PEREVOD
.docx20)Прийом анатомічного перекладу і формально-логічна категорія контрадикторності . Антонімічний переклад, який, по суті, є крайньою точкою прийому смислового розвитку, представляє собою заміну якогось поняття мови-джерела протилежним поняттям у мові перекладу. Цей прийом супроводжується перебудовою усього висловлювання з метою зберігання незмінного плану змісту. Антонімічний переклад ґрунтується на формально-логічній категорії контрадикторності. Відношення контрадикторності (або заперечення поняття) мають місце між поняттями, які отримуються одне з одного шляхом операції заперечення. При антонімічному перекладі ця категорія включає не тільки заперечення, але і протиставлення. У більшості випадків використання протилежного поняття у перекладі тягне за собою заміну стверджувального речення заперечним і навпаки: The woman at the other end asked him to hang on. – Жінка на іншому кінці дроту попросила його не класти слухавку. Антонімічний переклад є можливим і без змінени типу конструкції. Це трапляється тоді, коли протиставляється не тільки поняття, що виражає ознаку, але і носії ознаки. Наприклад: The adoption of the defensive does not necessarily mean weakness or inferiority of our troops. – Перехід до оборони не обов’язково означає слабкість наших сил. 21)Прийоми цілісного перетворення і компенсації Ф-Л категорія «поза положенням» Згідно з логікою норм, відношення „поза положенням” мають місце, коли об’єми двох понять повністю виключають одне одне і при цьому не вичерпують області предмету, про який йдеться. Ця категорія є основою для двох прийомів лексичної трансформації – цілісного перетворення і компенсації. Відношення „поза положенням” лежать в основі зміщення, тобто використання для іменування даного поняття назви сміжного поняття у межах одного родового поняття. Так, наприклад, у перекладі французькою назви радянського фільму “Летять журавлі” зроблена на основі відношень „поза положенням”. Оскільки французьке слово “журавль” дуже часто використовується у значенні “проститутка”, радянський фільм відомий у франц. прокаті під назвою “Коли летять лелеки”. Така заміна журавля на лелеку може вважатися як свого роду компенсація, яка виправдана й продиктована особливостями стилю й лексики франц. мови. Прийом цілісного перетвореннятакож є певним різновидом смислового розвитку, але на відміну від антонімічного перекладу, має більшу автономність і менший логічний зв’язок між планами вираження мови-джерела і мови перекладу. Цей прийом здійснюється в межах або перехрещення, або поза положення. Прийом цілісного перетворення можна скорочено визначити як синтез значення без безпосереднього зв’язку з аналізом. Перетворюється внутрішня форма будь-якого відрізка мовленнєвого ланцюжка – від окремого слова, здебільшого складного, до синтагми, а часом і цілком речення. How do you do. – Доброго дня; Welcome! -Вітаємо!; Never mind. - Не звертайте уваги; Here you are. - Ось, будь ласка; Here’s to you. - Бувайте здорові! (тост); Well done! - Браво, молодець; Have done! - Годі!; That’ll do. - Досить; Now then! - Поквапся!; Shut up! - Стули пельку!; Help yourself. - Пригощайтеся! Прийом цілісного перетворення слугує універсальним засобом перекладу фразеологізмів: Even the most perfunctory account of the plain facts would blow the myth sky-high – Навіть поверховий розгляд фактів не залишить камня на камні від вигаданого істориками міфу. Існує певна закономірність в тому, що в перекладі одна заміна тягне за собою іншу. Прийом перекладацької компенсації.Як формулює А.В.Федоров, у практиці перекладу в ряді випадків, коли не відтворюється зовсім або змінюєтьмя формально далеким той чи інший елемент оригіналу, припускається те чи інше слово, словосполучення тощо, бо неможливо передати окремий елемент, окрему особливість оригіналу. В таких випадках найкориснішим прийомом перекладу є компенсація. Компенсацією в перекладі слід вважати заміну непередаваного елемента оригіналу елементом іншого порядку згідно із загальним ідейно-художнім характером оригіналу і там, де це є зручним за умов мови перекладу. Компенсація може мати семантичний або стилістичний характер. У першому випадку заповнюється пропущений непередаваний у перекладі компонент для повноти смислу. СЕМАНТИЧНА КОМПЕНСАЦІЯ часто застосовується, щоб заповнити пробіли, спричинені так званою безеквівалентною лексикою. Це, насамперед, позначення реалій, характерних для країни джерела і найхарактерніших для іншої мови й іншої дійсності. Коли ці деталі не мають принципового значення, то збитку для читача не буде, якщо їх опустити в перекладі. Наведемо приклад перекладу I’ve brought a Christmas present for Dad.– Це татові новорічний подарунок”. Розглянемо спочатку випадки смислової компенсації. Вона може бути локальною (місцевою) і тотальною (загальною). У п’єсі Голсуорсі “Втеча” неодноразово згадується реалія Burbery – непромокальний плащ, який випускався фірмою Бербері. У перекладі цю реалію, вельми характерну для Англії 20-х років, повсюди замінено “Макінтошем”. Виключно вдала заміна, бо і ця реалія – англійська. Звичайно, така заміна була б неможливою, якщо б у подлінніку згадувалася фірма “Макінтош”. Так само слово convict перекладається як в’язень, коли його застосовує автор, говорячи про мешканців дартмурської в’язниці. Але коли засуджений на 5 років за неумисне вбивство полісмена відставний капітан Деннант утікає з в’язниці, перелякані обивателі, які переслідують його заради винагороди, називають його збіглий каторжник. Ця загальна компенсація цілком виправдана: лавочник, фермер, батраки й поліцейські, залякуючи один одного зустріччю з небезпечним, на їхню думку, злочинцем, навряд чи б стали називати його “в’язнем”, хоч в оригіналі тільки a convict. Після дводобових блукань в тумані, по болотах, стражденний і голодний Деннант проникає вночі в квартиру, забирається під ліжко і засинає. Коли вранці його знаходить власниця квартири і , перелякана, намагається закричати, він зупиняє її словами: Hush! It’s O.K. – Тсс! Не бійтеся! Це так само загальна компенсація. Буквальний переклад все гаразд не відповідав би наміру утікача заспокоїти жінку. У перекладах англійських п’єс є багато прикладів компенсації там, де персонажі спілкуються на різних соціальних та місцевих діалектах. Здебільшого це зразки СТИЛІСТИЧНОЇ й ЕКСПРЕСИВНОЇ компенсації – заміни одного виразного засоба іншим, компенсації локальної і тотальної. У п’єсі “Вистава” кухарка й робітник Одіхем розмовляють на лондонському просторіччі “кокні”, у перекладі російською застосовується російське просторіччя, причому далеко не завжди там, де просторіччя в оригіналі, а там, де це зручно за умов російської мови. Cook: That girl ought to be follered. She might throw herself in the river. Кухарка: За этой девчонкой проследить бы надо. Неровен час с моста в реку бросится. Тут російське просторіччя неровен час компенсує англійське просторіччя follered, яке стоїть у сусідньому реченні. Місцева компенсація має особливе призначення: слугувати меті, яка досягається в рос./укр. мовах іншими засобами, ніж в англійській.Коли автор навмисно наводить абсурдний набір слів, щоб підкреслити пародійність тексту, в перекладі може взагалі не існувати словникових відповідностей оригіналу. В таких випадках спрацьовує вже суцільна компенсація. А іноді практично викидається з перекладу репліка, і навіть ситуація в цілому, бо не для усіх реалій однієї культури існують хоча б віддалені відповідності.Отже, характерною для будь-якого перекладу є часткова втрата інформації. Деякий об’єм її так чи інакше втрачається при перекладі. На жаль, це об’єктивне зло, яке усунути практично неможливо, попри усі зусилля професіоналів. 22)Основні види компенсації. Прийом перекладацької компенсації.Як формулює А.В.Федоров, у практиці перекладу в ряді випадків, коли не відтворюється зовсім або змінюєтьмя формально далеким той чи інший елемент оригіналу, припускається те чи інше слово, словосполучення тощо, бо неможливо передати окремий елемент, окрему особливість оригіналу. В таких випадках найкориснішим прийомом перекладу є компенсація. Компенсацією в перекладі слід вважати заміну непередаваного елемента оригіналу елементом іншого порядку згідно із загальним ідейно-художнім характером оригіналу і там, де це є зручним за умов мови перекладу. Компенсація може мати семантичний або стилістичний характер. У першому випадку заповнюється пропущений непередаваний у перекладі компонент для повноти смислу. СЕМАНТИЧНА КОМПЕНСАЦІЯ часто застосовується, щоб заповнити пробіли, спричинені так званою безеквівалентною лексикою. Це, насамперед, позначення реалій, характерних для країни джерела і найхарактерніших для іншої мови й іншої дійсності. Коли ці деталі не мають принципового значення, то збитку для читача не буде, якщо їх опустити в перекладі. Наведемо приклад перекладу I’ve brought a Christmas present for Dad.– Це татові новорічний подарунок”. Розглянемо спочатку випадки смислової компенсації. Вона може бути локальною (місцевою) і тотальною (загальною). У п’єсі Голсуорсі “Втеча” неодноразово згадується реалія Burbery – непромокальний плащ, який випускався фірмою Бербері. У перекладі цю реалію, вельми характерну для Англії 20-х років, повсюди замінено “Макінтошем”. Виключно вдала заміна, бо і ця реалія – англійська. Звичайно, така заміна була б неможливою, якщо б у подлінніку згадувалася фірма “Макінтош”. Так само слово convict перекладається як в’язень, коли його застосовує автор, говорячи про мешканців дартмурської в’язниці. Але коли засуджений на 5 років за неумисне вбивство полісмена відставний капітан Деннант утікає з в’язниці, перелякані обивателі, які переслідують його заради винагороди, називають його збіглий каторжник. Ця загальна компенсація цілком виправдана: лавочник, фермер, батраки й поліцейські, залякуючи один одного зустріччю з небезпечним, на їхню думку, злочинцем, навряд чи б стали називати його “в’язнем”, хоч в оригіналі тільки a convict. Після дводобових блукань в тумані, по болотах, стражденний і голодний Деннант проникає вночі в квартиру, забирається під ліжко і засинає. Коли вранці його знаходить власниця квартири і , перелякана, намагається закричати, він зупиняє її словами: Hush! It’s O.K. – Тсс! Не бійтеся! Це так само загальна компенсація. Буквальний переклад все гаразд не відповідав би наміру утікача заспокоїти жінку. У перекладах англійських п’єс є багато прикладів компенсації там, де персонажі спілкуються на різних соціальних та місцевих діалектах. Здебільшого це зразки СТИЛІСТИЧНОЇ й ЕКСПРЕСИВНОЇ компенсації – заміни одного виразного засоба іншим, компенсації локальної і тотальної. У п’єсі “Вистава” кухарка й робітник Одіхем розмовляють на лондонському просторіччі “кокні”, у перекладі російською застосовується російське просторіччя, причому далеко не завжди там, де просторіччя в оригіналі, а там, де це зручно за умов російської мови. Cook: That girl ought to be follered. She might throw herself in the river. Кухарка: За этой девчонкой проследить бы надо. Неровен час с моста в реку бросится. Тут російське просторіччя неровен час компенсує англійське просторіччя follered, яке стоїть у сусідньому реченні. Місцева компенсація має особливе призначення: слугувати меті, яка досягається в рос./укр. мовах іншими засобами, ніж в англійській. Коли автор навмисно наводить абсурдний набір слів, щоб підкреслити пародійність тексту, в перекладі може взагалі не існувати словникових відповідностей оригіналу. В таких випадках спрацьовує вже суцільна компенсація. А іноді практично викидається з перекладу репліка, і навіть ситуація в цілому, бо не для усіх реалій однієї культури існують хоча б віддалені відповідності. Отже, характерною для будь-якого перекладу є часткова втрата інформації. Деякий об’єм її так чи інакше втрачається при перекладі. На жаль, це об’єктивне зло, яке усунути практично неможливо, попри усі зусилля професіоналів. 23)Поняття контексту .Фонові знання при перекладі Контекст - Це є завершений в смисловому плані відрізок мовлення, що дозволяє встановити значення входить до нього мовної одиниці. Контекст визначає вибір того чи іншого відповідності при перекладі або відмова від використання відомих відповідностей і необхідність пошуку інших способів перекладу. під лінгвістичним контекстом розуміється мовне оточення, в якому вживається та чи інша одиниця мови в тексті. Контекстом слова є сукупність слів, граматичних форм і конструкцій, в оточенні яких використано дане слово. під вузьким контекстом мається на увазі контекст словосполучення чи речення, т. е. мовні одиниці, складові оточення даної одиниці в межах пропозиції. під широким контекстом мається на увазі мовне оточення даної одиниці, що виходить за рамки пропозиції; це - текстової контекст, т. е. сукупність мовних одиниць в суміжних пропозиціях. Точні рамки широкого контексту вказати не можна - це може бути контекст групи пропозицій, абзацу, глави або навіть всього твору в цілому. Вузький контекст, в свою чергу, можна розділити на контекст зінтаксіческій и лексичний. синтаксичний контекст - Це та синтаксична конструкція, в якій вживається дане слово, словосполучення або підрядне речення. лексичний контекст - Це сукупність лексичних одиниць, слів і стійких словосполучень, в оточенні яких використовується дана одиниця. Ситуативний (позамовною) контекст включає обстановку, час і місце, до якого належить вислів, а також будь-які факти реальної дійсності, знання яких допомагає Рецептору (і перекладачеві) правильно інтерпретувати значення мовних одиниць у висловлюванні. Безумовним є той факт, що правильне передання значення оригіналу передбачає наявність певних знань про ту дійсність, яка передана в перекладному творі (незалежно від того, яким шляхом здобуті перекладачем дані знання: шляхом безпосереднього ознайомлення з мовним та культурним середовищем чи з літературних джерел). За цими знаннями як у країнознавстві, так і в порівняльному мовознавстві та теорії перекладу закріплено означення “фонові”, тобто сукупність уявлень про те, що складає реальний фон, на якому розгортається картина життя іншої країни, іншого народу [5, с. 106]. Реальний фон передбачає наявність так званих реалій країни, мовою якої подається інформація у перекладному тексті. Дані реалії трактуються в теорії перекладу, лінгвокраїнознавстві та інших філологічних дисциплінах за двома напрямками: 1) реалія – це предмет, поняття, явище, що є характерним для історії, культури, побуту того чи того народу або країни та не трапляється в культурі інших націй; 2) реалія – це слово, яке позначає такий предмет, поняття, явище, а також словосполучення (фразеологізм, ідіома), яке містить такі слова [7, с. 20]. Слід зазначити, що реалія-слово співвідноситься з предметами не безпосередньо, а через особливу категорію-посередника, яка називається референтом. Складність описуваного об’єкта та його референційних зв’язків виключає можливість побудови однієї “універсальної” моделі, яка б була у змозі відобразити одразу усі аспекти даного явища в усіх його складних зв’язках та відношеннях. Перші спроби теоретичного осмислення і практичного застосування фонових знань та реалій у культурі й мові припадають на другу половину 20 століття. З’являється низка праць, автори яких намагаються розкрити лінгвістичну природу фонових знань, показати особливості та своєрідність функціонування реалій у кожній із мовних спільнот 24)Поняття констектуальної заміни При роботі з текстом перекладачеві не раз доводиться зустрічатися з випадками, коли "щоб вірно передати той чи інший образ або фразу в перекладі їх потрібно повністю змінити" (В.Г.Бєлінський). У чому ж суть цих змін? Перш за все, слід зауважити, що вживаючи термін контекстуальна заміна, ми маємо на увазі використання у перекладі іншого слова або словосполучення (чи образу) замість того, які в мові перекладу формально відповідають слову або словосполученню оригіналу. Тому коли в мові перекладу немає формальних відповідників оригінальному слову чи словосполученню, говорити про заміну було б невірно. Дещо спрощуючи питання, можна сказати, що контекстуальна заміна передбачає відмову від використання існуючих еквівалентів або аналогів. Чим може бути викликана така відмова? Із самого терміна контекстуальна заміна уже зрозуміло, що її причиною є особливості контексту, точніше незвичайне вживання слова або словосполучення у певному контексті. Розглянемо такий приклад: The ridiculous letters the Liberals sent to Mr. Churchill declaring that Tories must not use the word Liberal in describing their policies, for electoral reasons, are a bad joke. Як перекласти у цьому контексті словосполучення a bad joke? У більшості випадків це буде поганий жарт. Але тут, очевидно, інше значення: якщо ліберали пішли на таке приниження, то їм не до жартів. Логічно продовжуючи думку, приходимо до такого варіанту перекладу: Не від хорошого життя направили ліберали це сміховинне послання, в якому вони заявляли, що консерватори не повинні користуватися словом "ліберальний" для викладення своєї політики підчас передвиборної кампанії
Знайдений варіант перекладу a bad joke - не від хорошого життя є контекстуальним і підійде далеко не в кожному випадку. Це яскравий приклад контекстуальної заміни. Контекстуальні заміни можна розбити на 5 самостійних прийомів перекладу:
диференціація і конкретизація понять;
генералізація понять;
логічний розвиток понять при перекладі;
антонімічний переклад;
компенсація втрат при перекладі.
25)Граматична форма та синтаксична конструкція У практиці перекладу граматичні трансформації, як правило, сполучуються з лексичними. У багатьох випадках змінення конструкції речення спричиняється лексичними, а не граматичними причинами. Оскільки комунікативне навантаження речення потребує ретельного вибору слів, аби мати точне відображення в перекладі, рішення перекладацького завдання залежить від вдалого вибору форми слова, його граматичної категорії. Отже, з практичної точки зору є доцільним розглядати граматичні трансформації окремо, абстрагуючись від лексичного наповнення конструкцій. Граматичні відповідники між мовами різних систем у переважній більшості випадків можуть бути тільки функціональними. Але навіть коли знайдено оптимальну структуру речення у перекладі з урахуванням усіх факторів, виникає важливе питання про вибір найкращого порядку слів. При перекладі це переважно стилістична проблема, яка потребує розгляду в літературознавчому плані. Кваліфікований переклад починається зі стадії, коли іншомовне речення вже осмислене перекладачем, а отже, його граматичну структуру розкрито. Під впливом різних факторів перекладач має звертатися до граматичних трансформацій, найважливіші з яких полягають у повній або частковій реконструкції речення, у заміні частин мови і членів речення у перекладі. Нерідко трансформація необхідна навіть при існуванні в рос./укр. мовах аналогічної структури. Граматичну форму і синтаксичну конструкцію не можна уявити в процесі перекладу як щось самостійне, у відриві від їх лексичного наповнення. Однак, розмаїття граматичних засобів уможливлює їх використання для виділення й посилення певних моментів висловлювання. Це здійснюється не тільки емфатичною побудовою речення, але й вибором конструкції певного типу, яка створює найкращі умови для найрельєфнішого вираження думки. Функціональний принцип передання синтаксичних конструкцій у перекладі ґрунтується на визначній ролі функції речення в семантичному й експресивно-стилістичному відношенні, тому що не форма, а функція робить реченням сполучення слів. Формою і типом речень європейські мови схожі, тому загалом переклад не викликає серйозних труднощів для кваліфікованого й досвідченого перекладача 26)Граматичні трансформації та їх основні зміни Граматичні трансформації полягають у перебудові структури речення в процесі перекладу згідно з нормами мови перекладу. Трансформація може бути повною або частковою залежно від того, чи змінюється структура речення повністю або частково. Зазвичай, коли змінюються головні члени речення, відбувається повна трансформація, якщо ж замінюються лише другорядні – часткова. Окрім заміни членів речення можуть замінюватися і частини мови. Частіше за все це відбувається одночасно. Важливо враховувати всі фактори, які можуть впливати на застосування граматичних трансформацій, а саме: 1) синтаксичну функцію речення; 2) його лексичне наповнення; 3) його смислову структуру; 4) контекст (оточення) речення; 5) його експресивно-стилістичну функцію. Граматичні трансформації, що стосуються синтаксичної структури речення, можуть змінювати підмет і присудок: Long habit has made it more comfortable for me to speak through the creatures of my invention. – Через тривалу навичку мені зручніше висловлюватися за допомогою вигаданих персонажів. Граматичної трансформації може також потребувати контекстуальне оточення. Найчастіше це спостерігається при перекладі англійських періодів, або ряду речень, що починаються з одного й того самого особового займенника. Стилістична норма рідної мови цього не припускає. He sat now by the stream watching the clear water flowing between the rocks... He crossed the stream... He knelt by the stream &, pushing his automatic pistol around his belt... he lowered himself with a hand on each of two boulders & drank from the stream. (Е. Hemingway. For whom the Bell Tolls). Третє речення в перекладі цього фраґменту перебудовано: Він сидів біля струмка, дивлячись, як прозорі струмочки збігають проміж каміння. Потім він звівся на коліна, пересунув револьвер, що висів на поясі, на спину, пригнувся, спираючись руками на камені, і напився зі струмка. Майже найрозповсюдженішим прийомом граматичних трансформацій слід вважати заміну іменників дієсловами, що пов’язане з багатством і гнучкістю дієслівної системи рідної мови. Заміна іменника дієсловом може спричинятися, по-перше, відсутністю іменника в рідній мові, по-друге, необхідністю змінити будову речення згідно з нормами мови перекладу. Так само в процесі перекладу прикметники можна замінювати іменниками, дієсловами й прислівниками. Такі ж зміни можна здійснювати з дієприслівником ІІ в атрибутивній функції. Можна було б також навести численні приклади номінативної побудови газетних заголовків, які здатні увести в оману читача, який не спромігся прочитати статтю: Vatican Protest зовсім не означає протест Ватикану, а навпаки: протест проти призначення посла США у Ватикан. Не слід забувати, що англійські номінативні конструкції потребують особливої точності й прозорості. Отто Єсперсен наводить приклад двозначності англійської номінативної конструкції, цитуючи Ходжсона: An attorney, not celebrated for his probity, was robbed one night on his way from Wicklow to Dublin. His father, meeting Baron O’Grady the next day, said: „My lord, have you heard of my son’s robbery?” „No, indeed”, replied the Baron, „pray, whom did he rob?” – Адвоката, що не відрізнявся особливою чесністю, однієї ночі пограбували, коли він їхав з Віклоу в Дублін. Наступного дня його батько, зустрівшись з бароном О’Ґреді, спитав його: „Ви чули, мілорде, про пограбування мого сина?” „Ні, не чув”, відповів барон. – „А кого він пограбував?” Англійське словосполучення my son’s robbery може мати 2 функції: суб’єкта й об’єкта, залежно від контексту та обстановки. До того ж, репутація адвоката давала барону підстави запідозрити його в тому, що грабіжником був він сам. 27)Порядок слів і структура речення З точки зору перекладача було би правильніше говорити не про порядок слів, а про порядок розташування членів речення або смислових груп, оскільки в процесі перекладу важливо визначити найкращий їх порядок при даній структурі речення. Як відомо, в англійській мові порядок слів, як правило, служить граматичним засобом встановлення функції слова в реченні. Тому англійське речення відрізняється набагато жорсткішим і постійнішим порядком слів, ніж в українській мові. В українській мові, у порівнянні з англійською, порядок слів є більш вільним. Але необхідно мати на увазі, що свобода розташування членів речення в українській мові є відносною. Порядок слів завжди підкоряється певним нормам і завжди виконує ті чи інші граматичні, смислові чи стилістичні функції. Достатньо порівняти просте англійське речення He can do it з можливими українськими варіантами його перекладу, щоб зрозуміти, які насправді безмежні можливості розташування слів приховані в українському синтаксисі. Безперечно, можуть зустрітися випадки, коли замість елементарного Він може зробити це буде необхідним варіант, в якому логічно підкреслюється підмет або додаток: Це зробити може він. Всі можливі варіанти в українському перекладі можуть бути реалізовані в залежності від завдань висловлювання, що диктуються контекстом. Але в англійській мові ми маємо єдиний сталий еталон розповідного речення He can do it і ніякий інший порядок слів неможливий (якщо не брати до уваги дуже рідкого Do it he can.) Із сказаного вище витікає, що оптимальний порядок слів в українській мові не може бути встановлений в окремо взятому, ізольованому реченні, вирваному з контексту. Необхідно вирішувати питання порядку слів принаймні в межах абзацу, враховуючи взаємодію речень, котрі входять до нього. Однак, деякі закономірності розміщення слів при перекладі з англійської мови виявляються вже при розгляді перекладу окремих речень. Візьмемо, для прикладу, декілька типових за своєю структурою коротких повідомлень: Los Angeles law firm Lewis, D'Amato, Brisbois and Bisgaard has recently opened its office in Ulan Bator. Three Welsh Language Society members were arrested at the National Eisteddfod yesterday. У цих прикладах ми маємо справу з типовою структурою короткого повідомлення в англійській мові: на першому місці − група підмета, за нею − група присудка. Основне, центр повідомлення, стоїть на першому місці. Деталі повідомляються в кінці речення. Такий же порядок слів зберігається в повідомленнях із вказанням на джерело: При перекладі українською мовою порядок слів буде протилежним. В українському реченні на першому місці виявиться другорядний член − обставина, на другому − присудок і на останньому − підмет. Таке розміщення слів є звичайним для українського розповідного речення, в якому міститься повідомлення, всі елементи якого є новими для читача. Перенесення обставин місця та часу на перше місце пояснюється тим, що їх постпозиція по відношенню до присудка веде до більшого смислового виділення обставин. Тому в українському реченні обставини часто виносяться на перше місце, якщо на них не робиться смислового наголосу. Розглянемо складніший приклад: United States and Chinese negotiators held the fifth session of their talks on the problem of civilian repatriation at UN Office in Geneva today. − Сьогодні у Відділенні ООН в Женеві відбулося п'яте засідання представників США і Китаю з питання репатріації цивільних осіб. Переклад цього речення вимагає докорінної перебудови його структури: 1) всі три обставини часу і місця (at UN Office in Geneva today) поставлені на початок речення; 2) підмет англійського речення з його означенням (United States and Chinese negotiators) передано означенням у родовому відмінку, що відноситься до підмета: засідання представників США і Китаю; 3) прямий додаток the fifth session of their talks став підметом; 4) присудок, як і в попередніх випадках, стоїть перед підметом; 5) означення до слова talks (on the problem of civilian repatriation) довелося перекласти як репатріація цивільних осіб, оскільки англійському прикметникові civilian в українській мові відповідає сполучення іменника з прикметником цивільна особа. Однак, слід пам'ятати, що навіть у найпростіших коротких повідомленнях вибір порядку слів тісно пов'язаний із структурою речення. Для англійської мови характерна централізація структури простого речення, що виражається у побудові речення навколо єдиного організуючого центру − підмета. Така централізованість дає можливість включати в одне просте речення два (а деколи і більше) однаково важливих повідомлення, які в перекладі звичайно розділяються. The Democratic Party is defeated in the US Congress elections. Якщо цією єдиною фразою обмежується повідомлення про вибори до американського Конгресу та їх результати, то в перекладі логічно розділити його на два речення: У США відбулися вибори до Конгресу. Демократична партія зазнала поразки. Звичайно, можливим є і дослівний варіант перекладу: На виборах до Конгресу США Демократична партія зазнала поразки. Однак, перший варіант має ту перевагу, що у ньому підкреслюється актуальність повідомлення: не викликає сумніву той факт, що йдеться про вибори, які щойно відбулися. Логічному виділенню у перекладі підлягає не окреме слово, а, як правило, ціла смислова група: A surprise for the coming session is being confectioned at the Wednesday gatherings of a young hostess not a hundred miles from Westminster (J.Galsworthy). Центром повідомлення в даному реченні є група підмета a surprise for the coming session. Ця група, як правило, займає в англійському реченні перше місце. На другому місці стоїть присудок is being confectioned. І, нарешті, останнє місце займають обставини місця і часу. У перекладі буде діаметрально протилежний порядок слів: на першому місці − обставинні слова, потім − присудок і нарешті центр повідомлення − підмет: В будинку одної молоді леді, недалеко від Вестмінстерського абатства по середах відбуваються збори, на яких готується сюрприз для наступної парламентської сесії. Слід, однак, зазначити, що вирішальне значення для визначення порядку слів всередині абзацу мають стилістичні норми мови, на яку робиться переклад. Найважливішими міркуваннями при порівняннями порядку слів в англійському та українському абзацах є неможливість монотонної побудови періоду в українській мові, тоді як в англійському абзаці декілька речень підряд можуть мати однакову структуру: A terrible restlesness that was akin to hunger afflicted Martin Eden. He was famished for a sight of the girl whose slender hands had gripped his life with a giant's grasp. He could not steel himself to call upon her. He was afraid that he might call too soon and be guilty of an awful breach of that awful thing called etiquette. He spent long hours in the Oakland and Berkley libraries ... (J. London) Беспокойное томление, похожее на муки голода, овладело Мартином. Он изнывал от желания увидеть вновь девушку, чьи нежные руки с неожиданной цепкостью захватили всю его жизь. Пойти к ней он не решался. Он боялся, что это будет слишком скоро и он таким образом нарушит страшный свод правил, именуемый хорошим тоном. Он проводил долгие часы в Оклендской и Берклейской библиотеках … (переклад під редакцією К.Калашнікової) При перекладі необхідно урізноманітнити порядок слів, щоб не було чотирьох речень підряд з підметом-особовим займенником на початку. Слід також згадати ще один конкретний випадок необхідності перестановки при перекладі. В англійський мові у підрядному реченні, що передує головному, підмет часто буває виражений займенником, а в головному − іменником. В українській мові такий порядок логічно неможливий: When she entered the room, the teacher saw the students writing. − Коли викладач зайшла в аудиторію, вона побачила, що студенти пишуть. Якщо при перекладі зберегти для вираження підмета у першому реченні займенник, а в другому − іменник, то складеться враження, що йдеться про дві різні особи: * Коли вона зайшла в аудиторію, викладач побачила, що ... Такий порядок пояснюється тим, що в англійській мові домінує синтаксичний принцип: при спільності логічного суб'єкта підмет підрядного речення виражається займенником, а підмет головного − іменником. В українській мові іменником виражається підмет того речення, яке стоїть першим, незалежно від того, головне це речення, чи підрядне.