Розділ 1. Загальнотеоретичні аспекти теми «особливості обліку відпусток та допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до чинного законодавства»

1. Відпустки: поняття, види та правове забезпечення

Відпустка — це є встановлений законом або на його основі календарний період, протягом якого працівник вільний від виконання своїх трудових обов'язків і має право використовувати його на власний розсуд або за призначенням. Вона надається, як правило, за відпрацьований робочий рік і при цьому зберігає місце роботи, також у передбачених законом випадках — заробітну плату.

Робочий рік обчислюється з дня укладення трудового договору.

Час відпустки працівника зараховується йому до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також стажу роботи, що дає право на щорічні відпустки.

Законодавством визначені такі види відпусток:

1) щорічні відпустки (таблиця 1.1.):

• основна відпустка;

• додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;

• додаткова відпустка за особливий характер праці;

• додаткові відпустки у зв'язку з навчанням;

• творчі відпустки;

• інші додаткові відпустки, передбачені законодавством

2) соціальні відпустки (таблиця 1.2.):

• відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;

• відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

• у зв’язку з усиновленням дитини

• додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А групи І;

• відпустки без збереження заробітної плати.

Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватися інші види відпусток.

Право на відпустку мають:

• громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також ті, які працюють за трудовим договором у фізичної особи.

• іноземні громадяни та особи без громадянства.

• особи, що працюють за сумісництвом і ті, які працюють на умовах неповного чи скороченого робочого часу.

Не мають права на відпустку особи, які працюють на умовах цивільно-правового договору, фізичні особи-підприємці, а також особи, засуджені до позбавлення волі або до виправних робіт без позбавлення волі.

Право громадян України на відпустки забезпечується:

1) гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості зі збереженням при цьому місця роботи, заробітної плати у випадках, передбачених Законом України «Про відпустки»;

2) забороною замінювати відпустку грошовою компенсацією, крім випадків виплати такої компенсації за всі невикористані дні відпустки при звільненні, а також у випадках виплати грошової компенсації за бажанням працівника.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виробничим органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективним органом і доводяться до відома всіх працівників. При складані графіків наданні відпусток ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їхнього відпочинку, але при цьому слід не забувати і про законодавчі норми. За домовленістю сторін відпустку можна планувати частинами, однак одна з її частин має бути не меншої 14 календарних днів.

Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві. У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу(існують винятки). За другий та наступні роки роботи відпустки можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

Щорічні відпустки

Таблиця 1.1. Види щорічних відпусток

Вид щорічної відпустки	Особливості
Основна відпустка	надається всім працівникам зі збереженням місця роботи і середнього заробітку;
	не залежить від місця роботи, від виконуваної трудової функції та умов праці;
	перебувати з роботодавцем у трудових відносинах протягом передбаченого законодавством часу;
	мінімальна тривалість – 24 календарних дні;
	не поширюється на працівників, тривалість відпустки яким установлюється іншими актами законодавства.
Додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці	для працівників, які зайняті на роботах, пов'язаних із негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів;
	максимальна кількість днів – 35;
	працюють у шкідливих умовах не менше половини робочого дня.
Додаткова відпустка за особливий характер праці	надається працівникам, робота яких пов'язана з нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я;
	надається працівникам з ненормованим робочим днем.
	право на вказану відпустку мають працівники, що працюють в даних умовах не менше половини тривалості робочого дня;
	надаються понад щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною працівником, але існують винятки.
Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням	для працівників, що поєднують роботу з навчанням;
	існують оплачуванні, частково оплачувані та неоплачувані навчальні відпустки;
	працівник подає роботодавцю довідку-виклик навчального закладу;
	надається в той час, який зазначений закладом;
	надається незалежно від щорічних та інших додаткових відпусток.
Творчі відпустки	надається для закінчення дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата або доктора наук, для написання підручника, а також монографії, довідника тощо;
	розмір відпустки – до 6 місяців в залежності від виду.
Інші додаткові відпустки, передбачені законодавством	встановлюється спеціальним законодавством або колективним договором;

Соціальні відпустки

Таблиця 1.2. Види соціальних відпусток

Вид соціальної відпустки	Особливості
Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами	на підставі медичного висновку;
	тривалість – 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після пологів(існують винятки).
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку	надається за бажанням жінки після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.
У зв’язку з усиновленням дитини	тривалість – з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей);
	вказана відпустка надається одному з батьків на їх розсуд.
Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А групи І	надається працівнику, що має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або усиновив дитину, одинокій матері(батьку), який виховує дитину без батька(матері), а також особі, яка взяла дитину під опіку;
	термін – 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.
Відпустки без збереження заробітної плати	за заявою працівника;
	не більше 15 календарних днів.

Механізм розрахунку відпускних:

1. Визначаємо розрахункових період: правила обчислення середньої заробітної плати для оплати відпусток здійснюється виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки. У разі, якщо працівник пропрацював менше року середня зарплата обчислюється на підставі виплат за фактичний час роботи. З розрахункового періоду виключають час протягом якого працівник не працював згідно з чинним законодавством або через інші поважні причини та за ним не зберігався заробіток або зберігався частково.

2. Визначаємо кількість календарних днів у розрахунковому періоді: віднімаємо всі святкові та неробочі дні, віднімаємо дні протягом яких працівник не працював відповідно до законодавства.

3. Визначаємо сумарний заробіток: для обчислення середньої заробітної плати включаються – основна і додаткова зарплата, виробничі премії, винагороди за підсумками року, доплата за вислуги, лікарняні тощо.

Виплати, що не включається – це виплати, що мають разовий характер: матеріальна допомога працівникам, компенсаційні виплати, виплати за виконання окремих доручень, грошові і речові винагороди за призові місця, соціальна допомога, вартість безоплатно виданих матеріальних цінностей.

4. Визначаємо середню заробітну плату:

Визначаємо кількість календарних днів у розрахунковому періоді для цього:

• підсумовуємо всі календарні дні в розрахунковому періоді;

• віднімаємо всі святкові та неробочі дні, визначені ст. 73 КЗпП;

• віднімаємо дні, протягом яких працівник відповідно до законодавства або через інші поважні причини не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково.

5. Розраховуємо відпускні:

Відпускні = середньоденна заробітна плата * кількість відпускних днів

Дослідження типових операцій обліку відпусток

Відображення в обліку нарахування та виплати відпусток може здійснюватися двома шляхами – через резерв відпусток(табл.1.3.) або як виплата заробітної плати через витратні рахунки(табл.1.4.)

Таблиця 1.3. Відображення у бухгалтерському обліку створення та використання резерву відпусток

№ з/п	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки
		Д-т	К-т
1	Щомісячне створення резерву відпусток	23, 91, 92, 93, 94	471
2	Нарахування за рахунок резерву сум відпускних	471	661
3	Нарахування за рахунок резерву внесків до Пенсійного фонду	471	651
4	Утримано ПДФО з cуми відпускних	661	641/ПДФО
5	Утримано військовий збір із cуми відпускних	661	641/ВЗ
6	Нарахування за рахунок резерву внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності	471	652
7	Нарахування за рахунок резерву внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття	474	653
8	Нарахування за рахунок резерву внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань	471	656
9	Списання зайво нарахованої суми резерву	471	719

Таблиця 1.4. Відображення у бухгалтерському обліку відпусток без створення резерву відпусток

№ з/п	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки
		Д-т	К-т
1	Нарахування сум відпускних	23, 91, 92, 93, 94	661
2	Нарахування соціального страхування	23, 91, 92, 93, 94	651
3	Утримано ПДФО з cуми відпускних	661	641/ПДФО
4	Утримано військовий збір із cуми відпускних	661	641/ВЗ
5	Нарахування за рахунок резерву внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності	23, 91, 92, 93, 94	652
6	Нарахування за рахунок резерву внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття	23, 91, 92, 93, 94	653
7	Нарахування за рахунок резерву внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань	23, 91, 92, 93, 94	656
8	Списання зайво нарахованої суми резерву	23, 91, 92, 93, 94	719