2. Цікаві туристичні місця міста Одеси
Одеса – центральне місто області. Вона розташована на місці стародавнього татарського поселення Хаджибей, яке вперше письмово згадується у 1415 р., хоча перші поселення на місці міста виникли більше 5 тис. років тому [14, c.283].
Заснування міста-порту почалося за указом Катерини ІІ у 1794р. Вже на початку ХІХ ст. одеський порт вийшов на третє місце після Петербурга та Риги.
Численні архітектурні споруди Одеси визнані яскравими прикладами містобудування та культури. Культурні комплекси будівель та споруд центральної частини міста включені до пам'яток містобудування та архітектури національного значення.
Пам'ятник Дюку де Рішельє. У XIX столітті герцог де Рішельє емігрував до Російської імперії через події Французької революції, і якийсь час обіймав посаду одеського губернатора. Його вважають одним із засновників Одеси. Пам'ятник відкрився 1828 року з ініціативи чинного градоначальника графа Ланжерона. Над скульптурою попрацювали Ф. Боффо та І. Мартос. Монумент прикрашає Приморський бульвар Одеси. [32]
Потьомкінські сходи. Сходи існували ще до появи Одеси і вели на вершину пагорба, де стояла турецька фортеця. Після того, як територія відійшла до Російської імперії, сходи були реконструйовані під керівництвом архітектора Ф. Боффо. В ході останньої реставрації 1933 деякі майданчики були заасфальтовані, парапети облицьовані в рожевий граніт, і сходи втратили 8 ступенів. [23]
Дерибасівська вулиця. Одна із центральних вулиць Одеси, популярна міська пам'ятка. Спочатку називалася на честь адмірала Хосе де Рібаса, який брав участь у будівництві одеського порту. Вулиця є замощеною бруківкою бруківку, яка поступово спускається до моря. На Дерибасівській, переважно, переважає забудова ХІХ століття. У скверах та на тротуарах знаходяться різні пам'ятники. [24]
Приморський бульвар. Одна із наймальовничіших вулиць Одеси, улюблене місце для промедана городян та туристів. Алея засаджена каштанами, кленами, платанами та липами, що надає їй романтичного «пейзажного» вигляду. Приморський бульвар забудований будинками у стилі італійського ренесансу та класицизму. Трохи псують вигляд будівлі радянського періоду. Вулиця є парадним фасадом Одеси і дуже вигідно виглядає з боку моря. [26]
Воронцовський палац. Резиденція генерал-губернатора М. Воронцова, побудована 1834 року. Будівля зазнала серйозних руйнувань під час Кримської війни. Обстріл англо-французької ескадри перетворив його на руїни. Згодом палац був відновлений і продовжував використовуватися як губернаторська резиденція, пізніше на його території відкрилася чоловіча гімназія. За радянських часів він служив центром дитячої творчості та освіти. [23]
Шахський палац. Особняк на вулиці Гоголя у неоготичному стилі, що отримав назву «Шахський палац» з тієї причини, що одного разу тут зупинявся перський шах Мухаммед Алі. Правитель утік до Одеси після революційних подій в Ірані. Особняк є спорудою середини ХІХ століття, зведену для польського аристократа З. Бржозовського. Зараз на його території знаходиться офіс приватної компанії. [23]
Спасо-Преображенський собор. Голосний православний собор Одеси. На початку ХХ століття він був найбільшим православним храмом Російської імперії. Одночасно на службі могли бути присутніми до 9 тисяч осіб. Тут лежали останки М. Воронцова та його дружини. У 1936 році будинок був підірваний за рішенням радянської влади. Собор був повністю відновлений у 2000-х рр., а останки родини Воронцових повернули на колишнє місце. [33]
Свято-Успенський монастир. Обитель виросла з архієрейського обійстя початку XIX століття. У 1922 році радянська влада прийняла рішення про конфіскацію майна та вибух храмів, але монастир все одно продовжував існувати, хоча на його території влаштувалися представники розкольницького руху. У 1944 році обитель повністю відродилася, з 1946 тут розташовувалась літня резиденція глави Російської православної церкви. [23]
Будинок-стіна. Будинок на Приморському бульварі із доволі цікавою архітектурною конструкцією. Якщо на нього дивитися з певного ракурсу, то здається, ніби біля споруди відсутні бічні стіни. Такого ефекту було досягнуто завдяки трикутному плануванню будівлі (цей трюк було реалізовано через брак коштів на будівництво). Місцеві жителі прозвали будівництво «Відьмин дім». [24]
Дім Фальц-Фейну. Споруда визнана однією з наймальовничіших в Одесі та найвдалішим твором архітектора Л. Влодека. Фасад будівлі прикрашений фігурами двох атлантів, які несуть на своїх плечах небесне склепіння. Ці постаті є барельєфами, вони становлять самостійну скульптурну групу. До революції будинок належав сімейству Фальц-Фейнів - почесних громадян Одеси. [32]
Пасаж. Пам'ятник архітектури XIX-XX століть, який розташований на перетині Преображенської та Дерибасівської вулиць. На території комплексу розміщується готель та торгові ряди. Дах будівлі прикрашає справжній паровоз. Внутрішній простір Пасажу нагадує інтер'єри московського ГУМу. До Революції 1917 року тут знаходилися найпрестижніші та найдорожчі магазини в Одесі.[33]
Готель Брістоль. Історичний готель кінця XIX століття (5 зірок із сучасної класифікації). Будівлю було зведено за проектом А. Мінкуса та А. Бернардацці. Після закінчення будівництва «Брістоль» відразу ж набула слави найрозкішнішого готелю Одеси. У період із 2002 по 2010 р.р. будинок було закрито на реконструкцію. В результаті реставраційних робіт було повністю відновлено історичне обличчя XIX століття.[32]
Одеські катакомби. Система підземних тунелів та лабіринтів, загальна протяжність яких приблизно 2500 км. Катакомби виникли разом із початком будівництва міста у XVIII столітті. Раніше тут розташовувалися каменоломні, де добувався вапняк. Одеські катакомби вважаються найскладнішими, найдовшими та загадковими у світі. Досі багато ділянок підземних ходів до кінця не вивчені. [34]
Тещин міст. Пішохідний міст, який з'єднує Бульвар Жванецького та Приморський бульвар. Назву «Тещин міст» вигадали городяни. За радянських часів існувала легенда, ніби прохід збудували спеціально для першого секретаря Одеського обкому, щоб було легше добиратися в гості до своєї тещі через яр. У цьому місці наречені традиційно вішають залізні замки, що символізують міцні шлюбні узи. [32]
Ринок «Привоз». Історія ринку нерозривно пов'язана із історією розвитку торгівлі в Одесі. Ринковий майданчик було організовано 1827 року. Тут торгували переважно привізними товарами, тому на ринку така назва. На початку 2000-х років. було проведено генеральну реконструкцію. В результаті на території «Привозу» з'явилися офісні будинки та сучасні торгові центри. [33]
Парк Шевченка. Міський парк атракціонів, обладнаний згідно з останніми технічними досягненнями у цій сфері. Тут є розваги як для найменших дітей, так і для дорослих батьків. Відвідувачів розважають клоуни, персонажі з мультфільмів та інші казкові істоти. У парку є американські гірки, колесо огляду, веселі лабіринти та безліч видів каруселів. У парку встановлено пам'ятник Шевченку, колона Олександра II , пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам та пам'ятник Невідомому матросу , до якого веде «Алея Слави» . Звідси відкривається дивовижна морська панорама. Пройдіть до моря і побачите фортецю Хаджибей , вірніше те, що вціліло до наших днів: частина Карантинної стіни , Порохова, а також Мертвецкая вежі. [34]
Міський сад. Міський парк, де в минулому вирувало бурхливе життя одеського суспільства. Сад був заснований Феліксом де Рібас на початку XIX століття. На території знаходяться музичний павільйон, Літній театр, кілька пам'ятників та скульптурних композицій, фонтан. Міський сад оновили та реконструювали у 2007 році. Парк продовжує відігравати роль улюбленого місця для відпочинку та прогулянок. [24]
Одеський міський дельфінарій. Дельфінарій "Немо" знаходиться поряд з пляжем "Ланжерон", він був відкритий у 2005 році. Це функціональний розважальний комплекс, куди входять: океанаріум, готель, мережа ресторанів, пляжі, центр дельфінотерапії. У «Немо» постійно проходять захоплюючі шоу з дельфінами та романтичні нічні вистави. Відвідувачі можуть також поплавати з цими дивовижними тваринами. [34]
Аркадія. Курортна зона в Одесі розташована в межах Приморського району. Аркадія – це центр відпускного життя міста. Тут розташовуються незліченні ресторани, готелі, нічні клуби та вулиці. Місцевий пляж є найзручнішим в Одесі, тому що до нього веде природний пологий спуск. У високий сезон життя в Аркадії кипить цілодобово, галасливі вулиці не затихають ні на хвилину. [25]
Пам'ятник дружині моряка. Меморіал зображує красива молода жінка з дитиною на руках. Він поставлений на одеській набережній на згадку про моряків, які не повернулися з битв. Пам'ятник було встановлено у 2002 році на території одеського порту. Досить швидко скромний монумент став міською пам'яткою, де люблять фотографуватись численні туристи. [23]
Канатна дорога. Перевагами у канатки, відкритої в 1971 році, є: можливість швидко дістатися від Французького бульвару до моря і незабутній вигляд, який відкривається під час руху до Одеської затоки. [32]
Французський бульвар. Колись бульвар звався Хуторською дорогою, потім – Малофонтанською. Нинішню назву було надано вулиці в 1902 році. Вілли та санаторії – саме те, на що варто подивитися вздовж Французького бульвару. [34]
Великий паровозний цех. Будівля з величезними вікнами та унікальними металевими сходами всередині колись була частиною заводу «Краян», ще раніше – заводу барона Унгерн-Штернберга, збудованого 1883 року. [26]
Покинута оранжерея дачі Маразлі. Свого часу дача Григорія Маразлі була твором садово-паркового мистецтва. Оранжерея була збудована у 1889 році. Довжина будівлі – 40 метрів. Тут було передбачено парове опалення, усередині створено штучний грот. [27]
Деволанівський узвіз. Одна із найстаріших вулиць Одеси. У минулому – дуже жвава, з мостами та промисловими підприємствами. Сьогодні це в кращому разі арт-об'єкт. [27]
Пам'ятник 12 стільця. Бронзовий пам'ятник у натуральну величину розташовується на Дерибасівській. Він зведений на честь Ільфа та Петрова, які написали знаменитий твір. Підійшовши ближче до спинки стільця, туристи можуть прочитати найпопулярніші фрази Остапа Бендера та Кісі. [24]
Грецька площа. Свою назву популярна серед місцевих мешканців та туристів площу для відпочинку отримала завдяки грекам, які вселилися до Одеси під патронатом імператриці Катерини Другої. Крім фонтанів та квіткових клумб, тут розташовується одна з найвищих будівель міста – торговий комплекс «Афіна». [32]
Морський порт. Він є найбільшим в Україні пасажирським та вантажним портом. Він має в своєму розпорядженні морський вокзал, навколо якого зосереджені найцікавіші місця в Одесі для туристів. [34]
Пам’ятник Дарту Вейдеру. У 2015 році на місті пам’ятника Леніну побудували монумент Дарту Вейдеру. [25]
Воронцовський маяк знаходиться в порту, неподалік Рейдового молу. Самостійно дістатися туди неможливо через те, що територія порту, якою потрібно проїжджати, є режимною. Проте можна замовити екскурсію. Маяк – це перше, що бачать кораблі, що заходять у порт, тому не дивно, що він став символом міста. Зображення Воронцовського маяка можна зустріти на листівках, магнітах, поштових марках. Він навіть красується на бронзовій медалі "За оборону Одеси".[24]
Меморіал 411 батареї. Меморіал героїчної оборони Одеси 411-ї берегової батареї присвячено перемозі у Великій Вітчизняній Війні. Меморіал знаходиться у просторому дубовому парку. У його центральній частині розташовується музей і виставка військової техніки просто неба, де можна оглянути знаряддя самої батареї. [33]
Одеський зоопарк. Зоопарк в Одесі є одним із найстаріших в Україні. Це будинок для близько 2 тисяч тварин та 245 видів, серед яких – індійські слони, верблюди, леопарди, бегемоти, бурі ведмеді, лані та інші. В акватераріумі живуть тропічні риби, рептилії та амфібії. Щоб побачити екзотичних і рідкісних тварин, потрібно лише заглянути в Одеський зоопарк. [32]
Воронцовський маяк Швидше за все, найексклюзивніша визначна пам'ятка Одеси, куди нині допускаються відвідувачі. Маяк , що діє , розташовується на території Морського порту і потрапити до нього ближче тепер не складе багато труднощів. [24]
Одеський Дім вчених. Будинок вчених – пам'ятка архітектури національного значення та старовинна одеська садиба. Внутрішнє оздоблення графського будинку та музейні експозиції становлять величезну культурну цінність. [26]
Готель «Лондонський» був побудований в 1825 році за проектом Ф. Боффо. Свого часу у готелі зупинялося багато знаменитостей.
Міська рада. Будинок одеської Думи було збудовано в 1829 році на Думській площі за проектом Грегоріо Торрічеллі та Франца Боффо. Спочатку тут була біржа. Споруда вважається пам'яткою архітектури. Його збудували в неокласичному стилі. Фасад будівлі оздоблений колонами коринфського ордера.[32]
Алея Слави – меморіальний комплекс пам'яті захисників Одеси у роки Великої Вітчизняної війни. Комплекс розташований у Шевченківському парку. Наприкінці алеї знаходиться пам'ятник Невідомому матросу. Обеліск має висоту 21 метрів та був спроектований архітекторами Нарузецьким, Томіліним та Топузовим. Звідси відкриваються чудові краєвиди на Чорне море.[34]
Стамбульський Парк – новий парк в Одесі. Досить довгий час тут був занедбаний сквер. Стамбульський парк збудували до 20-річчя побратимських відносин між Україною та Туреччиною. У парку панує казкова атмосфера: східні альтанки, фонтани, бювети. Тут висаджено квіткові клумби у вигляді турецьких орнаментів.[24]
Палац Толстих був збудований у 1832 році за проектом архітекторів Г. Гельмера та Ф. Фельнера. До кінця 19 століття тут збудували картинну галерею. У Радянські роки тут знаходила перший у СРСР Дім Вчених. Цікаво, що в особняку збереглася більшість інтер'єру в первозданному вигляді.[27]
Історія Одеси та Одеської області зберігається в експонатах численних музеїв, які є справжніми центрами культурно-просвітницької роботи.
Одеський археологічний музей. Археологічний музей один із найстаріших в Україні, існуючий понад 160 років. Він розташований у будівлі, побудованій за проектом архітектора Ф. Гонсіоровського. У музеї зібрано найцінніші пам'ятки матеріальної культури племен і народів Північного Причорномор'я, Стародавнього Єгипту, Греції, Риму, Кіпру. Експозиції музею налічують понад 155 тис. експонатів, що належать до епохи первіснообщинного ладу, до скіфськосарматського та античного періодів, епохи ранніх слов'ян та Київської Русі. У музеї знаходиться кам'яна скульптара, знайдена біля підніжжя кургану біля села Старі Трояни Кілійського району. Великий інтерес представляє так звана «золота комора» музею, де зберігаються рідкісні монети та прикраси з дорогоцінних металів. [30]
Історико-краєзнавчий музей створено у 1955 році на базі музею оборони Одеси та обласного краєзнавчого музею. Має три відділи: історії краю, літератури та історії «Філіки етерію». У музеї можна познайомитись з історією Причорноморського краю від XIV ст. до наших днів. Цікаві експонати, які розповідають про полководців А.В. Суворове, М.І. Кутузове, Ф.Ф. Ушакове. У чотирьох залах музею розміщено експозицію, присвячена Великій Вітчизняній війні. Тут зібрані хвилюючі документи про героїчну оборону Одеси. Окремий відділ історико-краєзнавчого музею присвячений історії народно-визвольного таємного товариства грецьких борців за свободу «Філіки етерію», що діяло в Одесі у першій третині ХІХ ст. [30]
Музей морського флоту розташований у центрі міста у будівлі, побудованому за проектом архітектора Г.Торічеллі. У залах налічується понад 80 тис. експонатів з історією вітчизняного суднобудування та мореплавання з найдавніших часів донині. Експонати розповідають про освоєння Арктики, вивчення Антарктиди, про рибальські промисли та рятувально-аварійні роботи. [30]
Музей західного та східного мистецтва розташований у центрі міста будівлі, що є пам'яткою архітектури. Побудований за проектом архітектора Л. Оттона у 1856р. Експозиція музею складається з трьох відділів: античного, західноєвропейського та східного мистецтва. Найбільший з них – відділ західно-європейського живопису, де представлено творчість художників Італії, Франції, Фландрії, Голландії та інших країн. В музеї представлені картини з майстерень великих художників: Рубенса, Штробля, Караваджо та ін.[30]
Художній музей створено 1899г. як музей витончених мистецтв та розташований у будівлі старовинного палацу, збудованого на початку ХІХ ст. в стилі класицизму Автор проекту невідомий, але будівля представляє архітектурну цінність своїм ансамблем: майстерно оформленим парадним двором, шестиколонним портиком, ошатними залами, підземним гротом. Музей має в своєму розпорядженні великі збори шедеврів вітчизняного образотворчого мистецтва від давньоруського іконопису до сучасного живопису, графіки та творів народного декоративного мистецтва. У відділі східного мистецтва зібрано понад 2 тис. творів художників Ірану, Індії, Тибету, Японії, а також колекція жіночих прикрас, які вражають своєю майстерністю та витонченістю. [26]
Літературний музей. Одеса – батьківщина багатьох відомих письменників: І. Бабеля, Ю. Олеші, Д. Паустовського, В. Катаєва, І. Ільфа та ін. Залишили свій слід в історії міста визначні поети, художники, актори, музиканти. Тут у своє час бували Адам Міцкевич, Н.В. Гоголь, Л.М. Толстой, Леся Українка, І.А. Бунін, А.І. Купрін, С.А. Крушельницька та ін. Документальні матеріали про них зібрано у Літературному музеї. [25]
Музей-квартира Пушкіна. В Одесі жив О.С. Пушкін, на згадку про перебування якого, в Одесі створено музей-квартиру Пушкіна.[22]
Музей контрабанди. У музеї показано історію контрабанди. Експонати демонструють, які товари намагалися провозити контрабандисти у різні часи, а також розкажуть історію кожного експонату. [31]
Музей шоколаду. Представлені різні фігурки та скульптури, виготовлені із шоколаду. Тут можна продегустувати гарячий шоколад або придбати солодкі сувеніри, виготовлені зі свіжого та високоякісного шоколаду. [31]
Музей цікавої науки. Музей дозволяє в ігровій формі познайомитися з такими науками як фізика, хімія, астрономія, біологія, математика та ін. Весело проведуть час у музеї як діти, так і дорослі. [31]
Музей звука. Тут зібрана велика колекція різних інструментів, платівок, мікрофонів, грамофонів, касет, програвачів, афіш та багато іншого, що пов'язано з музикою. [31]
Музей вина та виноробства Шабо. Це сховище та підвал зі старовинним вином, шампанським, коньяком. Представлені бочки із благородними спиртними напоями. Є лабіринт, цех, кінозал та багато цікавого. [31]
Музей воскових фігур "У баби Уті". У музеї представлені воскові постаті відомих особистостей, кіногероїв, вигаданих персонажів тощо. Назву «У баби Уті» отримав на честь відомої в Одесі жінки, яка відкрила перше громадське харчування у місті. У приміщенні музею продовжує функціонувати старе, але вже відреставроване кафе. [31]
Музей кіно. Має в своєму розпорядженні велику кількість цінних експонатів. Є тут рукавичка Віри Холодної, плащ Висоцького, в якому він виконував роль Жеглова, кінокамери, які створювали відомі та всіма улюблені кінофільми та багато іншого. [31]
Музей коньячної справи Шустова. Цікава екскурсія розповість про історію відомого коньячного заводу, який налічує вже понад 150 років, а також про самий напій та його виробництво. Можна придбати сувеніри та подивитися цікаві експозиції музею.[31]
Крім зазначених, в Одесі існує низка інших музеїв та кілька сучасних картинних галерей.
Одеса – театральне місто. Тут працюють 6 професійних театри, філармонія, цирк. Афіші Одеських театрів цілий рік пропонують широкий репертуар музичних та драматичних спектаклів, симфонічних та естрадних вистав. Театрально-концертне життя міста не знає міжсезонних пауз. У літньо-осінній час сюди приїжджають на гастролі найкращі колективи Києва, Дніпра та інших міст. Основними театрами є:
Одеський театр опери та балету. Одеса стала третім містом в Російській імперії, де з'явився театр. Перша будівля була збудована в 1810 році, але через кілька десятиліть вона згоріла. Наступне з'явилося наприкінці ХІХ століття і працює досі. Споруда була зведена у стилі віденського бароко, унікальна за акустикою зал для глядачів декорований елементами французького бароко.[30]
Одеська обласна філармонія. Концертна організація міста, розташована у будівлі колишньої Нової Біржі. Є одним із головних культурних закладів України. Споруда філармонії входить до пам'яток історії та архітектури республіканського значення. [30]
Академічний театр музичної комедії – це театр оперети в Одесі, відомий також як театр імені Михайла Водяного. Тут можна побачити все: починаючи від класики та закінчуючи рок-оперою, різні види мюзиклів. [30]
Будинок клоунів в Одесі – це дітище відомої на пострадянському просторі комік-трупи «Маски». Тут вони демонструють глядачам власні пантоміми та спектаклі, надаючи кожному неповторний образ. Окрім театру працює і кінотеатр «Маски», в якому показують комедії. [30]
«Театр на Чайній» – молодий експериментальний театр в Одесі, відкритий випускниками Одеського Театрального ліцею у 2010 році. Це незвичайний заклад. Самі автори називають його «театральною лабораторією». Акторський колектив любить експерименти та новації, чим і зацікавлює глядачів. [30]
Одеський театр юного глядача імені Миколи Островського – один із найдавніших дитячих театрів України, розташований в історичному центрі Одеси. Відомий також як театр червоних вітрил. Історія театру Відкрили заклад у травні 1930 року виставою «Фріц Бауер» у постановці режисера С. Мануїловича. [30]
Сьогодні на Одещині надають різноманітні туристичні послуги згори 400 суб'єктів господарювання, якими розроблено та проводиться понад 100 туристично-екскурсійних маршрутів по Одеській області та Україні, та їх кількість постійно зростає [13.c.265]. З метою рекламно-інформаційного забезпечення туристичного продукту області та залучення туристів та відпочиваючих в Одеський регіон, щороку у березні-квітні в Одесі проводиться Міжнародна туристична виставка – ярмарок «Чорноморська Одіссея», в межах якої організовуються науково-практичні конференції з актуальним питанням розвитку курортно-рекреаційної та туристичної сфери області.