Все лекции 1-18+звити

зовнішніми факторами, він виникає в результаті впливу на діюче обладнання машину чинників, сформованих зовнішнім середовищем: рівень науково-технічного прогресу в галузях, в яких виробляються машини аналогічного призначення; підвищення потреб споживачів обладнання, зумовленого появою більш досконалої техніки.

Знос основних засобів безпосередньо впливає на ефективність функціонування підприємства та на рівень його конкурентоспроможності (рис. 6.3).

НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ ЗНОСУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Рис. 6.3. Вплив зносу основних засобів на ефективність господарської діяльності підприємства

Використання у виробництві морально застарілого та фізично зношеного обладнання призводить до підвищення енергота матеріаломісткості продукції, що впливає на зростання собівартості виробництва. Окрім того, знос устаткування впливає на посилення виробничої аритмії, що унеможливлює своєчасне виконання замовлень та задоволення попиту споживачів. Зменшення обсягу високотехнологічної продукції знижує конкурентоспроможність підприємств як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, не дозволяє ефективно використовувати виробничий і інтелектуальний потенціал.

З огляду на це, пріоритетного значення набуває своєчасний та найбільш раціональний вибір форм усунення зносу (рис. 6.4). Фізичний знос будь-якого знаряддя праці можна поділити умовно на дві частини: ту, що періодично усувають проведенням ремонтів, і ту, що її в такий спосіб усунути неможливо. З часом спрацювання поступово збільшується і врешті-решт стає таким, що унеможливлює дальше використання засобу праці у виробництві, тобто настає момент повного спрацювання, коли треба заміна такого засобу праці на новий аналогічного призначення. У зв’язку з цим розрізняють усувний (тимчасовий) та неусувний фізичний знос основних засобів.

 к.е.н., доцент Дмитренко А.І.

Види зносу

Форми усунення зносу основних виробничих фондів

Рис. 7.4. Види зносу основних засобів та форми його усунення

Часткове відновлення засобів праці здійснюється з допомогою періодичних ремонтів, призначення яких полягає в усуненні фізичного зносу конструктивних елементів у натуральній формі та забезпечення в такий спосіб постійної дієздатності засобів праці протягом усього періоду їхньої експлуатації. Розрізняють наступні види ремонту:

поточний ремонт — збереження засобів праці у придатному для продуктивного використання стані шляхом проведення регулярних ремонтно-профілактичних операцій з метою усунення дрібних неполадок і запобігання прогресуючому фізичному спрацюванню;

капітальний ремонт полягає у максимально можливому відновленні первісних технікоексплуатаційних параметрів засобів праці. На відміну від поточного ремонту капітальний є найбільш складним за обсягом виконуваних робіт і проводять його здебільшого через тривалі проміжки часу (один раз за кілька років).

Витрати на поточний ремонт є постійними й відносно рівномірними протягом експлуатаційного періоду, а тому їх відносять на собівартість продукції (наданих послуг). Проведення капітального ремонту потребує порівняно великих одноразових витрат, що унеможливлює пряме включення таких до собівартості продукції: ці витрати визначають

 к.е.н., доцент Дмитренко А.І.

заздалегідь і відносять на собівартість продукції рівномірно протягом ремонтного циклу, тобто періоду між двома послідовними капітальними ремонтами.

Часткове техніко-економічне старіння засобів праці усувають шляхом модернізації - вдосконалення основних засобів з метою запобігання техніко-економічному старінню та підвищення техніко-експлуатаційних параметрів до рівня сучасних вимог. За порівняно невеликих витрат і за відносно короткий строк модернізація може забезпечити оновлення устаткування на новому технічному рівні, зростання продуктивності праці, нарощування виробничих потужностей і збільшення випуску продукції, економію інвестиційних ресурсів.

Важливим елементом процесу відтворення основних фондів є заміна зношених засобів праці. Визначення необхідного (економічно раціонального) щорічного обсягу заміни засобів праці передбачає: 1) встановлення оптимальних строків експлуатації відповідних їхніх видів (груп); 2) розрахунки такого щорічного обсягу заміни, який може забезпечити дотримання оптимальних строків функціонування устаткування та інших видів основних фондів. За простого відтворення засобів праці обсяги їхньої заміни (вибуття) практично мають дорівнюватись нормі амортизаційних відрахувань на реновацію, а за розширеного відтворення — залежатиме не лише від нормативного строку експлуатації (норми амортизації), а й від темпів щорічного збільшення обсягу основних виробничих фондів.

Нагромадження й оновлення основних фондів, нарощування виробничих потужностей підприємств різних галузей здійснюється внаслідок розширеного відтворення основного капіталу шляхом технічного переозброєння, реконструкції та розширення діючих або спорудження нових виробничих об’єктів (цехів, виробництв, підприємств в цілому).

Технічне переозброєння діючого підприємства означає здійснення відповідно до плану

(програми) його технічного розвитку (без розширення існуючих виробничих площ) комплексу заходів, що передбачають підвищення до сучасних вимог технічного рівня окремих дільниць виробництва за рахунок впровадження нової техніки і технології, механізації та автоматизації виробничих процесів, модернізації й заміни фізично спрацьованого та технічно застарілого устаткування.

Реконструкція діючого підприємства є здійснюваним за єдиним проектом повним або частковим переобладнанням виробництва. За необхідності можуть бути споруджені нові або розширені існуючі допоміжні та обслуговуючі структурні підрозділи (об’єкти). До

 к.е.н., доцент Дмитренко А.І.

реконструктивних робіт відносять також будівництво нових виробничих об’єктів замість тих, дальшу експлуатацію котрих визнано недоцільною.

Під розширенням діючого підприємства заведено розуміти спорудження його другої та наступних черг, додаткових виробничих комплексів, нових цехів або розширення існуючих, а також організацію допоміжних та обслуговуючих виробництв, комунікацій тощо.

До нового будівництва (новобудов) відносять спорудження окремих виробничих об’єктів або підприємств, що здійснюється на нових майданчиках та за затвердженим окремим проектом.

Такі форми розширеного відтворення основних фондів і методи оновлення виробничого потенціалу підприємств є взаємозв’язаними елементами єдиного відтворювального процесу, які доповнюють одне одного. Проте пріоритетними для переважної більшості різногалузевих виробництв (господарств) треба вважати технічне переозброєння й реконструкцію діючих виробничих об’єктів. Нове будівництво стає економічно доцільним за умови вичерпання можливостей нарощування виробничого потенціалу на діючих підприємствах, а також за організації нових видів виробництва (надання нових послуг) та необхідності забезпечення належного рівня екологічної безпеки виробничо-господарської діяльності.

3. Амортизація основних засобів

Вартість основного засобу не може вважатися витратами підприємства у той момент часу, коли він був придбаний, адже це б сприяло б порушенню принципу відповідності нарахування доходів і витрат. Протягом усього строку корисного використання вартість об’єкта основних засобів поступово (він же поступово зношується) переноситься невеликими частинами на вартість продукції, що виготовляється. Тобто до завершення терміну експлуатації основного засобу, його вартість має бути списана на витрати підприємства, шляхом періодичного нарахування амортизації.

Амортизація - систематичний процес відшкодування раніше витрачених коштів на придбання та створення ОЗ (крім землі), довгострокових біологічних та нематеріальних активів за рахунок собівартості виготовлюваної продукції.

 к.е.н., доцент Дмитренко А.І.

Функції амортизації:

1.Відшкодування витрат на формування елементів основного капіталу підприємства.

2.Накопичення коштів для відновлення і розвитку технічної бази господарювання.

3.Зменшення оподаткованої суми прибутку підприємства.

Об’єктом амортизації є основні засоби та нематеріальні активи, що мають вартість й обмежений термін корисної експлуатації. Земля, наприклад, термін корисного використання якої необмежений, не підлягає амортизації.

Для відшкодування вартості зношеної частини основних фондів кожне підприємство здійснює амортизаційні відрахування, тобто встановлює певну грошову компенсацію відповідно до розмірів фізичного спрацювання й техніко-економічного старіння. Ці відрахування включаються до собівартості продукції й відображаються в обсязі виручки від реалізації продукції (робіт, послуг).

Амортизація здійснюється протягом строку експлуатації об’єкта, який встановлюється підприємством при зарахуванні на баланс (при визнанні цього об'єкта активом), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Амортизація ОсЗ провадиться до досягнення залишкової вартості об’єкту його ліквідаційної вартості. Амортизаційні відрахування не можуть бути об’єктом нарахування податків, зборів та обов’язкових платежів. Амортизація здійснюється щомісячно (ПСБО 7 п. 29).

Податковий кодекс (ст. 138) ділить усі ОсЗ на 16 груп, для об’єктів кожної з яких встановлює мінімальні терміни амортизації. (ПК 138.3.3).

Таблиця 6.1. Групування ОсЗ за Податковим кодексом

 к.е.н., доцент Дмитренко А.І.

Також амортизації підлягають і нематеріальні активи, при чому усю їх сукупність Податковий кодекс (§145.1.1)ділить вже на 6 окремих груп

Головним економічним важелем у системі амортизації є методи її нарахування, що дозволяють регулювати формування необхідної величини амортизаційного фонду, рівень та інтенсивність акумулювання ресурсів для забезпечення безперебійного функціонування необоротних активів, швидкість їх обороту, динамічно підходити до відтворення останніх, враховуючи чинник часу. Метод амортизації об'єкта необоротних активів обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. При цьому величина амортизаційних відрахувань, за будь-якого методу нарахування амортизації, визначається такими параметрами об’єкта як його первісна (відновна), ліквідаційна вартість, строк експлуатації необоротних активів та прогнозний обсяг виробництва продукції з допомогою даного об’єкта основних засобів.

Вітчизняні нормативні акти (Податковий кодекс України та Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 7 (ПСБО) “Основні засоби) визначають 5 методів нарахування амортизації:

Рис. 6.5. Методи нарахування амортизації в Україні

 к.е.н., доцент Дмитренко А.І.

Приклад: Металообробне підприємство придбало штампувальний прес, який зарахований на баланс за первісною повною вартістю 415 тис.грн. Орієнтовний термін експлуатації машини становить 3 роки. Після закінчення його використання агрегат планують утилізувати і отримати за це 7 тис.грн. Згідно з технічним паспортом пресу протягом усього строку її корисного використання на ній можна виробити 10 млн. заготовок. За перший місяць експлуатації машини було виготовлено 150 тис. виробів. Необхідно обчислити суми амортизаційних відрахувань по роках (Арі), використовуючи різні методи нарахування амортизації.

Таблиця 6.2. Методи нарахування амортизації за вітчизняним законодавством

 к.е.н., доцент Дмитренко А.І.

4. Економічна діагностика основних засобів та напрямки підвищення ефективності використання основного капіталу

Одним із важливих напрямів підвищення ефективності є інтенсифікація відтворення та ліпшого використання основного капіталу підприємств. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтриманню належного технічного рівня кожного підприємства, а з іншого, — дають змогу збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації й витрат на обслуговування виробництва та його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість.

Характеристика цих процесів повинна супроводжуватись належним аналізом. Для проведення кількісної оцінки використання основних засобів доцільно застосовувати систему показників, яка б комплексно характеризувала усі аспекти функціонування основних фондів на підприємстві (рис. 6.6).

 к.е.н., доцент Дмитренко А.І.

Рис. 6.6. Аспекти діагностики ОсЗ підприємства

Складові кожного аспекту аналізу основних засобів та їх зміст наведено у таблиці 6.3.

Таблиця 7.3. Зміст аспектів діагностики основних засобів підприємства

 к.е.н., доцент Дмитренко А.І.