11

ПМК №3

1. Особливості будови носової порожнини у дітей раннього віку:

   1. вузькі носові ходи +

   2. відсутні нижні носові ходи +

   3. добре розвинена кавернозна тканина підслизової оболонки

   4. погано васкуляризована слизова оболонка

2. Часті ускладнення риніту отитом обумовлені особливостями євстахієвої труби:

   1. пряма +

   2. вузькі

   3. короткі +

   4. широкі +

   5. звивисті

3. Анатомо-фізіологічні особливості у дітей, які сприяють розвитку стенозуючого ларингіту:

   1. короткі і широкі голосові зв’язки +

   2. майже горизонтальне розташування Євстахієвої труби

   3. лійкоподібна форма гортані

   4. багато пухкої сполучної тканини в підзв’язковому просторі +

   5. недорозвиненість еластичних волокон голосових зв’язок +

4. Умови виникнення обструктивного синдрому:

   1. набряк слизової оболонки +

   2. гіперсекреція в’язкого слизу +

   3. широкий просвіт бронхів

   4. спазм гладкої мускулатури дрібних бронхів +

5. Анатомо-фізіологічні особливості у дітей, які сприяють виникненню обструктивного синдрому:

   1. добре васкуляризована слизова оболонка бронхів +

   2. недорозвинення слизових залоз бронхів +

   3. широкий просвіт бронхів

   4. вузький просвіт бронхів +

6. Конкретні (спеціальні) скарги при патології органів дихання:

   1. підвищення температури тіла

   2. кашель +

   3. нежить +

   4. виділення мокротиння +

   5. зниження апетиту

7. Конкретні (спеціальні) скарги при патології органів дихання:

   1. ядуха +

   2. задишка +

   3. біль в грудній клітині +

   4. підвищення температури тіла

   5. головний біль

8. При патології респіраторного тракту голос буває:

   1. сиплий +

   2. грубий

   3. гугнявий +

   4. відсутній +

   5. жорсткий

9. Гугнявий голос характерний для:

   1. ларингіту

   2. риніту +

   3. синуситів +

   4. аденоїдиту +

   5. фарингіту

10. Сиплість голосу характерна для:

    1. Фарингіту

    2. ларингіту +

    3. трахеїту

    4. риніту

11. Гавкаючий кашель характерний для:

    1. бронхіту

    2. трахеїту

    3. ларингіту +

    4. фарингіту

12. Сухий частий поверхневий кашель характерний для:

    1. Бронхіту

    2. трахеїту

    3. фарингіту +

    4. ларингіту

13. Сухий глибокий болючий кашель („як у діжку”) характерний для:

    1. пневмонії

    2. трахеїту +

    3. фарингіту

    4. бронхіту

    5. ларингіту

14. Слизові виділення із носа характерні для:

    1. алергічного риніту +

    2. синуситів

    3. аденоїдиту

    4. риніту вірусної етіології +

    5. риніту бактеріальної етіології

15. Слизово-гнійні виділення із носа характерні для:

    1. аденоїдиту +

    2. алергічного риніту

    3. синуситів +

    4. риніту вірусної етіології

    5. риніту бактеріальної етіології +

16. Виділення слизового мокротиння характерне для:

    1. бронхіальної астми +

    2. кашлюку +

    3. бронхіту вірусної етіології +

    4. бронхіту бактеріальної етіології

17. Виділення слизово-гнійного мокротиння характерне для:

    1. Бронхіту вірусної етіології

    2. бронхіальної астми

    3. кашлюку

    4. пневмонії +

    5. бронхіту бактеріальної етіології +

18. Виділення кров’янистого мокротиння характерне для:

    1. Пневмонії

    2. набряку легень +

    3. грип +

    4. бронхіту

    5. бронхіальної астми

19. Виділення іржавого мокротиння характерне для:

    1. нападу бронхіальної астми

    2. кашлюку

    3. гнійного ендобронхіту

    4. крупозної пневмонії +

    5. трахеїту

20. Гіпоксія буває:

    1. респіраторна +

    2. гемічна +

    3. циркуляторна +

    4. тканинна +

    5. рестриктивна

21. Патологічні форми грудної клітини наступні:

    1. астенічна

    2. емфізематозна +

    3. рахітична +

    4. гіперстенічна

22. Патологічні типи дихання це:

    1. діафрагмальне

    2. Біота +

    3. Чейн-Стокса +

    4. грудне

    5. Куссмауля +

23. Частота дихання за 1 хв у новонароджених складає:

    1. 40-60 +

    2. 30-35

    3. 20

    4. 25

    5. 18-16

24. Частота дихання за 1хв у дітей до 1 року складає:

    1. 30-35 +

    2. 18-16

    3. 40-60

    4. 25

25. Частота дихання за 1хв у дітей в 5 років складає:

    1. 18-16

    2. 25 +

    3. 20

    4. 40-60

26. Частота дихання за 1хв у дітей в 10 років складає:

    1. 20 +

    2. 40-60

    3. 16-18

    4. 25

27. Частота дихання за 1хв у дітей старше12 років складає:

    1. 25

    2. 18-16 +

    3. 30

    4. 40-60

28. Одна половина грудної клітини відстає в акті дихання при:

    1. бронхіті

    2. пневмотораксі +

    3. сухому плевриті +

    4. бронхіальній астмі

    5. гідротораксі +

29. Біль в грудній клітині характерний для:

    1. Пневмонії

    2. міжреберної невралгії +

    3. міозиту +

    4. сухого плевриту +

    5. обструктивного бронхіту

30. При наявності кашлю необхідно вияснити:

    1. характер +

    2. глибину +

    3. частоту +

    4. наявність мокротиння +

    5. в який час доби частіше виникає +

31. Положення в ліжку характерні при захворюваннях органів дихання:

    1. ортопноє +

    2. на боку з підтягнутими до живота ногами

    3. на хворому боці +

    4. напівсидячи +

    5. колінно-ліктьове

32. Колір шкіри при патології органів дихання буває:

    1. блідість +

    2. ціаноз +

    3. гіперемія +

    4. іктеричність

    5. блідість з сіруватим відтінком +

33. Вентиляційна дихальна недостатність буває:

    1. обструктивна +

    2. поверхнева

    3. експіраторна

    4. рестриктивна +

    5. змішана +

34. При огляді обличчя звертають увагу на:

    1. колір шкіри +

    2. наявність герпесу +

    3. наявність піни в кутах рота +

    4. напруження і роздування крил носа +

35. Ослаблене дихання у дітей 5-6 місяців обумовлене:

    1. малою кількістю альвеол*

    2. великою частотою дихання

    3. слабкістю дихальної мускулатури*

    4. малою екскурсією грудної клітки *

36. Пуерильне дихання у дітей обумовлене:

    1. тонкою грудною кліткою*

    2. вузькістю бронхів*

    3. надмірним розвитком підшкірної клітковини

    4. короткою трахеєю*

37. До інструментальних методів дослідження органів дихання належать:

    1. Рентгенографія ОГК +

    2. РН – метрія

    3. Бронхографія +

    4. Комп’ютерна томографія +

    5. Бронхоскопія +

38. Рентгенографія ОГК дає змогу:

    1. Вивчити структуру легень +

    2. Виявити зміни бронхіального дерева +

    3. Оцінити ЖЕЛ

    4. Визначити ОФВ 1

39. Бронхоскопія дає змогу:

    1. Визначити офв 1

    2. Оцінити стан слизової оболонки трахеї та бронхів +

    3. Зробити біопсію слизової оболонки трахеї, бронхів, новоутворень +

    4. Звільнити трахею і бронхи від стороннього тіла, гною, крові +

    5. Виявити пухлини трахеї і бронхів +

40. Бронхоскопія дає змогу:

    1. Виявити аномалії розвитку легень

    2. Ввести в дихальні шляхі лікарські препарати +

    3. Виявити стороннє тіло в дихальних шляхах +

    4. Виявити пухлини легень

    5. Виявити аномалії розвитку трахеї і бронхів +

41. До функціональних методів дослідження органів дихання належать:

    1. МРТ

    2. Пневмотахометрія +

    3. Рентгенографія ОГК

    4. Спірографія +

    5. Пікфлоуметрія +

42. До лабораторних методів дослідження органів дихання належать:

    1. Бакеріальний посів харкотиння +

    2. Рентгенографія ОГК

    3. Мікроскопія і бакпосів плевральної рідини +

    4. Мікроскопія і бакпосів промивних вод бронхів +

    5. Бронхографія

43. Основними симптомами фарингіту є:

    1. Гіперемія і набряк слизової оболонки задньої стінки глотки +

    2. Осиплість голосу

    3. Інспіраторна задишка

    4. Першіння в горлі +

    5. Симптом „бруківки” +

44. Який кашель характерний для фарингіту?

    1. Частий сухий поверхневий кашель +

    2. Кашлюковий

    3. Бітональний

    4. Гавкаючий

    5. Сухий болючий надсадний, „як у діжку”

45. Основними симптомами ларингіту є:

    1. Осиплість голосу +

    2. Біль при ковтанні

    3. Гавкаючий кашель +

    4. Задишка

    5. Слизові виділення з носу

46. Аускультативно при стенозуючому ларингіті можна виявити дихання:

    1. Везикулярне +

    2. Бронхіальне

    3. Ослаблене +

    4. Жорстке

47. Основними симптомами стенозуючого ларингіту є:

    1. Осиплість голосу +

    2. Біль при ковтанні

    3. Інспіраторна задишка +

    4. Експіраторна задишка

    5. Гавкаючий кашель +

48. Скільки виділяють ступенів стенозуючого ларингіту?

    1. 2

    2. 4 +

    3. 3

    4. 5

49. Який кашель характерний для трахеїту?

    1. Частий сухий поверхневий кашель

    2. Кашлюковий

    3. Бітональний

    4. Гавкаючий

    5. Сухий болючий надсадний „як у діжку” +

50. Основними симптомами риніту є:

    1. Гавкаючий кашель

    2. Чхання

    3. Виділення з носу +

    4. Мацерація крил носу +

    5. Закладенність носу +

51. При бронхіоліті вражається:

    1. Слизова оболонка бронхів великого калібру

    2. Слизова оболонка бронхів середнього калібру

    3. Слизова оболонка дрібних бронхів

    4. Легенева тканина

    5. Слизова бронхіол +

52. Аускультативно при бронхіоліті без ознак обструкції вислуховують дихання:

    1. Бронхіальне

    2. Везикулярне

    3. Жорстке +

    4. Ослаблене

    5. Жорстке з подовженним видохом

53. Аускультативно при бронхіоліті без ознак обструкції вислуховують додаткові дихальні шуми:

    1. Сухі свистячі хрипи

    2. Крепітацію

    3. Вологі дрібнопухирчасті хрипи не звучні +

    4. Вологі дрібнопухирчасті хрипи звучні

54. Характеристика вологих дрібнопухирчастих хрипів при бронхіоліті:

    1. Носять локальний характер

    2. Носять дифузний характер +

    3. Змінюються при кашлі +

    4. Не змінюються при кашлі

55. Для плевриту характерна задишка:

    1. змішана +

    2. інспіраторна

    3. експіраторна

56. Сухий плеврит – це запалення:

    1. Листків плеври і нашарування на них фібрину +

    2. Слизової оболонки бронхів

    3. Легеневої тканини

    4. Слизової оболонки бронхіол

57. Основними проявами сухого плевриту є:

    1. Біль в грудній клітці +

    2. Щадний кашель +

    3. Вимушене положення в ліжку +

    4. Відставання враженої половини грудної клітки в акті дихання +

58. Вимушене положення при сухому плевриті:

    1. Напівсидячи

    2. Ортопноє

    3. На хворому боці +

    4. На здоровому боці

    5. Коліно - ліктьове

59. Біль в грудній клітці при сухому плевриті посилюється при:

    1. Кашлі +

    2. Нахилі в хвору сторону

    3. Нахилі в здорову сторону +

    4. Глибокому вдиху +

60. Аускультативно при сухому плевриті характерне дихання:

    1. Везикулярне

    2. Ослаблене +

    3. Жорстке

    4. Бронхіальне

    5. Пуерильне

61. Аускультативно при сухому плевриті характерні додаткові дихальні шуми:

    1. Крепітація

    2. Сухі дзизкучі хрипи

    3. Вологі дрібнопухирчасті хрипи

    4. Сухі свистячі хрипи

    5. Шум тертя плеври +

62. Вимушене положення при ексудативному плевриті:

    1. На хворому боці

    2. На здоровому боці

    3. Напівсидячи +

    4. Ортопноє

    5. Коліно - ліктьове

63. Аускультативно при ексудативному плевриті в ділянці проекції ексудату вислуховують дихання:

    1. Везикулярне

    2. Жорстке

    3. Бронхіальне

    4. Не вислуховують взагалі +

64. Після народження дитини протягом 1-2 доби виділяється:

    1. мелена

    2. звичайний кал

    3. меконій +

    4. перехідний кал

65. З 3-ої доби життя виділяється:

    1. мелена

    2. звичайний кал

    3. меконій

    4. перехідний кал +

66. При захворюваннях ШКТ залежно від часу прийому їжі біль може виникати:

    1. під час прийому їжі +

    2. через 30 – 40 хв. після прийому їжі +

    3. через 2 години після прийому їжі +

    4. відразу після прийому їжі +

67. Голодні болі – це болі, що виникають:

    1. вранці, натще серце +

    2. через 30 – 40 хв. після прийому їжі

    3. через 2 години після прийому їжі

    4. через 4-5 годин після прийому їжі +

68. Нічні болі – це болі, що виникають:

    1. Вранці, натще серце

    2. через 2 години після прийому їжі

    3. через 4-5 годин після прийому їжі

    4. в нічний час +

69. Ранні болі – це болі, що виникають:

    1. Вранці, натще серце

    2. через 30 – 40 хв. після прийому їжі +

    3. через 2 години після прийому їжі

    4. в нічний час

70. Пізні болі – це болі, що виникають:

    1. В нічний час

    2. вранці, натще серце

    3. через 2 години після прийому їжі +

    4. через 4-5 годин після прийому їжі

71. При наявності болю необхідно з’ясувати:

    1. характер болю +

    2. тривалість болю +

    3. зв’язок болю з прийомом їжі +

    4. зв’язок болю з сечовиділенням

72. При патології 12-палої кишки біль переважно локалізується:

    1. в епігастральній ділянці

    2. в лівому підребір’ї

    3. в правому підребір’ї +

    4. навколо пупка

73. При патології шлунка біль переважно локалізується:

    1. в епігастральній ділянці +

    2. в лівому підребір’ї

    3. в правому підребір’ї

    4. навколо пупка

74. Для патологічних процесів локалізованих в пілоричній частині шлунка або в 12-палій кишці характерні:

    1. ранні болі

    2. пізні болі +

    3. голодні болі +

    4. болі, що виникають під час ковтання

75. Для захворювань стравоходу характерні:

    1. Ранні болі

    2. пізні болі

    3. голодні болі

    4. болі, що виникають під час ковтання +

76. При захворюваннях стравоходу болі переважно локалізуються:

    1. В епігастральній ділянці

    2. в лівому підребір’ї

    3. за грудиною +

    4. в правому підребір’ї

77. При патології жовчовивідних шляхів і печінки біль, як правило, іррадіює:

    1. в поперек

    2. в праве плече і лопатку +

    3. в ліве плече і лопатку

    4. в праву клубову ділянку

78. При захворюваннях підшлункової залози біль, як правило, іррадіює:

    1. в спину +

    2. в праве плече і лопатку

    3. в ліве плече і лопатку +

    4. в праву клубову ділянку

79. Причиною частих зригувань у дітей грудного віку є:

    1. незрілість езофагокардіального відділу стравоходу +

    2. високий тонус пілоричного відділу шлунка +

    3. високий тонус кардіального відділу шлунка

    4. низький тонус кардіального відділу шлунка +

80. Причинами печії є:

    1. низька кислотність шлункового соку

    2. недостатність кардіального відділу шлунка +

    3. висока кислотність шлункового соку +

    4. гіпермоторика шлунка +

81. При патології ШКТ хворий може займати наступні вимушені положення:

    1. з фіксацією верхнього плечового поясу

    2. лежачи на спині з притиснутими до живота нижніми кінцівками +

    3. лежачи на боку, притиснувши ноги до живота із зігнутою вперед головою +

    4. лежачи на животі, підклавши подушку і підтягнувши під себе зігнуті ноги +

82. При огляді язика звертають увагу на:

    1. розмір язика +

    2. стан мигдаликів

    3. колір язика +

    4. наявність афт та виразок на слизовій язика +

83. При огляді язика звертають увагу на:

    1. вираженність сосочків язика +

    2. стан задньої стінки глотки

    3. рельєфність язика +

    4. наявність нашарувань на язику +

84. При огляді ротової порожнини можна виявити наступні патологічні зміни:

    1. іктеричність слизової (особливо м’якого піднебіння) +

    2. блідість слизової +

    3. енантему на слизовій оболонці +

    4. наявність виразок, афт +

    5. набряк, гіперемію ясен +

85. При огляді ротової порожнини звертають увагу на:

    1. колір слизової оболонки +

    2. стан зубів і ясен +

    3. наявність вад розвитку піднебіння +

    4. стан задньої стінки глотки

    5. стан мигдаликів

86. При огляді губ можна виявити наступні патологічні зміни:

    1. іктеричність слизової оболонки губ

    2. нормальну вологість слизової оболонки губ

    3. розщеплення верхньої губи +

    4. наявність в кутах роту тріщин +

    5. наявність герпетичної висипки +

87. „Біль – їжа – спокій” – це формула яка характерна для:

    1. виразкової хвороби шлунка

    2. виразкової хвороби 12-палої кишки +

    3. гострого панкреатиту

    4. раку шлунку

88. Для ізольованого гастриту характерні:

    1. Голодні болі

    2. посилення болю після фізичного навантаження

    3. ранні болі +

    4. посилення болю в положенні на правому боці

89. Для ізольованого дуоденіту характерні:

    1. голодні болі +

    2. посилення болю в горизонтальному положенні

    3. ранні болі

    4. посилення болю після прийому смаженої їжі

90. Больовий синдром при гастро-дуоденіті характеризується:

    1. голодними болями +

    2. посиленням болю в горизонтальному положенні

    3. ранніми болями +

    4. посиленням болю після прийому смаженої їжі

91. При поділі 2-ма горизонтальними лініями передня черевна стінка ділиться на ділянки:

    1. епігастральну +

    2. мезогастральну +

    3. парагастральну

    4. гіпогастральну +

92. При поділі передньої черевної стінки 4-ма лініями (2 горизонтальними та 2 вертикальними) в епігастральній ділянці виділяють:

    1. праву клубову ділянку

    2. власне епігастральну ділянку +

    3. ліве підребір’я +

    4. праве підребір’я +

    5. ліву клубову ділянку

93. При поділі передньої черевної стінки 4-ма лініями (2 горизонтальними та 2 вертикальними) в мезогастральній ділянці виділяють:

    1. правий боковий відділ (прав. фланк) +

    2. власне епігастральну ділянку

    3. пупкову ділянку +

    4. лівий боковий відділ (лівий фланк) +

    5. ліву клубову ділянку

94. При поділі передньої черевної стінки 4-ма лініями (2 горизонтальними та 2 вертикальними) в гіпогастральній ділянці виділяють:

    1. праву клубову ділянку +

    2. надлобкову ділянку +

    3. пупкову ділянку

    4. лівий боковий відділ (лівий фланк)

    5. ліву клубову ділянку +

95. Нижній край печінки в нормі:

    1. у всіх виступає на 1-2 см нижче правої реберної дуги

    2. у дітей до 5-7 років виступає на 1-2 см нижче правої реберної дуги +

    3. знаходиться на рівні реберної дуги у всіх старше 5-7 років +

    4. знаходиться на 2-3 см вище правої реберної дуги у всіх старше 5-7 років

96. Болючість в зоні Шоффара характерна для захворювань:

    1. печінки

    2. хвоста підшлункової залози

    3. головки підшлункової залози +

    4. 12-палої кишки +

97. Креаторея це:

    1. збільшення кількості нейтрального жиру

    2. збільшення кількості сполучної тканини +

    3. перетравленої клітковини

    4. збільшення кількості м’язових волокон +

98. Стеаторея це:

    1. збільшення кількості нейтрального жиру +

    2. збільшення кількості сполучної тканини

    3. збільшення кількості перетравленої клітковини

    4. збільшення кількості м’язових волокон

99. Амілорея це:

    1. Збільшення кількості нейтрального жиру

    2. збільшення кількості сполучної тканини

    3. збільшення кількості клітковини +

    4. збільшення кількості м’язових волокон

    5. збільшення кількості крохмалю +

100. Наявність креатореї є ознакою:

     1. швидкого пересування хімусу по кишківнику +

     2. недостатньої кількості жовчі

     3. ферментативної недостатності шлунка +

     4. ферментативної недостатності підшлункової залози +

101. Наявність стеатореї є ознакою:

     1. швидкого пересування хімусу по кишківнику +

     2. недостатньої кількості жовчі +

     3. ферментативної недостатності шлунка

     4. ферментативної недостатності підшлункової залози +

102. Наявність амілореї є ознакою:

     1. швидкого пересування хімусу по кишківнику +

     2. недостатньої кількості жовчі

     3. ферментативної недостатності шлунка

     4. ферментативної недостатності підшлункової залози +

103. Позитивний аналіз калу на приховану кров є ознакою:

     1. дискінезії жовчовивідних шляхів

     2. виразкової хвороби шлунка +

     3. виразкової хвороби 12-палої кишки +

     4. трихоцефальозу +

104. Позитивний аналіз калу на приховану кров може бути при:

     1. носовій кровотечі +

     2. травмування слизової ротової порожнини +

     3. кровотечі з десен +

     4. прийомі погано обробленого м’яса +

     5. прийомі препаратів заліза, активованого заліза +

105. рН-метрією визначають:

     1. стан всієї черевної порожнини

     2. пігментний обмін

     3. кислотоутворюючу функцію шлунка +

     4. ферментативну здатність шлунка

106. Нормальна кислотність шлункового соку:

     1. 1,3-1,0

     2. 1,7-1,3 +

     3. 1,7-2,5

     4. 2,5-3,5

107. Підвищена кислотність шлункового соку:

     1. 1,3-1,0 +

     2. 1,7-1,3

     3. 1,7-2,5

     4. 2,5-3,5

108. Понижена кислотність шлункового соку:

     1. 1,3-1,0

     2. 1,7-1,3

     3. 1,7-2,5 +

     4. 2,5-3,5

109. Фіброгастроскопія проводиться дітям:

     1. старше1-го року

     2. з моменту народження +

     3. старше 12 років

     4. старше 3-х років

110. Які відділи ШКТ можна оглянути за допомогою фіброгастроскопії?

     1. стравохід +

     2. шлунок +

     3. 12-палу кишку +

     4. тощу кишку

111. За допомогою ФГДС можливо:

     1. оглянути слизову стравоходу, шлунку та 12-палої кишки +

     2. віддефіренціювати гастрит чи виразкова хвороба +

     3. зупинити кровотечу +

     4. ввести ліки безпосередньо до місця виразки +

112. За допомогою ФГДС можливо:

     1. видалити маленькі пухлини +

     2. поставити заключний діагноз +

     3. взяти шматочки тканин на біопсію +

     4. взяти мазки на хелікобактер пілорі +

113. Якісний метод діагностики хелікобактеріозу є:

     1. виявлення мікроба в слюні методом ПЦР

     2. позитивний уреазний тест в біоптаті

     3. виділення чистої культури пілоричного хелікобактера із біоптату +

     4. клініко-ендоскопічне дослідженння

114. Гастродуоденіт – це запалення слизової оболонки:

     1. шлунка

     2. 12-палої кишки

     3. шлунка та 12-палої кишки +

     4. шлунка, тонкої і товстої кишок

115. Клінічними проявами виразкової хвороби 12-палої кишки є:

     1. печія +

     2. блювота, що не приносить полегшення

     3. нудота +

     4. голодні болі +

     5. відрижка +

116. Дискінезія жовчовивідних шляхів та жовчного міхура характеризується:

     1. болями в животі +

     2. болями в правому підребір’ї +

     3. вираженою емоціональною лабільністю +

     4. печією

     5. головними болями +

117. Головним симптомом дискінезії жовчовивідних шляхів є:

     1. відрижка кислим

     2. нудота і блювання

     3. тупий, ниючий біль у правому підребірї +

     4. стійкий біль у надчеревній ділянці

118. Клінічними проявами гіпокінетичного варіанту ДЖВШ є:

     1. постійні ниючі болі в правому підребір’ї +

     2. зв’язок болю з прийомом їжі +

     3. гострі нападоподібний біль в животі з іррадіацією в плече, лопатку

     4. постійні диспепсичні розлади +

119. Клінічними проявами гіперкінетичного варіанту ДЖВШ є:

     1. Постійні ниючі болі в правому підребір’ї

     2. короткочасні, виражені диспепсичні розлади +

     3. нападоподібний короткочасний біль в животі +

     4. постійні диспепсичні розлади

     5. зв’язок болю з емоційними факторами +

120. Виникнення болю в поперековій ділянці при захворюваннях нирок пов'язане з:

     1. порушенням процесу фільтрації в нирках

     2. порушенням процесу реабсорбції в нирках

     3. розтягненням капсули нирки +

     4. секрецією аміаку

121. Виникнення болю в поперековій ділянці при захворюваннях нирок можливе у дітей:

     1. раннього віку

     2. усіх вікових груп

     3. після двох років життя +

     4. лише після статевого дозрівання

122. На цистит вказує біль при сечовипусканні, який виникає:

     1. в кінці сечовипускання +

     2. на початку сечовипускання

     3. протягом всього сечовипускання

     4. не виникає взагалі

123. На уретрит вказує біль при сечовипусканні, який виникає:

     1. В кінці сечовипускання

     2. на початку сечовипускання +

     3. не виникає взагалі

124. Симптоми інтоксикації найбільше виражені при:

     1. циститі

     2. гломерулонефриті

     3. дизметаболічній нефропатії

     4. пієлонефриті +

125. Скарги, які можуть вказувати на захворювання сечовивідної системи:

     1. підвищення артеріального тиску +

     2. підвищення температури тіла +

     3. біль в поперековій ділянці +

     4. каламутність сечі +

     5. проноси і закрепи

126. Скарги, які можуть вказувати на захворювання сечовивідної системи:

     1. нудота і блювання +

     2. зниження артеріального тиску

     3. набряки +

     4. зміни кольору сечі +

     5. біль при сечовипусканні +

127. При циститі хворі можуть скаржитися на:

     1. біль при сечовипусканні +

     2. нудоту і блювання

     3. збільшення частоти сечовипускань +

     4. нетримання сечі +

128. При циститі хворі можуть скаржитися на:

     1. біль при сечовипусканні +

     2. біль в поперековій ділянці

     3. зменшення частоти сечовипускань

     4. нетримання сечі +

129. Підвищення артеріального тиску при гломерулонефриті пов’язане з:

     1. підвищенням секреції реніну +

     2. підвищенням секреції еритропоетину

     3. підвищенням секреції аміаку

130. Блідість шкіри при гломерулонефриті пов’язана з:

     1. вираженою інтоксикацією

     2. підвищенням секреції реніну

     3. зниженням секреції еритропоетину +

131. Біль, який виникає при циститі в кінці сечовипускання, пов'язаний з:

     1. перерозтягненням капсули нирки

     2. скороченням сечового міхура при його спорожненні +

     3. подразненням рецепторів сечівника

132. Для загального аналізу сечі бажано взяти:

     1. всю сечу протягом одного сечовипускання

     2. середню порцію сечі +

     3. початкову порцію сечі

     4. кінцеву порцію сечі

133. Преренальна протеїнурія може бути спричинена:

     1. запаленням сечового міхура

     2. порушенням клубочкової фільтрації

     3. порушенням канальцевої реабсорбції

     4. посиленим розпадом білка в тканинах +

134. Ренальна протеїнурія може бути спричинена:

     1. порушенням канальцевої реабсорбції +

     2. запаленням сечового міхура

     3. посиленим розпадом білка в тканинах

     4. порушенням клубочкової фільтрації +

135. Постренальна протеїнурія може бути спричинена:

     1. Посиленим розпадом білка в тканинах

     2. порушенням клубочкової фільтрації

     3. запаленням сечового міхура, уретри +

     4. порушенням канальцевої реабсорбції

136. При селективній протеїнурії мембрани клубочків пропускають:

     1. білки незалежно від їх молекулярної маси

     2. білки лише з малою молекулярною масою +

     3. білки лише з великою молекулярною масою

137. При неселективній протеїнурії мембрани клубочків пропускають:

     1. Білки лише з малою молекулярною масою

     2. білки лише з великою молекулярною масою

     3. білки незалежно від їх молекулярної маси +

138. Функціональна ниркова протеїнурія може виникати:

     1. у новонароджених, як перехідний стан +

     2. у хворих на гломерулонефрит

     3. у дітей дошкільного та шкільного віку у стоячому положенні +

     4. у хворих на пієлонефрит

139. Для ортостатичної протеїнурії характерно:

     1. виділення значної кількості білка у вранішній сечі в положенні лежачи

     2. виділення значної кількості білка з сечею після навантаження у вертикальному положенні +

     3. виділення значної кількості білка з сечею незалежно від положення дитини

140. Для проведення аналізу за Нечипоренком:

     1. збирають сечу протягом доби

     2. збирають сечу протягом 12 годин

     3. збирають сечу протягом 3 годин

     4. беруть середню порцію вранішньої сечі +

141. Для проведення аналізу за Амбурже:

     1. збирають сечу протягом 3 годин +

     2. збирають сечу протягом 12 годин

     3. збирають сечу протягом доби

     4. беруть середню порцію вранішньої сечі

142. Для проведення аналізу за Аддісом-Каковським:

     1. Беруть середню порцію вранішньої сечі

     2. збирають сечу протягом 3 годин

     3. збирають сечу протягом 12 годин +

     4. збирають сечу протягом доби

143. При якому мінімальному мікробному числі бактеріурія вважається явною?

     1. 10.000 в 1 мл сечі

     2. 50.000 в 1 мл сечі +

     3. 100.000 в 1 мл сечі

     4. 200.000 в 1 мл сечі

144. Для проведення аналізу сечі на бактеріурію медсестра для хворого готує:

     1. стерильну пробірку +

     2. чисту пробірку

     3. 8 стерильних банок

     4. 8 чистих банок

145. Тристаканна проба проводиться для визначення:

     1. кількість еритроцитів

     2. походження гематурії +

     3. свіжих еритроцитів

     4. вилужених еритроцитів

146. Наявність крові у першій порції сечі при проведенні тристаканної проби може свідчити про:

     1. уретрит +

     2. цистит

     3. пієлонефрит

     4. гломерулонефрит

147. Наявність крові у третій порції сечі при проведенні тристаканної проби може свідчити про:

     1. Уретрит

     2. гломерулонефрит

     3. цистит +

     4. пієлонефрит

148. Наявність крові у всіх порціях сечі при проведенні тристаканної проби може свідчити про:

     1. цистит

     2. пієлонефрит

     3. уретрит

     4. гломерулонефрит +

149. Екскреторна урографія відноситься до методів дослідження:

     1. рентгенологічних +

     2. лабораторних

     3. функціональних

     4. ультразвукових

150. Екскреторна урографія полягає у:

     1. побудові ренограми

     2. виконанні серії послідовних рентгенологічних знімків +

     3. визначенні добового діурезу

     4. отриманні ультразвукового зображення нирок

151. За допомогою екскреторної урографії можна визначити:

     1. функціональну активність різних ділянок нирки

     2. кількість функціонуючої паренхіми нирки

     3. уродинаміку +

     4. анатомічний стан нирок та сечовивідних шляхів +

     5. функціональний стан нирок та сечовивідних шляхів +

152. За допомогою радіоізотопної ренографії можна оцінити:

     1. уродинаміку верхніх сечових шляхів +

     2. кількість функціонуючої паренхіми нирки

     3. нирковий кровотік +

     4. фільтраційну здатність нирок

     5. анатомічний стан нирок та сечовивідних шляхів

153. За допомогою динамічної сцинтиграфії нирок можна визначити:

     1. Нирковий кровотік

     2. функціональну активність різних ділянок нирки +

     3. розміри нирок +

     4. форму нирок +

     5. кількість функціонуючої паренхіми нирки +

154. За допомогою цистографії можна визначити:

     1. форму сечового міхура +

     2. нирковий кровотік

     3. анатомофункціональний стан уретри +

     4. кількість функціонуючої паренхіми нирки

155. За допомогою ультразвукового дослідження нирок можна визначити:

     1. розширені миски +

     2. розміри нирки +

     3. форму нирки +

     4. кількість функціонуючої паренхіми нирки

156. За допомогою ультразвукового дослідження нирок можна визначити:

     1. Функціональну активність різних ділянок нирки

     2. кількість функціонуючої паренхіми нирки

     3. новоутворення нирки +

     4. положення нирки +

157. При циститі виражені наступні синдроми:

     1. сечовий +

     2. набряковий

     3. розладів сечовипускання +

     4. больовий +

     5. інтоксикаційний

158. Для циститу характерні наступні розлади сечовипускання:

     1. олігокурія

     2. поллакіурія +

     3. енурез +

159. При циститі при огляді виявляють:

     1. блідість та набряклість обличчя

     2. темні кола під очима

     3. без особливостей +

     4. набряки під очима

160. При пальпації на цистит може вказувати:

     1. біль над лоном +

     2. біль в поперековій ділянці

     3. позитивний симптом Пастернацького

     4. позитивний надлобковий поштовх +

161. Для підтвердження діагнозу «цистит» доцільно призначати:

     1. загальний аналіз сечі +

     2. пробу за Зимницьким

     3. тристаканну пробу +

     4. аналіз сечі на бактеріурію +

     5. кількісні методи оцінки сечового осаду +

162. В загальному аналізі сечі на цистит можуть вказати:

     1. гематурія (свіжі еритроцити) +

     2. лейкоцитурія +

     3. циліндрурія

     4. лужна реакція +

     5. незначна протеїнурія +

163. В загальному аналізі сечі на цистит можуть вказати:

     1. вилужені еритроцити

     2. збільшена кількість перехідного епітелію +

     3. рожевий чи червоний колір сечі +

     4. підвищена каламутність сечі +

     5. збільшена кількість циліндричного епітелію

164. До преренальних причин гострої ниркової недостатності відносяться:

     1. опіковий шок +

     2. отруєння грибами

     3. травматичний шок +

     4. отруєння лікарськими препаратами

     5. постгеморагічний шок +

165. До ренальних причин гострої ниркової недостатності відносяться:

     1. Опіковий шок

     2. отруєння лікарськими препаратами +

     3. отруєння грибами +

     4. переливання несумісної крові +

     5. вроджені аномалії з закупоркою сечовивідних шляхів

166. До постренальних причин гострої ниркової недостатності відносяться:

     1. Отруєння лікарськими препаратами

     2. інфекційний шок

     3. отруєння грибами

     4. закупорка сечовивідних шляхів при сечокам’яній хворобі +

     5. закупорка сечовивідних шляхів пухлинами +

167. Стадії гострої ниркової недостатності:

     1. олігоанурії +

     2. поліурії +

     3. дизурії

     4. видужування (період відновлення) +

     5. початкова (шокова) +