Geodeziya_kl

Спосіб лінійних засічок застосовують, якщо місцеві умови дозволяють легко проводити лінійні вимірювання, а відстані до точок не перевищують довжини мірного приладу. В процесі знімання землемірну стрічку укладають в створі базисної лінії і відмічають на ній точки основи засічок, при цьому бажано щоб віддалі від початку базисної лінії до основи засічок були виражені цілим числом метрів, а віддаль ab разом з лініями aМ та bМ створювала близький до рівностороннього трикутник. Вимірюються лінії засічок рулеткою одноразово з округленням отриманого значення довжини до 0,01 м. Для контролю доцільно виміряти ще третю лінію засічки з середньої точки основи трикутника .

Спосіб створу широко застосовують під час знімання забудованої території. Вздовж лінії створу можна не тільки визначати положення певних точок, якими визначають предмети місцевості, а й тих, з яких можна вести знімання іншими способами (лінійних засічок, перпендикулярів). Для контролю результатів роботи, частину характерних точок місцевості, відзнятих з однієї станції, знімають також з наступної, тобто окремі точки знімають двічі. Інший прийом — визначення положення певних точок різними способами.

В усі виміряні під час теодолітного знімання віддалі вводяться поправки, якщо кут нахилу лінії перевищує 2°. Кути нахилу вимірюють теодолітом або екліметром.

Для знімання ситуації біля сторін теодолітного ходу (струмків, звивистих контурів угідь тощо) застосовують спосіб прямокутних координат, або спосіб перпендикулярів в

якому віддаль від початку знімальної сторони до основи перпендикуляра вимірюють сталевою стрічкою або рулеткою, яка укладається вздовж сторони ходу, а довжину перпендикулярів — рулеткою (точність вимірювань становить 0,01 м, якщо об’єкт знімання має чіткі контури, та 0,1 м в інших випадках). Перпендикуляри на місцевості можуть будуватись «на око», якщо довжина перпендикуляра 4-8 м, за допомогою спеціального приладу — екера , якщо довжина перпендикулярів 20-60 м в залежності від масштабу знімання (чим дрібніший масштаб, тим більша довжина).

Дводзеркальний екер (а) та робота з ним (б, в, г).

Абрис

Знімальні роботи супроводжуються записами результатів вимірювання у журналі і веденням абрису (нім. Αbriβ — план, креслення), тобто схематичним планом, зробленим у польових умовах від руки з позначенням на ньому місцевих предметів, а також результатів вимірювань, потрібних для складання точного плану. Масштаб абрису довільний.

Абрис теодолітного знімання з прикладами використання різних способів: полярного (знято кути повороту контуру ріллі та ін.); перпендикулярів (ліс зі сторони IV-I, V-VI та ін.); лінійних засічок (будинок за сторони IIIIV); кутових засічок (опора ЛЕП зі сторони VII-I та ін.); створу (точки контуру ріллі вздовж сторони VI-VII та ін.)

ТАХЕОМЕТРИЧНЕ ЗНІМАННЯ

Тахеометричне знімання — комплекс робіт для одержання великомасштабних топографічних планів місцевості із зображенням ситуації та рельєфу (таке знімання називають також контурно-висотним). Слово «тахеометрія» (з грец. ταχοζ — швидкість) означає «швидке вимірювання». Швидкість тахеометричного знімання досягається тим, що при наведенні геодезичного приладу на знімальний пікет одержують дані, необхідні для визначення як планового, так і висотного його положення. Ними є: відлік за горизонтальним кругом приладу горизонтального кута ; відлік за вертикальним кругом приладу вертикального кута ; віддалемірне значення відстані S' від знімальної точки до

Тахеометричне знімання виконують в масштабі 1:500 – 1:5000. Як і теодолітному, тахеометричному зніманню передує складання проекту робіт, рекогносцировка місцевості. Під час знімання вирішується завдання зі створення знімальної геодезичної мережі і проведення безпосереднього знімання. Завершуються роботи складанням плану місцевості.

Здійснюють тахеометричне знімання при веденні земельного або міського кадастру, для планування населених пунктів, інженерного планування, меліоративних заходів тощо. Особливо вигідно його застосовувати для знімання вузьких смуг місцевості при вишукуваннях трас каналів, залізниць та автомобільних доріг, ліній електропередач, трубопроводів та інших видовжених об’єктів.

Переваги тахеометричного знімання в порівнянні з іншими видами топографічних знімань полягають в тому, що воно може проводитись в несприятливих погодних умовах; камеральні роботи можуть здійснюватися іншим виконавцем відразу за польовими вимірами, що дозволяє скоротити строки складання топографічного плану місцевості. Крім того, сам процес знімання може бути автоматизований шляхом використання електронних тахеометрів, а складання плану або цифрової моделі місцевості чи цифрової карти проводити за допомогою комп’ютерів та програмного забезпечення з виведенням результатів графічно.

Основним недоліком тахеометричного знімання є те, що складання плану місцевості виконується в камеральних умовах на підставі результатів польових вимірів і замальовок (абрисів); при цьому не можна вчасно виявити допущені промахи шляхом зрівняння плану з місцевістю.

ПРИЛАДИ ТАХЕОМЕТРИЧНОГО ЗНІМАННЯ

Для тахеометричного знімання використовують: оптичні теодоліти типів Т5, Т15, Т30 в комплекті з шашковими нівелірними рейками, авторедукційні, внутрішньобазисні та номограмні тахеометри в комплекті зі спеціальними віддалемірними рейками, а також

електронні тахеометри.

Теодоліт Т30 Теодоліт 3Т5КП (а) та поле зору шкалового мікроскопу

Теодоліт Т30 технічний оптичний прилад, призначений для вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів. Більш досконалий теодоліт 2Т30 оснащений шкаловим мікроскопом з ціною поділки 5' і точністю відліку 0,5'. Зорова труба має накладний рівень. Теодоліт 2Т30П (інша модифікація Т30) має зорову трубу прямого зображення. Прикладом точних теодолітів є теодоліт 3Т5КП - оптичний прилад з компенсатором вертикального круга. Компенсатор забезпечує автоматичне приведення до горизонту відлікового індексу вертикального круга при відхиленні вертикальної осі теодоліта від прямовисного положення. Діапазон компенсування ± 4'. Середня квадратична похибка виміру кута - 5'. Зорова труба прямого зображення

ТАХЕОМЕТРИ

Тахеометри — це оптико-механічні або електронні прилади, що мають ряд пристроїв, які дозволяють без додаткових обчислень отримувати перевищення та горизонтальні прокладання. Отримання таких даних має назву редукування (лат. reductio - відновлення), а до назви приладу додають слово редукційний.

Тахеометри класифікують за типом віддалемірів, що використовуються в них для визначення відстані.

Тахеометри із авторедукційним віддалеміром-висотоміром подвійного зображення із постійним паралактичним кутом ТД призначені для прокладання полігонометричних і теодолітних ходів, виконання тахеометричного знімання з визначенням відстаней у 20-180 м із відносною похибкою 1:3000 та перевищень із середньою квадратичною похибкою не більше 5 см на 100 м відстані, визначеної за 2-метровою горизонтальною рейкою, а також для вимірювання горизонтальних кутів із середніми квадратичними похибками 5″ і 10″ відповідно. До приладів даного типу відноситься також тахеометр Редта 002 (Німеччина).

Тахеометр внутрішньобазисний ТВ (рис. 12.2) призначений для вимірювання горизонтального прокладання та горизонтальних і вертикальних кутів із середньоквадратичною похибкою 30″ та 60″ відповідно. За принципом дії ТВ відноситься до віддалемірів подвійного зображення із змінним базисом всередині приладу. Відстані до 60 м можна вимірювати без використання рейки шляхом наведення на віддалений вертикально розміщений місцевий об’єкт; при відстані до 180 м використовується віха та

важкодоступних ділянок, відкритих гірських виробок, у містах з інтенсивним рухом транспорту, а також для проектування автодорожнього та транспортного будівництва.

Тахеометр номограмний ТН, 2ТаН та інші призначений для вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів, визначення горизонтального прокладання і перевищень при одному

наведенні зорової труби на вертикальну рейку. Тахеометр 2ТаН відноситься до приладів

.

із оптико-механічним перетворювачем даних

знімання за допомогою номограм, зображення яких передається в поле зору труби. Номограма

– кресленик із зображенням розрахованих відповідним чином кривих, які дозволяють при зніманні за допомогою рейки із сантиметровими поділками безпосередньо зчитувати горизонтальні прокладання і перевищення.

Тахеометр електронний ТЕ конструктивно поєднує можливості високоточних кутових та віддалемірних систем з високопродуктивними можливостями електронної обчислювальної техніки. Завдяки цьому за допомогою нього стає можливим управління вимірювальним процесом, контроль за його виконанням, реєстрація результатів вимірювання, обчислення за результатами вимірювань потрібних даних, запис результатів та даних вимірювання на електронну карту пам’яті для подальшої роботи в ЕОМ. Програмне забезпечення тахеометра дозволяю проводити виміри полярних і прямокутних координат об’єктів місцевості, визначати неприступну відстань та висоту, обчислювати обернену засічку, визначати площу земельної ділянки, проводити планування, розбивку, винесення за координатами об’єктів «в натуру» тощо.

В залежності від вибору режиму роботи тахеометр може виконувати функції: -теодоліта, коли на табло виводяться горизонтальний і вертикальний кути;

-тахеометра, коли виводяться горизонтальний кут, горизонтальне прокладання і перевищення;

-нівеліра, коли визначається відстань і перевищення. Це дозволяє використовувати тахеометр як єдиний універсальний геодезичний прилад для проведення усіх типів геодезичних вишукувань та топографічних знімань. В світовій практиці існує інша назва електронних тахеометрів — «total station», яку часто перекладають дослівно як «тотальна станція» або «повна станція».

Електронні тахеометри, що випускаються сьогодні, ділять за ступенем автоматизації на: - рутинні (найпростіші) — електронні тахеометри з мінімальною автоматизацією і обмеженими вбудованими програмними засобами. Як правило, такі тахеометри мають кутову точність вимірювань 5-10″, лінійну 3-5 мм/км. Ряд тахеометрів не мають

внутрішньої пам’яті або мають обмежену: 500 або 1000 точок.

- універсальні — тахеометри із значними можливостями, оснащені великою кількістю вбудованих програм, великою внутрішньою пам’яттю — до 10 000 і більше точок. Кутова точність вимірювань таких приладів, як правило, 1-5″, лінійна 2-3 мм/км; - роботизовані — тахеометри, котрі наділені усіма можливостями приладів попередньої

групи, а також сервоприладом, пристроєм, який дозволяє автоматизувати рух приладу навколо осі;

-комбіновані або інтегровані — прилади нового покоління, які поєднують в собі електронний тахеометр, супутниковий приймач (GPS) і польовий контролер-комп’ютер. Прилад такого типу отримав в США та в європейських країнах назву Combi Station; за точністю вимірювання кутів на:

-високоточні (1-2″); -середнього класу точності (3-7″).

за способом зчитування та реєстрації даних на:

-прилади із візуальним зніманням показань — результати вимірювання вводяться виконавцем в обчислювальний пристрій за допомогою клавіатури. Такими приладами є: електронний тахеометр Та5 (СРСР), ЕОТ 2000, SM4 (Німеччина), Distomat, Di3, Di4 (Швейцарія), Geodimeter 7T (Швеція) та ін.

-прилади з автоматичним зніманням показань — результати кутових вимірів та виміряних відстаней виводяться на цифрове табло (монітор) тахеометра та автоматично вводяться в пам’ять ЕОМ приладу; такими є тахеометри сучасного виробництва: Eltra, Rec Elna, Geodimeter від серії 600S (Німеччина), серія 30R Sokkia, DTM Nikon, GTS Topcon,

PCS за точністю вимірювання кутів на: -високоточні (1-2″); -середнього класу точності (3-7″).