Жовтизна шкіри у поєднанні з асцитом може свідчити про патологію біліарної системи і дозволяє розглядати у якості джерела кровотечі варикозні вени стравоходу.
Гематоми, судинні зірочки і другі види шкірних крововиливів є характерними для геморагічного діатезу.
При огляді неможливо встановити причину кровотечі, але можна орієнтовно визначити ступінь крововтрати і важкість стану пацієнта.
Загальмованість , запаморочення, миготіння «мушок» перед очима, гостра судинна недостатність свідчить про гіпоксію мозку.
Важливе значення має пальцеве
дослідження прямої кишки, яке дає можливість проаналізувати стан не тільки
самої кишки, а й органів, які розташовані
поряд.
Больові відчуття під час огляду, наявність
поліпів або гемороїдальних вузлів, які
кровоточать, можна вважати за найбільш
вірогідні джерела кровотечі.
Після пальцевого дослідження проводиться інструментальне (ректоскопія).
Лабораторні методи
Загальний аналіз крові (аналіз рівня гемоглобіну та інших основних клітин крові, підрахунок лейкоцитарної формули, ШОЕ). У перші години кровотечі склад крові змінюється незначно, спостерігається тільки помірний лейкоцитоз, інколи незначне підвищення тромбоцитів і прискорення ШОЕ. На другу добу кров розріджується, знижуються показники гемоглобіну і еритроцитів (навіть тоді, коли кровотеча зупинилась).
Коагулограма (визначення строку згортання крові та ін.). Післе гострих профузних кровотеч помітно підвищується активність згортання крові.
Біохімічний аналіз крові (сечовина, креатинін, печінкові проби). Зазвичай сечовина збільшується на фоні нормального рівня креатиніну.
Всі аналізи крові мають діагностичну цінність тільки при динамічному спостереженні за хворим.
Інструментальні методи діагностики:
Рентгенологічне дослідження дає можливість діагностувати виразки, дивертикули, новоутворення (не ефективне для визначення гастриту, ерозій, портальної гіпертензії, при кровотечі з кишечника).
Ендоскопія – метод точніший за рентгенівський, дозволяє визначити поверхневі ушкодження слизових оболонок органів. Різновидом ендоскопії є ФГДС, ректоскопія, ректороманоскопія, колоноскопія, які в 95% випадків дозволяють визначити джерело кровотечі.
Радіоізотопні дослідження підтверджують наявність кровотечі, але малоефективні для визначення точної локалізації
джерела кровотечі.
Спіральна контрастна комп’ютерна томографія
дозволяє визначити джерело кровотечі при його локалізації в тонкій і товстій кишці.
Класифікація активності кровотечі
(за даними ФГДС за Форрестом у модифікації Н.І. Нікішаєва)
I ст. кровотеча активна
I A - струминна;
I B - капілярна;
I X - з-під щільно фіксованого згустку.
II ст. кровотеча, яка зупинилась
IIА – тромбована судина;
II B – фіксований згусток крові; II C – дрібні тромбовані судини.
III ст. кровотеча відсутня (дефект під фібрином)
Ризик кровотечі: у II A і II B – 40%; у II C – до 5%; у III ст. до 4%
Диференціальна діагностика
1. Кровотеча з пухлини, що розпадається
частіше у осіб похилого віку;характерні дані анамнезу;наявність малих ознак за Савицьким;інколи є віддалені метастази;
2. Цироз печінки з портальною гіпертензією
Збільшення печінки, селезінки;Біль у лівому підреберї;Наявність асциту;с-м «голова медузи»
(Інколи важко діагностувати, тому, що після початку кровотечі печінка і селезінка зменшуються в розмірах, а кровотеча часто виникає до появи асциту. Для діагностики
– спленопотографія, ФГДС).
3. Захворювання крові
Гемофілія (анамнез, важкорухомість і збільшення суглобів внаслідок крововиливів)
Х-ба Верльгофа і Шенлейна-Геноха (анамнез, характерна клінічна картина). Значне зменшення кількості тромбоцитів, особливо в перші години після кровотечі не може бути наслідком ШКК, а свідчить про хвороби крові.
Лейкоз (анамнез, виражений лейкоцитоз на фоні еритропенії).
4. Гострі виразки і геморагічний гастрит (20-25%) (Дані анамнезу, ФГДС на висоті кровотечі)
5. Защемлена діафрагмальна грижа
Интенсивий біль в епігастрії і за грудиною;біль зменшується при приведенні колін до живота;
Частіше з’являється після фізичного навантаження.
6. Поліпоз шлунка (дифдіагностика складна, допомагає
у ФГДС, рентгенологне дослідження. Особливого значення
виборі тактики лікування не мають).
7. Гіпертонічна хвороба і атеросклероз
анамнез ;кровотеча виникає частіше у осіб похилого віку;
часто виникає раптова кровотеча;відсутній больовий синдром