- •Непрохідність
- •Класифікація ГНК
- •Окремо виділяють спайкову кишкову непрохідність.
- •Етіологія ГНК
- •Патогенез ГНК (а)
- •Патологічна анатомія
- •Відзначається стадійність (фази)
- •Діагностика ГНК
- •У зв’язку зі значними патофізіологічними
- •Особливе значення надають рентгенологічному
- •- Симптом Кейсі - на фоні газу контуруються складки слизової оболонки (складки Керкринга),
- •Згідно цього методу додатково
- •Рентгенограма
- •УЗД діагностика
- •- Помилки в диагностиці ГНК часто
- •Лікування ГНК
- •Коли відсутні ознаки странгуляційної ГНК і перитоніту
- •- знеболюючі засоби, антигістамінні, спазмолітики, М-холінолітики, антихолінестеразні, гангліоблокатори, АТФ, кокарбоксилаза, рибоксин; трентал, реосорбілакт,
- •Хірургічне лікування
- •- Усунення причини товстокишкової НК проводять
- •- Показання до інтубації тонкої кишки (І.А
- •- Основними завданнями продовженої декомпресії є:
Відзначається стадійність (фази)
перебігу гострої непрохідності кишок :
|
Перша стадія – компенсації (ілеусного |
||
крику), залежно від виду непрохідності |
|||
триває |
2-12 |
годин. |
Виражений |
переймоподібний біль у животі. Свідомість ясна. ЧД 18 -20 за хвилину. АТ в межах норми або підвищений на (до - ) 10 одиниць. Тахікардія. Діурез не порушений. Язик помірно підсушений, хворий відчуває незначну спрагу. Турбує нудота, можливе блювання шлунковим вмістом, відмічається здуття живота. При пальпації живота переважно локальний біль, аускультативно –
|
Друга |
стадія |
– стадія інтоксикації, її |
||
|
тривалість від 12 до 36 години, в основі якої |
||||
|
лежить гостре порушення кровообігу в стінці |
||||
|
кишки. Клінічно |
характеризується |
ознаками |
||
|
ендотоксикозу. Турбує біль у животі, |
||||
|
періодичність його згасає. Свідомість ясна, |
||||
|
можлива ейфорія або не критичне ставлення до |
||||
|
свого стану. ЧД понад 20 за хвилину, |
||||
|
поверхнева задишка (часто спостерігається при |
||||
|
проходженні хворого від транспортного засобу |
||||
|
до приймального покою). АТ знижено в межах |
||||
|
110/70 - 90/60мм.рт.ст., виражена тахікардія (в |
||||
|
межах 100 уд/хв), зниженого напруження. |
||||
|
Відмічається олігурія. Турбує багаторазове |
||||
|
блювання, спрага. Живіт здутий, болісний при |
||||
|
пальпації |
у |
всіх |
ділянках. |
Симптоми |
|
подразнення |
|
очеревини |
позитивні. |
|
|
Рентгенологічно в цій стадії виявляють чаші |
||||
|
Клойбера. Субфебрильна температура тіла. |
|
Третя |
стадія |
– |
декомпенсації |
|
|
(термінальна), настає через 36 годин і |
||||
|
відзначається |
тяжкістю |
клінічних ознак. |
||
|
Свідомість сплутана або пригнічена. Ціаноз |
||||
|
губ, шкіри, обличчя. «Мармуровість» шкіри. |
||||
|
Язик сухий, обкладений. Виражена нудота, |
||||
|
блювання з каловим виглядом і запахом, без |
||||
|
полегшення. |
Пульс |
слабкого |
наповнення, |
|
|
напруження, |
частий. |
Хворий |
адинамічний |
|
|
(положення лежачи). ЧД понад 22 за хвилину, |
||||
|
дихання поверхневе. АТ нижче 90/60 мм.рт.ст. |
Задишка. Олігурія – до анурії. Виражене здуття живота, при пальпації біль, симптоми подразнення очеревини позитивні у всіх відділах живота. Аускультативно – симптом “гробової тиші”. Температура – 38-40*С.
1. |
* |
Симптоми ГНК |
(а) |
Тіліякса – Віккера – переймоподібний біль; |
|||
2. |
Шланге – видима перистальтика кишечника, яка |
||
|
посилюється після пальпації живота; |
||
3. |
Гіршпрунга – зіяння анального сфінктера при |
||
|
інвагінації; |
|
|
4. |
Крувельє – виділення крові із заднього проходу при |
||
|
інвагінації кишечники; |
|
|
5. |
* |
Лотейсена – аускулльтативно визначаються |
|
|
дихальні шуми та серцеві тони у животі; |
||
6. |
Лідського – при аускультації «тривалі, рокочущі, |
||
|
різні за звучністю шуми, навіть мілкі короткі звуки»; |
7. Спасокукоцького – при тонкокишковій непрохідності аускультативно визначається “шум падаючої краплі”;
8. * Руша – еластичне помірно болісне пухлиноподібне
утворення у животі при пальпації якого виникають
9.
10.
(б)
Мондора – у пізні строки гострої кишкової непрохідності при сильному перерозтягненні кишечника виникає ригідність черевної стінки;
Валя – пальпується роздута петля кишки у вигляді гладко еластичного довгастого утворення, а інколи навіть видно ділянку асиметрії живота;
11.Склярова – при легкому поштовхоподібному струсі передньої черевної стінки як пальпаторно так і аускультативно визначається “шум плескоту рідини”;
12.Грекова - “Обухівської лікарні” – при ректальному дослідженні визначається балоноподібна порожня ампула прямої кишки та зіяння анального сфінктера;
13.Шимонса-Данса – відчуття пустоти у правій здухвинній ділянці при завороті сліпої кишки;
(в)
14. * Матьє - при швидкій перкусії кінчиками пальців над пупком, з’являється “шум плескоту”;
15.Ківуля – при молоточковій перкусії над перерозтягнутою газом петлею кишки визначається тимпаніт з металевим відтінком;
16.* Бебука – наявність еритроцитів у промивних водах після клізми;
17.Цеге-Мантейфеля – у пряму кишку під час виконання очисної клізмою можливо ввести до 500 мл. води;
18.* У ІІІ стадії симптоми перитоніту: Щоткіна-
Блюмберга, Воскресенського, Роздольського, Менделя, “гробової тиші”.
Діагностика ГНК
У досліджуваній крові у зв’язку з дегідратацією і гемоконцентрацією визначаються:
збільшення кількості еритроцитів (5-6-7 млн. в
1 мл3);
високий вміст гемоглобіну;
високий рівеньнь гематокриту;
у ІІ і ІІІ стадіях коли з’являється запалення у стінці кишки, очеревині та інших органах – наростає лейкоцитоз (10000-20000 в 1 мл3) і прискорення ШОЕ.
У зв’язку зі значними патофізіологічними
зрушеннями уже в ранні терміни ГНК при лабораторних дослідженнях визначаються:
зменшення ОЦК;
наростає дегідратація;
зниження вмісту натрію, калію, кальцію і хлоридів крові;
гіпопротеїнемія і диспротеїнемія;
азотемія;
зміни кислотно-лужного стану в бік як ацидозу, так і алкалозу.
Зі збільшенням терміну ГНК вказані зміни наростають.
Особливе значення надають рентгенологічному
обстеженню і навіть тоді, як тільки виникає підозра на ГНК.
Воно полягає в:
оглядовій рентгеноскопії та рентгенографії органів черевної порожнини у вертикальному положенні та в латеропозиції;
контрастному дослідженні тонкої і товстої кишок шляхом інтестиноскопії-(графії) та іригоскопії-(графії);
у нормі газ є лише в ободовій кишці. Поява газу в тонкій кишці вказує на непрохідність.
Накопичення газу над горизонтальними рівнями рідини мають характерний вигляд перевернутих чаш (Симптом «чаші Клойбера») - це рання рентгенологічна ознака ГНК (при странгуляціях через 1-2 год., а при обтурації - через 3-5 год). За размірами чаш Клойбера, за їх формою та локалізацією можна визначити рівень непрохідності.
При тонкокишковій непрохідності у чаш Клойбера ширина горизонтального рівня рідини більша за высоту стовпа газу над ним.
- Симптом Кейсі - на фоні газу контуруються складки слизової оболонки (складки Керкринга), які мають форму розтягнутої пружини.
- Симптом “органних труб” (“арки”, “аркад”) - на рентгенограмах видно разтягнуті газом кишкові петлі, які набувають характерної форми.
Для діагностики ГНК застосовують Rtg – контрастні способи:
-Іригоскопія: с-ми “клюва”, “півмісяця”, “двозубця”, “тризубця”, звуження, дефекти наповнення.
-Проба Шварца – 200-300 мл сульфату барію per os, контрольні Rtg-графії ОЧП кожні 4 год. в динаміці.
-Метод контрастних міток Ю.Л. Шалькова – 3 кульки per os через 30 хв. – 1 год., контрольні Rtg-графії ОЧП кожні 3-4 год.
|
Нами був розроблений метод рентгенологічної |
||||
|
діагностики ГНТК з урахуванням розмірів чаш |
||||
|
Клойбера, що змінюються, як одного із частих та |
||||
|
достовірних симптомів кишкового стазу (патент |
||||
|
України № 12172 від 16.01.2006 «Спосіб |
||||
|
діагностики непрохідності тонкої кишки» В.Я. |
||||
|
Пак, |
В.В. |
Бойко). |
На |
оглядовій |
|
рентгенограмі визначали висоту газового міхура і |
довжину рівня рідини в чаші Клойбера, розраховуючи її площу за формулою:
S = 2/3 h×l
де S - площа чаші Клойбера; h - висота газового міхура;
l - ширина рівня рідини чаші Клойбера.
При збільшенні кількості і площі раніше виявлених чаш Клойбера на повторних рентгенограмах діагностували прогресуючу непрохідність тонкої кишки.