Новіков А., Барабаш-Красни Б. Сучасна систематика рослин. Загальні питання

За розташуванням тичинок андроцей буває:

А.Серіатний–тичинкирозташованіпо колу:

1.Унісеріатний – тичинки розташовані в одному колі:

а) антисепальний (альтернопетальний) – тичинки розташовані на радіусах чашолистків;

б) антипетальний (альтерносепальний) – тичинки розташовані на радіусах пелюсток;

2.Бісеріатний – тичинки розташовані у двох колах:

а) диплостемонний – тичинки

зовнішнього кола розташовуються на радіусах чашолистків, а тичинки внутрішньогокола–нарадіусахпелюсток;

б) обдиплостемонний – тичинки зовнішнього кола розташовуються на радіусахпелюсток,атичинкивнутрішнього кола – на радіусах чашолистків;

3.Мультисеріатний;

Б. Спіральний – тичинки розташовані по спіралі.

За розташування відносно рівня оцвітини андроцей буває:

1.Фанероантерний ( виступаючий)

–із тичинками, розташованими вище від рівня краю оцвітини;

2. Криптоантерний ( занурений)

– із тичинками, що сховані всередині оцвітини і не виступають над її верхнім краєм.

За ступенем зростання тичинок

андроцеї поділяють на:

А. Поліандричний – тичинки вільні, не зрослі:

1.Апостемонний – тичинки не лише не зрослі між собою, а й не прирослі до листочків оцвітини;

2.Епітепальний ( тепалостемонний)

–тичинки, кожна поокремо, прирослі до листочків оцвітини:

а) епіпетальний (петалостемонний) –

тичинки прирослі до пелюсток;

б) епісепальний ( сепалостемонний)

–тичинки прирослі до чашолистків;

в) власне епітепальний ( власне тепалостемонний) – тичинки прирослі до листочків простої оцвітини;

Б. Адельфний – тичинки зрослі повністю або частково своїми тичинковими нитками

1.Монадельфний – тичинкові нитки зрослі в єдиний суцільний циліндр

(наприклад, у Malvaceae Juss.);

2.Диадельфний – тичинки представлені у двох групах (наприклад,

уLathyrus L.);

3.Поліадельфний – тичинки формують понад дві групи (наприклад,

уCitrus L.);

В. Синантерний ( сингенезний) –

тичинкові нитки вільні, але пиляки злиплися в суцільну трубку (наприклад,

у Asteraceae Bercht. et J. Presl);

Г. Синандричний – тичинки повністю зрослі нитками й пиляками (наприклад,

у Cucurbita L.).

Зав’язь може розташовуватися вище від рівня оцвітини (верхня зав’язь), оцвітина може відходити від рівня середини зав’язі (напівнижня зав’язь),

або ж оцвітина може відходити від рівня даху зав’язі (нижня зав’язь).

Якщо оцвітина й тичинки відходять вище від рівня прикріплення маточки від стінок або даху зав’язі, їх називають епігінними, а саме явище має назву епігінії. Якщо ж оцвітина і тичинки відходять нижче від рівня прикріплення зав’язі від квітколожа, їх називають гіпогінними, а саме явище має назву

гіпогінії.

Окрімтого,оцвітинайтичинкиможуть бути винесені вверх за рахунок гіпантія і фактично відходити вище від рівня прикріплення маточки, проте не бути прирослимидоїїстінок,тодіїхназивають

перигінними,аявищемаєназвуперигінії.

Інколи випадок із напівнижньою зав’яззю називають семі-епігінією. Маточку, винесену на андрогінофорі або гінофорі, інколи називають стіпітатною.

Плодолистки можуть формувати окремі замкнуті гнізда зав’язі або ж бути зрослі у єдину спільну порожнину зав’язі. Перегородки між окремими гніздами зав’язі називаються септами

або перегородками зав’язі.

Зазвичай стовпчик розташовується зверху зав’язі, проте в деяких рослин

стовпчик унаслідок нерівномірного розростання стінок зав’язі зміщується вниз.Такеявищеназивають базистилією абоанакростилією(відомійіншітерміни

– базигінія та гінобазія).

Усамому плодолистку можна

зрослими (першопочатково злитими) вентральними краями й нетрубчаста

плікатна ділянка з вільними або

Ці ділянки можуть бути виражені в різному степені або навіть однієї з них може не бути.

Вважають, що плодолисток першочергово був листкоподібною структурою, складеною вздовж дорзальної жилки (кондуплікатний плодолисток), а його дотичні вентральні краї могли зростатися (асцидіатна ділянка) або ж залишатися вільними

(плікатна ділянка).

Проте доведено, що в деяких рослин плодолисток першопочатково мав щиткоподібну структуру (пельтатний плодолисток) із лінією умовного зростання вентральних країв, яку називають крос зоною або поперечною зоною (зоною перетину).