
- •Короткий нарис з історії анатомії
- •Загальні питання анатомії Основні методи дослідження в анатомії
- •Органи і системи органів
- •Основні анатомічні терміни.
- •Елементи гістології та цитології Будова клітини
- •Тканини, їх будова і функції
- •Стадії розвитку зародка людини
- •Вікова періодизація індивідуального розвитку людини
- •Площини
- •Ділянки тіла людини
- •Система скелета (systema skeletale) Загальні дані про будову кісток
- •Хiмiчний склад I фiзичнi властивостi кісток
- •Будова хребців
- •Загальна будова хребців
- •Шийні хребці (vertebrae cervicales ci -сvii)
- •Грудні хребці (vertebrae thoracicae тi - тxii)
- •Будова ребер та груднини
- •Особливостi будови I розташування
- •I, II, XI, XII ребер
- •Груднина (sternum)
- •Загальний огляд черепа. Кiстки мозкового черепа.
- •Кiстки лицевого вiддiлу черепа
- •Топографiя мозкового черепа
- •Топографiя лицевого черепа.
- •Види з’єднання кісток
- •З’єднання кiсток черепа.
- •З’єднання кiсток тулуба
- •Кістки верхньої кiнцiвки. Будова I з’єднання кiсток грудного пояса
- •Будова I з’єднання кiсток передплiччя та кистi
- •З’єднання кiсток передплiччя та кистi.
- •З’єднання кiсток кистi мiж собою I з кiстками передплiччя.
- •Кістки нижньої кiнцiвки (ossa membri inferioris) з’єднання кiсток тазовового пояса
- •Будова та з’єднання кiсток гомiлки I стопи
- •З’єднання кiсток стопи.
- •М'язова система (Systema musculare) Загальна будова м’язiв
- •Допомiжний апарат м’язiв
- •Загальні поняття про біомеханіку м’язів
- •Розвиток скелетних м’язів
- •М’язи спини (musculi dorsi)
- •Короткi глибокi м’язи спини:
- •Фасцiї спини
- •М’язи грудної клітки
- •Фасції грудної клітки
- •М’язи живота (mm. Abdominis)
- •Фасцiї живота. Топографiя живота
- •М’язи шиї (mm. Coli)
- •М’язи глибокого шару
- •Топографія шиї. Фасція шиї
- •М’язи голови
- •М’язи, які оточують очну щiлину
- •М’язи носа
- •М’язи, які оточують ротову щiлину
- •Жувальні м’язи
- •Фасцiї голови
- •М’язи верхньої кiнцiвки
- •М’язи плеча
- •М’язи кисті
- •Топографiя і фасцiї верхньої кiнцiвки
- •Сухожилковi пiхви кистi
- •М’язи нижньої кiнцiвки (musculi membri іnferioris)
- •Фасції нижньої кінцівки
- •Синовіальнi пiхви стопи
- •Короткі відомості про розвиток і будову внутрішніх органів
- •Травна система (systema digestorium) Ротова порожнина і її органи, ротові залози
- •Глотка. Мигдалики
- •Зв’язки дванадцятипалої кишки.
- •Стінка дванадцятипалої кишки складається з трьох оболонок.
- •Порожня та клубова кишки. Товста кишка
- •Печінка і підшлункова залоза
- •Очеревина. Черевна порожнина
- •Розвиток травної системи людини
- •Дихальна система (systema respiratorium) Носова порожнина. Гортань
- •Трахея. Легенi
- •Бронхо-легеневі сегменти правої легені:
- •Плевра. Середостіння
- •Сечова система (systema urinarium) Нирки. Сечовід. Сечовий міхур
- •Сегментна будова нирки.
- •Чоловіча статева система (systema genitale masculinum).
- •Внутрішні чоловічі статеві органи
- •Зовнішні чоловічі статеві органи
- •Жіноча статева система (systema genitale femininum)
- •Внутрішні жіночі статеві органи
- •Зовнішні жіночі статеві органи
- •Промежина (perineum)
- •Фасції промежини.
- •Залози внутрішньої секреції (glandulae endocrinae)
М’язи спини (musculi dorsi)
Ділянка спини обмежена зверху верхніми карковими лініями, знизу – клубовими гребенями, заду - передньо-бічним краєм трапецієподібних м’язів і задніми пахвовими лінями до їх перетину з клубовими гребенями.
Класифiкацiя м’язiв спини (musculi dorsi). Вони подiляються на двi групи: 1) поверхневi (гетерохтоннi) м’язи, якi прикрiплюються до кiсток грудного пояса, плечової кiстки та ребер; вони в процесi розвитку перемiстилися на спину з iнших дiлянок і розташовуються поверхнево; 2) глибокi м’язи (автохтоннi) - це власнi м’язи спини. Цi м’язи фiксуються до кiсток тулуба та черепа, мають сегментну будову, закладка їх вiдбувається на спинi.
До поверхневих м’язiв спини належать: трапецiєподiбний м’яз, найширший м’яз спини, великий та малий ромбоподiбнi м’язи, м’яз – підіймач лопатки, верхнiй заднiй зубчастий м’яз, нижнiй заднiй зубчастий м’яз (мал. 87).
Трапецiєподiбний м’яз (m. trapezi-us). Вiн розташований у першому шарi. Початок: зовнiшнiй потиличний виступ, верхня каркова лiнiя, каркова зв’язка, остисті вiдростки всiх грудних хребцiв. Прикрiплення: плечовий кінець ключицi, плечовий відросток лопатки, ость лопатки. Функцiя: верхнi пучки тягнуть лопатку та ключицю вгору, середнi наближають лопатку до середини, нижнi тягнуть лопатку вниз. Якщо грудний пояс зафіксований, нахиляє голову та шию в той самий бiк, повертаючи лице протилежний бiк, а при двобічному скороченнi закидає голову назад.
Найширший м’яз спини (m. latissimus dorsi) розташований у поверхневому шарi. Вiн частково прикритий трапецiєподiбним м’язом і щоб роздивитися його потрiбно розрiзати трапецiєподiбний м’яз уздовж остистих вiдросткiв хребцiв i вiдгорнути його в бiк. Початок: задня третина зовнiшньої губи клубового гребеня клубової кiстки, остистi вiдростки шести нижнiх грудних, усiх поперекових хребцiв, серединний крижовий гребiнь, три-чотири нижнiх ребра, нижнiй кут лопатки. Прикрiплення: гребiнь малого горбка плечової кiстки. Функцiя: розгинає плече, пiдняту руку опускає, опущену тягне назад i присередньо, привертає її до середини, опускає лопатку. Якщо верхні кінцівки зафiксовані наближає до них тулуб, пiднiмає таз, а також бере участь в актi вдиху.
Великий та малий ромбоподiбнi м’язи (mm. rhomboidei major et minor), розташованi пiд трапецiєподiбним м’язом, у другому шарi. Початок: остисті вiдростки VI-VII шийних та І-IV грудних хребцiв. Прикрiплення: присередній край лопатки. Функцiя: наближають лопатку до хребта, дещо пiднiмають її.
М’яз – пiдiймач лопатки (m. levator scapulae), розташований у другому шарi, пiд трапецiєподiбним м’язом. Початок: поперечнi вiдростки І-IV шийних хребцiв. Прикрiплення: верхнiй кут лопатки, частково її присередній край. Функцiя: пiднiмає лопатку, наближаючи її до хребта.
Верхнiй заднiй зубчастий м’яз (m. serratus posterior superior) розташований пiд ромбоподiбними м’язами, в третьому шарi. Початок: остисті вiдростки VI-VII шийних та I-II грудних хребцiв. Прикрiплення: II-V ребра, дещо збоку вiд їх кутiв. Функцiя: пiднiмає II-V ребра.
Нижнiй заднiй зубчастий м’яз (m. serratus posterior inferior) розташований пiд найширшим м’язом спини, в другому шарi. Початок: остисті вiдростки ХI-ХIІ грудних та I-II поперекових хребцiв. Прикрiплення: IХ-ХII ребра. Функцiя: опускає IХ-ХII ребра.
Мал. 86. М’язи спини, вигляд ззаду:
1. m. latissimus dorsi;
2. m. trapezius;
3. mm. rhomboidei major et minor;
4. m. levator scapulae;
5. m. semispinalis capitis;
6. m. splenius capitis;
7. m. erector spinae;
8. m. serratus posterior inferior.
До глибоких м’язiв спини належать довгi та короткi м’язи. Довгi м’язи: ремiнний м’яз шиї та голови, м’яз – випрямляч хребта, поперечно-остистийм’яз.
Короткi м’язи: мiжостисті і мiжпоперечнi м’язи
Довгi глибокi м’язи спини:
Ремiнні м’язи шиї та голови (mm. splenius cervicis et capitis) розташовані пiд трапецiєподiбним, ромбоподiбним i верхнiм заднiм зубчастим м’язами. Початок: остисті вiдростки III-VII шийних та I-VI грудних хребцiв. Прикрiплення: поперечнi вiдростки I-III шийних хребцiв, соскоподiбний вiдросток скроневої кiстки, верхня каркова лiнiя, потиличної кiстки. Функцiя: нахиляє шию i повертає голову в той самий бiк, у разі двобічного скорочення розгинає шию та закидає голову назад.
М’яз-випрямляч хребта (m. erector spinae) – найсильнiший м’яз спини, розмiщений на протязi вiд крижової кістки до голови. Початок: спинна поверхня крижової кістики, остисті вiдростки поперекових хребцiв, заднiй вiддiл гребeня клубової кістки, грудо-поперекова фасцiя. Вище вiд мiсця початку м’яза подiляється на три частини: клубово-ребровий м’яз, найдовший м’яз, остистийм’яз.
а) Клубово-ребровий м’яз (m. Iliocostalis) розташований латерально; подiляється на клубово-ребровий м’яз попереку (m. iliocostalis lumborum) і клубово-ребровий м’яз шиї (m. iliocostalis cervicis). Прикрiплення: I-ХII ребра, поперечнi вiдростки IV-VI шийних хребцiв, ребровi вiдростки поперекових хребцiв.
б) Найдовший м’яз (m. longissimus), розташований посередині мiж клубово-ребровим та остьовим м’язами. У довжину подiляється на найдовший м’яз грудної клітки (m. longissimus thoracis), найдовший м’яз шиї (m. longissimus cervicis) і найдовший м’яз голови (m. longissimus capitis). Прикрiплення: поперечнi вiдростки поперекових, грудних, шийних хребцiв, II-ХII ребра, соскоподiбний вiдросток скроневої кiстки.
в) Остистий м’яз (m. spinalis), розташований присередньо, вздовж остистих вiдросткiв, подiляється на остистийм’яз грудної клітки (m. spinalis thoracis), остистийм’яз шиї (m. spinalis cervicis) та остистийм’яз голови (m. spinalis capitis). Прикрiплення: остисті вiдростки грудних i шийних хребцiв. Функцiя: м’яз – випрямляч хребта у разы двобічного скорочення розгинає хребтовий стовп та шию, опускає ребра. Вiдiграє роль у статицi хребтового стовпа. Протидiє нахилянню хребта вперед. У разі скорочення з одного боку нахиляє хребтовий стовп i голову в той самий бiк.
Поперечно-остьові м’язи (mm. transversospinales) розташовані вздовж усього хребтового стовпа - вiд крижової кістки до потиличної кiстки, під м’язом – випрямлячем хребта. Складається поперечно-остистийм’яз з окремих пучкiв, що йдуть косо - вiд поперечних вiдросткiв хребцiв, які розмiщені нижче, до остьових вiдросткiв хребцiв, які розмiщенi вище. Подiляється на три частини: пiвостистийм’яз, багатороздiльнi м’язи, м’язи-обертачi.
Пiвостистийм’яз (m. semispinalis) являє собою поверхневi пучки, що перекидаються через 5-6 хребцiв. Вiн подiляється на пiвостистийм’яз грудної клітки (m. semispinalis thoracis) пiвостистийм’яз шиї (m. semispinalis cervicis), пiвостистийм’яз голови (m. semispinalis capitis); прикрiплюється до потиличної кiстки мiж верхньою та нижньою карковими лiнiями.
Функцiя: півостистийм’яз розгинає грудний i шийний вiддiли хребта; у разі однобічного скорочення обертає його шийний та грудний вiддiли в протилежний бiк; у разі двобічного скорочення закидає голову назад.
Багатороздiльнi м’язи (mm. multifidi) являють собою середнiй шар пучкiв, що перекидаються через 3-4 хребцi; м’язи розмiщуються вiд крижової кістки до ІІ шийного хребця.
Функцiя: обертають хребет навколо його поздовжньої осi, беруть участь у розгинаннi та нахиляннi хребта вбiк.
М’язи-обертачi (mm. rotatores) – це найглибший шар пучків поперечно-остьового м’яза, що перекидаються через один хребець (або йдуть до сусiднього хребця, що розташований вище). Виділяють м’язи – обертачі попереку, грудної клітки і шиї. Функцiя: обертають хребет навколо його поздовжньої осi, у разі двобічного скорочення розгинають хребтовий стовп, закидають голову назад; однобічного – обертають хребтовий стовп; у разі закидання голови назад обертають лице в протилежний бiк.