Тема_1_Географія_населення_предметно_об'єктна_сфера,_структура,

Тема 1. Географія населення: предметно-об'єктна сфера, структура, місце у системі наук.

Теорії та концепції населення

Лекція 1. Предмет географії населення.

Сутність поняття «населення». Науки, що вивчають населення.

Насе́лення — сукупність людей, що постійно живуть у межах конкретно вказаної території (районі, місті, області, частини країни, країні, континенту чи всієї земної кулі тощо).

Народонаселення — природно-історично постала й неперервно самовідновлювана в процесі відтворення безпосереднього життя сукупність людей, головний матеріальний компонент людського суспільства.

На кожному етапі розвитку суспільства населення виступає як конкретно-історична сукупність людей, а його найважливішими характеристиками є соціально-часова та просторово-територіальна. Населення не існує поза часом, простором і рухом. Неперервний процес зміни генерацій людей завжди прив’язаний до конкретного історичного часу й перебігає у певних просторових межах, зумовлених територіальною організацією суспільства.

Для населення характерно

1). Постійне відтворення, заміна одних поколінь на інші

2). Детермінація (обумовленість) суспільними відносинами

3). Забезпечення безперервного виробництва засобів для життя (продукти харчування, зброя, транспорт, виробничі засоби...)

С труктура системи знань про народонаселення. Крім загальнометодологічних наук — філософії та політичної економії — до системи знань про народонаселення входять конкретні наукові дисципліни — економіка народонаселення, соціологія народонаселення, екологія народонаселення, генетика народонаселення, географія населення та власне демографія.

Економіка народонаселення — це науковий напрямок, у рамках якого здійснюють вивчення закономірностей визначального впливу економічного розвитку на відтворення населення загалом, а також окремі демографічні процеси. В рамках цього напрямку досліджують також і зворотний вплив розвитку народонаселення на економіку.

Соціологія народонаселення — це науковий напрямок, який досліджує соціологічні аспекти відтворення й розвитку народонаселення.

Екологія народонаселення — науковий напрямок, який досліджує екологічні аспекти відтворення й розвитку народонаселення. Екологія народонаселення вивчає взаємозв'язки й взаємодію між розвитком народонаселення та якістю природного довкілля, а також причини, що впливають на зміну поведінки населення в різних соціально-екологічних ситуаціях.

Генетика народонаселення — це розділ генетики, який вивчає явища спадковості та мінливості у людини на рівні популяцій.

Відтворення генів людини, будучи, з одного боку, суто біологічним процесом, з іншого — соціально зумовлене й невід'ємне від демографічного розвитку й відтворення . Передача генетичної інформації в генераціях, її розподіл у просторі розселення людини, зміна в ході міграцій, взаємодія населення з довколишнім середовищем — усі ці рухи генетичного матеріалу пов'язані з демографічними процесами.

Географія населення — 1). науковий напрямок, який досліджує особливий зріз соціальних відносин у системі знань про народонаселення. Він відображає ставлення населення до території його замешкання.

2). наука, що вивчає закономірності і просторові особливості формування і розвитку сучасного населення і населених пунктів в різних соціальних, економічних, історичних і природних умовах.

В рамках географії населення вивчають територіальні особливості формування й розвитку населення й населених місць (поселень) за різних економічних, соціальна природних умов. Географія населення ввіходить до системи географічних наук як складова соціально-економічної географії й водночас до системи знань про народонаселення.

В географії населення сформувалися два головних напрямки: вивчення населення окремих країн та їх регіонів, окремих міських агломератів та міст сільських районів; дослідження мереж поселень і систем розселення з аналізом регіональних відмінностей у типах і формах розселення населення. Первинною одиницею спостереження є тут окремий населений пункт (поселення).

Аспекти дослідження населення:

1). Ретроспективний (як змінювалися характеристики населення, виявляє етапи цих змін залежно від дії зовнішніх та внутрішніх факторів)

2). Сучасний стан населення і виявляє геопросторові закономірності демографічних, етнокультурних та поселенських процесів з метою прогнозування розвитку демографічних, етнокультурних та поселенських процесів залежно від соціально-економічного та природного середовища.

Географія населення охоплює широке коло проблем народонаселення, вона вивчає регіональні відмінності у відтворенні населення, його віково-статевій структурі, соціальному та етнічному складі; розміщення трудових ресурсів, їх використання й галузеву структуру; інтенсивність, структуру напрямки міграції населення; його густоту і характер розселення; регіональні відмінності у способі життя, культурі, побуті, трудових навичках. Відповідно до цього в рамках географії населення сформувалися наукові напрямки (галузеві географії): географія трудових ресурсів, географія міст, географія міграцій та ін.

Одним з найважливіших понять у дослідженні регіональних відмінностей у відтворенні населення та його демографічній структурі є демогеографічна ситуоція, характерна для тієї чи тієї територіальної групи населення у певний історичний період. При вивченні територіальних демографічних відмінностей географія населення активно взаємодіє з регіональною демографією, а при розробці характеристики соціальної структури територіальних груп населення перебуває у тісному контакті з соціологією. На стику етнографії та географії населення постала етногеографія. Географічне вивчення трудових ресурсів здійснюється спільними зусиллями географії населення, демографії, соціології та економіки праці. Ці науки відіграють активну роль у дослідженні міграційних процесів. Найрозвиненішим розділом географії населення є географія міст і сільських поселень. Помітний внесок в її розвиток зробили районне планування, містобудівництво та інші науково-прикладні дисципліни.

Демографія - наука, яка вивчає розмір, структури, динаміку руху і розвиток населення.

Населення з точки зору демографії має статеву, вікову, соціальну, етнічну (та ін.) структури. Процеси народження, старіння, смертності, зміни генерацій — у демографії звуться природним рухом населення. На відміну від нього — міграція називається механічним рухом населення.