Кардіо-васкулярний синдром

3.Гостра судинна недостатність перебігає за типом колапсу: адинамія, затьмарення свідомості, блідість або мармуровість шкіри, холодний, липкий піт, холодні кінцівки, тони серця ослаблені, пульс ниткоподібний, АТ знижений.

4.Гостра коронарна недостатність – виникає на першому тижні при значному токсикозі. Діти старшого віку скаржаться на загрудинний біль з ірадіацією в ліву руку чи спину. Діти раннього віку – неспокійні, бліді, периоральний ціаноз, акроціаноз, дихання часте, поверхневе, тони серця значно ослаблені, ЧСС 180-200/хв., систолічний шум, пульс слабкого наповнення. ЕКГ- патологічний зубець Q, сплощений, двофазний чи негативний зубець Т, зміщення сегменту ST.

Синдром нейротоксикозу

– первинний інфекційний токсикоз із неспецифічною,

генералізованою реакцією організму дитини з поєднанням

інфекційно-токсичного шоку і ураження ЦНС.

1 фаза (компенсована). Переважають інтракапілярні розлади та порушення реології крові. Тривалість 6-48 год. Стан важкий, дитина збуджена, тремор кінцівок, підборіддя, іноді- судоми, фебрильна температура тіла 39-39,5 С, шкіра гіперемована, рідше- бліда з акроціанозом, помірна тахікардія, тахіпное, АТ підвищений (за рахунок систолічного), олігурія.

2 фаза (субкомпенсована). Переважають екстракапілярні порушення (підвищена проникність судинної стінки, інтерстиційний екстрацелюлярний набряк мозку, ДВЗ-синдром). Тривалість 10-12 год. Стан дуже важкий, сопор, менінгеальні симптоми, блідість, мармуровість шкіри, ціаноз слизових та нігтів, тахікардія до 220/хв., тахіпное, АТ підвищений (за рахунок діастолічного), температура тіла до 40 С, олігоанурія.

3 фаза (декомпенсована). Переважає ушкодження клітинних мембран, набряк та загибель клітин. Тривалість 10-48 год. Стан надзвичайно важкий, стволова, термінальна кома, блідість, мармуровість шкіри, тотальний ціаноз, геморагічна висипка, пастозність кінцівок, вогнищева симптоматика- косоокість, нистагм, розширення зіниць, тахікардія змінюється брадикардією, брадипное, АТ знижений, м’язева атонія, температура тіла 40 С або гіпотермія, анурія.

Гастро-інтестинальний синдром

1.В основі токсикоз із помірним ексикозом, зумовлені втратою води і солей із блюванням та рідкими випорожненнями на тлі пневмонії.

2.Частіше виникає у дітей з дисбактеріозом, ексудативно- катаральною аномалією конституції, гіпо- чи паратрофією.

3.Частіше спостерігається при ураженні нижньої долі правої легені при крупозній, сегментарній пневмонії.

4.Характерне зригування, блювання до 3-4 раз на добу, спрага, випорожнення часті, до 10 за добу, рідкі, без патологічних домішок. Сухість шкіри та слизових, западіння великого тім’ячка, неспокій дитини, гіпертермія, тахікардія, ослаблення тонів серця.

5.Живіт здутий, помірно болючий при пальпації, печінка збільшена.

6.Чим менше вік дитини, тим швидше виникає ексикоз і тим тяжче його ступінь. Ексикоз частіше має вододефіцитний або ізотонічний характер.

Бронхо-обструктивний синдром

1.В основі набряк слизової оболонки бронхів, гіперпродукція харкотиння і, в меншій мірі – бронхоспазм на тлі гіперреактивності бронхів.

2.Частіше виникає у дітей з аномаліями конституції, обтяженим алергічним анамнезом.

3.Характерне підвищення температури тіла, неспокій або пригнічення, дратівливість, відмова від їж, блідість шкіри, периоральний ціаноз, непродуктивний кашель, дистанційні хрипи, експіраторна задишка з подовженим видихом, втяжіння міжреберних проміжків, яремної ямки.

4.Перкуторно- на тлі тімпанічного звуку ділянки укорочення, при аускультації – жорстке дихання з подовженим видихом, розсіяними сухими, середньо- та крупнопухирцевими хрипами, місцями – локально ослаблене дихання зі стійкими дрібнопухпрцевими хрипами, крепітація.

Синдром гострої наднирникової недостатності

1.В основі двобічний крововилив у наднирники (синдром Уотерхауса-Фрідеріксена) при розвитку інфекційно- токсичного шоку та ДВЗ-синдрому на тлі пневмонії (“атонічна” пневмонія).

2.Частіше виникає у дітей з лімфатико-гіпопластичною аномалією конституції, геморагічними діатезами.

3.Характерне різке погіршення стану на фоні пневмонії – різка блідість шкіри, шкірний геморагічний синдром, адинамія, підвищення температури тіла 39-40 С, артеріальна гіпотензія, що не корегується звичайними препаратами для підвищення АТ, тахікардія змінюється брадикардією, дихання аритмічне, поверхневе, тони серця різко ослаблені, здуття живота, парез кишечнику, сопор, кома, судоми.

КАФЕДРА ПЕДІАТРІЇ З МЕДИЧНОЮ ГЕНЕТИКОЮ

ТЕМА ЛЕКЦІЇ:

“Деструктивні пневмонії. Лікування пневмоній у дітей.”

Гнійні ускладнення пневмонії

1.Легеневі (абсцес, гангрена, була).

2.Легенево – плевральні (плеврит, піоторакс, пневмоторакс, піопневмоторакс).

3.Позалегеневі (гнійний отит, ентероколіт, гнійний менінгіт, остеомієліт, пієлонефрит)

Стафілококові (деструктивні пневмонії)

Складають від 7 до 10% пневмоній.

Викликають деструкцію легеневої тканини та, як наслідок, розвиток пневмосклерозу, деформації бронхів хронічна пневмонія та інвалідізація.

Висока летальність до 80% у новонарод-жених, до 20% на 1 році життя.

Ознаки стафілококової пневмонії:

Раннє абсцедування;

Утворення в легеневій тканині бул;

Швидкий прорив абсцесу, були в плевральну порожнину з розвитком пневмотораксу, пневмопіотораксу.

Фактори патогенності

стафілококу, що сприяють розвитку деструкції

1.Токсини: летальний токсин (некроз тканин), лейкоцидин, еритротоксин, ентеротоксин, ексфоліатин.

2.Ферменти: коагулаза, фібринолізін, лецитіназа, гіалуронідаза, пеніциліназа.

Морфологічні зміни при стафілококовій пневмонії

Макроскопічно: на фоні повнокрів’я легень некротичні ділянки з гнійним розплавленням і утворенням порожнин. Збільшення і гнійне розплавлення внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.

Мікроскопічно: ураження бронхів за типом деструктивного панбронхіту, перибронхіальної та міжальвеолярної тканини, плеври з розвитком геморагічного, серозно-геморагічного або фібринозного запалення, наявність емфізематозних ділянок та сухих порожнин (бул).