1 Медична мікробіологія та предмет її вивчення.

Мікробіологія (від грецьк. microc – малий, bios – життя, logos – наука) це наука про дуже малі, невидимі неозброєним оком живі істоти, названі мікроорганізмами, або мікробами, їх систематику, морфологію та фізіологію, екологію та взаємовідношення з іншими живими організмами.

У медичній мікробіології залежно від об'єкту дослідження виділяють:

бактеріологію – науку про бактерії;

мікологію – науку про гриби;

протозоологію – науку про найпростіші;

вірусологію – науку про віруси.

Як окрема дисципліна сформувалась імунологія, набула розвитку генна інженерія.

Медична мікробіологія вивчає хвороботворні (патогенні) мікроорганізми, їх морфологію, фізіологію, екологію, резистентність, антигенну структуру, фактори патогенності, розробляє методи діагностики, профілактики та лікування інфекційних хвороб.

2. . Задачі медичної мікробіології та вірусології у вивченні збудників інфекційних захворювань, вдосконаленні методів лабораторної діагностики, специфічної терапії та профілактики

До завдань мікробіології входять: 1) вивчення біо­логії патогенних і нормальних для людини мікробів; 2) дослідження ролі та значення мікробів в етіології та патогенезі інфекційних хвороб.У результаты таких дослыджень встановлюється причини заразних хвороб,роль мікробів у розвитку хвороб.Упродовж останніх років досліджується значення мікробів у розвитку атеросклерозу судин, діабету,злоякісного переродження клітин; 3) розроблення й використання методів мікробіологічної діагностики, етіотропної терапії та специфічної профі­лактики інфекційних захворювань людини.

3. Прості та складні методи забарвлення. Мікроскопія нативних і забарвлених препаратів

При простих методах мазок забарвлюють будь-яким одним барвником, використовуючи барвники анилинового ряду (основні чи кислі). Основні барвники —генциановий фіолетовий, кристалічний фіолетовий,метиленовий синій, основний фуксин. Переважно для забарвлення мікроорганізмів використовують основні барвники, що більш інтенсивно зв'язуються кислими компонентами клітини. Мікроорганізми забарвлюють, наливаючи барвник на поверхню мазка на певний час.Окраску основнимфуксином ведуть у протягом 2 хв,метиленовим синім — 5—7 хв. Потім мазок промивають водою до того часу, поки стікаючі струменя води стануть безбарвними, висушують обережнимпромоканием фільтрувальної папером імикроскопируют виммерсионной системі. Якщо мазок правильно забарвлений і промитий, то зору цілком прозоро, а клітини інтенсивно вирізняються.

Складні методи забарвлення застосовують вивчення структури клітини, і диференціації мікроорганізмів.Окрашенние мазкимикроскопируют виммерсионной системі. Послідовно завдати на препарат певні барвники, різняться за хімічним складом і кольору, протравлення, спирти, кислоту та інших.

Є кілька основних барв: поГраму, поЦилю-Нельсону, поАуески,Нейссера,Бури-Гинса.

Механізм і етапи забарвлення поГраму

1. На фіксований мазок завдатикарболово-спиртовой розчингенцианового фіолетового через смужку фільтрувальної папери. Через 1-2 хв зняти її, а барвник злити.

2.Нанести розчинлюголя на 1-2 хв (йод)

3.Обесцветить етиловим спиртом протягом 30-60 з до припиненняотхождения фіолетових струминок барвника.

4.Промить водою

5.Докрасить воднимр-ом фуксину протягом 1-2 хв, промити водою, висушити імикроскопировать.

*Грамположительние бактерії офарблюються в темно-фіолетовий колір, грамнегативні - в червоний.

Механізм і етапи забарвлення поЦилю-Нельсону

1. На фіксований мазок завдатикарболовий р-р фуксину через смужку фільтрувальної папери, і підігріти до появи парів протягом 3-5 хв

2. Зняти папір,провить мазок водою

3.Нанести 5% р-р сірчаної кислоти чи 3% р-р суміші спирту зхлороводородной кислотою на 1-2 хв для знебарвлення.

4.Промить водою

5.Докрасить мазок воднимр-омметиленового синього протягом 3-5 хв

6.Промить водою, висушити імикроскопировать

*Некислоустойчивие – знебарвлюються іокр.метиленовим синім у блакитній колір, акислоустойчивие залишаються забарвленимифуксином в червоний.

Нативние препарати >Нативние препарати готують на дослідження живих незабарвлених бактерій.Наиболь шиї торгівлі поширення набули метод висячої краплі,микрокамери з щільнимисредами і негативні методи дослідження живих бактерій. Для прижиттєвогоис прямування також часто застосовуються дослідження темному полі і >фазово-контрас>тная мікроскопія. Такі прийоми часто використовують із діагностики сифілісу і попередньої діагностикидиарей, викликанихкампилобактерами, і навіть дляопределения рухливості мікроорганізмів.

>Окрашенние препарати

Для приготування забарвлених препаратів з досліджуваного об'єкта готують мазки і фіксують їх.

Методика виявлення капсул-Буррі –Гінс

Метод виявлення спор-за Ожешком і негативного контрастування

Метод виявлення джгутиків-за Леффлером

Метод виявлення включень-за Леффлером,за Нейсером

Метод виявлення ядерної субстанції-Пікарського

4Відкриття Л.Пастера та їх роль в розвитку медичної науки.

У розвитку мікробіології виділяють 4 етапи:

І – морфологічний (А. Левенгук)

II – фізіологічний (Луї Пастер, Роберт Кох та ін.);

III – імунологічний (І. І. Мечников, П. Ерліх та ін.);

IV – молекулярно-генетичний (сучасний);

Пастер є основоположником

наукової мікробіології. Він довів неможливість самозародження життя,

запропонував методи стерилізації {повного знищення мікроорганізмів) та

пастеризацію (більш м'яку стерилізацію), а також науково обґрунтував

роль мікроорганізмів у виникненні захворювань. Л. Пастер довів, що

бродіння та гниття спричинюють мікроорганізми, що дозволило інши

ученим, зокрема Лістеру та Пирогову, розробити методи асептики та

методи асептики та антисептики.

Л. Пастер відкрив анаероби, обґрунтував явище атенуації (ослабленн

патологічних властивостей збудника), отримав вакцину проти сибірки т

сказу