ТРАВМА
В наш час період урбанізації, збільшення транспорту, будівництва висотних споруд, технологічних катастроф, криміналітету, тероризму механічне пошкодження – це не тільки медична, а й соціальна проблема. Від травм у світі щорічно гине більше 5 млн. чоловік, 10 млн. шпиталізують, а в Україні – більше 50 тис. (Дані ВООЗ).
Травма – основна причина смерті людей віком до 45 років, зокрема дітей. Кожен рік збільшується кількість потерпілих з політравмою (більше 25%).
Серед причин травматизму тепер «убивця №1 мирного часу» (до 45%) – ДТП.
Це вже соціальне лихо – кожні 12 хв. трапляється ДТП, від яких кожні 1,5 години гине людина.
Серед причин смерті травматизм тепер на 3 місці після серцево-судинних та онкологічних, а дітей
– перше місце (ВООЗ). Для людства травматизм більш небезпечний, ніж інфекційні, серцево- судинні, онкологічні захворювання разом взяті.
ВИДИ ТРАВМ
I Відкриті (поранення)
А. Непроникаючі. Б. Проникаючі.
II Закриті (шкіра ціла, але розрив паренхіми та/чи порожнистих органів)
1) Ізольована травма – пошкодження монофокальне, поліфокальне;
2) Множинна – пошкодження 2 чи більше органів;
3) Поєднана – пошкодження механічне 2 чи більше із 7 анатомічних ділянок (голова, шия, груди, живіт, таз, хребет, кінцівки) чи травма внутрішніх органів і скелета, їх 60-70%.
4) Комбінована – одночасна чи послідовна дія 2 чи більше пошкоджуючи факторів (механічного + термічного, хімічного та ін.)
5) Політравма – пошкодження 3 чи більше анатомічних ділянок з розладами важливих функцій (одна порожнина + 2 чи більше переломів + травматичний шок (гіповолемічний), коли для кожного з ушкоджень необхідне спеціалізоване лікування.
За ступенем тяжкості і загрозою для життя виділяють травми:
Домінуюча – травма перевершує інші;
Конкурентна – пошкодження менше за домінуюче;
Супутня – пошкодження менш тяжке, ніж попередні.
Види травм:
1) Відносно життєво небезпечна;
2) Життєво небезпечна;
3) Смертельна.
Етапи надання допомоги
І етап – клінічна;
ІІ етап – апаратно-інструментальна, лабораторна;
ІІІ етап – субопераційна.
Доставка травмованого в стаціонар повинна бути максимально швидкою. Сортування важливе.
І В операційну направляють:
а) тих, хто в критичному стані;
б) з типовою картиною пошкоджень внутрішніх органів і вони потребують невідкладної операції;
ІІ У (ВІТ):
а) потерпілі в стані шоку і необхідності обстеження (лапароцентез); б) хворих з порушенням вітальних функцій (дихальна
недостатність, гнійний перитоніт);
ІІІ У хірургічне відділення:
для дообстеження і консервативного лікування.
При травмі живота досить часто (до 60-70%) потерпілі поступають
встаціонар у стані шоку ( як правило гіповолемічного).
Летальність залежить від:
А) Загального стану травмованого
Б) Величини пошкодження органа
В) Своєчасності та якості надання допомоги.
Абдомінальні пошкодження при політравмі на 3 місці після ЧМТ та опорно-рухової системи.
Виділяють:
І) пошкодження черевної стінки;
ІІ) пошкодження органів черевної порожнини :
А) паренхіматозних; Б) порожнистих
ІІІ) пошкодження органів заочеревинного простору.
Травма грудей
- на 3 місці (10%), на 1 місці (45%) травма кінцівок, на 2-му – голови (30%). Летальність – на 2 місці (після ЧМТ).
Пацієнт з травмою грудної клітки потребує надання невідкладної допомоги. Нерідко за хвилини доводиться приймати важке рішення. Інколи відповідальність ділити ніколи і немає з ким.
Обстеження травмованого
Обсяг і тривалість обстеження потерпілих з ушкодженням грудної клітки залежить від:
1.ступеня тяжкості пошкоджень;
2.рівня компенсації систем дихання і кровообігу.
Чим тяжчий стан, тим менше часу на
обстеження.
Тяжкотравмованих із приймального відділення доставляють безпосередньо в
операційну і на оперційному столі проводять і
діагностичні і лікувальну методику (кровотеча, напруження ПТ; пневмомедиастинум, обтурація
дихальних шляхів).