- •ГІПОВОЛЕМІЧНИЙ
- •Проблема шоку залишаеться традиційною для хірургії, травматології та реаніматології. Протягом багатьох десятиріч проблема
- •Якщо в 1809 році у США згідно повідомлень Національної ради безпеки руху, було
- •В Україні лише за дев’ять місяців 2006 року загинуло більше 5 тисяч осіб.
- •Загальні та спеціальні питання гіповолемічного
- •У результаті екстренної перебудови регуляторних систем організму в привілейованому положенні залишаються найважливіші органи,
- •На відміну від реакції екстренної адаптації, відтерміновані реакції спрямовані на відновлення функцій організму
- •Сучасні пошуки патогенезу шоку
- •Сучасні пошуки патогенезу шоку
- •Сучасні пошуки патогенезу шоку
- •Нове у розробці методів протишокової терапії.
- •Нове у розробці методів протишокової терапії.
- •ПРОГНОЗУВАННЯ ПРОТІКАННЯ ТА НАСЛІДКІВ ТРАВМАТИЧНОГО ШОКУ
- •ПРОГНОЗУВАННЯ ПРОТІКАННЯ ТА НАСЛІДКІВ ТРАВМАТИЧНОГО ШОКУ
- •ПРОГНОЗУВАННЯ ПРОТІКАННЯ ТА НАСЛІДКІВ ТРАВМАТИЧНОГО ШОКУ
- •Шкала TS достатньо портативна і включає тільки функціональні ознаки, бал (вага) яких був
- •Визначений інтерес являють собою так звані локальні прогностичні схеми, призначені для розпізнавання органних
- •Оцінка шокогенності травми (у балах)
- •Таким чином, в світлі існуючих на сьогоднішній день уяв – гіповолемічний шок можна
- •Шок – це патологічний стан організму, що виникає внаслідок дії на нього надмірних
- •Клінічний перебіг шоку
- •Клінічний перебіг шоку
- •Клінічний перебіг шоку
- •Клінічний перебіг шоку
- •Клінічний перебіг шоку
- •Клінічний перебіг шоку
- •Клінічний перебіг шоку
- •Клінічний перебіг шоку
- •Клінічний перебіг шоку
- •Діагностика шоку за клінічними показниками
- •Прогнозування протікання шоку
- •Прогнозування протікання шоку
- •Клініко-лабораторна діагностика шоку
- •Клініко-лабораторна діагностика шоку
- •Визначення об’єму крововтрати за шоковим індексом
- •Визначення об’єму крововтрати за шоковим індексом
- •Хірургічна тактика
- •ОРГАНІЗАЦІЯ ДОПОМОГИ І СОРТУВАННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ З ТРАВМАТИЧНИМ ШОКОМ
- •ОРГАНІЗАЦІЯ ДОПОМОГИ І СОРТУВАННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ З ТРАВМАТИЧНИМ ШОКОМ
- •Інфузійно-трасфузійна терапія та особливості анестезіологічного забезпечення у хворих з гіповолемічним шоком та травматичною
- •Класифікація та коротка характеристика кровозамінників. (за Н.Г.Хлябічем,.1997)
- •Класифікація та коротка характеристика кровозамінників.
- •Класифікація та коротка характеристика кровозамінників.
- •Мета застосування препаратів парентерального введення.
- •Мета застосування препаратів парентерального введення
- •Мета застосування препаратів парентерального введення
- •Мета застосування препаратів парентерального введення
- •Невідкладні заходи та принципи інтенсивної терапії травмованих хворих
- •Знеболення
- •ЗАКЛЮЧЕННЯ
- •З урахуванням тенденцій, що склалися, у вивченні проблеми і актуальності окремих її аспектів
- •В області діагностики, прогнозування і лікування;
- •В умовах масового надходження, постраждалих з політравмою і шоком (виходячи з досвіду локальних
- •Дякую за увагу !
Клінічний перебіг шоку
Еректильну фазу шоку на практиці доводиться бачити нечасто. Згідно статистичних даних її можна виявити лише у кожного десятого з шоком, що поступили в стаціонар. Це пояснюється тим,що вона швидкоплинна, триває декілька хвилин, нерідко недіагностується та недеферціюється із збудженням внаслідок переляку,алкогольного сп’яніння, отруєння, психічних порушень.
Клінічний перебіг шоку
Клініка: хворий притомний, лице бліде, погляд неспокійний. Діагностується рухове та мовне збудження. Потерпілий скаржиться на біль, нерідко кричить, ейфоричний, та не усвідомлює важкості свого стану. Він може вставати з ношів, каталки, ліжка. Втримати його важко із за значного опору. Мускулатура напружена, відмічається загальна гіперестезія, шкірні та сухожильні рефлекси підвищені. Дихання часте та нерівномірне. Пульс напружений, АТ – періодично підвищується. Вважається, що чим більш різко виражена клінічна картина фази еректильного шоку, тим зазвичай важче протікає торпідна фаза шоку, тим гірший прогноз для потерпілого.
Клінічний перебіг шоку
торпідна фаза шоку- клінічно
проявляє себе пригніченням психіки, різким зниженням реакції на больовий подразник при збереженні свідомості. Відмічається падіння АТ, пульс прискорений, слабкого наповнення. Дихання часте та поверхневе. Шкіра холодна, при важких ступенях шоку покрита липким потом. Хворий скаржиться на спрагу, може бути блювота, яку слід вважати поганою прогностичною ознакою.
Клінічний перебіг шоку
Торпідна фаза шоку по важкості та глибині симптомів умовно поділяється на 4 ступені: І – ІІ – ІІІ – ІV ступені.
Ця класифікая необхідна при визначенні лікувальної тактики та прогнозу.
Клінічний перебіг шоку
Шок І ступеня (легкий)
Нерізко виражена блідість шкірних покривів, із незначними порушеннями гемодинаміки. Загальний стан пацієнта задовільний, свідомість ясна. Зіниці добре реагують на світло. АТ тримається на рівні 100 мм.рт.ст. Пульс може зростати до 100 уд/хв. Об’єм циркулюючої крові знижується до 20 %, дихання рівне, до 20-22 дихальних рухів за хвилину.
Клінічний перебіг шоку
Шок ІІ ступеня (середня важкість)
Виразніше проявляється пригнічення психіки потерпілого, чітко виражена заторможеність. Блідість шкірних покривів. Хворий притомний. Максимальні показники АТ – 80-90 мм.рт.ст. мінімальні 50-60 мм.рт.ст. Пульс зростає до 120 уд/хв., слабкого наповнення. Об’єм ОЦК зменшується на 35 %. Дихання прискорене, поверхневе. Відмічається виражена гіпорефлексія та гіпотермія. Внаслідок порушення мікроциркуляції різниця між ректальною температурою та температурою тіла становить більше 30С. Виникає симптом білої плями (при натискуванні на шкіру з’являється біла пляма, яка в нормі зникає через 3 с. Подовження часу існування білої плями свідчить про мікроциркуляторні розлади.
Клінічний перебіг шоку
Шок ІІІ ступеня (важкий)
Загальний стан потерпілого важкий. Максимальні значення АТ нижче критичного рівня 75-60 мм.рт.ст., пульс різко прискорений 130 уд/хв і більше, ниткоподібний та важко підраховується. Об’єм циркулюючої крові зменшується на 45 і більше відсотків. Дихання поверхневе та різко прискорене. При несвоєчасній та неадекватній допомозі розвиваються незворотні форми шоку при яких сама активна терапія стає неефективною.
Клінічний перебіг шоку
Шок ІV ступеня (термінальний стан)
Являє собою крайню ступінь пригнічення життєво-важливих функцій організму, що переходять в клінічну смерть.
Клінічний перебіг шоку
Термінальний стан умовно можна поділити на три стадії:
І стадія – предагональний стан. Різка блідість шкірних покривів з ціанозом. Відсутність пульсу на периферійних артеріях при наявності його на сонних та стегнових. Дихання поверхневе рідке, свідомість сплутана, або відсутня. Рефлекси та тонус м’язів різко ослаблені.
ІІ стадія – агональний стан. Гемодинамічні зміни аналогічні предагональному стану, але він проявляє себе вираженішим порушенням дихання (аритмічне, Чейн-Стокса), виражений акроціаноз, свідомість та рефлекси відсутні, м’язовий тонус різко ослаблений, реакції хворого на зовнішні подразники немає.
ІІІ стадія – клінічна смерть. Починається з моменту останнього вдиху пацієнта. Пульс відсутній на крупних артеріях, тони серця не прослуховуються, зіниці різко розширені на світло не реагують, реакція рогівки відсутня.
Діагностика шоку за клінічними показниками
Показник |
|
Крововтрата |
|
|
|
І клас |
ІІ клас |
ІІІ клас |
ІV клас |
Втрата крові (% |
≤ 15 |
20-25 |
30-40 |
Більше 40 |
від ОЦК) |
|
|
|
|
Пульс |
< 100 |
> 110 |
< 120 |
> 140 |
Артеріальний |
N |
N |
Знижений |
Знижений |
тиск |
|
|
|
|
Пульсовий |
N чи |
Знижений |
Знижений |
Знижений |
тиск |
підвищений |
|
|
|
Тест білої |
N (2 с) |
Позитивний |
Позитивний |
Позитивний |
плями |
|
(більше 3 с) |
|
|
Частота |
14-20 |
20-30 |
30-40 |
Більше 40 |
дихання /хв |
|
|
|
|
Погодинний |
> 30 |
30-20 |
15-5 |
Виражена |
діурез (мл/год) |
|
|
|
олігурія |
Психостатус |
Незначний |
Помірний |
Виражений |
Непритомність, |
|
неспокій |
неспокій |
неспокій |
кома |