Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Протокол АГ 2012.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
07.11.2022
Размер:
577.93 Кб
Скачать

6. Резистентна артеріальна гіпертензія

Резистентною (рефрактерною) вважають артеріальну гіпертензію, якщо за умови призначення трьох або більше антигіпертензивних препаратів у адекватних дозах (один з яких обов’язково є діуретик) не вдається досягнути цільового рівня АТ.

Частота резистентної гіпертензії за різними даними коливається від 5 до 18%. Розрізняють істинно резистентну і псевдорезистентну АГ. Тільки у 5–10% пацієнтів, у яких АТ не вдається адекватно контролювати, гіпертензія є дійсно резистентною. У більшості випадків можна досягти ефективного зниження АТ за умови виключення причини псевдорезистентності, Найбільш поширеною (у 2/3 випадків) причиною резистентної гіпертензії є низька прихильність пацієнтів до лікування і нераціональний режим призначення ліків.

Таблиця 19

Причини резистентної гіпертензії

1. Причини псевдорезистентної АГ

  • Помилки при вимірюванні АТ

– використання звичайної манжетки у пацієнта з ожирінням

– «офісна» гіпертензія (білого халату)

– псевдогіпертензія у людей похилого віку

  • Відсутність або недостатня модифікація способу життя

– ожиріння

– надмірне вживання алкоголю

– надмірне вживання солі

  • Низька прихильність пацієнта до лікування, що обумовлена

– недостатньою обізнаністю щодо проблеми АГ

– низьким культурним рівнем

– великою кількістю призначених ліків

– наявністю побічних ефектів

– економічним фактором

• Перевантаження об’ємом, що обумовлене:

– неадекватною терапією діуретиками

– надмірним вживанням солі та рідини

• Нераціональний режим призначення ліків

– неадекватна частота прийому

– нераціональні комбінації

– неадекватні дози

  • Медикаментозно залежні

– прийом препаратів чи агентів, що підвищують тиск:

кортикостероїди, анаболічні стероїди, нестероїдні протизапальні засоби, кокаїн, амфетамін, нікотин, кофеїн, симпатоміметики, пероральні контрацептиви, трициклічні антидепресанти, циклоспорин, еритропоетин, аноретики, хлорпромазин, інгібітори моноаміноксидази

  • Особливі стани:

– інсулінорезистентність

– синдром нічного апное

2. Причини істинної резистентності АГ

  • Невиявлена вторинна гіпертензія

  • Гіпертонічна хвороба або вторинна гіпертензія тяжкого перебігу

  • Цукровий діабет

Причиною істинної резистентності АГ часто є вторинна гіпертензія. Найчастіше нерозпізнаними залишаються реноваскулярна гіпертензія та АГ, що зумовлена гіперальдостеронізмом. Тактика лікування резистентної АГ передбачає призначення раціональної комбінації 3–5 антигіпертензивних препаратів різних класів в адекватних (інколи максимальних) дозах. Одним з них обов’язково повинен бути діуретик. Перевагу мають препарати тривалої дії, які можливо призначати 1–2 рази на добу, що підвищує прихильність хворих до лікування.

Тактика діагностики та лікування при резистентній АГ наведено на наступній схемі:

Підтвердження резистентності АГ:

  • Офісний АТ >140/90 або >130/80 у пацієнтів з ЦД або ХНН

  • Пацієнти, які приймають 3 або більше антигіпертензивних препаратів в оптимальних дозах, якщо можливо, включаючи діуретик

  • Офісний АТ цільовий, але пацієнт приймає ≥ 4 антигіпертензивних препарати

Виключення псевдорезистентності:

  • Чи пацієнт прихильний до режиму лікування?

  • Застосувати домашнє, або добове моніторування АТ, щоб виключити АГ «білого халату»

 

Визначити та змінити фактори, що впливають на розвиток АГ:

  • Ожиріння

  • Низька фізична активність

  • Надмірне вживання алкоголю

  • Надмірне вживання харчової солі, недостатнє вживання клітковини

 

Обмежити вживання препаратів, що негативно впливають на контроль АТ:

  • Нестероїдні протизапальні засоби

  • Симпатоміметики (деякі засоби для схуднення, деконгестанти)

  • Стимулятори

  • Оральні контрацептиви

  • Деякі лікарські рослини (солодка)

 

Скринінг для виявлення вторинних причин АГ:

  • Синдром нічного апное (хропіння, зареєстроване апное, надмірна денна сонливість)

  • Первинний гіперальдостеронізм (підвищений показник «альдостерон/ренін»)

  • ХНН (кліренс креатиніну <30 мл/хв.)

  • Стеноз ниркових артерій (молоді жінки, атеросклероз в анамнезі, погіршення функції нирок)

  • Феохромоцитома (епізодичне підвищення АТ, серцебиття, надмірне потовиділення, головний біль)

  • Синдром Кушинга (місяцеподібне обличчя, центральне ожиріння, абдомінальні стрії, відкладення жиру на лопатках)

  • Коарктація аорти (різниця при визначенні тиску на руках і ногах, систолічний шум)

 

Фармакологічне лікування:

  • Посилити терапію діуретиками, можливо, додати антагоністи рецепторів альдостерону

  • Комбінувати препарати з різними механізмами дії

  • Використовувати петльові діуретики у пацієнтів із ХНН та/або хворих, які отримують вазодилататори

 

Звернутися до спеціалістів:

  • Звернутися до спеціалістів, які займаються вторинними АГ

  • Звернутися до спеціалістів з АГ, якщо АТ не досягає цільового рівня після 6 місячного лікування

(Resistant Hypertension: Diagnosis, Evaluation, and Treatment. A Scientific Statement From the American Heart Association Professional Education Committee of the Council for High Blood Pressure Research // Hypertension. 2008;51:1403–1419).