- Усунення причини товстокишкової НК проводять

шляхом:

•цекостома, трансверзостома, сигмостома;

•виведення протиприроднього задного проходу;

•операція Гартмана;

•правобічна геміколонектомія;

•обхідний ілео-трансверзоанастомоз;

•деторсія поперечно-ободової чи сигмоподібної кишки.

Часто ці втручання є етапом двоетапної чи триетапної операції.

Під час і після операції одним із основних факторів

- Показання до інтубації тонкої кишки (І.А

Ерюхін, В.П Петров):

паретичний стан тонкої кишки;

резекція кишки або ушивання дефектів у її стінці в умовах парезу або розлитого

перитоніту;

релапаротомія з приводу ранньої спайкової або

паралітичної кишкової непрохідності;

повторне оперативне втручання з приводу

спайкової кишкової непрохідності;

при накладенні первинних товстокишкових

анастомозів при ГНК;

розлитий перитоніт в ІІ або ІІІ ст.

наявність великої заочеревинної гематоми або флегмони заочеревинного простору в поєднанні

з перитонітом.

- Основними завданнями продовженої декомпресії є:

видалення токсичного вмісту з просвіту кишки і її лаваж інтраопераційно;

видалення токсичного вмісту з просвіту кишки у післяопераційному періоді;

проведення внутрішньокишкової детоксикаційної терапії (промивання гіпертонічним розчином NaCl, або озонованими розчинами);

вплив на слизову оболонку кишки для відновлення її бар'єрної та функціональної спроможності;

раннє ентеральне харчування хворого;

каркасна функція зонда, для профілактики спайкової непрохідності кишок.

Основним завданням післяопераційного лікування є:

усунення важких патофізіологічних порушень;

відновлення водно-сольового, білкового і вуглеводного обмінів;

дезінтоксикація;

профілактика тромбоемболічних і запальних ускладнень;

особливе значение має рання активізація кишкової перистальтики;

антибіотикотерапія.