Що потрібно з’ясувати в алергологічному анамнезі?

1. наявність алергічних захворювань у родичів +

2. наявність алергічних реакцій у дитини +

3. Перебіг пологів

4. наявність алергічних захворювань у дитини +

Епіданамнез збирають за останні:

1. 5 діб

2. 10 діб

3. 15 діб

4. 21 добу +

Що виясняють при збиранні спадкового анамнезу?

1. стан здоров’я батьків +

2. наявність спадкових захворювань у родині +

3. стан здоров’я братів та сестер +

4. перенесені інфекційні захворювання

Збираючи еіданамнез необхідно з’ясувати :

1. наявність кишкових розладів на протязі 21 доби +

2. контакт дитини з інфекційними хворими на протязі 21 доби +

3. чи виїзджала дитина в іншу місцевість на протязі 21 доби +

4. чи відмічались алергічні реакції у дитини

Збираючи анамнез хвороби необхідно з’ясувати:

1. коли почалось захворювання +

2. від яких пологів народилася дитина

3. з чим пов’язане захворювання +

4. динаміка симптомів +

Збираючи анамнез хвороби необхідно з’ясувати:

1. масу тіла при народжені

2. результати обстежень +

3. проведене лікування +

4. динаміка симптомів +

Який склад першородного мастила?

1. пушкове волосся

2. злущений епідерміс +

3. жир +

4. еритроцити

Що входить до складу першородного мастила?

1. злущений епідерміс +

2. холестерин +

3. білірубін

4. жир +

Які клінічні прояви фізіологічної ерітеми?

1. шкіра блідо-рожева

2. шкіра іктерична

3. шкіра червонуватого кольору з ціанотичним відтінком +

4. шкіра синюшного кольору

Час виникнення фізіологічної ерітеми:

1. через декілька годин після народження +

2. через 1-2 доби після народження

3. через тиждень після народження

4. через 5-10 діб після народження

Тривалість фізіологічної ерітеми:

1. 5 діб

2. 1-2 доби +

3. тиждень

4. місяць

Фізіологічна ерітема виникає внаслідок:

1. високого вмісту білірубіну у крові новонародженого

2. подразнення рецепторів шкіри +

3. високого вмісту еритроцитів у крові новонародженого +

4. незрілості ферментних систем організму

Прояви токсичної ерітеми:

1. червоні плями +

2. висипки гнійного характеру

3. плями синього кольору

4. злущення шкіри

Локалізація токсичної ерітеми:

1. навколо суглобів +

2. на слизових оболонках

3. на стопах та долонях

4. на стегнах, сідницях, грудній клітці +

Час виникнення токсичної ерітеми:

1. на 2-5 добу +

2. на 5-10 добу

3. у перші години після народження

4. з перших годин до 2 дня

Причини виникнення фізіологічної жовтяниці:

1. збільшення кількості білірубіну в сироватці крові +

2. незрілість ферментних систем печінки +

3. несумісність крові по Rh-фактору

4. фізіологічне руйнування еритроцитів +

Час виникнення фізіологічної жовтяниці:

1. перша доба

2. 2-3 доба +

3. 5-8 доба

4. 10-14 доба

Тривалість фізіологічної жовтяниці:

1. до 10-14-ої доби

2. до кінця 1-го місяця

3. до 7-10-ої доби +

4. 2-3 тижні

Фізіологічна втрата маси новонародженого відбувається до:

1. 3-ї доби від народження +

2. 5-ї доби від народження

3. 7-ї доби від народження

4. 10-ї доби від народження

Максимально допустима фізіологічна втрата маси новонародженого становить:

1. 2-4 %

2. 6-8 % +

3. 10-12 %

4. 12-15 %

За ідеальним типом новонароджений поновлює втрачену масу тіла до:

1. 7-8 доби +

2. 10-12 доби

3. 14-15 доби

4. 18-20 доби

За уповільненим типом новонароджений поновлює втрачену масу тіла до:

1. 7-8 доби

2. 10-14 доби +

3. 15-17 доби

4. 18-20 доби

Фізіологічна втрата маси новонародженого відбувається за рахунок:

1. виділення рідини через шкіру +

2. підсихання пупкового залишку +

3. виділення сечі +

4. відкриття малого кола кровообігу

Фізіологічна втрата маси новонародженого відбувається за рахунок:

1. підсихання пупкового залишку +

2. відкриття малого кола кровообігу

3. виділення рідини через дихальну систему +

4. виділення меконію +

Транзиторні стани з боку нирок:

1. анурія (відсутність сечі) +

2. дизурія

3. альбумінурія +

4. олігурія (мало сечі) +

Транзиторні стани з боку нирок:

1. олігурія +

2. поліурія

3. альбумінурія +

4. сечокислий інфаркт нирок +

Причини розвитку сечокислого інфаркту нирок:

1. підвищене утворення сечової кислоти +

2. поліурія

3. гемоліз еритроцитів

4. посилене руйнування лейкоцитів +

Час виникнення сечокислого інфаркту нирок:

1. до кінця першої доби

2. після 10 доби

3. до кінця першого тижня +

4. після 15 доби

Колір сечі при сечокислому інфаркті нирок:

1. червоний

2. білий

3. цегляний +

4. соломяно-жовтий

Клінічні прояви статевої кризи:

1. міліа +

2. ерітема

3. метрорагії +

4. диспепсія

Клінічні прояви статевої кризи:

1. десквамативний вульвовагініт +

2. розлад випорожнень

3. підвищення температури тіла

4. фізіологічна мастопатія +

Характерні ознаки фізіологічної мастопатії:

1. двобічне нагрібання молочних залоз +

2. однобічне нагрібання молочних залоз

3. виділення з грудних залоз секрету +

4. зміна кольору шкіри

Термін виникнення фізіологічної мастопатії:

1. в кінці першої доби

2. 3-4 доба

3. 8-10 доба +

4. через два тижні

Клінічні прояви десквамативного вульвовагініту:

1. мастопатія

2. метрорагії

3. виділення з піхви сіро-білого кольору +

4. виділення з піхви водянистого характеру

Міліа це:

1. гнійна висипка на шкірі новонародженого

2. виділення з піхви водянистого характеру

3. наявність пушкового волосся

4. білувато-жовта висипка на шкірі новонародженого +

Міліа виникає внаслідок:

1. закупорки вивідних протоків потових залоз

2. закупорки вивідних протоків сальних залоз +

3. подразнення шкіри

4. інфікування шкіри

Міліа розташована на:

1. крилах і кінчику носа +

2. лобі та переніссі +

3. стопах та долонях

4. прилеглих до носа відділах щік +

Якого кольору меконій?

1. золотисто-жовтий

2. білий

3. темно-зелений +

4. коричневий

Консистенція меконію:

1. кал рідкий

2. кал густий, гомогенний +

3. кал неоднорідний

4. містить багато води

Склад меконію:

1. злущений епітелій кишечника +

2. материнське молоко

3. секрет залоз травного тракту +

4. проковтнуті навколоплідні води +

Характеристика перехідного калу:

1. різнокольоровий +

2. густий, гомогенний

3. гнильний, різкий запах

4. рідкий, водянистий +