Новіков А., Барабаш-Красни Б. Сучасна систематика рослин. Загальні питання

За комбінаціями статі, тобто за

2.

Дводомні – чоловічі й жіночі

характером

розташування

жіночих,

квітки

розташовуються на різних

чоловічих або двостатевих квіток,

рослинах:

розрізняютькількаосновнихтипіврослин:

а)

діоеція ( власне дводомні) – на

Квітконіжка – це вісь, на якій

Інколиквітколожеможерозростатисяі

розташовується

квітка.

Квітконіжка

в горизонтальній площині між тичинками

може бути видовженою, вкороченою

й оцвітиною або ж між тичинками і

або нерозвинутою взагалі. Квітконіжки

гінецеєм, формуючи так званий диск або

можуть розташовуватися

в пазухах

кілька дисків. Основною функцією таких

дрібних листків – приквіток (брактей), а

дисків є секреція нектару.

такожнестинасобіщедрібнішіпарніабо

Прикладом

найбільш

складної

непарнілистки–приквіточки (брактеолі).

організації квітколожа

може слугувати

У більшості Eudicots дві приквіточки, тоді

квітка Passiflora edulis Sims., у якої

як в однодольних – лише одна.

формується

не

лише

андрогінофор,

Квітколоже – це порівняно коротка

що виносить гінецей та андроцей над

та здебільшого розширена ділянка осі,

оцвітиною, а й короткий гінофор між

до якої кріпляться апендикулярні органи

тичинками

і маточкою. При цьому,

квітки. Квітколоже найчастіше може бути

на андрогінофорі

формується кілька

видовженим циліндричним, вкороченим

дисків. Також у цій квітці квітколоже

опуклим, плоским або увігнутим.

розростається, формуючи чашу (гіпантій),

Квітколоже

може бути

нерівномірно

на якій, окрім пелюсток і чашолистків,

розрослим

і

формувати

видовжену

розташовуються численні стрічкоподібні

ділянку, що виносить уверх лише гінецей

забарвлені

вирости

рецептакулярної

– гінофор, або ж одночасно андроцей

природи.Анавнутрішнійповерхнігіпантія

і гінецей – андрогінофор. Розростання

формуються численні поперечні вирости

може відбуватися і в ще нижчій

й горбки, які чергуються з дисками

ділянці, внаслідок чого формується

андрогінофора. Структура квітки P. edulis

видовжене міжвузля між пелюстками й

ускладнена ще й тим, що на зовнішній

чашолистками – антофор.

поверхні

чашолистків

формуються

Іншим типом розростання квітколожа

уніфаціальні

гачкоподібні

вирости.

може бути гіпантій – келихоподібний

Насамкінець, оцвітина

доповнюється

утвір, який виносить вверх оцвітину й

додатковим колом із трьох листків

інколи тичинки. Проте гіпантій може

епікаліксу (видозмінених приквіточок,

формуватися

і

внаслідок

зростання

які оточують квітку), що майже повністю

оцвітини та тичинок.

вкривають бруньку.

Оцвітина

–

це

сукупність

квітколожі або ж у різному степені зрослі

листкоподібних органів, які в основному

між собою. Інколи у квітці формується і

виконують

функції

приваблення

більш складна структура, квіткова чаша

запилювачів та захисту репродуктивних

або гіпантій, яка може формуватися як

органів, що розташовуються всередині

внаслідок зростання елементів оцвітини

квітки. Оцвітина може бути подвійною

і тичинок, так і в результаті сильного

(гетерохламідні квітки; представлена

розростання квітколожа, внаслідок якого

чашолистками й пелюстками) або

оцвітина й андроцей виносяться вверх.

простою (

гомохламідні

квітки;

Одразу

під

оцвітиною

може

представлена

недиференційованими

формуватися додаткове кільце із зелених

листочками простої оцвітини або,

листочків, що називається епікаліксом.

інакше, тепаліями).

Епікалікс

може

бути

представлений

Інколи оцвітини немає взагалі, тоді

зближеними

приквітками (наприклад,

такі квітки називають ахламідними.

у Dianthus L. або у Malvaceae Juss.) –

Просту оцвітину

часом також

профілами ( передлистками – першими

називають епігоном.

двомалисткамибічногопагонаабоквітки;

Чашолистки – це зовнішні листочки

наприклад, у Calystegia R. Br.), або ж

подвійної оцвітини, які переважно є

структурами, які вважають прилистками

фотосинтезуючими

або

безбарвними

чашолистків (наприклад, у Potentilla L.

і в основному виконують функцію

або Fragaria L.).

осі симетрії,

захисту квітки на стадії бутона. Саме

Існує

три

основні

тому чашолистки

зазвичай

жорсткіші

які можна провести через квітку –

та дрібніші за пелюстки. Проте часто

вертикальна, діагональна та медіальна.

чашолистки

повністю

або

частково

За симетрією квітки поділяють на:

переймають

на

себе

функцію

приваблення запилювачів і є яскраво

а)

радіальносиметричні

забарвленими. Сукупність чашолистків

(актиноморфні) – через центр квітки

називається чашечкою.

можнапровестибільшякдвілініїсиметрії;

Пелюстки – це внутрішні листочки

б)

бірадіальносиметричні

–

подвійної оцвітини, що в основному

через квітку можна провести дві

виконують

функцію

приваблення

перпендикулярні осі симетрії;

запилювачів і тому є тоншими,

в)

білатеральносиметричні

крупнішими і яскраво забарвленими, а

(диморфні, зигоморфні) – через центр

також часто несуть на собі нектарники.

квітки можна провести лише одну лінію

Сукупність

пелюсток

називається

симетрії;

віночком.

г) асиметричні – через центр квітки не

Чашолистки, пелюстки або тепалії

можна провести жодної лінії симетрії.

можуть бути

вільно розташовані на

Рис.184.Оцвітина:А–розташуванняосновнихосейсиметрії;Б–основнітипиквітокзасиметрією.

вальватного, листочки оцвітини лише

листочок оцвітини розташований

зі

доторкаються краями, проте сильно

сторони осі пагона або суцвіття;

увігнуті (кондуплікатно складені) до

г) кохлеарно-низхідний – ідентичний

центру квітки;

кохлеарно-висхідному, але зі сторони

бруньціскладенінесистематично,сильно

зовнішній листочок оцвітини.

«пожмакані»;

Окрімтого,трапляютьсярізніпроміжні

5. Імбрикатний – краї листочків

варіанти естивації.

оцвітини частково перекриваються: