наработки

комплекс економічних та організаційних методів, що забезпечують вирішення

задач діагностики фінансового стану підприємства, контролю і своєчасного

попередження та запобігання кризам, що наближаються, фінансового

оздоровлення і подолання стану неплатоспроможності” [29, с. 407].

Таким чином, головна мета антикризового управління підприємством

полягає в забезпеченні стійкого положення на ринку і стабільно стійких

результатів діяльності підприємства при будь-яких економічних, політичних і

соціальних змінах у країні. Антикризове управління підприємством передбачає

прискорену і діючу реакцію на істотні зміни зовнішнього та внутрішнього

середовища на основі заздалегідь ретельно розроблених антикризових заходів

[9, с. 8]. Антикризові заходи, у свою чергу, можуть поєднуватися по

напрямках їх проведення в антикризові програми.

Антикризові заходи варто застосовувати, коли фінансові результати

діючого підприємства стають складними. Навпаки, головне в антикризовому

управлінні підприємством – це забезпечення умов, коли фінансові та будь-які

інші ускладнення не можуть мати постійний, стабільний характер. У даному

випадку має бути створений управлінський механізм усунення проблем, які

випадку має бути створений управлінський механізм усунення проблем, які

виникають, до того, поки вони не набули необоротного характеру.

Антикризовому управлінню підприємством притаманні ті ж функції, що і

звичайному управлінню, але кожна з них зазнає істотних змін [22]:

планування – це процес визначення цілей організації та їх змін,

стратегій і програм антикризової стабілізації, ресурсів для їх досягнення.

При антикризовому управлінні підприємством різко зростає роль оперативного

планування і прийняття рішень з урахуванням поточної ситуації;

організація – формування оптимальної структури й обсягу

використовуваних коштів, апарату управління і кадрів для ефективного

використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Функція

організації при проведенні антикризових заходів зумовлює необхідність

створення своєрідного антикризового штабу підприємства з фахівців, що

прагнуть зберегти організацію;

мотивація – система заохочень і санкцій, що створює зацікавленість

усього колективу і кожного працівника у зростанні ефективності діяльності

підприємства з метою найшвидшого виходу з кризи;

контроль – прогнозування відхилень від намічених цілей для своєчасного

оперативного внесення змін, спрямованих на підвищення ефективності

антикризових заходів.

Крім перерахованих функцій при антикризовому управлінні великого

значення набуває ще функція діагностики кризового стану підприємства [9],

яка складається з таких етапів: моніторингу, експрес-діагностики та

фундаментальної діагностики. Моніторинг здійснюється з метою раннього

виявлення ознак кризового стану, постійного збору інформації з допомогою

“слабких сигналів”, нагромадження даних, необхідних для експрес-

діагностики. Метою експрес-діагностики є наочна та проста оцінка

фінансового благополуччя й динаміки розвитку підприємства. Її доповнює і

конкретизує фундаментальна діагностика, яка уточнює рівень кризи, виявляє

її причини. Тоді функції антикризового управління можна представити таким

чином (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Функції антикризового управління підприємством [9]

Таким чином, проведений аналіз дозволив визначити, що являє собою

антикризове управління підприємством, виявити його мету і функції. Оскільки

кризовий стан підприємства може бути різних рівнів, то саме ця особливість

приводить до необхідності проведення різних антикризових заходів відповідно

до рівня кризи.