Все лекции 1-18+звити

22

 у погодинному розмірі: з 1 січня—39,26 грн./год., з 1 жовтня—40,46 грн./год. Протягом останніх 9 років розмір мінімальної зарплати змінювався наступним чином:

Рис. 5.10. Динаміка мінімальної заробітної плати в Україні, грн./міс.

За даними Держстату приблизно 7% українців отримують саме мінімальну зарплату. Також у частини працівників формально чи неформально заробітна плата прив’язана до мінімалки й її підвищення все ж таки позначається на загальному зростанні зарплат українців.

Для порівняння у Європі ситуація на січень 2022 року виглядає наступним чином:

 сформував к.е.н., доцент Дмитренко А.І. 

23

Рис. 5.11. Розміри мінімальної зарплати у країнах Європи на початок 2022 р.

Розмір мінімальної зарплати є важливим соціально-економічним показником, що застосовується не лише для визначення розміру оплати праці. Окремі сфери застосування мінімальної зарплати відображає табл. 5.3.

Таблиця 5.3. Окремі випадки застосування мінімальної зарплати в Україні

 сформував к.е.н., доцент Дмитренко А.І. 

24

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки (ЄТС) розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (із змінами), затверджено Єдину тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (далі - Єдина тарифна сітка) .

Конкретна реалізація політики заробітної плати здійснюється на підставі договірного регулювання оплати праці найманих працівників підприємств, тобто на підставі укладання системи тарифних угод на трьох рівнях:

 сформував к.е.н., доцент Дмитренко А.І. 

26

характеристики робіт і професій, згруповані за виробництвами та видами робіт. ЄТКД призначено для тарифікації робіт, надання кваліфікаційних розрядів робітникам, а також для формування навчальних програм підготовки їх підвищення кваліфікації робітників.

Кваліфікаційні довідники посад керівників, спеціалістів і службовців є нормативними документами, в яких подаються загальногалузеві кваліфікаційні характеристики цих категорій працівників. У них зазначаються посадові обов’язки, вимоги до знань і стажу роботи за спеціальністю, рівня та профілю підготовки керівників, спеціалістів і службовців.

Тарифна сітка встановлює відповідні співвідношення в оплаті праці працівників різної кваліфікації. Вона є, власне, переліком тарифних розрядів і відповідних тарифних коефіцієнтів.

Посадові оклади (тарифні ставки) за розрядами Єдиної тарифної сітки визначаються шляхом множення окладу (ставки) працівника 1 тарифного розряду на відповідний тарифний коефіцієнт. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1037 «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»: Посадовий оклад (тарифна ставка) працівника 1 тарифного розряду, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Прожитковий мінімум — це вартісна оцінка споживчого кошика, що містить мінімальні набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, необхідних для збереження здоров'я людини і забезпечення їі життєдіяльності. Чільні положення, що визначають порядок формування споживчого кошика і використання прожиткового мінімуму, встановлені Законом "Про прожитковий мінімум" №966-XIV від 15.07.1999.

Відповідно до пп. 4 п. 2 ст. 41 Бюджетного кодексу до набрання чинності Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період прожитковий мінімум застосовується в розмірах і на умовах, що діяли в грудні попереднього бюджетного періоду.

Таблиця 5.4. Прожитковий мінімум (ПМ) в Україні за соціальними та демографічними групами у 2022 році (грн)

У небюджетній сфері підприємства визначають тарифні ставки та системи оплати праці самостійно у колективних договорах. При цьому мінімальна тарифна ставка не може бути нижчою за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Визначаючи оклади (ставки) за іншими розрядами (посадами), до бази застосовують міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

 сформував к.е.н., доцент Дмитренко А.І. 

27

Тарифна та інші системи оплати праці формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Роботодавець відносить виконувані роботи до певних тарифних розрядів і присвоює кваліфікаційні розряди робітникам згідно з професійними стандартами (кваліфікаційними характеристиками) за погодженням із виборним органом профспілки або її представником. Якщо працівник зараз виконав місячну норму праці, роботодавець зобов’язаний нарахувати заробітну плату не менше 6500 грн. Якщо ж заробітну плату нараховано в меншому розмірі (у т. ч. через періодичність виплат), потрібно здійснити доплату до 6500 грн. Якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу чи не виконав місячну (годинну) норму праці, то мінімальну заробітну плату визначають пропорційно.

Нижче в таблиці наведемо розміри посадових окладів (тарифних ставок) працівників 1-25-го тарифних розрядів, які мають бути встановлені в штатних розписах бюджетних установ, організацій протягом 2022 рр. Як було видно з попередньої таблиці прожитковий мінімум для працездатної особи на 01.01.2022 р. складає 2481 грн. Однак він може бути й вищим. Так і сталося. Уряд у постанові КМУ "Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" від 20.01.2021 р. № 29 встановив, що посадові оклади (тарифні ставки) з 1 грудня 2021 року розраховують виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду —2 893 гривні. Тому на сьогоднішній момент посадові оклади виглядають наступним чином:

Таблиця 5.5. Посадові оклади за ЄТС у 2022 році

 сформував к.е.н., доцент Дмитренко А.І. 

28

Тарифний коефіцієнт першого розряду завжди дорівнює одиниці. За першим розрядом тарифікуються прості роботи, виконання яких не потребує професійної підготовки. Коефіцієнти наступних розрядів характеризують ступінь складності праці робітників, що мають такі розряди.

Слід враховувати, що заробітна плата є об’єктом оподаткування та нарахування обов’язкових платежів як з боку працедавця, так і з боку працівника. Параметри такого оподаткування наведено на рис. 5.12.

Військовий збір - 1,5%

Єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове страхування (ЄСВ) - 22%

від брутто-зарплати Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) -

18%

’

Рис.5.12. Параметри оподаткування зарплати з боку працедавця та працівника

У вітчизняному бух.обліку використовують поняття відрахувань з зарплати та нарахування на зарплату. Відрахування із заробітної плати фактично сплачує працівник — це податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір.

Нарахування на зарплату сплачує роботодавець і це — єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Його сума не віднімається з заробітку працівника, а нараховується на цей заробіток як би «зверху» і повністю сплачується з кишені роботодавця.

Приклад нарахування на заробітну плату: Працівникові нарахували зарплату у розмірі 8000 грн. Із неї утримали ПДФО — 1440 грн, військовий збір — 120 грн. На руки працівник отримає: 6440 грн. Визначимо суму ЄСВ: 8000 грн ×0,22 = 1760 грн — це нарахування на заробітну плату, яке не зменшує суми зарплатні, яку працівник отримає «на руки». 1760 грн. – додаткові (до 8000 грн.) витрати роботодавця (підприємства).

5.7. Форми і системи оплати праці.

Тарифна система, що її ми назвали основою організації оплати праці робітників виробничого підприємства, не може, проте, забезпечити повних розрахунків місячного заробітку цієї найбільшої за кількістю категорії персоналу, оскільки не бере до уваги реальної результативності

 сформував к.е.н., доцент Дмитренко А.І. 

29

їхньої діяльності за відповідний проміжок часу. Цим пояснюється об’єктивна необхідність проведення розрахунків абсолютної величини заробітної плати, виходячи з фактичних результатів (затрат) праці протягом одного місяця. Такі результати (затрати) праці можна визначити за допомогою конкретних форм і систем заробітної плати робітників виробничих підприємств чи ви- робничо-експериментальних підрозділів науково-технічних та інших подібних організацій.

Форми Основними вимірниками результатів (затрат) праці є кількість виготовленої про- заробітної дукції (обсяг наданих послуг) належної якості або витрачений робочий час, тобто плати кількість днів (годин), протягом яких працівник фактично був зайнятий (працював) на підприємстві (в організації). Такому поділу вимірників затрат праці відповідають дві форми заробітної плати, що базуються на тарифній системі, — відрядна та поча-

сова.

За відрядної форми оплата праці проводиться за нормами й розцінками, встановленими на підставі розряду працівника. Кваліфікаційний (тарифний) розряд працівника передбачає виконання роботи відповідної складності. Основними умовами застосування відрядної оплати праці є наявність кількісних показників роботи, що безпосередньо залежать від конкретного працівника і піддаються точному обліку, а також необхідність стимулювання зростання випуску продукції та існування реальних можливостей підвищення виробітку на конкретному робочому місці. Використання цієї форми оплати праці потребує встановлення обґрунтованих норм виробітку, чіткого обліку їхнього виконання і, що особливо важливо, воно не повинно призводити до погіршення якості продукції, порушень технологічних режимів, техніки безпеки, а також до перевитрачання сировини, матеріалів, енергії.

За почасової форми заробітної плати оплата праці робітників здійснюється за годинними (денними) тарифними ставками з урахуванням відпрацьованого часу та рівня кваліфікації, що визначається тарифним розрядом. Почасова форма заробітної плати застосовується тоді, коли недоцільно нормувати роботи (наприклад, операції контролю за якістю продукції) або вони взагалі не піддаються нормуванню, оскільки зміст і послідовність виробничих операцій часто змінюються (роботи з ремонту та налагодження устаткування, обслуговування внутрішньозаводського транспорту, дослідно-експериментальні роботи тощо). Сучасна техніка пред’являє підвищені вимоги до точності та чистоти обробки, якості продукції. Саме почасова, а не відрядна оплата праці значно більше сприяє дотриманню цих вимог. Почасова оплата праці керівників, спеціалістів і службовців здійснюється, як правило, за місячними посадовими окладами (ставками).

Кожна з названих форм заробітної плати охоплює кілька систем оплати праці для різних ор- ганізаційно-технологічних умов виробництва. Можливі та реально застосовувані системи оплати праці робітників виробничих підприємств (підрозділів організацій) показано на рис.5.13.

 сформував к.е.н., доцент Дмитренко А.І. 

30

Рис. 5.13. Форми та основні системи оплати праці.

За прямої відрядної системи заробіток працівника Dпвс розраховується множенням кількості одиниць виробленої продукції v та розцінки за одиницю продукції p :

Розцінка визначається діленням погодинної тарифної ставки на норму виробітку або множенням погодинної тарифної ставки на норму часу (у годинах) на виготовлення одиниці продукції.

За непрямої відрядної системи заробіток працівника залежить не від його особистого виробітку, а від результатів праці працівників, що їх він обслуговує. Вона застосовується для оплати тих категорій допоміжних робітників (наладчиків, ремонтників, кранівників), праця яких не піддається нормуванню та обліку, але значною мірою визначає рівень виробітку основних робітників. Заробіток робітника Dнвс за цієї системи розраховується за формулою

де s — погодинна тарифна ставка; t — фактично відпрацьована кількість годин цим робітником; kвн — середній коефіцієнт виконання норм виробітку всіма робітниками, що обслуговуються.

За відрядно-преміальною системі заробіток працівника (Dвпс) складається з відрядного за-

Відрядно-прогресивна оплата праці передбачає оплату робіт, виконаних у межах встановленої норми (no) за звичайними відрядними розцінками (ρ), а робіт, виконаних понад нормативний (базовий) рівень (ni) — за підвищеними розцінками ( i ) залежно від ступеня виконання завдання. Отже, заробіток (Dв прог) у цій системі визначається за формулою

 сформував к.е.н., доцент Дмитренко А.І. 

31

Застосування цієї системи обмежується, як правило, дільницями, що стримують роботу всього підприємства, за браком у них стимулюючих факторів підвищення якості продукції або послуг.

Відмінність акордної системи полягає в тім, що працівникові або групі працівників розцінки встановлюються не за окремі операції, а за весь комплекс робіт із визначенням кінцевого строку його виконання. Ця система заохочує до скорочення строків виконання робіт і тому використовується передовсім за усування наслідків аварій, за термінових ремонтів, будівельних робіт тощо. Треба враховувати необхідність суворого контролю якості, додержання правил безпеки праці за застосування цієї системи оплати.

Почасова оплата праці робітників здійснюється за годинними (денними) тарифними ставками із застосуванням нормованих завдань або за місячними окладами. Почасова оплата праці керівників, спеціалістів і службовців, як уже було сказано проводиться, як правило, за місячними посадовими окладами (ставками).

За простої почасової оплати заробіток працівника (Dпп) розраховується множенням годинної тарифної ставки відповідного розряду (s) на кількість відпрацьованих годин (t):

Через недостатній позитивний вплив на кількість і якість праці робітника цю систему застосовують досить рідко.

У почасово-преміальній системі певною мірою усунуто цей недолік. За цієї системи окрім тарифного заробітку (s · t) працівник одержує премію (m) за досягнення певних кількісних або якісних показників. Загальний заробіток (Dпрем) визначається за формулою

(5.12)

За застосування почасово-преміальної системи з використанням нормованих завдань заробіток може складатися з трьох частин: 1) почасового заробітку, що розраховується пропорційно відпрацьованому часу, і доплат за професійну майстерність та умови (інтенсивність) праці; 2) додаткової оплати за виконання нормованих завдань, що нараховується у процентах до почасової оплати за тарифом; 3) премії за зниження трудомісткості виробів або робіт.

Різновидом почасово-преміальної є система оплати за посадовими окладами, що застосовується на підприємствах усіх галузей економіки. За цією системою оплачуються працівники, робота яких має стабільний характер (комірники, вагарі, прибиральники та ін.).

У сучасній практиці господарювання додатково виділяють безтарифну та контрактну систему оплати праці.

Суть безтарифної системи оплати праці полягає в розпаюванні колективного заробітку за визначеними за відпрацьований період коефіцієнтами трудового внеску кожного працівника. Основним призначенням цих систем є мотивація ефективної праці кожного індивіда та колективу в цілому. Заробітна плата кожному працівникові нараховується не за сталими тарифними ставками та окладами, а спочатку щомісяця визначається її загальна сума на все підприємство, потім ця сума розподіляється між членами трудового колективу пропорційно індивідуальним

 сформував к.е.н., доцент Дмитренко А.І. 