PEREVOD

44)Прагматична адаптація вихідного тексту Для забезпечення зрозумілості перекладу (зокрема, назв виробів, організацій, компаній тощо) іноді доводиться прагматично адаптувати його, враховуючи рівень знань адресата, тобто, додавати пояснювальні слова або вилучати зайві слова

Нова "Таврія" значно краща від"Запорожця".	A new "Tavria" car is better than a"Zaporizhets" car.
"АвтоЗАЗ" переходить на випуск нових автомобілів.	The AvtoZAZ car factory switches to a new car make production.
Компанія "Вестингауз" має намір інвестувати більше 1 млрд. доларів у розвиток української енергетики.	Westinghouse Electric intends to invest more than $1 billion in the development of Ukrainian power engineering.

У перших двох прикладах у переклад включено, відповідно, слово саr та словосполучення car factory, для того, щоб англомовний читач міг зрозуміти, що таке "Таврія", "Запорожець" та "АвтоЗАЗ". У третьому прикладі спостерігається зворотний випадок, коли не перекладається слово "компанія", адже англомовному читачеві добре відома ця компанія. Разом з тим, у перекладі до назви компанії додається слово Electric, оскільки саме такою є повна назва компанії і саме під цією назвою вона найбільше відома. Отже, перекладач постійно повинний мати на увазі рівень знань адресата перекладу, адаптуючи переклад зазначеними вище способами.

Додаткові пояснення застосовуються також при перекладі речень з назвами відомих в Україні людей та назвами місцевості, які недостатньо відомі в англомовних країнах:

Для України був обраний образ Олександра Довженко, який увібрав у себе творчий досвід і трагедіюнаціональної інтелігенції.	The image chosen for Ukraine wasOleksandr Dovzhenko, a movie director,who absorbed the creative experience and tragedy of the Ukrainian intelligentsia.
Місцем народження Степана Бандери є Старий Угринів.	The birthplace of Stepan Bandera, the leader of Ukrainian nationalists in the 1940s,is Stariy Uhryniv.
Бахчисарай є колишньою столицеюКримського ханства.	Bakhchisarai is the former capital of theCrimean Khanate (Tartar Moslem state).

45)Стилістичні прийоми в перекладацькій практикці Залежно від стилю і напрямку перекладу перекладач повинен завжди прагнути до того, щоб перекладений текст відображав дійсний зміст оригіналу. Смислова відповідність включає в себе стилістичну точність, адекватність і повноту. До засобів вираження експресії відносяться: метафора, метонімія, порівняння, алюзії, цитати, крилаті вирази, прислів'я і приказки. При перекладі вони зазвичай служать засобом для надання більшої виразності вихідного тексту. Так само вони служать для кращого вираження почуттів і переживань автора. При перекладі найскладніше перекладачеві вдається переклад таких стилістичних фігур мови, як метафора, епітети, порівняння, прислів'їв і т. п. перекладач може здійснювати переклад, не звертаючи уваги на них, і в результаті отримає «сухий» переклад.

46)Особливості перекладу деяких мовленєвих жанрів Художній переклад у сучасній літературі відіграє важливо роль. Адже служить своєрідним мостом від оригінального тексту до перекладеного, і від того, як перекладач трансформумав текст, які мовні засоби використав, залежить цілісне сприйняття всього твору. Перекладач, ніби співтворець. Ми сприймаємо текст через призму його світосприйняття. Ми відчуваємо те, що відчув перекладач, коли читав твір. Переклад тільки тоді матиме успіх, якщо перекладач зумів передати всі реалії оригінального тексту, трансформуючи їх в реалії перекладу. Тому, щоб літературний твір, написаний іншою мовою, почав функціонувати як витвір мистецтва, перекладач художньої літератури повинен повторити процес його створення. Він має відродитися заново іншою мовою, силою таланту перекладача. Перекладач наводить містки між культурами, наукою, політикою різних народів, що результує взаємозбагачення. Недарма Б. Шоу повторював: "Якщо в тебе є яблуко і в мене є яблуко, і ми обміняємося ними, то в кожного залишиться по яблукові. Якщо ж у тебе є ідея, і в мене є ідея, то, обмінявшись ними, кожен з нас матиме вже по дві ідеї. З лінгвістичної точки зору мовленнєві жанри мають багато спільних ознак у різних мовах, бо в основі їх виділення лежать однакові критерії. А перекладач повинен добре знати особливості жанрів мовлення в англійській і українській мовах і бути ознайомленим із принципами передачі цих особливостей під час перекладу. Емоційністю, експресивністю, естетичною вмотивованістю мовних засобів, образністю характеризуються всі жанрові різновиди художньої літератури – епос, лірика, драма. Специфіка художнього мовлення полягає в тому, що в мові художньої літератури використовуються елементи всіх стилів. Усі засоби взаємодіють для вираження естетичного змісту твору через систему художніх образів. На лексичному рівні стиль художньої літератури широко послуговується словами з переносним значенням, що стають основою тропів, емоційно забарвленими словами, фразеологічними одиницями, фольклорними джерелами, прислів'ями і приказками. Естетичні функції здатні виконувати в художньому тексті фонетичні, словотвірні, морфологічні й синтаксичні засоби мови. Звукопис у поезії новотвори і суфікси емоційної оцінки, проекція граматичних категорій на семантику тексту, введення звертань, обірваних речень, слів-речень – усе це створює не лише естетичний смисл, але й чималі труднощі під час перекладу. Цінність художнього перекладу полягає головним чином у тому, що читач отримує можливість ознайомитися з художніми творами рідною мовою. Переклад є важливим чинником, що впливає на літературний процес, адже кожен вид літератури послуговується певним видом перекладу. Так, зокрема, художня література послуговується художнім перекладом, який, в свою чергу, є одним з найбільш поширених проявів взаємодії між культурами різних країн. Фактично він є важливою частиною національно-літературного процесу, оскільки виступає посередником між літературами, і складає питому частину процесу взаємодії та взаємного збагачення світових літератур. Отже, художній переклад можна розглядати як особливий вид перекладу, що відображає думки та почуття автора прозового або поетичного першотвору за допомогою іншої мови, а також перевтілює образи оригінального твору за допомогою засобів іншої мови. У художньому творі відображаються не лише певні події, а й естетичні, філософські погляди його автора, які або становлять продуману та чітко визначену систему, або являють собою суміш різних теорій та вподобань. Саме тому перекладач має володіти так званими фоновими знаннями, тобто володіти достатніми для перекладу знаннями з найрізноманітніших сфер: філософії, естетики, етнографії (необхідної для змалювання деталей побуту), географії, біології, історії мистецтв, тощо. Ідейно-образна структура оригіналу може стати в перекладі мертвою схемою, якщо перекладач через брак або відсутність відповідної компетенції не в стані осягнути історичну площину, в якій з’явився певний твір, причини його написання, а відтак, і головну ідею оригінального твору.

47)Поняття норми й узусу в перекладознавчому аспекті Існує мовна норма, яка пропускає те, що реально існує в мові і визнається суспільством правильним; і затримує ті продукти системи, які в мові реально не існують у мові не вживаються. Щодо мовної норми застосовується правило: "правильно - неправильно". Мовна норма складається на основі дослідження мови українських письменників - класиків (еталона).Мовна норма - узус - правило ситуативного використання мови, що відображає мовні звички і традиції даного мовного колективу. Те, що узуально (доречно) в певному функціональному стилі, як правило, не суперечить мовній нормі. Те, що доречно в одному стилі, може бути недоречне в іншому, однак мовній нормі не суперечить.Поняття норми перекладу включає вимога нормативного використання перекладачем мови перекладу, а також необхідність відповідності результатів перекладацького процесу загальноприйнятим поглядам на цілі і завдання перекладацької діяльності, якими керуються перекладачі в певний історичний період. Таким чином, норма перекладу складається в результаті взаємодії п'яти різних видів нормативних вимог: норми еквівалентності перекладу;2. жанрово-стилістичної норми перекладу3. норми перекладацької мови;4. прагматичної норми перекладу;5. конвенціональної норми перекладу. Жанрово-стилістичну норму перекладу можна визначити як вимогу відповідності перекладу стилістичним особливостям типу тексту, до якого належить переклад. Вибір такого типу визначається характером оригіналу, а стилістичні вимоги, яким повинен відповідати переклад - це нормативні правила, що характеризують тексти аналогічного типу в мові перекладу.Норму перекладацької мови можна визначити, як вимога дотримуватися правила норми і узуса ІЯ з урахуванням узуальних особливостей перекладних текстів цією мовою. Ці особливості реалізуються перекладачами інтуїтивно в їх практичній діяльності..

48)Типи перекладацьких помилок 1. Помилки, що грубо викривляють зміст ориґіналу. Такі помилки призводять до того, що переклад відображає зовсім іншу ситуацію і фактично дезінформують рецептора. Вони, як правило, виникають унаслідок неправильного розуміння перекладачем змісту даного уривка ориґіналу. 2. Помилки, що призводять до неточної передачі смислу ориґіналу, але не викривляють його повністю. В результаті у перекладі описується та ж сама ситуація, що й в ориґіналі, але її окремі частини або деталі перекладаються не досить точно. Такі помилки, як правило, виникають внаслідок неточного розуміння значення окремих слів в ориґіналі чи непрвильної оцінки перекладачем ступеня відповідності значень англійського й украінського термінів. Як приклад такої помилки можна навести неправильну передачу назви періоду часу в такому висловлюванні: He was one of the best British football players in 1930’s. – Він був у 1930 р. одним із найкращих футболістів в Англії. Перекладач не звернув уваги на формант множини при найменуванні року в ориґіналі, який показує, що мається на увазі не один рік, а ціле десятиріччя – тридцяті роки. 3. Помилки, які не порушують загального смислу ориґіналу, але не знижують якості тексту перекладу внаслідок відхилення від стилістичних норм МП, використання маловживаних у даному типі текстів одиниць, зловживання іншомовними запозиченнями або технічними жарґонізмами тощо. Такі помилки в багатьох випадках не впливають на загальну оцінку якості перекладу. Вони можуть по-різному оцінюватися окремими експертами, викликати розбіжності, інколи взагалі не визнаватися як помилки. 4. Порушення обов’язкових норм мови перекладу, які не впливають на еквівалентність перекладу, але свідчать про недостатнє володіння перекладача даною мовою чи його нездатністю долати вплив мови ориґіналу. Помилки цього типу дають підстави судити про загальномовну культуру та грамотність перекладача.