11

ПМК №3

1. Особливості будови носової порожнини у дітей раннього віку:

   1. вузькі носові ходи

   2. відсутні нижні носові ходи

   3. добре розвинена кавернозна тканина підслизової оболонки

   4. погано васкуляризована слизова оболонка

2. Часті ускладнення риніту отитом обумовлені особливостями євстахієвої труби:

   1. пряма

   2. вузькі

   3. короткі

   4. широкі

   5. звивисті

3. Анатомо-фізіологічні особливості у дітей, які сприяють розвитку стенозуючого ларингіту:

   1. короткі і широкі голосові зв’язки

   2. майже горизонтальне розташування Євстахієвої труби

   3. лійкоподібна форма гортані

   4. багато пухкої сполучної тканини в підзв’язковому просторі

   5. недорозвиненість еластичних волокон голосових зв’язок

4. Умови виникнення обструктивного синдрому:

   1. набряк слизової оболонки

   2. гіперсекреція в’язкого слизу

   3. широкий просвіт бронхів

   4. спазм гладкої мускулатури дрібних бронхів

5. Анатомо-фізіологічні особливості у дітей, які сприяють виникненню обструктивного синдрому:

   1. добре васкуляризована слизова оболонка бронхів

   2. недорозвинення слизових залоз бронхів

   3. широкий просвіт бронхів

   4. вузький просвіт бронхів

6. Конкретні (спеціальні) скарги при патології органів дихання:

   1. підвищення температури тіла

   2. кашель

   3. нежить

   4. виділення мокротиння

   5. зниження апетиту

7. Конкретні (спеціальні) скарги при патології органів дихання:

   1. ядуха

   2. задишка

   3. біль в грудній клітині

   4. підвищення температури тіла

   5. головний біль

8. При патології респіраторного тракту голос буває:

   1. сиплий

   2. грубий

   3. гугнявий

   4. відсутній

   5. жорсткий

9. Гугнявий голос характерний для:

   1. ларингіту

   2. риніту

   3. синуситів

   4. аденоїдиту

   5. фарингіту

10. Сиплість голосу характерна для:

    1. фарингіту

    2. ларингіту

    3. трахеїту

    4. риніту

11. Гавкаючий кашель характерний для:

    1. бронхіту

    2. трахеїту

    3. ларингіту

    4. фарингіту

12. Сухий частий поверхневий кашель характерний для:

    1. бронхіту

    2. трахеїту

    3. фарингіту

    4. ларингіту

13. Сухий глибокий болючий кашель („як у діжку”) характерний для:

    1. пневмонії

    2. трахеїту

    3. фарингіту

    4. бронхіту

    5. ларингіту

14. Слизові виділення із носа характерні для:

    1. алергічного риніту

    2. синуситів

    3. аденоїдиту

    4. риніту вірусної етіології

    5. риніту бактеріальної етіології

15. Слизово-гнійні виділення із носа характерні для:

    1. аденоїдиту

    2. алергічного риніту

    3. синуситів

    4. риніту вірусної етіології

    5. риніту бактеріальної етіології

16. Виділення слизового мокротиння характерне для:

    1. бронхіальної астми

    2. кашлюку

    3. бронхіту вірусної етіології

    4. бронхіту бактеріальної етіології

17. Виділення слизово-гнійного мокротиння характерне для:

    1. бронхіту вірусної етіології

    2. бронхіальної астми

    3. кашлюку

    4. пневмонії

    5. бронхіту бактеріальної етіології

18. Виділення кров’янистого мокротиння характерне для:

    1. пневмонії

    2. набряку легень

    3. грип

    4. бронхіту

    5. бронхіальної астми

19. Виділення іржавого мокротиння характерне для:

    1. нападу бронхіальної астми

    2. кашлюку

    3. гнійного ендобронхіту

    4. крупозної пневмонії

    5. трахеїту

20. Гіпоксія буває:

    1. респіраторна

    2. гемічна

    3. циркуляторна

    4. тканинна

    5. рестриктивна

21. Патологічні форми грудної клітини наступні:

    1. астенічна

    2. емфізематозна

    3. рахітична

    4. гіперстенічна

22. Патологічні типи дихання це:

    1. діафрагмальне

    2. Біота

    3. Чейн-Стокса

    4. грудне

    5. Куссмауля

23. Частота дихання за 1 хв у новонароджених складає:

    1. 40-60

    2. 30-35

    3. 20

    4. 25

    5. 18-16

24. Частота дихання за 1хв у дітей до 1 року складає:

    1. 30-35

    2. 18-16

    3. 40-60

    4. 25

25. Частота дихання за 1хв у дітей в 5 років складає:

    1. 18-16

    2. 25

    3. 20

    4. 40-60

26. Частота дихання за 1хв у дітей в 10 років складає:

    1. 20

    2. 40-60

    3. 16-18

    4. 25

27. Частота дихання за 1хв у дітей старше12 років складає:

    1. 25

    2. 18-16

    3. 30

    4. 40-60

28. Одна половина грудної клітини відстає в акті дихання при:

    1. бронхіті

    2. пневмотораксі

    3. сухому плевриті

    4. бронхіальній астмі

    5. гідротораксі

29. Біль в грудній клітині характерний для:

    1. Пневмонії

    2. міжреберної невралгії

    3. міозиту

    4. сухого плевриту

    5. обструктивного бронхіту

30. При наявності кашлю необхідно вияснити:

    1. характер

    2. глибину

    3. частоту

    4. наявність мокротиння

    5. в який час доби частіше виникає

31. Положення в ліжку характерні при захворюваннях органів дихання:

    1. ортопноє

    2. на боку з підтягнутими до живота ногами

    3. на хворому боці

    4. напівсидячи

    5. колінно-ліктьове

32. Колір шкіри при патології органів дихання буває:

    1. блідість

    2. ціаноз

    3. гіперемія

    4. іктеричність

    5. блідість з сіруватим відтінком

33. Вентиляційна дихальна недостатність буває:

    1. обструктивна

    2. поверхнева

    3. експіраторна

    4. Рестриктивна

    5. змішана

34. При огляді обличчя звертають увагу на:

    1. колір шкіри

    2. наявність герпесу

    3. наявність піни в кутах рота

    4. напруження і роздування крил носа

35. Ослаблене дихання у дітей 5-6 місяців обумовлене:

    1. малою кількістю альвеол*

    2. великою частотою дихання

    3. слабкістю дихальної мускулатури*

    4. малою екскурсією грудної клітки *

36. Пуерильне дихання у дітей обумовлене:

    1. тонкою грудною кліткою*

    2. вузькістю бронхів*

    3. надмірним розвитком підшкірної клітковини

    4. короткою трахеєю*

37. До інструментальних методів дослідження органів дихання належать:

    1. Рентгенографія ОГК

    2. РН – метрія

    3. Бронхографія

    4. Комп’ютерна томографія

    5. Бронхоскопія

38. Рентгенографія ОГК дає змогу:

    1. Вивчити структуру легень

    2. Виявити зміни бронхіального дерева

    3. Оцінити ЖЕЛ

    4. Визначити ОФВ 1

39. Бронхоскопія дає змогу:

    1. Визначити ОФВ 1

    2. Оцінити стан слизової оболонки трахеї та бронхів

    3. Зробити біопсію слизової оболонки трахеї, бронхів, новоутворень

    4. Звільнити трахею і бронхи від стороннього тіла, гною, крові

    5. Виявити пухлини трахеї і бронхів

40. Бронхоскопія дає змогу:

    1. Виявити аномалії розвитку легень

    2. Ввести в дихальні шляхі лікарські препарати

    3. Виявити стороннє тіло в дихальних шляхах

    4. Виявити пухлини легень

    5. Виявити аномалії розвитку трахеї і бронхів

41. До функціональних методів дослідження органів дихання належать:

    1. МРТ

    2. Пневмотахометрія

    3. Рентгенографія ОГК

    4. Спірографія

    5. Пікфлоуметрія

42. До лабораторних методів дослідження органів дихання належать:

    1. Бакеріальний посів харкотиння

    2. Рентгенографія ОГК

    3. Мікроскопія і бакпосів плевральної рідини

    4. Мікроскопія і бакпосів промивних вод бронхів

    5. Бронхографія

43. Основними симптомами фарингіту є:

    1. Гіперемія і набряк слизової оболонки задньої стінки глотки

    2. Осиплість голосу

    3. Інспіраторна задишка

    4. Першіння в горлі

    5. Симптом „бруківки”

44. Який кашель характерний для фарингіту?

    1. Частий сухий поверхневий кашель

    2. Кашлюковий

    3. Бітональний

    4. Гавкаючий

    5. Сухий болючий надсадний, „як у діжку”

45. Основними симптомами ларингіту є:

    1. Осиплість голосу

    2. Біль при ковтанні

    3. Гавкаючий кашель

    4. Задишка

    5. Слизові виділення з носу

46. Аускультативно при стенозуючому ларингіті можна виявити дихання:

    1. Везикулярне

    2. Бронхіальне

    3. Ослаблене

    4. Жорстке

47. Основними симптомами стенозуючого ларингіту є:

    1. Осиплість голосу

    2. Біль при ковтанні

    3. Інспіраторна задишка

    4. Експіраторна задишка

    5. Гавкаючий кашель

48. Скільки виділяють ступенів стенозуючого ларингіту?

    1. 2

    2. 4

    3. 3

    4. 5

49. Який кашель характерний для трахеїту?

    1. Частий сухий поверхневий кашель

    2. Кашлюковий

    3. Бітональний

    4. Гавкаючий

    5. Сухий болючий надсадний „як у діжку”

50. Основними симптомами риніту є:

    1. Гавкаючий кашель

    2. Чхання

    3. Виділення з носу

    4. Мацерація крил носу

    5. Закладенність носу

51. При бронхіоліті вражається:

    1. Слизова оболонка бронхів великого калібру

    2. Слизова оболонка бронхів середнього калібру

    3. Слизова оболонка дрібних бронхів

    4. Легенева тканина

    5. Слизова бронхіол

52. Аускультативно при бронхіоліті без ознак обструкції вислуховують дихання:

    1. Бронхіальне

    2. Везикулярне

    3. Жорстке

    4. Ослаблене

    5. Жорстке з подовженним видохом

53. Аускультативно при бронхіоліті без ознак обструкції вислуховують додаткові дихальні шуми:

    1. Сухі свистячі хрипи

    2. Крепітацію

    3. Вологі дрібнопухирчасті хрипи не звучні

    4. Вологі дрібнопухирчасті хрипи звучні

54. Характеристика вологих дрібнопухирчастих хрипів при бронхіоліті:

    1. Носять локальний характер

    2. Носять дифузний характер

    3. Змінюються при кашлі

    4. Не змінюються при кашлі

55. Для плевриту характерна задишка:

    1. Змішана

    2. інспіраторна

    3. Експіраторна

56. Сухий плеврит – це запалення:

    1. Листків плеври і нашарування на них фібрину

    2. Слизової оболонки бронхів

    3. Легеневої тканини

    4. Слизової оболонки бронхіол

57. Основними проявами сухого плевриту є:

    1. Біль в грудній клітці

    2. Щадний кашель

    3. Вимушене положення в ліжку

    4. Відставання враженої половини грудної клітки в акті дихання

58. Вимушене положення при сухому плевриті:

    1. Напівсидячи

    2. Ортопноє

    3. На хворому боці

    4. На здоровому боці

    5. Коліно - ліктьове

59. Біль в грудній клітці при сухому плевриті посилюється при:

    1. Кашлі

    2. Нахилі в хвору сторону

    3. Нахилі в здорову сторону

    4. Глибокому вдиху

60. Аускультативно при сухому плевриті характерне дихання:

    1. Везикулярне

    2. Ослаблене

    3. Жорстке

    4. Бронхіальне

    5. Пуерильне

61. Аускультативно при сухому плевриті характерні додаткові дихальні шуми:

    1. Крепітація

    2. Сухі дзизкучі хрипи

    3. Вологі дрібнопухирчасті хрипи

    4. Сухі свистячі хрипи

    5. Шум тертя плеври

62. Вимушене положення при ексудативному плевриті:

    1. На хворому боці

    2. На здоровому боці

    3. Напівсидячи

    4. Ортопноє

    5. Коліно - ліктьове

63. Аускультативно при ексудативному плевриті в ділянці проекції ексудату вислуховують дихання:

    1. Везикулярне

    2. Жорстке

    3. Бронхіальне

    4. Не вислуховують взагалі

64. Після народження дитини протягом 1-2 доби виділяється:

    1. мелена

    2. звичайний кал

    3. меконій

    4. перехідний кал

65. З 3-ої доби життя виділяється:

    1. мелена

    2. звичайний кал

    3. меконій

    4. перехідний кал

66. При захворюваннях ШКТ залежно від часу прийому їжі біль може виникати:

    1. під час прийому їжі

    2. через 30 – 40 хв. після прийому їжі

    3. через 2 години після прийому їжі

    4. відразу після прийому їжі

67. Голодні болі – це болі, що виникають:

    1. вранці, натще серце

    2. через 30 – 40 хв. після прийому їжі

    3. через 2 години після прийому їжі

    4. через 4-5 годин після прийому їжі

68. Нічні болі – це болі, що виникають:

    1. вранці, натще серце

    2. через 2 години після прийому їжі

    3. через 4-5 годин після прийому їжі

    4. в нічний час

69. Ранні болі – це болі, що виникають:

    1. вранці, натще серце

    2. через 30 – 40 хв. після прийому їжі

    3. через 2 години після прийому їжі

    4. в нічний час

70. Пізні болі – це болі, що виникають:

    1. в нічний час

    2. вранці, натще серце

    3. через 2 години після прийому їжі

    4. через 4-5 годин після прийому їжі

71. При наявності болю, пов*язаного з патологією ШКТ, необхідно з’ясувати:

    1. характер болю

    2. тривалість болю

    3. зв’язок болю з прийомом їжі

    4. зв’язок болю з сечовиділенням

72. При патології 12-палої кишки біль переважно локалізується:

    1. в епігастральній ділянці

    2. в лівому підребір’ї

    3. в правому підребір’ї

    4. навколо пупка

73. При патології шлунка біль переважно локалізується:

    1. в епігастральній ділянці

    2. в лівому підребір’ї

    3. в правому підребір’ї

    4. навколо пупка

74. Для патологічних процесів локалізованих в пілоричній частині шлунка або в 12-палій кишці характерні:

    1. ранні болі

    2. пізні болі

    3. голодні болі

    4. болі, що виникають під час ковтання

75. Для захворювань стравоходу характерні:

    1. ранні болі

    2. пізні болі

    3. голодні болі

    4. болі, що виникають під час ковтання

76. При захворюваннях стравоходу болі переважно локалізуються:

    1. в епігастральній ділянці

    2. в лівому підребір’ї

    3. за грудиною

    4. в правому підребір’ї

77. При патології жовчовивідних шляхів і печінки біль, як правило, іррадіює:

    1. в поперек

    2. в праве плече і лопатку

    3. в ліве плече і лопатку

    4. в праву клубову ділянку

78. При захворюваннях підшлункової залози біль, як правило, іррадіює:

    1. в спину

    2. в праве плече і лопатку

    3. в ліве плече і лопатку

    4. в праву клубову ділянку

79. Причиною частих зригувань у дітей грудного віку є:

    1. незрілість езофагокардіального відділу стравоходу

    2. високий тонус пілоричного відділу шлунка

    3. високий тонус кардіального відділу шлунка

    4. низький тонус кардіального відділу шлунка

80. Причинами печії є:

    1. низька кислотність шлункового соку

    2. недостатність кардіального відділу шлунка

    3. висока кислотність шлункового соку

    4. гіпермоторика шлунка

81. При патології ШКТ хворий може займати наступні вимушені положення:

    1. з фіксацією верхнього плечового поясу

    2. лежачи на спині з притиснутими до живота нижніми кінцівками

    3. лежачи на боку, притиснувши ноги до живота із зігнутою вперед головою

    4. лежачи на животі, підклавши подушку і підтягнувши під себе зігнуті ноги

82. При огляді язика звертають увагу на:

    1. розмір язика

    2. стан мигдаликів

    3. колір язика

    4. наявність афт та виразок на слизовій язика

83. При огляді язика звертають увагу на:

    1. вираженність сосочків язика

    2. стан задньої стінки глотки

    3. рельєфність язика

    4. наявність нашарувань на язику

84. При огляді ротової порожнини можна виявити наступні патологічні зміни:

    1. іктеричність слизової (особливо м’якого піднебіння)

    2. блідість слизової

    3. енантему на слизовій оболонці

    4. наявність виразок, афт

    5. набряк, гіперемію ясен

85. При огляді ротової порожнини звертають увагу на:

    1. колір слизової оболонки

    2. стан зубів і ясен

    3. наявність вад розвитку піднебіння

    4. Стан задньої стінки глотки

    5. Стан мигдаликів

86. При огляді губ можна виявити наступні патологічні зміни:

    1. іктеричність слизової оболонки губ

    2. нормальну вологість слизової оболонки губ

    3. розщеплення верхньої губи

    4. наявність в кутах роту тріщин

    5. наявність герпетичної висипки

87. „Біль – їжа – спокій” – це формула яка характерна для:

    1. виразкової хвороби шлунка

    2. виразкової хвороби 12-палої кишки

    3. гострого панкреатиту

    4. раку шлунку

88. Для ізольованого гастриту характерні:

    1. Голодні болі

    2. посилення болю після фізичного навантаження

    3. Ранні болі

    4. посилення болю в положенні на правому боці

89. Для ізольованого дуоденіту характерні:

    1. пізні болі

    2. посилення болю в горизонтальному положенні

    3. Ранні болі

    4. послаблення болю після прийому смаженої їжі

90. Больовий синдром при гастро-дуоденіті характеризується:

    1. голодними болями

    2. посиленням болю в горизонтальному положенні

    3. пізніми болями

91. При поділі 2-ма горизонтальними лініями передня черевна стінка ділиться на ділянки:

    1. епігастральну

    2. мезогастральну

    3. парагастральну

    4. гіпогастральну

92. При поділі передньої черевної стінки 4-ма лініями (2 горизонтальними та 2 вертикальними) в епігастральній ділянці виділяють:

    1. праву клубову ділянку

    2. власне епігастральну ділянку

    3. ліве підребір’я

    4. праве підребір’я

    5. ліву клубову ділянку

93. При поділі передньої черевної стінки 4-ма лініями (2 горизонтальними та 2 вертикальними) в мезогастральній ділянці виділяють:

    1. правий боковий відділ (прав. фланк)

    2. власне епігастральну ділянку

    3. пупкову ділянку

    4. лівий боковий відділ (лівий фланк)

    5. ліву клубову ділянку

94. При поділі передньої черевної стінки 4-ма лініями (2 горизонтальними та 2 вертикальними) в гіпогастральній ділянці виділяють:

    1. праву клубову ділянку

    2. надлобкову ділянку

    3. пупкову ділянку

    4. лівий боковий відділ (лівий фланк)

    5. ліву клубову ділянку

95. Нижній край печінки в нормі:

    1. у всіх виступає на 1-2 см нижче правої реберної дуги

    2. у дітей до 5-7 років виступає на 1-2 см нижче правої реберної дуги

    3. знаходиться на рівні реберної дуги у всіх старше 5-7 років

    4. знаходиться на 2-3 см вище правої реберної дуги у всіх старше 5-7 років

96. Болючість в зоні Шоффара характерна для захворювань:

    1. печінки

    2. хвоста підшлункової залози

    3. головки підшлункової залози

    4. 12-палої кишки

97. Креаторея це:

    1. збільшення кількості нейтрального жиру

    2. збільшення кількості сполучної тканини

    3. перетравленої клітковини

    4. збільшення кількості м’язових волокон

98. Стеаторея це:

    1. збільшення кількості нейтрального жиру

    2. збільшення кількості сполучної тканини

    3. збільшення кількості перетравленої клітковини

    4. збільшення кількості м’язових волокон

99. Амілорея це:

    1. збільшення кількості нейтрального жиру

    2. збільшення кількості сполучної тканини

    3. збільшення кількості клітковини

    4. збільшення кількості м’язових волокон

    5. збільшення кількості крохмалю

100. Наявність креатореї є ознакою:

     1. швидкого пересування хімусу по кишківнику

     2. недостатньої кількості жовчі

     3. ферментативної недостатності шлунка

     4. ферментативної недостатності підшлункової залози

101. Наявність стеатореї є ознакою:

     1. швидкого пересування хімусу по кишківнику

     2. недостатньої кількості жовчі

     3. ферментативної недостатності шлунка

     4. ферментативної недостатності підшлункової залози

102. Наявність амілореї є ознакою:

     1. швидкого пересування хімусу по кишківнику

     2. недостатньої кількості жовчі

     3. ферментативної недостатності шлунка

     4. ферментативної недостатності підшлункової залози

103. Позитивний аналіз калу на приховану кров є ознакою:

     1. дискінезії жовчовивідних шляхів

     2. виразкової хвороби шлунка

     3. виразкової хвороби 12-палої кишки

     4. трихоцефальозу

104. Позитивний аналіз калу на приховану кров може бути при:

     1. носовій кровотечі

     2. травмування слизової ротової порожнини

     3. кровотечі з десен

     4. прийомі погано обробленого м’яса

     5. прийомі препаратів заліза, активованого заліза

105. рН-метрією визначають:

     1. стан всієї черевної порожнини

     2. пігментний обмін

     3. кислотоутворюючу функцію шлунка

     4. ферментативну здатність шлунка

106. Нормальна кислотність шлункового соку:

     1. 1,3-1,0

     2. 1,7-1,3

     3. 1,7-2,5

     4. 2,5-3,5

107. Підвищена кислотність шлункового соку:

     1. 1,3-1,0

     2. 1,7-1,3

     3. 1,7-2,5

     4. 2,5-3,5

108. Понижена кислотність шлункового соку:

     1. 1,3-1,0

     2. 1,7-1,3

     3. 1,7-2,5

109. Фіброгастроскопія проводиться дітям:

     1. старше1-го року

     2. з моменту народження

     3. старше 12 років

     4. старше 3-х років

110. Які відділи ШКТ можна оглянути за допомогою фіброгастродуоденоскопії?

     1. стравохід

     2. шлунок

     3. 12-палу кишку

     4. порожню кишку

111. За допомогою ФГДС можливо:

     1. оглянути слизову стравоходу, шлунку та 12-палої кишки

     2. віддефіренціювати гастрит чи виразкова хвороба

     3. зупинити кровотечу

     4. ввести ліки безпосередньо до місця виразки

112. За допомогою фгдс можливо:

     1. видалити маленькі пухлини

     2. поставити заключний діагноз

     3. взяти шматочки тканин на біопсію

     4. взяти мазки на хелікобактер пілорі

113. Якісний метод діагностики хелікобактеріозу є:

     1. виявлення мікроба в слюні методом ПЛР

     2. позитивний уреазний тест в біоптаті

     3. виділення чистої культури пілоричного хелікобактера із біоптату

     4. клініко-ендоскопічне дослідженння

114. Гастродуоденіт – це запалення слизової оболонки:

     1. шлунка

     2. 12-палої кишки

     3. шлунка та 12-палої кишки

     4. шлунка, тонкої і товстої кишок

115. Клінічними проявами виразкової хвороби 12-палої кишки є:

     1. печія

     2. блювота, що не приносить полегшення

     3. нудота

     4. Голодні болі

     5. відрижка

116. Дискінезія жовчовивідних шляхів та жовчного міхура характеризується:

     1. болями в животі

     2. болями в правому підребір’ї

     3. вираженою емоціональною лабільністю

     4. печією

117. Головним симптомом дискінезії жовчовивідних шляхів є:

     1. відрижка кислим

     2. нудота і блювання

     3. тупий, ниючий біль у правому підребірї

     4. стійкий біль у надчеревній ділянці

118. Клінічними проявами гіпокінетичного варіанту ДЖВШ є:

     1. постійні ниючі болі в правому підребір’ї

     2. Зв’язок болю з прийомом їжі

     3. гострі нападоподібний біль в животі з іррадіацією в плече, лопатку

     4. постійні диспепсичні розлади

119. Клінічними проявами гіперкінетичного варіанту ДЖВШ є:

     1. Постійні ниючі болі в правому підребір’ї

     2. короткочасні, виражені диспепсичні розлади

     3. нападоподібний короткочасний біль в животі

     4. Постійні диспепсичні розлади

     5. зв’язок болю з емоційними факторами

120. Виникнення болю в поперековій ділянці при захворюваннях нирок пов'язане з:

     1. порушенням процесу фільтрації в нирках

     2. порушенням процесу реабсорбції в нирках

     3. розтягненням капсули нирки

     4. секрецією аміаку

121. Виникнення болю в поперековій ділянці при захворюваннях нирок можливе у дітей:

     1. раннього віку

     2. усіх вікових груп

     3. після двох років життя

     4. лише після статевого дозрівання

122. На цистит вказує біль при сечовипусканні, який виникає:

     1. в кінці сечовипускання

     2. на початку сечовипускання

     3. протягом всього сечовипускання

     4. не виникає взагалі

123. На уретрит вказує біль при сечовипусканні, який виникає:

     1. в кінці сечовипускання

     2. на початку сечовипускання

     3. не виникає взагалі

124. Симптоми інтоксикації найбільше виражені при:

     1. циститі

     2. гломерулонефриті

     3. дизметаболічній нефропатії

     4. пієлонефриті

125. Скарги, які можуть вказувати на захворювання сечовивідної системи:

     1. підвищення артеріального тиску

     2. підвищення температури тіла

     3. біль в поперековій ділянці

     4. каламутність сечі

     5. проноси і закрепи

126. Скарги, які можуть вказувати на захворювання сечовивідної системи:

     1. нудота і блювання

     2. зниження артеріального тиску

     3. набряки

     4. зміни кольору сечі

     5. біль при сечовипусканні

127. При циститі хворі можуть скаржитися на:

     1. біль при сечовипусканні

     2. нудоту і блювання

     3. збільшення частоти сечовипускань

     4. нетримання сечі

128. При циститі хворі можуть скаржитися на:

     1. біль при сечовипусканні

     2. біль в поперековій ділянці

     3. зменшення частоти сечовипускань

     4. нетримання сечі

129. Підвищення артеріального тиску при гломерулонефриті пов’язане з:

     1. підвищенням секреції реніну

     2. підвищенням секреції еритропоетину

     3. підвищенням секреції аміаку

130. Блідість шкіри при гломерулонефриті пов’язана з:

     1. вираженою інтоксикацією

     2. підвищенням секреції реніну

     3. зниженням секреції еритропоетину

131. Біль, який виникає при циститі в кінці сечовипускання, пов'язаний з:

     1. перерозтягненням капсули нирки

     2. скороченням сечового міхура при його спорожненні

     3. подразненням рецепторів сечівника

132. Для загального аналізу сечі у дітей після 5-ти років бажано взяти:

     1. всю сечу протягом одного сечовипускання

     2. середню порцію сечі

     3. початкову порцію сечі

     4. кінцеву порцію сечі

133. Преренальна протеїнурія може бути спричинена:

     1. запаленням сечового міхура

     2. порушенням клубочкової фільтрації

     3. порушенням канальцевої реабсорбції

     4. посиленим розпадом білка в тканинах

134. Ренальна протеїнурія може бути спричинена:

     1. порушенням канальцевої реабсорбції

     2. запаленням сечового міхура

     3. посиленим розпадом білка в тканинах

     4. порушенням клубочкової фільтрації

135. Постренальна протеїнурія може бути спричинена:

     1. посиленим розпадом білка в тканинах

     2. порушенням клубочкової фільтрації

     3. запаленням сечового міхура, уретри

     4. порушенням канальцевої реабсорбції

136. При селективній протеїнурії мембрани клубочків пропускають:

     1. білки незалежно від їх молекулярної маси

     2. білки лише з малою молекулярною масою

     3. білки лише з великою молекулярною масою

137. При неселективній протеїнурії мембрани клубочків пропускають:

     1. білки лише з малою молекулярною масою

     2. білки лише з великою молекулярною масою

     3. білки незалежно від їх молекулярної маси

138. Функціональна ниркова протеїнурія може виникати:

     1. у новонароджених, як перехідний стан

     2. у хворих на гломерулонефрит

     3. у дітей дошкільного та шкільного віку у стоячому положенні

     4. у хворих на пієлонефрит

139. Для ортостатичної протеїнурії характерно:

     1. виділення значної кількості білка у вранішній сечі в положенні лежачи

     2. виділення значної кількості білка з сечею після навантаження у вертикальному положенні

     3. виділення значної кількості білка з сечею незалежно від положення дитини

140. Для проведення аналізу за Нечипоренком:

     1. збирають сечу протягом доби

     2. збирають сечу протягом 12 годин

     3. збирають сечу протягом 3 годин

     4. беруть середню порцію вранішньої сечі

141. Для проведення аналізу за Амбурже:

     1. збирають сечу протягом 3 годин

     2. збирають сечу протягом 12 годин

     3. збирають сечу протягом доби

     4. беруть середню порцію вранішньої сечі

142. Для проведення аналізу за Аддісом-Каковським:

     1. беруть середню порцію вранішньої сечі

     2. збирають сечу протягом 3 годин

     3. збирають сечу протягом 12 годин

     4. збирають сечу протягом доби

143. При якому мінімальному мікробному числі бактеріурія вважається явною?

     1. 10.000 в 1 мл сечі

     2. 50.000 в 1 мл сечі

     3. 100.000 в 1 мл сечі

     4. 200.000 в 1 мл сечі

144. Для проведення аналізу сечі на бактеріурію медсестра для хворого готує:

     1. стерильну пробірку

     2. чисту пробірку

     3. 8 стерильних банок

     4. 8 чистих банок

145. Тристаканна проба проводиться для визначення:

     1. кількість еритроцитів

     2. походження гематурії

     3. свіжих еритроцитів

     4. вилужених еритроцитів

146. Наявність крові у першій порції сечі при проведенні тристаканної проби може свідчити про:

     1. уретрит

     2. цистит

     3. пієлонефрит

     4. гломерулонефрит

147. Наявність крові у третій порції сечі при проведенні тристаканної проби може свідчити про:

     1. уретрит

     2. гломерулонефрит

     3. цистит

     4. пієлонефрит

148. Наявність крові у всіх порціях сечі при проведенні тристаканної проби може свідчити про:

     1. цистит

     2. пієлонефрит

     3. уретрит

     4. гломерулонефрит

149. Екскреторна урографія відноситься до методів дослідження:

     1. рентгенологічних

     2. лабораторних

     3. функціональних

     4. ультразвукових

150. Екскреторна урографія полягає у:

     1. побудові ренограми

     2. виконанні серії послідовних рентгенологічних знімків

     3. визначенні добового діурезу

     4. отриманні ультразвукового зображення нирок

151. За допомогою екскреторної урографії можна визначити:

     1. функціональну активність різних ділянок нирки

     2. кількість функціонуючої паренхіми нирки

     3. уродинаміку

     4. анатомічний стан нирок та сечовивідних шляхів

     5. функціональний стан нирок та сечовивідних шляхів

152. За допомогою радіоізотопної ренографії можна оцінити:

     1. уродинаміку верхніх сечових шляхів

     2. кількість функціонуючої паренхіми нирки

     3. нирковий кровотік

     4. фільтраційну здатність нирок

     5. анатомічний стан нирок та сечовивідних шляхів

153. За допомогою динамічної сцинтиграфії нирок можна визначити:

     1. нирковий кровотік

     2. функціональну активність різних ділянок нирки

     3. розміри нирок

     4. форму нирок

     5. кількість функціонуючої паренхіми нирки

154. За допомогою цистографії можна визначити:

     1. форму сечового міхура

     2. нирковий кровотік

     3. анатомофункціональний стан уретри

     4. кількість функціонуючої паренхіми нирки

155. За допомогою ультразвукового дослідження нирок можна визначити:

     1. розширені миски

     2. розміри нирки

     3. форму нирки

     4. кількість функціонуючої паренхіми нирки

156. За допомогою ультразвукового дослідження нирок можна визначити:

     1. функціональну активність різних ділянок нирки

     2. кількість функціонуючої паренхіми нирки

     3. новоутворення нирки

     4. положення нирки

157. При циститі виражені наступні синдроми:

     1. сечовий

     2. набряковий

     3. розладів сечовипускання

     4. больовий

     5. інтоксикаційний

158. Для циститу характерні наступні розлади сечовипускання:

     1. олігокурія

     2. поллакіурія

     3. енурез

159. При циститі при огляді виявляють:

     1. блідість та набряклість обличчя

     2. темні кола під очима

     3. без особливостей

     4. набряки під очима

160. При пальпації на цистит може вказувати:

     1. біль над лоном

     2. Біль в поперековій ділянці

     3. позитивний симптом Пастернацького

     4. позитивний надлобковий поштовх

161. Для підтвердження діагнозу «цистит» доцільно призначати:

     1. загальний аналіз сечі

     2. пробу за Зимницьким

     3. тристаканну пробу

     4. аналіз сечі на бактеріурію

     5. кількісні методи оцінки сечового осаду

162. В загальному аналізі сечі на цистит можуть вказати:

     1. гематурія (свіжі еритроцити)

     2. лейкоцитурія

     3. циліндрурія

     4. лужна реакція

     5. незначна протеїнурія

163. В загальному аналізі сечі на цистит можуть вказати:

     1. вилужені еритроцити

     2. збільшена кількість перехідного епітелію

     3. рожевий чи червоний колір сечі

     4. підвищена каламутність сечі

     5. збільшена кількість циліндричного епітелію

164. До преренальних причин гострої ниркової недостатності відносяться:

     1. опіковий шок

     2. отруєння грибами

     3. травматичний шок

     4. отруєння лікарськими препаратами

     5. постгеморагічний шок

165. До ренальних причин гострої ниркової недостатності відносяться:

     1. опіковий шок

     2. отруєння лікарськими препаратами

     3. отруєння грибами

     4. вроджені аномалії з закупоркою сечовивідних шляхів

166. До постренальних причин гострої ниркової недостатності відносяться:

     1. отруєння лікарськими препаратами

     2. інфекційний шок

     3. отруєння грибами

     4. закупорка сечовивідних шляхів при сечокам’яній хворобі

     5. закупорка сечовивідних шляхів пухлинами

167. Стадії гострої ниркової недостатності:

     1. олігоанурії

     2. поліурії

     3. дизурії

     4. видужування (період відновлення)

     5. початкова (шокова)