1. Перерахуйте матеріали, що використовуються для захисту при роботі з джерелами рентгенівського випромінювання:

*1). Свинець та чавун

*2). Просвинцьоване скло та просвинцьована гума

*3). Барит та барито-бетон

4). Оргскло

5). Алюміній

*6). Залізо

*7). Бетон

8). Бітум

*9). Цегла

2. Іонізуюче випромінювання з якісної сторони характеризується:

1). Поглинутою дозою

*2). Видом випромінювання (корпускулярне, електромагнітне)

3). Експозиційною дозою

4). Еквівалентною дозою

5). Видом розпаду

*6). Енергією випромінювання

*7). Проникною здатністю

*8). Іонізуючою здатністю

9). Періодом напіврозпаду

3. Перерахуйте параметри протирадіаційного захисту, що визначаються розрахунковими методами:

*1). Кількість радіонукліду

*2). Тривалість роботи з джерелами іонізуючого випромінювання

3). Відстань до джерела випромінювання

*4). Відстань, при якій не створюється доза опромінення, що перевищує допустиму дозу

*5). Необхідна товщина захисного екрану

6). Величина поглинутої дози

7). Рівень забруднення робочої поверхні

8). Величина экспозиційної дози

9). Токсичність радіонукліду

4. Назвіть дозову межу опромінення за рік для населення категорії Б, Зв:

1). 1 мЗв

*2). 2 мЗв

3). 10 мЗв

4). 5 мЗв

5). 15 мЗв

6). 30 мЗв

7). 100 мЗв

8). 0,5 мЗв

9). 250 мЗв

5. Які заходи, направлені на захист від іонізуючої радіації, можна віднести до захисту кількістю?

1). Скорочення робочого часу персоналу

2). Збільшення тривалості відпустки

*3). Ліміти доз

*4). Допустимі рівні надходження радіонуклідів в організм інгаляційним, аліментарним шляхом

5). Відповідна кубатура приміщень

*6). Допустимі концентрації радіонуклідів в повітрі, питній воді

*7). Допустимі рівні забруднення радіонуклідами робочих поверхонь

*8). Регламентовані активності радіонуклідів на робочому місці

9). Використання кількох захисних фартухів

6. Назвіть дозову межу опромінення для населення категорії В, Зв:

1). 0,5 мЗв

*2). 1 мЗв

3). 0,05 мЗв

4). 10 мЗв

5). 0,025 мЗв

6). 0,2 мЗв

7). 0,15 мЗв

8). 0,005 мЗв

9). 0,01 мЗв

7. Назвіть мінімальну дозу короткочасного опромінення, яка може стати причиною виникнення гострої променевої хвороби (Зв, бер):

1). 0,01 Зв (0,1 бер)

2). 0,1 Зв (1 бер)

3). 0,01 Зв (10 бер)

*4). 1,0 Зв (100 бер)

5). 100 Зв (1000 бер)

6). 10 Зв (10 бер)

7). 0,02 Зв (2 бер)

8). 0,2 Зв (20 бер)

9). 0,0005 Зв (0,05 бер)

8. Назвіть ліміт ефективної дози за рік для осіб , які віднесені до категорії А (особи, які постійно або тимчасово працюють з джерелами іонізуючого випромінювання), Зв:

1). 0,01 мЗв/рік

2). 0,1 мЗв/рік

3). 0,01 мЗв/рік

*4). 20 мЗв/рік

5). 100 мЗв/рік

6). 10 мЗв/рік

7). 0,02 мЗв/рік

8). 0,2 мЗв/рік

9). 0,0005 мЗв/рік

9. Вкажіть прилади, які використовуються для визначення індивідуальних доз опромінення:

Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 499-500.

*1). Конденсаторні дозиметри КІД-1, КІД-2

2). Рентгенометри та мікрорентгенометри МРМ-1, ДРГЗ-01

*3). Термолюмінісцентні дозиметри КДТ-02

4). Переносні радіометри СРП-68-01, СЗБ-03

5). Лабораторні радіометри РУГ-90, ДП-100

6). Лабораторні радіометри РУБ-91, ПП-16

*7). Фотографічні дозиметри ІФК-2,3; ІФКУ

*8). Хімічні дозиметри ДП-70

9). Стаціонарні та переносні радіометри для вимірювальних концентрацій радіонуклідів в об’єктах середовища

10. Особливості впливу іонізуючого випромінювання і радіонуклідів на організм людини:

*1). Небезпека при внутрішньому опроміненні тим вища, чим активніша кількість речовини, що надійшла

2). Небезпека підвищується при збільшенні зросту людини

*3). Небезпека підвищується при зменшенні швидкості виведення радіонукліду з організму

*4). Небезпека підвищується при збільшенні періоду напіврозпаду

*5). Від хімічних властивостей радіонукліда залежить вибірковість його нагромадження в органах і тканинах

*6). Радіоактивний йод нагромаджується у щитовидній залозі

7). Радіоактивний йод переважно нагромаджується в кістках

*8). Радіоактивний стронцій переважно нагромаджується в кістках

9). Радіоактивний стронцій переважно нагромаджується в печінці

Кінцевий контроль рівня знань студентів