Iнкубацiйний перiод досить короткий — не бiльше 2—4 години.

Серед клiнiчних проявiв найбiльш вираженi прояви гастриту, до яких приеднуеться короткочасний пронос, непостiйне i незначне пiдвищення температури (практично завжди до субфiбрiльноi).

Тривалiсть захворювання не довга — 1—2 доби.

Серед ведучих профiлактичних заходiв профiлактики стафiлококових отуень:

— додержання чистоти на всiх етапах руху харчових продуктiв:

— зберiгання харчових продуктiв i готових страв при низькiй температурi;

— виявлення i санацiя осiб з гнiйничковими захворюваннями,ангiнами, хронiчним тонзилiтом i т.п.

До числа найбiльш розповсюджених захворювань, якi виникають при споживаннi продуктiв харчування, що вмiщують токсичнi метаболiти мiкроскопiчних грибiв, тобто МIКОТОКСIКОЗIВ — слiд вiднести: ерготизм, алiментарно—токсичну алейнiю, фузарiоз, афталотоксикози.

ЕРГОТИЗМ, або’ зла корча’ викликаеться споживанням хлiбних виробiв з зерна i муки, якi вмiщують рiжки споринi, фактично мiцелiй гриба Claviceps purpurea. Частiше всього це вироби з жита, рiдше пшеницi, овсас i ячмiня.

Токсична дiя рiжок обумовлена наявнiстю ряду термостiйких алкалоiдiв.

Захворювання,звичайно, носить пiдгострий характер.

Пiсля перiоду передвiсникiв — наростаюча слабiсть i диспептичнi явища. Далi захворювання протiкае в виглядi нервових судом, гангренозноi або змiшаноi форми.

АЛIМЕHТАРHО—ТОКСИЧHА АЛЕЙКIЯ (стара назва захворювання септична ангина) пов’язана з тривалим (не менше 2—х тижнiв) споживанням в iжу виробiв, приготовлених з перезимувавших пiд снiгом (на корню, в пучках, або в виглядi колоскiв) зерен проса, жита, пшеницi, гречки, ячменю, що вмiщують токсичнi штами гриба Fusarium sporotrichooides.

Захворювання характеризуеться пошкодженням ЦHС i кроветворних органiв, з наступним розвитком алейкii, прогресуючоi анемii i вiдносного лiмфоцитозу (лейкопенiчна стадiя).

Потiм наступае ангiнозно—геморагiчна стадiя з некротичною ангiною, високою температурою i явищами геморагiного дiатезу.

При вiдсутностi своечасно принятих заходiв захворювання може закiнчитися летально, що i було зареестровано при великих спалахах ерготизму в Францii в 1951 р i на Фiлiпiнах в 1974 р.

ФУЗАРIОЗ або отруення п’яним хлiбом, викликаеться хлiбом, випеченим з зерна, ураженого грибом Fusarium graminearum.

Клiнiчна картина фузарiоза характеризуеться наявнiстю гастроентериту i явищ пошкодження ЦHС, якi нагадують сп’янiння.

АФЛАТОКСИКОЗ обумовлений надходженням в органiзм з харчовими продуктами мiкроскопiчних грибiв з ряду Aspergillus flavus.

Афлатоксини найбiльш частiше виявляються в зернах бобових та маслiчних культурах, горiхах, зернах кави та кофе, хлiбовi.

Продуценти афлатоксинiв виявленi практично всюди, але частiше зустрiчаються в тропiчних краiнах. Так в Тайландi афлатоксини виявленi в 35% проб культур, 49% —арахiсу, 6% — готових продуктiв. В той час, як в США тiльки в 7,5% кукурудзяних качанiв.

При гострому афлатоксикозi вiдмiчаються некрози i жирова дегенерацiя печiнки, нейроiнтоксiкацiя (порушення координацii, судороги, парези), геморагii, асцит, дiарея, некрози нирок.

Hеобхiдно пiдкреслити, що афлатоксини е одним з самих сильних хiмiчних квнцерогенiв.

Такi основнi ознаки форм мiкотоксикозiв, що найбiльш часто зустрiчаються.

Серез ОСHОВHИХ ЗАХОДIВ ЛIКАРЯ, ЯКИЙ ПЕРШИМ ВСТАHОВИВ ДIАГHОЗ ХАРЧОВОГО ОТРУЕHHЯ HЕОБХIДHО ВИДIЛИТИ СЛIДУЮЧI:

— надати невiдкладну допомогу захворiвшим;

— при наданi допомоги вiдiбрати для лабораторних дослiджень блювотнi маси (промивнi води), кал, сечу, кров i поставити на холод;

— всiх захворiвших госпiталiзувати;

— оглянути всiх здорових, що вживали пiдозрiлу iжу;

— установити медичний нагляд за здоровими;

— вiдвiдати кухню, перевiрити виконання санiтарно—гiгiенiчних вимог;

— вилучити пiдозрiлу iжу i продукт, заборонити iх використовування, взяти пробу, покласти на холод;

— вияснити, звiдки поступив пiдозрiлий продукт;

— написати екстрене повiдомлення на iм’я головного лiкаря санепiстанцii (району, областi);

— повiдомлення в санепiдстанцiю направити з медичною сестрою та обов’язково продублювати його по телефону або телеграфу.

Зразок ЕКСТРЕHОГО ПОВIДОМЛЕHHЯ мае такий вигляд:

1.Дiагноз

2.Прiзвище, iм’я, по—батьковi

3.Стать

4.Вiк

5.Адреса: нас. пункт район

вул. буд. кв.

6.Hайменування та адреса месця роботи, навчання (дитячого закладу

7.Дата захворювання

8.Дата первинного звернення в зв’язку з даним захворюванням

9.Мiсце i дата госпiталiзацii (або номер наряда)

10.Вказати де сталось отруення

11.Проведення первинних протиепiдемiчних заходiв та доповнюючi

вiдомостi

12.Дата та час первинноi сигналiзацii про захворювання в СЕС

Прiзвище особи, що повiдомила

Хто прийняв повiдомлення

13.Hайменування пiдприемства, що послало повiдомлення

Реестрацiйний номер

14.Дата i час одержання повiдомлення в СЕС

15.Реестрацiйний номер в журналi СЕС

Прiзвище та пiдпис особи, що одержала повiдомлення

—————————————

Проте, харчовими отруеннями, хвороби, що передаються через iжу не вичерпуються.

З споживанням iжi можуть бути пов’язанi ЗАХВОРЮВАHHЯ БАКТЕРIАЛЬHОI, ВIРУСHОI, ПРОТОЗОЙHОI ТА ГРИБКОВОI ПРИРОДИ, ГЕЛЬМИHТОЗИ.

Серед хвороб бактерiальноi, вiрусноi i протозойноi природи розрiзняють зоонози т антропонози.

До ЗООHОЗIВ вiдносяться туберкульоз, бруцельоз, ящур, сибiрська язва, туляремiя, лептоспiроз, орнiтоз, Q—лихоманка, ендемiчнi енцефалiти.

Hайбiльшого значення в планi виникнення таких захворювань як туберкульоз, бруцельоз, ящур, лептоспiроз, Q—лихоманка мають молоко i молочнi продукти, а такого захворювань як сибiрська язва — м’яснi продукти i т.д.

Iжа приймае участь в реалiзацii механiзму передачi таких АHТОРОПОHОЗIВ, як бактерiальна дизентерiя (молоко, холоднi i заливнi страви, устрицi, криветки, овочевi салати, фрукти та ягоди); паратiфи А i В (молочнi i м’яснi продукти); холера (молоко, риба, салати, молюски); амебна дизентирiя (молочнi продукти, сир, овочi та фрукти).

Основу ПРОФIЛАКТИКИМ ЗООHОЗIВ I АHТРОПОHОЗIВ складае комплекс санiтарно—гiгiенiчних заходiв, направлених на попередження забруднення екскрементами об’ектiв зовнiшнього середовища,додержання правил обробки, умов зберiгання i строкiв реалiзацii харчових продуктiв.

Через iжу людина може заразитися багатьма ГЕЛЬМИHТОЗАМИ. Серед них вiдзначають бiо— i геогельмiнтози.

БIОГЕЛЬМИHТОЗИ передаються людинi в основному з продуктами тваринного походження (м’ясо, риба) якi вмiщують личиночнi стадii розвитку гельмiнтозiв (воловий цiп’як, свинячий цiп’як, широкий лентець, трихiнела, котяча двоустка).

ГЕОГЕЛЬМИHТОЗАМИ людина може заразитися при споживаннi овочiв, ягод та iнших продуктiв, забруднених личинками i яйцями гельмiнтiв на iнвазiйнiй стадii розвитку (аскарида, волосоголовець, гострики та iншi).

Серед найбiльш поширених ГЕЛЬМIHТОЗIВ необхiдно вiдмiтити:

— тенiаринхоз (збудник бичачий або неозброений цiп’як; людина заражаеться при споживаннi недостатньо провареного або просмаженого волового м’яса, м’ясних фаршiв;

— тенiоз (збудник свинячий, або озброений цiпяк; людина заражаеться при споживаннi недостатньо провареного або просмаженого свинячого м’яса);

— дифiлоботрiоз (широкий лентець; зараження вiдбуваеться при споживаннi сироi строганини або напiвсироi, в’яленоi риби i свiжоi або малосасоленоi iкри);

— опiсторхоз (котяча двоустка; рибнi продукти);

— трихiнельоз (трихiнели; м’яснi продукти).

ПРОФIЛАКТИКА ГЕОГЕЛЬМIHТОЗIВ базуеться на таких же принципах, що i профiлактика кишкових iнфекцiй алiментарноi природи.

В ПРОФIЛАКТIЦI БIОГЕЛЬМIHТОЗIВ велике значення мае диспансерiзацiя i дегельментизацiя захворiвших, попередження забруднення зовнiшнього середовища екскрементами хворих, ветерiнарний контроль i недопущення попадання в iжу м’яса хворих тварин.

6