Сорбція біологічно активних речовин на межі поділу тверда речовина-розчин. Іонний обмін. Хроматографія.

101. Адсорбція – це:

б) накопичення однієї речовини на поверхні іншої;

102. Абсорбція – це:

а) накопичення однієї речовини в об’ємі іншої;

103. Найпоширеніші адсорбенти:

в) активоване вугілля, каолін, силікагель;

104. В організмі людини адсорбентами є:

а) стінки судин, клітинна мембрана, ворсинки на стінках кишечника;

105. Величина адсорбції це кількість речовини, яка адсорбується:

б) 1 моль адсорбенту;

106. Адсорбційна терапія використовується для:

б) виведення токсичних речовин з організму;

107. В адсорбційній терапії адсорбентами є: а) карболен;

108. Гемосорбція – це:

в) очищення крові;

109. В гемосорбції використовують такий адсорбент:

в) активоване вугілля;

110. В процесі травлення відбувається адсорбція поживних речовин: а) ворсинками на стінках кишечника;

111. Еритроцити адсорбують:

в) амінокислоти;

112. Ентеросорбція використовується для очищення від токсичних речовин: а) шлунково-кишкового тракту ;

113. До складу препарату «Полісорб» входить сорбент:

г) високодисперсний кремнезем.

114. Ферментативний процес починається із:

б) адсорбції субстрату;

115. Кафедрою біологічної та загальної хімії ВНМУ ім. М.І. Пирогова був запропонований препарат з потужними сорбційними властивостями:

а) полісорб;

116. Іонний обмін використовують для:

б) знесолення води;

117. Підвищення кислотності в ротовій порожнині призводить до карієсу в результаті інного обміну між:

а) зубною тканиною та слиною;

118. В результаті пропускання крові через катіоніт відбувається процес: б) декальцинація крові;

119. В результаті пропускання молока через катіоніт одержують:

г) іонітне молоко.

120. Вибіркова адсорбція відбувається між:

б) антигеном та антитілом;

Дисперсні системи. Грубодисперні системи

121. Розмір частинок дисперсної фази в грубодисперсних системах: б) 10⁻⁷ - 10⁻⁸ м;

122. В суспензіях дисперсна фаза:

б) газоподібна;

123. Прикладом суспензії може бути:

б) частинки глини у воді;

124. Суспензії - це системи:

в) гідрофобні;

125. В медицині у вигляді суспензій використовують:

б) Al(OH)₃;

126. В дерматології у вигляді суспензій використовують:

г) сірку.

127. В емульсіях дисперсною фазою є:

б) рідина;

128. Прикладами емульсій є:

б) нафта;

129. В організмі людини емульсії - це:

б) жир в крові;

130. Молоко це емульсія типу:

в) м/в;

131. Стабілізатором жиру в молоці є:

г) білок.

132. Емульгатором жиру в кишечнику є:

б) жовчні кислоти;

133. Для внутрішнього застосування використовують емульсії типу: б) ВМС/в;

134. Для зовнішнього застосування використовують емульсії типу: г) м/м.

135. В аерозолях дисперсною фазою є:

а) тверда речовина, рідина;

136. Токсичні аерозолі - це:

б) вугільний пил, тютюновий дим;

137. Патогенні аерозолі містять:

а) мікроби, віруси;

138. Переваги використання лікарських засобів у вигляді аерозолів:

б) локальна дія та глибоке проникнення в тканини;

139. В результаті високої дисперсності лікарські засоби у вигляді аерозолей:

в) швидко всмоктуються;

140. Антракоз виникає внаслідок вдихання:

в) вугільного пилу.

Колоїдні розчини: одержання, очищення, властивості

141. Колоїдними називають:

а) мікрогетерогенні системи із розміром частинок 10^¾7 - 10^¾9м;

142. Колоїдні системи:

б) гідрофобні;

143. Колоїдні системи отримують такими методами:

в) хімічна конденсація;

144. Пептизація – це процес утворення колоїдного розчину із свіжоосадженого осаду за допомогою:

а) електроліту – стабілізатора;

145. Одним із методів фізичної конденсації є:

в) метод заміни розчинника.

146. Адсорбція потенціалвизначаючих іонів в міцелі відбувається за правилом:

а) Панета – Фаянса;

147. Електрокінетичний потенціал виникає в міцелі на межі:

г) гранули та дифузного шару.

148. Срібло в колоїдному стані вживається як лікарський препарат, який називається:

в) коларгол;

149. Лікарський препарат протаргол - це колоїдний розчин:

в) срібла.

150. В організмі людини колоїдною системою є:

б) холестерин;

151. Для очищення золів використовують метод:

в) діалізу;

152. Для очищення золів використовують метод:

а) ультрафільтрації;

153. Для визначення концентрації глюкози та сечовини в крові використовують:

а) компенсаційний діаліз;

154. Апарат «штучна нирка» працює на принципі:

а) компенсаційного вівідіалізу;

155. Колоїдний захист спостерігається, коли до колоїдної системи додати розчин:

в) білка,

156. Лікарський препарат коларгол – це колоїдний розчин срібла, захищений: а) білком;

157. Холестерин як колоїдна система в організмі людини захищена:

г) білком.

158. Електрофорез – спрямований рух частинок дисперсної фази відносно нерухомого дисперсійного середовища :

а) в електричному полі;

159. Для лікування виразки шлунку використовують препарат «Вікалін», який містить в колоїдному стані:

г) Bi(OH)(NO₃)₂.

160. Застосування лікарських засобів в колоїдному стані обумовлює їх: а) пролонговану та локалізовану дію;

Коагуляція колоїдних розчинів.

161. Колоїдні системи:

в) термодинамічно нестійкі;

162. Стійкість свіжоприготовлених колоїдних систем пояснюється: а) одноіменним зарядом гранул;

163. Кінетична стійкість колоїдних систем – це стійкість:

в) проти осадження;

164. Кінетична стійкість колоїдних систем обумовлена:

б) броунівським та тепловим рухом частинок дисперсної фази;

165. Агрегативна стійкість колоїдної системи – це стійкість: а) проти укрупнення частинок дисперсної фази;

166. Коагуляція колоїдних систем – це:

а) злипання частинок дисперсної фази;

167. Зовнішні ознаки коагуляції колоїдних систем:

б) зміна кольору, помутніння;

168. Найпоширеніший фактор, який викликає коагуляцію:

а) електроліти;

169. Коагулюючим називається іон, який має заряд:

б) протилежний заряду гранули;

170. За правилом Шульце – Гарді, чим вищий заряд коагулюючого іону: а) тим швидше починається коагуляція;

171. Вкажіть правильний ліотропний ряд коагулюючої дії іонів:

а) Fe⁺³ > Ca⁺² > Na⁺;

172. Чим більше гідратований коагулюючий іон, тим:

а) менша його коагулююча дія;

173. Вкажіть правильний ліотропний ряд коагулюючої дії іонів: б) I ^¾ >Br ^¾ > Cl ^¾;

174. Одним із механізмів коагулюючої дії електролітів є:

а) стиснення дифузного шару;

175. Одним із механізмів коагулюючої дії електролітів є:

б) зменшення електрокінетичного потенціалу;

176. Найменша концентрація електроліту, яку треба додати до 1л колоїдного розчину, щоб почалася коагуляція, називається:

б) порогом коагуляції.

177. Чим більший заряд коагулюючого іону, тим:

б) менший поріг коагуляції;

178. Взаємна коагуляція використовується під час:

в) очищення питної води;

179. Під час змішування лікарських засобів із різним зарядом може спостерігатися:

г) взаємна коагуляція.

180. Коли змішується річкова та морська вода спостерігається: б) взаємна коагуляція;

Властивості розчинів біополімерів

181. Природні ВМС – це:

б) полісахариди, білки;

182. Штучні ВМС – це:

в) поліетилен, каучук;

183. Синтетичні ВМС – це:

в) поліетилен, поліакриламід;

184. В організмі людини є такі ВМС:

б) білки, гепарин, гіалуронова кислота;

185. Розчини ВМС на відміну від колоїдних систем:

б) ліофільні;

186. Стійкість розчинів ВМС обумовлена наявністю:

а) одноіменного заряду та гідратної оболонки;

187. Ізоелектричний стан білків – це існування білків у вигляді:

а) амфіону;

188. Заряд білка в крові:

г) від’ємний.

189. Ізоелектрична точка казеїну 4,5. Який знак заряду мають його макройони в буферному розчині із рН 3,0?

а) позитивний ;

190. Набухання ВМС – це збільшення об’єму полімера в результаті:

а) вибіркового поглинання розчинника;

191. Білок набухає:

б) у воді;

192. Тиск набухання спостерігається в організмі людини при:

г) запальних процесах.

193. В результаті набухання в організмі людини виникають:

а) набряки;

194. Процес драглювання в організмі людини – це процес:

а) зсідання крові;

195. Драглі в організмі людини – це:

а) кришталик ока, мозок;

196. Синерезис в організмі людини є причиною:

в) старіння організму.

197. Тиксотропія в організмі людини проявляється в процесі:

б) скорочення та розслаблення м’язів;

198. Процес коацервації лежить в основі:

а) теорії Опаріна - виникнення життя на землі;

199. Процес відновлення вихідної структури драглів після їх струшування називається:

а) тиксотропія;

200. В лікувальній практиці використовують такі розчини ВМС:

б) поліетилен, желатиноль;

16