Чи байдуже для людини видалення селезінки? НІ! Тому що селезінка – найбільший імунокомпетентний орган, в ньому 25% лімфоїдної маси тіла. Після спленектомії – ускладнення аспленізм, імунодефіцит.
Функції селезінки: захисна (імунокомпетентна), протиінфекційна, протипухлинна, детоксикаційна, гемопоетична, депонуюча (до 20% крові, яка при необхідності повертається в судинне русло), резервна («кладовище» для старих і патологічних еритроцитів, сховище для Hb), фільтраційна (після спленектомії виникає тромбоцитоз, гіперкоагуляційна (небезпека тромбоемболій), активує функції печінки.
Саме через такі важливі функції селезінка, порівняно невеликий орган, отримує кров найбільшою із 3 судин truncus celiacus.
Після спленектомії значно (у 5 разів) зростає частота гнійно-септичних ускладнень.
Чому ж переважають спленектомії у порівнянні з органозберігаючими операціями?
1.Через недосконалість методик органозберігаючих операцій відносно надійності гемостазу.
2.Через ігнорування ролі селезінки як багатофункціонального органу і невиправданому консерватизмі більшості хірургів, їх невисокій теоретичній і практичній підготовці.
Зберігаючі операції показані в першу чергу у дітей.
Коли спленектомія неминуча проводять автотранслантацію тканини селезінки. Мета – збереження функціонуючої тканини органа для профілактики гіпоспленичного синдрому.
Яке патогенетично обгрунтоване місце лієнтрансплантації?
Яку мінімальну масу органа необхідно трансплантувати? (>2-5 мм³ - ішемія, некроз, абсцедування/склероз); оптимально 4Х3Х2 см = 35 гр [ I. D. Carlo et. al., 2012]
Як готувати трансплантат?
Летальність
Ізольоване пошкодження селезінки - 8%, поєднане – 42% .
При наявності геморагічного шоку І ст. – 4%, при ІІІ – 76%.
Удосконалення методів гемостазу знижує відсоток ускладнень і летальність.
[Ю.Г. Шапкін и соавт. Течение ближайшего послеоперационного периода у больных с повреждениями селезенки// Анналы хирургии.- 2005.- №3.-С. 42.43.].
ПОШКОДЖЕННЯ
ПІДШЛУНКОВОЇ
ЗАЛОЗИ
▪ Класифікація 1 [М.И. Кузин и соавт., 1995].
▪1 ступінь – локальний забій і крововилив при інтактній ПЗ;
▪2 ступінь – поверхневий розрив капсули і паренхіми ПЗ;
▪3 ступінь – глибокий розрив паренхіми без пошкодження протока ПЗ;
▪4 ступінь – розрив ПЗ з пошкодженням протока.
▪ Класифікація 2 [А.К. Ерамишанцев и соавт., 1995]
▪1 ступінь – забій з підкапсульною гематомою без пошкодження капсули ПЗ;
▪2 ступінь – розрив залози без пошкодження основної панкреатичної протоки;
▪3 ступінь – розрив залози з порушенням цілості головної панкреатичної протоки;
▪4 ступінь – поєднана панкреатодуоденальна травма.
▪Доопераційна діагностика травми ПЗ досить складна. Труднощі зумовлені:
▪* анатомічною локалізацією органа;
▪* відносною рідкістю пошкодження ПЗ;
▪* поліморфізмом, варіабільністю і стертістю клінічних ознак і перебігу, особливо при множинних та поєднаних пошкодженнях, коли переважають ознаки травм суміжних з ПЗ органів, травматичного шоку, кровотечі, перитоніт;
▪* відсутністю специфічних патогномонічних симптомів.
▪Скарги: на сильний, нерідко нестерпний біль (найбільш постійна ознака) у верхній половині живота з іррадіацією у спину зліва чи оперізуючі, ліву лопатку, надпліччя, нудоту, блювання. Характер і вираженість болю залежить від величини пошкодження ПЗ, зокрема вірсунгової протоки. При закритій травмі живота з ізольваним пошкодженням ПЗ у 20% потерпілих болі у верхній ділянці живота, напруження м’язів передньої черевної стінки, помірне здуття живота, симптоми подразнення очеревини. Але при множинних пошкодженнях ПЗ та інших
органів у 70% травмованих у клінічній картині переважають ознаки внутрішньочеревної кровотечі, перитоніту (пошкодження порожнистих органів), травматичного шоку, а симптоми травми ПЗ слабо виражені і відсовуються на задній план [Б.С. Брискин
и соавт., 2000].
▪ |
Огляд: блідість шкіри, холодний |
|
липкий піт, тахікардія, гіпотонія, а інколи |
|
тиск навіть не визначається. При |
|
занедбаному посттравматичному |
|
панкреатиті нерідко спостерігаються |
|
симптоми відхилення ферментів: |
|
Мондора (жовто-фіолетові плями на |
|
шкірі обличчя та тулуба), Кюллена |
|
(аналогічні плями у ділянці пупка), Грея- |
|
Турнера (такі ж плями на бокових |
|
ділянках живота). |