ilovepdf_merged (1)

Теоретичний матеріал

Ознайомлення з елементами загальногеографічного і тематичного змісту карти. Провести вивчення і порівняння карт різних типів за їхніми елементами. Скласти описи карт, отриманих для виконання роботи.

Ознайомлення із загальнонауковими класифікаціями картографічних творів за різноманітними ознаками. Провести вивчення і порівняння карт різних типів за класифікаційними ознаками. Скласти описи карт, отриманих для виконання роботи.

Теоретичний матеріал.

Карта – це зменшене та побудоване у картографічній проекції, а також узагальнене і виконане в певній системі умовних позначень зображення поверхні Землі чи інших тіл космічного простору з розміщеними на них об’єктами реальної дійсності за певних умов проектування та просторового відтворення.

Елементи карти. Для створення і повноцінного використання карт необхідно знати їх властивості і особливості. Тому вивчення і розробка карт вимагають аналітичного підходу, розчленування карт на складові елементи, вміння розуміти значення і функції кожного елементу, бачити їх зв’язки між собою. До елементів карти належать її зміст, який передається картографічними знаками (тобто картографічне зображення в його вузькому розумінні), математична основа, допоміжне обладнання і додаткові дані.

Елементи карти Основний елемент карти – картографічне зображення, яке є змістом карти і містить у

собі сукупність відомостей (інформацію) про вказані на карті природні і соціальноекономічні об'єкти (явища), їх розміщення, властивості, та динаміку.

Комплекс елементів змісту неоднаковий на різних картах. Так, головними елементами змісту тематичних карт можуть бути корисні копалини, ґрунти, тваринний світ тощо. Але один елемент, а саме гідрографія (береги морів та озер, мережа річок), необхідний для будьякої карти: він важливий для прив’язки інших елементів її змісту.

При аналізі картографічного зображення слід розрізняти зміст і форму передачі його за допомогою певної системи картографічних знаків і написів.

Геометричні закони побудови і властивості картографічного зображення визначаються його математичною основою, до елементів якої належать картографічна проекція і пов’язана з нею координатна сітка (або сітки), масштаб і опорна геодезична мережа. З математичною основою тісно пов’язане і компонування карти, тобто, взаємне розміщення в межах рамки зображеної території, назва карти, легенди, додаткових карт та інших даних.

Карта має і допоміжні службові елементи, що, полегшують читання карти та роботу з нею. В першу чергу це легенда карти, що охоплює зведення використаних картографічних знаків з необхідними до них поясненнями, а також графіки для вимірювань на картах

(відстаней, кутів, площ, координат точок, крутизни схилів тощо). У легенді важливі: включення всіх застосованих на карті знаків; ясність і стислість текстів, що пояснюють змістове значення знаків; логічність у групуванні і розміщенні знаків. Правильно побудована легенда розкриває зміст карти та перелік елементів, класифікації і показники, використані для кожного елементу, а також ступінь їх узагальнення. Легенду розташовують на полях карти або на вільних просторах усередині її рамки.

До допоміжних елементів належать також назва карти, відомості про виконавців, довідкові дані про час укладання карти, використані джерела тощо, а на виданих картах також вихідні дані та назва видавництва, місце та рік видання тощо.

На полях карти або її вільних місцях усередині рамки іноді розміщують додаткові карти і графічні побудови (профілі, діаграми, блок-діаграми і т.п.), таблиці, текстові дані і фото, які пояснюють, доповнюють і збагачують в тому або іншому відношенні картографічне зображення.

Класифікація карт. Класифікація карт за різним ознаками необхідна для їх обліку, зберігання, пошуку наявної в них інформації і вивчення самих карт. Вона також сприяє раціональній побудові і організації картографічного виробництва.

Ознаки класифікації карт

За масштабом виділяють чотири групи карт:

великомасштабні карти (1 : 100 000 і більше),

середньомасштабнікарти (1 : 200 000 – 1:1 000 000),

дрібномасштабні карти (дрібніше 1:1 000 000).

За просторовим охопленням виділяють:

карти Сонячної системи

карти планети (Земля)

карти світу

карти півкуль

карти материків (суходолу) і океанів (океанів, морів, заток і проток)

карти країн

карти областей

карти міст та населених пунктів

карти районів міст

Відповідно до змісту розрізняють наступні групи (види) карт:

загальногеографічні карти

-топографічні ( в масштабах 1 : 100 000 ібільше)

-оглядово-топографічні (1 : 200 000 – 1:1 000000)

-оглядові (дрібніше 1:1 000 000)

тематичні карти

-карти природних явищ

загальні фізико-географічні

геофізичні карти

геологічні карти

карти рельєфу суші і дна океанів

метеорологічні і кліматичні карти

гідрологічні карти

океанографічні карти

карти ґрунтів

ботанічні карти

зоологічні карти

медико-географічні

-карти суспільних явищ

політичні і політико-адміністративні карти

карти населення

карти економічні

історичні карти

карти соціальної інфраструктури

спеціальні карти

-карти навігаційні

-карти кадастрові

-карти технічні

-карти проектні

Загальногеографічні карти відображають сукупність елементів місцевості і тому мають універсальне багатоцільове використання при вивченні території, орієнтуванню на ній, вирішенні науково-практичних задач. На загальногеографічних картах зображають всі об’єкти, які є на місцевості.

Тематичні карти це найбільш значна і різноманітна категорія карт природних і суспільних (соціальних і економічних) явищ, їх поєднань і комплексів. Зміст карт визначається конкретною темою.

Спеціальні карти призначені для вирішення певного кола задач або розраховані на певне коло користувачів.

За математичною визначеністю виділяють:

карти

картосхеми

ескізні карти

За широтою теми виділяють:

загальні (з різнобічною характеристикою об’єкта)

окремі, або галузеві (висвітлюють певний бік об’єкта, зображеного на загальній карті)

За призначенням виділяють:

-науково-довідкові, призначені для поглибленого вивчення зображених на них територій, проведення наукових досліджень;

-навчальні, призначені для навчальних цілей, зміст яких відповідає програмам шкільних курсів;

-морські навігаційні, призначені для забезпечення судноводіння, безпечного плавання суден;

-лоцманські річок, озер і каналів забезпечують плавання внутрішніми водами;

-аеронавігаційні, призначені для підготовки літальних апаратів до польоту, його здійснення й контролю за виконанням;

-кадастрові, що забезпечують організацію ефективного використання й охорони земель;

-карти шляхів, які забезпечують організацію роботи шляхів сполучення, їх ремонту й обслуговування транспортних засобів, подорожування;

-оперативні, призначені для розв’язання поточних господарських та інших завдань;

-проектні, які розробляються для проведення землеустрою, гідробудівництва, меліорації;

-пропагандистські, призначені для розповсюдження політичних, наукових і інших завдань та ідей з метою їх укорінювання у громадській свідомості;

-туристичні, що забезпечують потреби туризму.

Залежно від ступеня інформативності виділяють:

аналітичні, які містять лише окремі конкретні показники об’єктів (явищ);

комплексні поєднують зображення декількох властивостей об’єкта (явища);

синтетичні на яких об’єкти і явища характеризуються узагальненням кількох (інколи багатьох) показників, що розкривають кількісні та якісні ознаки змісту.

За ступенем об’єктивності:

-документальні, або карти спостереження, на яких зафіксовано дані безпосередніх обстежень об’єкта картографування (топографічного, геологічного та інших знімань, перепису населення);

-карти-висновки, побудовані не тільки на фактичному матеріалі, а й на уявленнях автора карти про сутність об’єкта, зв’язки та взаємодію його складових (карта клімату світу);

-гіпотетичні, які будуються, за недостатністю фактичного матеріалу, згідно з гіпотезами і припущеннями щодо закономірності розміщення та взаємозв’язків об’єктів (карта вихідного положення материків, що ілюструє гіпотезу їх дрейфу);

-тенденційні, на яких дійсність подається з упередженого погляду (картах, де державні кордони не відповідають чинним договорам, а відтворюють політичні домагання якоїсь держави);

-фальсифіковані, зі свідомо спотвореною дійсністю (часто це робилось у воєнних цілях);

-вигадані, на яких зображують легендарні події (карта подорожей апостола Павла), або

такі які ілюструють подорожі героїв книжок;

За практичною спрямованістю:

-інвентаризаційні (констатаційні), що показують наявність об’єктів з урахуванням запитів певного типу практичної діяльності (карти крутості схилів для сільського господарства і проектування автошляхів мають різні показники кутів нахилу відповідно до вимог користувачів);

-оцінні, які показують придатність або ефективність використання природних чи соціально-економічних умов і ресурсів для тих чи інших цілей (для меліорації, транспортного будівництва, оцінки умов для відпочинку);

-рекомендаційні, за якими визначають способи й типи раціонального природокористування (прикладом є карта кормових угідь з рекомендаціями щодо їх поліпшення та використання);

-прогнозі, які показують те, що може статися в майбутньому (очікуваний розподіл опадів, передбачуване розміщення родовищ корисних копалин тощо).

За формою відображення:

-одноаркушеві, на яких подається цілісне зображення об’єкта, яке сприймається одним поглядом; такі карти можуть бути надруковані на кількох стандартних аркушах паперу, розмір яких менший за розмір об’єкта, поданого на карті, але їх легко з’єднати для отримання єдиного зображення із загальним оформленням. Можуть бути велико-

й малоформатними;

-багатоаркушеві, які через занадто великі розміри розбито (розграфлено) за певною

системою на аркуші, кожен з яких має автономне оформлення й може використовуватися самостійно, без інших аркушів.

За способом використання карти можна поділити наступним чином:

настінні

настільні

текстові

Web-карти

Лабораторна робота №1. Опис елементів карти. Визначення класифікаційних ознак та класифікацій карти.

Мета роботи: провести вивчення і порівняння карт різних типів за їхніми елементами та класифікаційними ознаками. Скласти опис карт, отриманих для виконання роботи.

Хід виконання роботи:

1.Зафіксувати назви карт, отриманих для виконання роботи і їх місцезнаходження (назва атласу і номери сторінок).

2.Провести опис двох карт – природно- і суспільно-географічної у формі таблиці 1 за наступними елементами:

а) математична основа (проекція, масштаб); б) картографічне зображення:

- картографічна основа (кордони, гідрографія, населені пункти, шляхи сполучення); - тематичний зміст (природні чи суспільно-географічні об’єкти (явища) відображені на карті); в) легенда (умовні позначення, текстове пояснення, таблиці);

г) допоміжне оснащення (картометричні графіки, схеми вивченості, використані матеріали, довідкові дані); д) додаткові дані (карти-врізки, фото-врізки, діаграми, графіки, профілі, текстові та числові дані).

3.Порівняти дві карти за елементами (спільні і відмінні ознаки) та особливостями їхнього компонування ( взаємне розташування на листі карти картографічного зображення, легенди, допоміжного обладнання і даних).

4.Провести опис двох карт – природно- і суспільно-географічної у формі таблиці 2 за класифікаційними ознаками:

- масштаб; - тематичний зміст (загальногеографічні, тематичні);

- просторове охоплення; - математична визначеність; - призначення; - широта теми;

- ступінь інформативності; - ступінь об’єктивності (достовірність); - практична спрямованість; - формат; - спосіб користування;

- оформлення; - спосіб виготовлення; - мова видання.

5. На основі таблиць 1 та 2 написати висновки у яких відзначити спільні і відмінні ознаки двох карт, отриманих для виконання роботи.

Приклад виконання лабораторної роботи № 1

Таблиця 2

Лабораторна робота № 2 Вивчення і визначення способів картографічного зображення.

Мета роботи: ознайомлення зі способами картографічного зображення. Скласти описи картографічних зображень карт, отриманих для виконання роботи, та порівняти карти між собою.

Хід виконання роботи:

1.Зафіксувати назви карт, отриманих для виконання роботи і їх місцезнаходження (назва атласу і номери сторінок).

2.Провести опис способів картографічного зображення двох карт – природно- і суспільногеографічної у формі таблиці за наступними елементами:

а) географічна основа (границі, гідрографія, населені пункти, шляхи сполучення); б) тематичний зміст (легенда) (природні чи суспільно-географічні об’єкти (явища), відображені на карті);

необхідно зазначити, які конкретно способи картографічного зображення використані для передачі географічної основи і тематичного змісту карти:

- спосіб значків(абстрактні, символьні, буквені); - спосіб лінійних знаків; - спосіб ізоліній;

- спосіб ізоліній з пошаровим фарбуванням; - спосіб псевдоізоліній; - спосіб якісного фону;

- спосіб кількісного фону; - точковий спосіб;

- спосіб ареалів (абсолютні, відносні); - спосіб локалізованих діаграм; - спосіб ліній руху; - спосіб картограм;

- спосіб картодіаграм.

3.Порівняти дві карти за способами картографічного зображення (спільні і відмінні ознаки) та особливостями їхнього компонування ( взаємне розташування на листі карти картографічного зображення, легенди, допоміжного оснащення і додаткових даних).

4.Оформити звіт лабораторної роботи.

Приклад виконання лабораторної роботи № 2