астигматизм.
1.3.Акомодація та її механізм.
1.4.Рефлекс зіниці, його значення.
1.5.Бінокулярний зір.
1.6.Характеристика рухів очей.
1.7.Поле зору, його визначення.
1.8.Тести з фізіології заломлюючих середовищ ока.
1.9.Тестування за системою «Крок-1» з фізіології заломлюючих середовищ ока.
1.10.Ситуаційні задачі з фізіології заломлюючих середовищ ока.
2.Практична робота.
Тема: Визначення меж поля зору.
4. Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття.
|
|
4.2. Тестування за системою „Крок - 1” |
|||
1. Що виникає при акомодації? |
та відсутність звуження зіниці під впли- |
||||
вом світла. Із пошкодженням яких ядер |
|||||
A. Збільшення напруження у зв’язках кри- |
|||||
стовбура мозку це пов’язано? |
|||||
|
шталика. |
|
|||
|
|
A. |
Латерального ретикулярного ядра довга- |
||
B. Зменшення кривизни кришталика. |
|||||
|
стого мозку. |
||||
C. Розслаблення м’яза, що звужує зіницю. |
B. |
||||
Ретикулярних ядер середнього мозку. |
|||||
D. Скорочення війкових м’язів. |
|||||
C. |
Червоних ядер середнього мозку. |
||||
E. Збільшення внутрішньоочного тиску. |
|||||
D. |
Ядер Якубовича-Едінгера-Вестфаля се- |
||||
2. Людина, яка дивилася у вікно, почала |
|||||
|
реднього мозку. |
||||
читати книгу. |
За рахунок зміни стану |
E. |
|||
Ретикулярних ядер гіпоталамуса. |
|||||
якої частини |
оптичних середовищ ока |
||||
4. Що відбувається при переведенні пог- |
|||||
збільшується заломлююча сила? |
|||||
ляду з близьких на далеко розташовані |
|||||
A. Рогівки. |
|
||||
|
предмети? |
||||
B. Кришталика. |
|||||
A. |
Розслаблення війчастого м’язу та розс- |
||||
C. Склоподібдного тіла. |
|||||
|
лаблення циннових зв’язок. |
||||
D. Зіниці. |
|
B. |
|||
|
Скорочення війчастого м’язу та розслаб- |
||||
E. Вологи камер ока. |
|||||
|
лення циннових зв’язок. |
||||
3. |
Після обстеження пацієнта в кліні- |
C. |
|||
Скорочення війчастого м’язу та натяг- |
|||||
|
|
|
|||
ці нервових хвороб було встановлено |
нення циннових зв’язок. |
|
крововилив у стовбурі головного мозку |
||
|
10