Будова хребців

Хребтовий стовп (columna vertebra-lis) складається з окремих хребцiв (vertebrae), з’єднаних мiж собою в єдине ціле (мал. 16).

Видiляють шийні, грудні, поперекові, крижові та куприкові хребці.

Шийних хребців (vertebrae cervicales; C_I-С_VII) є сім, грудних - (vertebrae thoracicae; Т_I-Т_XII) дванадцять, поперекових - (vertebrae lubales; L_I-L_V) п’ять, крижових - (vertebrae sacrales; S_I -S_V) п’ять, вони зрослися в одну крижову кiстку (os sacrum). Куприковi хребці (vertebrae coccygeae) рудиментарнi, їх 3-5, вони також зрослися в одну куприкову кiстку (os coccygis).

Загальна будова хребців

Хребець (vertebrae) складається з тiла (corpus vertebrae) та дуги (arcus vertebrae), що з’єднуються ніжками дуги (pediculi arcus vertebrae). Між тiлом та дугою хребця розташовується хребцевий отвiр (foramen vertebrale). Хребцевi отвори всiх хребцiв формують хребтовий канал (canalis vertebralis). На початку дуги мiж тiлом хребця i суглобовими вiдростками знаходяться верхня та нижня хребцевi вирiзки (incisura vertebralis superior et inferior). Нижня хребцева вирiзка верхнього хребця разом з верхньою хребцевою вирiзкою нижнього хребця обмежовують мiжхребцевий отвiр (foramen intervertebrale), крiзь який проходять нерви i судини.

На дузі знаходяться сім відростків, назад вiдходить найдовший відросток - остистий (processus spinosus), в сторони вiдходять поперечнi вiдростки (processus transversus) - правий i лiвий. Також є чотири невеликих суглобових відростків - верхнi та нижнi (processus articulares superiorеs et inferiores). На суглобових вiдростках розташовані гладенькi суглобовi поверхнi, які спрямованi в залежності від відділу хребтового стовбура.

Мал. 16. Хребтовий стовп (вигляд з лівого боку):

а – шийні хребці; б – грудні хребці; в – поперекові хребці; г – крижова кістка; д – куприк;

1 – lordosis cervicalis; 2 - lordosis lumbalis; 3 - kiphosis thoracicа; 4 - kiphosis sacralis.

Шийні хребці (vertebrae cervicales ci -сvii)

Особливості будови:

• наявність отвору у поперечному вiдростку (foramen transversarium), який утворений вiд рудимента ребра i власне відростка у вигляді двох горбиків - переднього та заднього (tuberculum anterius et posterius), між ними - на верхнiй поверхнi поперечних вiдросткiв є борозна спинномозкового нерва (sulcus nervi spinalis);

• суглобові поверхні знаходяться у площині, яка є майже горизонтальною;

• хребцевий отвір має трекутну форму (окрім С_І);

• остистий відросток спрямований горизонтально та роздвоєний (spina bifida) (окрім С₁ та С_VII);

• тіла хребців, порівняно з хребцями інших відділів, є меншими.

Перший шийний хребець - атлант (atlas), з’єднується з черепом (мал. 17), не має тiла та остистого вiдростка, за формую нагадує кiльце. Передня частина кiльця утворена передньою дугою (arcus anterior atlantis), задня частина кiльця - задньою дугою (arcus posterior atlantis), мiж ними розмiщенi бічні маси (massаe lateralеs atlantis), на яких розташовуються верхня суглобова поверхня (facies articularis superior) та нижня суглобова поверхня (facies articularis inferior). Вiд бічної маси вiдходить поперечний вiдросток (processus transversus) з отвором.

Мал. 17. Атлант (вигляд зверху):

1 - arcus anterior atlantis;

2 - arcus posterior atlantis;

3 - massa lateralis atlantis;

4 - facies articularis superior;

5 – foramen transversarium;

6 - sulcus arteriae vertebralis;

7 - tuberculum posterius;

8 - tuberculum anterius;

9 - fovea dentis.

Передня дуга має на переднiй поверхнi переднiй горбок (tuberculum anterius), а на заднiй поверхнi - ямку зуба (fovea dentis) для з’єднана iз зубом осьового хребця. На заднiй дузi розмiщений заднiй горбок, а на верхнiй суглобовій поверхнi - борозни хребтової артерiї (sulcus arteriaе vertebralis).

Axis – осьовий (ІІ шийний хребець). Вiд тiла хребця вгору вiдходить стовщений вiдросток - зуб (dens axis), на якому є невеликi передня та задня суглобовi поверхнi, передня - для з'єднання з атлантом, до задньої прилягає поперечна зв’язка атланта. По обидва боки вiд зуба розташованi двi верхнi суглобовi поверхнi для з'єднання з атлантом, знизу розташовані нижнi суглобовi вiдростки (мал. 18).

Шийні хребцi від ІІІ по V мають типову для даного відділа будову. Значно більший за розміром переднiй горбок VI шийного хребця дiстав назву сонного (tuberculum caroticum), що дозволяє в разі поранення сонної артерiї притиснути її до цього горбка. Остистий вiдросток VII шийного хребця видовжений, у зв’язку з чим хребець дiстав назву “виступаючий хребець” (vertebra prominens). Вiн є орієнтиром мiж дiлянками шиї та спини (мал. 19).

Мал. 18. Осьовий хребець (вигляд збоку):

1 - corpus vertebrae;

2 - processus transversus;

3 - processus spinosus;

4 - foramen transversarium;

5 – facies articularis superior;

6 - dens axis;

7 - facies articularis anterior;

8 - facies articularis sterior.

Мал. 19. Типовий шийний хребець (a - вигляд зверху, б - вигляд з лівого боку):

1 - сorpus vertebrae;

2 – processus transverses;

3 – tuberculum anterius;

4 – tuberculum posterius;

5 – foramen transversarium;

6 – foramen vertebrale;

7 - processus spinosus;

8 – facies articularis superior.