Нове у розробці методів протишокової терапії.

Роботи Hinghafer встановили, що щільність артеріальної крові та плазми можуть бути використаними в якості індикатора виходу рідини із судин після крововтрат. Встановлено, що відновленню гемодинаміки при гіповолемічному шоці відіграє мобілізація крові з депо (печінка, селезінка, кишечник). Об’єм депонованої крові в організмі становить до 33 % ОЦК і є резервом, що мобілізується під впливом симпатичної нервової системи.

Нове у розробці методів протишокової терапії.

Fredhalm доводить, що незворотні зміни при шоці в першу чергу пов’язані із змінами в симпатичній нервовій системі. Профілактичне введення α- адреноблокаторів може попередити наступання незворотніх змін при шоці за рахунок зменшення загального периферійного опору судин та об’єму депонованої крові.

ПРОГНОЗУВАННЯ ПРОТІКАННЯ ТА НАСЛІДКІВ ТРАВМАТИЧНОГО ШОКУ

Питання прогнозування результатів важкої травми досить часто обговорюються на сторінках журналів. У останні 5—10 років частота появи статей з цієї проблеми помітно зросла. З одного боку, це можна пояснити тим, що прогностичні схеми вже зараз по своїй ефективності обігнали здібності досвідчених лікарів, що передбачали, і продовжують, хоч і поволі, але невідворотно удосконалюватися. З іншого боку,

стала явною і ясною практична корисність прогнозування, яке, на думку Н. Champion, дозволяє потрібним чином розподіляти терапевтичні ресурси, кількісно і якісно оцінювати стан травматологічної допомоги. Прогностичні критерії дають можливість оптимально визначити тактику хірургічної допомоги .

ПРОГНОЗУВАННЯ ПРОТІКАННЯ ТА НАСЛІДКІВ ТРАВМАТИЧНОГО ШОКУ

Розробка методів прогнозування шоку ведеться шляхом створення адаптованих діагностичних систем. Американські дослідники продовжують удосконалення системи AIS (abbreviated injury scale — скорочена шкала пошкоджень) і ISS (injury severity score—балл тяжкість пошкоджень), які засновані на детальній, але суб'єктивній оцінці тяжкості анатомічних пошкоджень без урахування функціональних розладів що викликаються ними. В даний час система ISS є найбільш поширеною за кордоном і приводиться майже у всіх статтях по травмі, пов'язаних з оцінкою її тяжкості. З 1981 р. з системою ISS стала конкурувати система TS (trauma score—балл тяжкості травми), запропонована Н. Champion 1981 р., яка побудована на основі функціональних ознак.

ПРОГНОЗУВАННЯ ПРОТІКАННЯ ТА НАСЛІДКІВ ТРАВМАТИЧНОГО ШОКУ

Опублікована в 1980 р. в США вдосконалена шкала AIS є 36-сторінковою брошурою (Joint

Прогностична сила системи AIS/ISS, за даними Н. Champiоn, у групі хворих з рівнем летальності біля 20% склала 86,3% правильних прогнозів.

Шкала TS достатньо портативна і включає тільки функціональні ознаки, бал (вага) яких був визначений суб'єктивно на основі думок учасників конференції за системою оцінки тяжкості пошкоджень. Система TS представлена в таблиці. 1.

Визначений інтерес являють собою так звані локальні прогностичні схеми, призначені для розпізнавання органних пошкоджень. До них можна віднести

«Привентивну шкалу респіраторного дистрес-синдрому»

Коли сума балів пацієнта більша 10 , він потребує штучної вентиляції легень

Оцінка шокогенності травми (у балах)

Таким чином, в світлі існуючих на сьогоднішній день уяв – гіповолемічний шок можна віднести до так званих хвороб регуляції. Звідси випливає наступна думка, що шок це проблема анестезіологічна, оскільки його лікування як і травматичної хвороби передбачає в першу чергу керування функціями життєзабезпечення.

Шок – це патологічний стан організму, що виникає внаслідок дії на нього надмірних подразників та проявляється порушенням системного кровообігу, мікроциркуляції та метаболічних процесах в тканинах. У протіканні шоку виділяють дві фази: еректильну та торпідну.