1. Огляд літератури

Дірофіляріоз (серцева форма) – ця хвороба, яка викликана нематодою D. іmmitis – цей збудник локалізується у серці хворої тварини. Переносником хвороби є кровосисні комарі,у яких період найвищої активності припадає на період весна-осінь [2].

1.1. Характеристика збудника

Хвороба спричинюється нематодами родини Filariidae підряду Filariata. Статевозрілі паразити виду Dirofilaria immitis локалізуються у серці, легеневій артерії, інших кровоносних судинах у собак, котів, лисиць, диких м’ясоїдних (вовки,тигри,леопарди) [13].

Систематика: Тип: Nemathelminthes;

Клас: Nematoda;

Підряд: Filariata;

Родина: Filariidae;

Рід: Dirofilaria;

Вид: D. imitis.

Гельмінти досить великих розмірів, світло-жовтого кольору. Довжина самця D.immitis становить 12-18 см, ширина: 1,1-1,2 мм. Хвостовий кінець загострений, має конічну форму, вузькі бічні крила, прианальні сосочки та дві неоднакові спікули [11, 14].

Самка завдовжки 25-30 см, завширшки 0,7-1,5 мм, живородна. Вульва відкривається у передній частині тіла. Личинки (мікрофілярії) досягають у довжину 0,22-0,3 мм, в ширину- 0,005-0,007 мм [11, 14].

Цикл розвитку. Збудник- біогельмінт. Проміжними хазяями є комарі родів Anopheles, Aedes, Culex. За даними деяких дослідників мікрофілярії розвиваються також в організмі бліх. Самки дірофілярій відроджують личинок (мікрофілярії, личинки першої стадії) безпосередньо в кров, звідки їх заковтують комарі (проміжні хазяї) при кровососанні [2].

В організмі комара личинкки двічі линяють. Протягом 24 годин після смоктання крові личинки паразита можна виявити у кишківнику комахи, а на другу добу вони мігрують в мальпігієві судини, де розвиваються наступні 16 діб, потім виходять в порожнину тіла комахи і проникають у ротовий апарат комах, розривають губи та пальпи. Інвазійною личинка стає в ротовому апараті, досягаючи в довжину 0,8-0,9 мм. Термін розвитку личинки в комарі до інвазійної третьої стадії - близько 8-17 днів [8].

Після цього личинки під час наступного кровоссання потрапляють в організм дефінітивного хазяїна. Протягом 3-х місяців личинки розвиваються у підшкірній жировій і сполучній тканині, два рази линяють і перетворюються на личинки п'ятої стадії, які лімфогенним і гематогенним шляхами мігрують у серце і легеневу артерію, де ще через 3 місяці стають статевозрілими. Життєвий цикл дірофілярій триває 7-8 місяців. Одна самка дірофілярій за добу відроджує до 30 тис. личинок. В організмі тварин паразити живуть (за різними даними) від 4-5 місяців до 2-х років. Мікрофілярії циркулюють в крові дефінітивного господаря до 3-х років [6, 8].

1.2. Епізоотологічні дані

Хвороба має значене поширення, особливо в країнах з тропічним та субтропічним кліматом. Основне джерело поширення інвазії – хворі м’ясоїдні тварини. Масове їх ураження гельмінтами спостерігається в період льоту кровосисних комарів (весна й перша половина літа). Після зараження личинки нематод циркулюють у крові близько 80-120 діб. В організмі хворих м’ясоїдних тварин самки нематод народжують мікрофілярій, максимальна кількість яких з’являється в периферичних кровоносних судинах, як правило, ввечері та вранці. У цей час самки комарів виявляють найбільшу активність і найчастіше нападають на тварин для кровоссання [1, 2].

Як правило, хворіють собаки віком понад два роки, рідко – до одного року [8].