Новіков А., Барабаш-Красни Б. Сучасна систематика рослин. Загальні питання

Розрізняютьвідкриті(безтермінальної бруньки) і закриті (з термінальною брунькою) суцвіття.

Серед простих відкритих суцвіть розрізняють наступні типи:

1.Китиця ( raceme) – просте суцвіття

звидовженою головною віссю, на якій почерговорозташовуютьсябічніквіткина більш-менш виражених квітконіжках;

2.Колос ( spike) – просте суцвіття з видовженою головною віссю, на якій почергово розташовуються сидячі бічні квітки;

3.Щиток ( corymb) – просте суцвіття

звидовженою головною віссю, на якій почергово розташовуються бічні квітки на квітконіжках, довжина яких поступово зменшуєтьсявакропетальномунапрямку (за рахунок чого всі квітки розміщуються більш-менш в одній горизонтальній площині);

4.Зонтик ( umbel) – просте суцвіття із вкороченою головною віссю, на якій щільно розташовуються бічні квітки на довгих квітконіжках;

5.Початок ( spadix) – просте суцвіття

звидовженою й розрослою головною віссю, на якій щільно розташовуються сидячі бічні квітки;

6.Голівка ( head, capitulum) – просте

суцвіття з дещо вкороченою і розрослою

головною віссю, на якій щільно розташовуються сидячі бічні квітки;

7.Кошик ( calathidium, calathium, anthodium)–простесуцвіттязвкороченою

йдископодібно розрослою головною віссю, на якій щільно розташовуються сидячі бічні квітки (інколи не виділяють в окремий тип, зводячи до єдиного типу голівки);

8.Сережка ( catkin, ament) – просте

повисле суцвіття типу колоса або китиці (часто не виділяється як окремий тип);

Перераховані вище суцвіття можуть бути також закритими, тоді їх називають

закритою китицею або ботриоїдом

(botryoid, raceme-like cyme), закритим колосом ( spike-like cyme), закритим щитком ( corymb-like cyme), закритим зонтиком (umbelliform cyme) і т.д.

Інколи до закритих простих суцвіть відносять також монохазій, дихазій і плейохазій, що не зовсім вірно. Адже цимозність – це явище симподіального наростання, при якому формуються бічні відгалуження більш як першого порядку. Хоча візуально таке суцвіття може виглядати як просте, але за своєю структурою воно є складним.

2.Відкриті:

а) волоть ( panicle) – відкрите складне суцвіття, cтруктура параклад якого ускладнюється в базипетальному напрямку так, що кожна параклада повторює всю розташовану вище ділянку суцвіття;

б) складна китиця ( compound raceme) – відкрите складне суцвіття, паракладами якого є прості китиці;

- гетеротетична волоть (heterothetic compound raceme) – термінальна ділянка представлена головною флоресценцією;

- гомотетична волоть ( homeothetic compound raceme)–термінальнаділянка невиражена, а суцвіття сформоване з бічних кофлоресценцій;

в) відкритий тирс ( indeterminate thyrse) – відкрите складне суцвіття, паракладами якого є дихазії;

–складне суцвіття, паракладами якого є колоси;

д) складний зонтик (compound umbel)

–складне суцвіття, паракладами якого є зонтики;

е) складна голівка ( compound capitulum) – складне суцвіття,

паракладами якого є голівки.

Слідзвернутиувагунате,щомоно-,ди- і плейохазіальні суцвіття є цимозними у вузькому сенсі, тоді як усі закриті суцвіття також часто називають цимозними в широкому сенсі. Моно-, ди- і плейохазії також інколи називають профільними суцвіттями (від англ. prophyll – приквітка або передлисток), оскільки вони формуються в пазухах приквіток (або однієї приквітки) термінальної квітки.

Плід – це складна структура, що утворюється після запліднення із цілої квітки або ж з її частин (інколи включає також фрагменти суцвіття) і здебільшого містить зрілі насінини, яку також можна охарактеризувати як зрілу квітку. Оскільки плід формується з квітки, тому закономірно, що він є характерною особливістю покритонасінних і не представлений в інших групах рослин.

Дослідженнями плодів займається окрема галузь ботаніки – карпологія.

Вважають, що плід складається з перикарпія (оболонки, утвореної із зав’язі та інших фрагментів квітки) і заключених у нього насінин. Проте це не зовсім вірно. Spjut (1994) справедливо зауважив, що перикарпієм ( оплоднем)

слід називати виключно ту частину плода,

щоформуєтьсязістінокзав’язі,утойчасяк складну структуру, утворену перикарпієм та іншими частинами квітки слід називати антокарпієм. Інколи також розмежовують відповідні типи плодів – перикарпії й антокарпії. Тому слід звертати увагу на те, у якому розумінні застосовано ці терміни.

Водночас, найпростіший плід дійсно можескладатисялишезперикарпія(стінки багатоплодолисткової зав’язі або навіть стінки одного плодолистка) та насінин.

У перикарпії виділяють три шари:

а) екзокарпій або епікарпій (зовнішній); б) мезокарпій (середній); в) ендокарпій

(внутрішній). Ці шари не завжди чітко розмежовані,протечастовідрізняютьсяза консистенцією – можуть бути соковитими, плівчастими, твердими тощо.