TK
.docx60 км підготовлених трас. 100 % обладнано сніговими гарматами
63 гірськолижних трас усіх рівнів складності
16 витягів з пропускною здатністю 34700 осіб/год
лижна школа (в тому числі спеціалізована дитяча)
пункти прокату спорядження
сноупарк
велопарк
Восени 2015 року Буковель вперше став місцем проведення найвисокогірніших змагань із тріатлону. На цьому спортивні події не закінчилися — в червні 2016 року на курорті провели ще один тріатлон, який зібрав вдвічі більше спортсменів, представників ЗМІ та просто охочих спостерігати за змаганнями. Буковель планує стати спортивною столицею України. Проживання
сім власних комфортабельних готельних комплексів — номерний фонд — 1500 ліжко-місць
близько 12000 ліжко-місць різних категорій у регіони довкола курорту
4-зіркові та 5-зіркові окремі вілли-шале з власним гаражем, басейном, сауною та персональним ski-out
Літні розваги
Джип-тури на суперджипах, прокат джипів Wrangler
Озеро з екологічною системою підігріву та облаштованою територією пляжу
Велопарк, прокат велосипедів
Спортивні майданчики
Кінні прогулянки
Пішохідні маршрути
Скалодром
Оренда альтанок
Екскурсії регіоном
Екстрім-парк
Квадротури
Paintball / Airsoft
Боулінг
Більярд
Дитячий клуб та розважальний центр
Зимові розваги
Школа карвінгу
Сноубайк
Прогулянки на собачих упряжках
Сноутьюбінг
Сноупарк
Прокат квадроциклів, снігоходів, скутерів «Segway»
Big-Airbag
Найбільше штучне озеро України Влітку 2014 року Буковель відкрив найбільше штучне озеро країни: - площа 6,8 га - розміри 750×140 м. - пляж протяжністю 2 км. - глибина до 15 м. Озеро стало наймасштабнішим проектом курорту вартістю майже 150 млн грн. Береги озера облаштували шезлонгами, пляжними зонами відпочинку і кафе. А на самому озері розгорнули весь спектр водних розваг:
водні лижі
вейкбординг
каякінг
катамарани
гідро цикли
аквабатут, водна гірка
дайвінг-школа
Для безпеки відпочиваючих на всіх атракціонах працюють досвідчені інструктори, на пляжі акредитовані рятувальники, а зони для купання і водних розваг розмежовані Оздоровлення З 2008 року Буковель почав розвиватися як лікувальний і бальнеологічний центр. Зараз на курорті діє центр, який обладнаний сучасним діагностичним та медичним обладнанням. Він спеціалізується на допомозі людям з проблемами опорно-рухового апарату, шлунково-кишкового тракту та сечовивідних шляхів. На території курорту розміщено безкоштовний бювет, в якому подається природна мінеральна вода, корисні властивості якої затверджені Одеським Інститутом Бальнеології та Курортології. Вода пройшла перевірку та сертифікацію. Крім того, курорт відомий своїми Буковельськими чанами, які функціонують на основі мінеральної води та фітовідварів. Bukovel Bike Park — велопарк на території туристичного комплексу Буковель. Байк Парк пропонує 10 маршрутів різного рівня складності та протяжності — від оглядових трас до DownHill і SuperD. За сезон парк відвідує понад 6000 туристів. Дитячий табір «Артек», після анексії Криму Російською Федерацією змушений був перебратися в Карпати Перша зміна табору розпочалась — 16 червня 2014 року. в 2014 році, «Артек-Буковель» готовий прийняти за одну зміну на відпочинок 1500 дітей, а за ціле літо — більше 10 000. Взимку в сезоні 2014—2015 років МДЦ «Артек-Буковель» планує прийняти першу свою зимову зміну, і перейти на цілорічну роботу. Плани курорту Курорт активно розвивається — постійно ведуться роботи з розширення інфраструктури та прокладення нових лижних трас, більша частина будівель була збудована в останні кілька років. Майстер план розвитку Буковелю передбачає установку 26 великих витягів з сумарною продуктивністю 57000 осіб на годину і будівництво трас загальною площею 379 гектарів, що дозволить комфортно вмістити 19500 туристів одночасно. Після завершення п'ятого, остаточного етапу будівництва курорт буде мати 118 кілометрів гірськолижних трас, що дозволить курорту увійти до числа 50-ти найбільших гірськолижних курортів світу. Загальний план також передбачає створення 13200 спальних місць в готелях на території курорту, 13380 місць в будинках розташованих у безпосередній близькості до схилів, 3650 місць у котеджах і 3160 місць в житлових будинках для співробітників курорту (всього 33390 спальних місць). Для даного курорту із загальною місткістю більше 20000 чоловік також заплановано 2500 місць паркування автомобілів на денних автостоянках (включаючи 2000 місць у двох великих паркувальних спорудах).
залізнична гілка;
канатна дорога Яремче-Буковель;
готельний комплекс економ-класу для студентів з дансингами та аквапарком;
критий паркінг на 3000 автомобілів;
льодовий палац;
нові траси;
хаф-пайп;
Олімпійські ігри.
59.Замок «Паланок» як туристичний об’єкт У місті Мукачеве на горі висотою 70 метрів розташований цікавий замок Паланок. Замок можна назвати легендарним, оскільки перші згадки про нього з'явилися приблизно 900 років тому! Старий дерев'яний замок два рази встояв проти 60-тисячної армії хана Батия. Щорічно на схилах гори вирубувалися всі дерева, і таким чином несподіваних візитів ворога не було. Однак з появою гармат дерев'яні стіни більше не могли допомогти. Новий власник, подільський князь Федір Коріатович, побудував у Мукачеві квадратний замок із двором посередині. Замок був ідеально пристосований для захисту, і не тільки через розташування на високому пагорбі. У підвалах було заготовлено велику кількість їжі, а прямо через скелю був прорубаний 70-метровий колодязь. Колодязь досі зберігся у гарному стані. Товщина деяких стін сягає 18 метрів! У музеї розгорнуто експозиції історії, етнографії, природи та старожитностей. У 12 залах експонуються твори живопису, в тому числі старовинні ікони. До уваги відвідувачів кілька меморіальних кімнат, колекція писанок Закарпаття. Віднедавна замок доступний для перегляду в Google Street View. Цікаві туристичні об’єкти в замку Паланок
Мукачівський історичний музей.
Картинна галерея.
Виставка "Дерев'яні церкви Закарпаття".
Екскурсії до замку Паланок в Мукачеве Екскурсійні поїздки в Мукачеве в замок Паланок здійснюються із міст: Східниця, Трускавець, Моршин, Буковель, Славське, Львів та інших. Туроператори
"Перлина Карпат" — Східниця.
"Європа-Тур" - Східниця.
Потрапити в замок можуть всі бажаючі: потрібно лише дістатися до Мукачевого і піднятися до замкових воріт. Коли ви перейдете міст, перекинутий через глибокий рів, побачите каси, в яких можна просто оплатити вхід або замовити екскурсію на додачу. У «Паланку» однаково раді і екскурсантам і самостійних туристів, які бажають розглянути древні стіни без підказок екскурсовода. На території замку діють не тільки історичні експозиції - працюють сувенірні лавки і кафе. Чи не нижньому ярусі можна присісти, щоб відпочити, випити кави або гарячого вина. Прогулятися підземеллями і коридорами замку цікаво, але набагато цікавіше взяти екскурсію - це не буде дорого коштувати. Екскурсія триватиме майже 2 години: гостей познайомлять з побутом та історією фортеці, розкажуть легенди і реальні історичні факти, які часом вражають більше, ніж вигадки. 60. Туристичний маршрут «Золота підкова Львівщини» як туристичний продукт «Золота підкова Львівщини» — популярний туристичний маршрут найбільш відомими замками Львівської області. Назву "Золота підкова" отримав через розташування замків дугою, що схожа на підкову. До маршруту, як правило, включають Олеський, Підгородецький, Золочівський, а іноді ще й Свірзький замки. Довжина маршруту — 238 км.Був створений з ініціативи Бориса Возницького для популяризації замкової спадщини Галичини. Сьогодні цю автобусну екскурсію, зазвичай з виїздом зі Львова, пропонують декілька туристичних фірм, які інколи можуть включати відвідання також інших об'єктів. Замки «Золотої підкови Львівщини» є одними із найкраще збережених в Україні,туристично привабливими об’єктами як в Україні, так і за її межами завдяки своїй архітектурі, унікальності музейної експозиції та пов’язаними з ними важливими історичними подіями та особами. З кожним роком зростає популярність цих замків
серед туристів. Маркетингові дослідження, зокрема аналіз динаміки кількості туристів, що відвідали замки «Золотої підкови Львівщини» за 2008–2012 роки, загалом ілюструють позитивні тенденції і висхідний тренд, хоча і нестійкий. найбільшу кількість відвідувачів спостерігали у Золочівському замку (2012 року – 118 914 осіб), проте Олеський та Підгорецький замки мають кращу динаміку зростання кількості відвідувачів, яка є більш вираженою і стабільною. Зазначимо, що відвідуваність Підгорецького замку майже вдвічі менша. Через ремонтні роботи в замку не ведуть експозиційної діяльності, отож для відвідувачів доступний лише двір замку. До 2010 року взагалі не здійснювали обліку відвідувачів. Коли ж почали фіксувати відвідувачів, їхня кількість 2010 року становила 26 180 осіб, 2011 року – збільшилась майже на 10 000 – до 36 500 осіб, а 2012 року –ще майже на 23 000 осіб, отож становила 59 019 осіб. Така позитивна динаміка може бути добрим стимулом для завершення ремонту та відкриття у музеї повноцінної експозиції. Хоча у Золочівському замку спостерігають значну кількість відвідувачів, проте в Олеському замку проводять більше екскурсій, порівняно із Золочівським замком. У Підгорецькому замку, незважаючи на чималу кількість відвідувачів (59 019 осіб за 2012 рік), екскурсії не проводять з огляду на те, що у ньому тривають ремонтно-реставраційні роботи. Найбільше відвідувань припадає на період з травня до серпня. Окрім цього, багато екскурсій також проводили в квітні, жовтні та січні, що,здебільшого, пояснюють періодом канікул у школярів та свят. Отже, відвідування замків відбувається нерівномірно – найбільша кількість відвідувачів припадає на літній період, що необхідно враховувати при плануванні та організації туристичної діяльності. Майже половина відвідувачів (49 %) – це дорослі, 28 %– учні, 12 % – студенти. Замки «Золотої підкови Львівщини» користуються популярністю не тільки серед громадян України, але й за кордоном. Близько 11 % усіх відвідувачів замків – іноземні громадяни, причому за останні три роки цей показник зріс на 3 %. Упродовж 2008–2012 рр. замки «Золотої підкови Львівщини» найбільше відвідало вихідців із сусідніх країн: Польщі, Білорусі та Росії Головним завданням просування та формування бренда туристичного маршруту «Золота підкова Львівщини» вважаємо формування та підтримування його сприятливого позитивного іміджу загалом та окремих його об’єктів. Саме на досягнення цієї мети необхідно спрямовувати основну частину роботи. Мова йде про те, що позитивний імідж – це одна з головних передумов збільшення попиту на туристичний продукт та «потужне підгрунтя» для розвитку туристичного бізнесу, а,отже, і надходжень до бюджету. Своєю чергою, маркетингові дослідження, специфіка формування туристичного продукту та уся політика просування перебувають у безпосередньому зв’язку з зазначеною ціллю. 61. Карпатський НПП як об’єкт рекреації та туризму. Карпатський національний природний парк — національний парк в Україні, на території Івано-Франківської області. Створений для збереження унікальних лісових екосистем Центральної Європи. Його територія простягається на 55 км з півночі на південь і на 20 км із заходу на схід. Переважна частина території парку розташована в межах абсолютних висот — 500–2000 м над р. м. Найвища точка України — вершина гори Говерла (2061 м н.р.м.) — розташована в межах парку. У сучасних межах Карпатський національний природний парк включає 12 паркових лісництв, земельний фонд селянських спілок, а також землі селищних та сільських рад: Яремча, Микуличина, Кремінця, Ворохти, Яблуниці. Загальна площа парку – 50,3 тис. га. Це перший в Україні природний парк, який був створений у 1980 році в географічному центрі Гуцульщини – Чорногорі та Горганах. На території парку організовані чотири функціональні зони: заповідна, захисно-рекреаційна, рекреаційна, рекреаційно-господарча. -заповідна зона — призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів, режим якої визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників; -зона регульованої рекреації — в її межах проводиться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам’ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристичних маршрутів і екологічних стежок; забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство й мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об’єктів заповідної зони; -зона стаціонарної рекреації — призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об’єктів обслуговування відвідувачів парку; -господарська зона — в її межах проводиться господарська діяльність спрямована на виконання покладених на парк завдань, знаходяться об’єкти комунального призначення парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу парку, на яких господарська діяльність здійснюється з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища. На цих землях дозволяється будівництво житлових, культурно – побутових, виробничих, адміністративних, рекреаційних та інших об’єктів у відповідності з генеральними планами населених пунктів і проектів районного планування. Тут ведуться традиційні художні промисли. У захисно – рекреаційній зоні природо – охоронні заходи здійснюються з метою збереження та відтворення природних екосистем; лісогосподарська діяльність спрямована на формування корінних лісових масивів; туризм обмежений. Рекреаційну і рекреаційно – господарську зону використовують для організованого туризму: в межах зон допускається формування окультурених ландшафтів, розташовані місця відпочинку, санаторно – курортні та туристичні комплекси, створено туристичні і пізнавальні стежки. На цих самобутніх природних землях обладнано найпривабливіші еколого- та науково – пізнавальні маршрути, численні відпочинкові зони. Добре розгалужена шосейна мережа, краса гірських ландшафтів забезпечили парку славу та популярність серед туристів та багато чисельних відвідувачів з усіх кінців світу. Особливий дар природи національного природного парку — це джерела з мінеральною водою двох типів: хлоридно-гідрокарбонатно-натрієвою та слабкомінералізованою гідрокарбонатно-натрієвою з підвищеним вмістом органічних речовин. З цими об'єктами тісно пов'язані рекреаційно-лікувальна та рекреаційно-туристська діяльність національного парку. На території парку також знаходяться хлоридні, вуглекислі, сульфатні, гідрокарбонатні мінеральні води типу “Боржомі”, “Нарзану”, “Єсентуків”, “Арзні”. Особливо відомі вуглекислі гідрокардонатно-натрієві та кальцієві води, так звані “Буркути”. Завдяки гарним кліматичним умовам, біогеографічній оригінальності, етнографічним пам'яткам, територія парку традиційно використовувалась для рекреаційних і туристичних цілей ще з початку XX століття. За останні десятиріччя на турбазах, в будинках відпочинку, дитячих таборах і санаторіях щороку відпочиває близько мільйона чоловік. У парку створено 48 туристичних маршрутів, діє мережа стаціонарних рекреаційних пунктів, влаштовано екологічні та науково-пізнавальні маршрути, добре розвинена інфраструктура сільського зеленого туризму, діє низка закладів стаціонарної рекреації (санаторії, лікувально-оздоровчі комплекси, оздоровчі табори та інше). Цей край пишається своєю історично-культурною спадщиною, на її території під охорону держави взято багато пам'яток історії та культури. Тут знаходяться і археологічні пам'ятки, що мають вік 15 тис. років, і пам'ятки дерев'яного народного зодчества XVI-XIX ст., і сучасні вишукані будівлі рекреаційних комплексів, стиль побудови яких наслідує традиції гуцульської архітектури. В Гуцульщині розвинуті різні види художніх народних промислів: різьбярство, гончарство, ткацтво, писанкарство. Своєрідність побуту та давніх звичаїв гуцулів, особливості їх мови, одягу, багата пісенна культура привертають увагу туристів. Клімат Карпатського національного природного парку сприятливий для багатої лісової та субальпійської рослинності, для розвитку туризму та активного відпочинку в усі пори року. Найбільша кількість теплих, помірно – зволожених, переважно бездощових днів припадає на літньо – осінній період. Найкраща пора для відпочинку, занять спортом і туризмом (пішохідним і автотуризмом) – літньо – осіння, а для занять гірсько – лижним спортом – зимова. 62. Природні ресурси Поліського туристичного регіону Частина Поліської рекреаційної зони сьогодні фактично закрита для масового відпочинку та оздоровлення через шкідливий вплив Чорнобиля. З іншого боку, усвідомлення несприятливої ситуації у цій зоні викликає потребу формувати туристсько-рекреаційні райони для підвищення ролі рекреаційних ресурсів, як чинника оздоровлення населення. Вагоме місце у цій зоні займає Західно-Поліський рекреаційний район з центром у Шацьку, де налічується до 30 прісноводних озер. Тут зосереджено 74 рекреаційні заклади. Найбільшу цінність мають водокліматичні і лісові ресурси. Західно-Поліський район характеризується великими лісовими масивами з переважанням сосни, значними площами лук і боліт. Абсолютні висоти цієї рівнинної території становлять 160-190 м. Серед Шацьких озер наймальовничішими є Світязь (площа близько 2,5 тис. га, максимальна глибина 58 м), Пулемецьке, Люцимир, Пісочне, Острів 'янське, Перемут та ін. Значну частину району займає Шацький національний парк (майже 20% його площі припадає на озера). їх чиста вода, здебільшого піщані береги, аромат соснових лісів, ресурси різноманітних дикорослих плодів, ягід, грибів, значні рибні ресурси, а також теплий м'який клімат - усе це створює винятково сприятливі умови для відпочинку та формування тут нового санаторно-курортного комплексу загальнодержавного значення. Рекреаційні ресурси Поліської рекреаційної зони використовуються не повністю. Зокрема, питома вага потенційно рекреаційних територій у структурі земель Волинської, Житомирської, а в Рівненській області - понад 50. Природними особливостями Полісся, які необхідно враховувати під час розвитку тут рекреації і туризму, слід назвати переважання низовинного рельєфу, густу річкову мережу, широкі річкові долини, заболочення, моренні гряди, еолові форми рельєфу, високу лісистість території з переважанням соснових лісів. У цілому ландшафти Полісся характеризуються гармонійним поєднанням соснових і сосново-дубових високофітонцидних лісів з багатими різнотравними луками. Тут безліч природних і штучних водойм, розмаїтий не лише рослинний, а й тваринний світ. Місцями лісистість Полісся досягає і навіть перевищує 60 %. Основними деревними породами є сосна, дуб, береза, липа, граб і клен. До 10 % території району займають лучні ландшафти, серед яких переважають різнотравно-злакові угруповання. Нині найбільш рекреаційно освоєним є Волинське Полісся.. Унікальні у світі Шацькі озера з їх природним національним парком, озера Біле, Нобель та інші, знаменита Надслучанська Швейцарія тощо є природною базою цього району. Тут також розміщені старовинні замки й монастирі. Тріщинуваті крейдові і гіпсові породи є на Волинському Поліссі основою для розвитку карстових процесів. Карстові печери тут практично зовсім не досліджені і з рекреаційною метою не використовуються. Житомирське Полісся характеризується підвищеним розчленованим рельєфом і значно меншою заболоченістю. Тут розташований відомий Словечансько-Овруцький кряж з Його численними природними феноменами і загадками, що може бути ядром рекреаційно-туристичного господарства Полісся. Житомирське Полісся виявилося дуже забрудненим після Чорнобильської катастрофи. Разом з тим тваринний і рослинний світ тут існує в екстремальних умовах, а в багатьох місцях абсолютно без втручання людей, які покинули ці території. Така фізико-географічна область надзвичайно перспективна для розвитку пізнавального та екстремального видів туризму. Новгород-Сіверське Полісся характеризується підвищеним рельєфом, розвитком його ерозійних форм, карстових процесів. Перспективне для пізнавального туризму, водних його видів, а також зимових мандрівок на лижах. 63. Історико-культурні ресурси Поліського туристичного регіону 64. Шацький НПП як рекреації та туризму Шацький національний природний парк — національний парк в Україні, розташований у Шацькому районі Волинської області. Загальна площа парку — 48 977 га, з них у власності парку перебуває 18 810 га. Поєднання численних озер з лісовими масивами, своєрідний поліський колорит, різноманіття рослинних угруповань та висока їхня естетична цінність, добре розвинена транспортна мережа сприяли розвитку рекреації в цьому мальовничому куточку Західного Полісся. У парку функціонують чотири зони відпочинку: «Гряда», «Світязь», урочище «Гушове» та «Пісочне». На берегах озер розміщений пансіонат «Шацькі озера» (600 місць), база відпочинку «Світязь-Центр» (100 місць) та велика кількість інших баз відпочинку, спортивні та дитячі табори й низка малих наметових містечок. В останні роки у парку проводиться Міжнародний пісенний фестиваль «На хвилях Світязя». Відвідувачі можуть ознайомитися з природою парку, відвідавши еколого-пізнавальні маршрути «Лісова пісня», протяжністю 5,6 км, що пролягає сосновими лісами між озерами Пісочне, Перемут і «Світязянка», протяжністю 5,2 км, що проходить поблизу о. Світязь. Шацький національний природний парк із погляду забезпечення потенційними ландшафтними та біологічними ресурсами, порівняно з усіма об’єктами природо-заповідного фонду західних регіонів країни, належить до перспективних територій, придатних для ефективного розвитку екологічного туризму. Цей туристичний напрям стрімко розвивається в Європі і помітно зростає зацікавленість до природоохоронних територій на східних кордонах Євросоюзу. Сприяння розширенню мережі екологічного туризму в сучасних умовах активно ініціюватиме надходження інвестицій, як місцевого, так і зарубіжного бізнесу. Відповідно, цей напрям туризму на території національного парку допомагатиме розбудові важливої інфраструктури, а також вплине на покращення умов оздоровлення відпочивальників, поширення необхідних екологічних знань серед місцевого населення та туристів щодо потреби збереження довкілля та біологічного різноманіття національного парку. На нинішньому етапі розвитку екотуризму існує проблема у тому, що недостатньо використовують об’єкти рекреаційної зони національного парку для внутрішнього й міжнародного туризму. У зв’язку з цим потрібно планувати багатогранну мережу екологічного туризму, що базується на невиснажливому використанні природних ресурсів та проведенні найбільш безпечних заходів розвитку піших, кінних, орнітологічних та велосипедних і лижних маршрутів. Для цього у національному парку, територія якого тепер дещо збільшена, а рекреаційний потенціал досить значний, є значні запаси біологічних та ландшафтних ресурсів. Вивчивши пропозиції на розширення європейської мережі для розвитку транскордонного регіонального та міжнародного екологічного туризму,можна дати позитивну відповідь на перспективу планування розвитку екологічного туризму в Шацькому районі. Шацький національний природний парк має всі ознаки національних парків з інтенсивним туристським освоєнням. Екотуристська діяльність організовується згідно з функціональним зонуванням національних природних парків. Відповідно до цього територія парку розподіляється на стаціонарну й регульовану рекреаційні зони, а також заповідну та господарську. Найбільший інтерес у розвитку екотуризму в національних парках відіграє рекреаційна зона. До об’єктів зони регульованої рекреації, в якій відбувається короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, належить група озер − Світязь, Люцимер, Чорне Велике, Кримно, Острів’янське,Пулемецьке, Луки, Перемут із прилеглими до них лісовими масивами. У зоні стаціонарної рекреації,призначеної для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів та інших об’єктів обслуговування відвідувачів, простягається озеро Пісочне Важливою складовою частиною використання рекреаційних об’єктів парку є водні ресурси, зокрема озера, придатні для організації відпочинку та оздоровлення. За геологогеоморфологічними особливостями Шацький озерно-карстовий ландшафт не має аналогів в Україні. Тут міститься 24 озера площею 6,5 тис. га. Згідно з проведеними дослідженнями Інституту озерознавства АН Росії, на території ШНПП виділено окремі групи озер, що дають можливість диференційовано підходити до їх використання й охорони. Найбільш освоєними з рекреаційного погляду є озера Світязь і Пісочне з дуже чистою і прозорою водою, піщаним дном, піщаними пляжами, лісовими насадженнями із високими фітонцидними властивостями. Шацькі озера, багаті на різні види риб, приваблюють любителів риболовлі. Меліоративний вилов риби в озерах, що входять до Шацького парку, проводився лише в окремих (Світязь, Пулемецьке,Острів’янське, Велике Чорне, Люцимер та Луки-Перемут). Варто зауважити, що з 1990 р. відбулося зменшення вилову риби вдвічі. З промислу було виключене продуктивне озеро Чорне Велике. У 1995 р.промисел іхтіофауни зменшився кількісно в 20 разів, вилов риби проводився лише в двох озерах(Світязь і Люцимер). Фактично з 2006–2007 рр. меліоративний вилов риби відбувався зазвичай в озері Світязь, хоча поступово використовуються й інші озера. Отже, основними рекреаційними заняттями, де використовуються водні ресурси, є водний туризм і спорт, загальнооздоровчий відпочинок (купально-пляжний), риболовня, водолікування Важливою складовою частиною рекреаційної зони є лісові масиви, зокрема рекреаційного призначення. Досить інтенсивно в районах озер використовуються ліси, що охоплють 48 % території парку. Серед них сосновi фiтоценози становлять 70 %, березовi – 10 %, вiльховi – 15 %, подекуди трапляються змiшанi дубовi гаї з грабом, сосною, ясеном. За віком переважають молодняки й середньовiковi насадження Основними заняттями із використання лісових масивів є туризм і спорт (масовий пішохідний туризм, кінний, мисливство, спортивне орієнтування, радіоорієнтування); загальнооздоровчий відпочинок (пішохідні прогулянки, спортивні ігри, пікнік, лижні прогулянки); утилітарний туризм (збір грибів, ягід, лікарських рослин, колекцій, гербаріїв); лікування кліматичне, фотолікування, відновлення фізичних, моральних сил через споглядання пейзажів Особливе місце в рекреаційному використанні парку займають об’єкти природно-заповідного фонду. На території парку розміщено чотири ботанічні пам’ятки природи, що є підґрунтям для розвитку природничого туризму. Це ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Дуб-велетень»,(смт Шацьк, вік якого понад 150 років), «Сосна і дуб-1» (смт Шацьк, 125 років), «Сосна і дуб-2»(смт Шацьк, 155 років), «Дуб-велетень-2» (смт Шацьк, вік більше 300 років). Також у парку наявна зоологічна пам’ятка природи місцевого значення «Озеро Климівське» та гідрологічні пам’ятки природи «Болото Луки», «Болото Мелеване», «Болото Піддовге-Підкругле». До спеціальних рекреаційних ресурсів на території парку можна віднести мінеральні води та лікувальні грязі озера Світязь. У хімічному складі води є гліцерин, бром та інші лікувальні компоненти. Крім цього, вода дуже м’яка, мікроелементи присутні в іонній формі, що робить її неперевершеним лікувальним і косметичним засобом. Історико-культурні об’єкти є невід’ємною складовою частиною комплексу рекреаційно-туристських ресурсів. Значний інтерес у проведенні екскурсії еколого-пізнавальних стежок парку відіграють різноманітні об’єкти архітектури та пам’ятки історії. До пам’яток архітектури місцевого значення належить комплекс поміщицької садиби Гутовських XIX–XX ст., а також пам’ятка архітектури національного значення Свято-Казанська церква (1890 р.) у с. Піща. Визначною пам’яткою архітектури національного значення в смт Шацьк є церква Різдва Пресвятої Богородиці (1839 р.). Вона одна з найбільш цікавих туристських об’єктів, що відтворює у своїй архітектурі типові стилістичні ознаки класицизму. Ще цікавими туристськими об’єктами під час проведення екскурсій є церква Святої і Праведної Анни у с. Мельники, а також Петропавліська церква у с. Світязь. З вищезазначеного випливає, що екотуристська діяльність в Шацькому парку може здійснюватися за такими видами туризму: пізнавальний, науковий, лікувально-оздоровчий, фестивальний. Дуже перспективним на території національного парку є велотуризм, який зараз набуває широкої популярності у Європі і швидко поширюється на територіях природно-заповідного фонду багатьох країн, але досі ще не апробований у Шацькому національному природному парку. Останній завдяки сприятливому мікроклімату та рельєфу, багатству природних ландшафтів варто розглядати як один із найперспективних регіонів для розвитку велотуризму із залученням відпочивальників різного віку(від 10 до 70 років). Умови парку дають змогу проводити безпечний велотуризм із використанням наявної рекреаційної інфраструктури та у комплексі місцевих програм розвитку екологічного туризму. Крім того, на території району передбачається формування «Великого туристського велокола», яке матиме міжнародне значення і залучатиме туристів з Польщі та Німеччини. Варто зазначити, що прикордонне положення Шацького парку створює можливості для розвитку міжнародного екотуризму за рахунок туристських потоків із Польщі, Німеччини та Білорусі з метою профілактичного відпочинку біля озер та гармонійного розвитку особистості 1. На території Шацького національного природного парку об’єктами рекреаційного використання є озера з їх лікувальними властивостями,ліси, ареали поширення біорізноманіття грибів і ягід, ботанічні пам’ятки природи, історико-культурні ресурси. 2. Екотуристська діяльність в парку може здійснюватися за такими видами туризму: науковий,пізнавальний, лікувально-оздоровчий. 3. Перспективними для парку є розвиток піших, велосипедних, орнітологічних, кінних і водних маршрутів. 4. Для вдосконалення програм відпочинку та організації туризму з метою подальшого розвитку рекреаційної діяльності на території парку планується забезпечити подальший розвиток інфраструктури та упорядкування території для туристів і відпочивальників. Серед особливо перспективних ділянок роботи у сфері формування туристської мережі варто відзначити розвиток велосипедного туризму та інші схеми проведення піших маршрутів для туристів та відпочивальників. 65. Тростянецький дендропарк як об’єкт туризму Дендрологічним дивом Чернігівщини та всієї України називають дендрологічний парк «Тростянець», який знаходиться в Ічнянському районі Чернігівської області. Це пам’ятка садово-паркової архітектури 19 століття, створена зусиллями Івана Скоропадського – нащадка українського гетьмана. Свіже повітря, унікальна флора та озера – все це постійно приваблює туристів. Тростянецький парк – видатний ландшафтний парк України, територія якого складає понад 200 гектарів землі. Особливістю парку є те, що в його центрі, на фоні лісового масиву, знаходиться гірський куточок з високими пагорбами й озерами. Своє життя парк розпочав у 1834 році. Сьогодні це дендрологічний парк НАН України. Іван Скоропадський, якому й завдячує своїм життям парк, був великим любителем природи та архітектури, а тому намагався поєднати це в садово-парковому мистецтві. Тростянецький дендропарк відзначається своєю багатою флорою – це різноманітні види хвойних і листяних дерев. Усього це понад 800 видів та форм разом із чагарниковими породами. В оформленні парку використовуються й екзотичні види рослин. Особливо цікавими у парку є «гори», їхня висота сягає 35 метрів. Цікавою є їх історія створення, так як у 1857 році Іван Скоропадський відвідав Париж, де побачив різні види парки із штучними пагорбами. За зразок він узяв парк Джейемса Ротшильда, який втілив Тростянці. У дендропарку створено своєрідний швейцарський ландшафт, що нагадує Альпи. Щоб створити таку красу, пройшло 30 років – саме стільки потрібно часу, щоб перетворити рівнину в невелику гору. На створення гір було витрачено більше 100 карбованців – дуже великі на той час кошти. Цікаво, що посередині парку розташований Великий став, 1,3 км і завширшки (біля греблі) майже 100 м. колись на цьому місці був звичайний струмок, який було штучно збільшено. Також поблизу Тростянця зробили й інші ставки, які називають Лебединий, Куциха та Безіменний. Окраса ставку в парку – це лебеді, якими так полюбляють милуватися туристи й відвідувачі. Тростянецький дендропарк – це справжній куточок раю на Чернігівщині. Багато хто неодноразово вже сюди приїздив, щоб насолоджуватися тишею і спокоєм природи в цьому краї. Це також чудовий відпочинок для вихідних із сім’єю. Його важко назвати популярним туроб'єктом: бракує "розкрутки". Люди дізнаються про місто здебільшого від знайомих, котрим довелося побувати в Тростянці по справах і які несподівано для себе відкрили його приголомшливий туристичний потенціал. Адже тут є й унікальні історико-архітектурні пам'ятки, і мальовничі парки, і цікаві музеї, і фантастична природа. "Алея закоханих" із уривком поезії Василя Симоненка на камені. Монумент за виконанням більше нагадує надгробок, тож ніяк не навіває романтичні почуття. Проте популярністю серед місцевих молодят він користується неабиякою – немає весілля, котре б оминуло його увагою. А ще одна туристична принада Тростянця причаїлася на його околиці. Урочище Нескучне – мережа озер і лісів, поєднаних у надзвичайно мальовничий дендропарк, історія якого налічує вже зо 200 років. Є серед штучних насаджень і місцеві 300-400-літні дуби – сучасники заснування Тростянця козаками. Колись біля одного з озер діяла спортивна база відпочинку, але нині вона геть зруйнована. Проте територію занедбаною не назвеш – відпочивальників завжди вистачає, але скрізь чисто, вода прозора. 66. Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» як об’єкт туризму Націона́льний істо́рико-культу́рний запові́дник «Качані́вка» — садиба в селищі Качанівка Ічнянського району Чернігівської області на берегах річки Смош. Заповідник являє собою палацово-парковий ансамбль, що об'єднує пам'ятку садово-паркового мистецтва — Качанівський парк, спланований і закладений ще в 1777 р., та маєток, який (з пізнішими розбудовами) зберігся до цього часу. Крім парку і палацу, у заповіднику збережені Георгіївська церква, службові господарські приміщення. Загальна територія комплексу — 552 га, в тому числі близько 100 га водоймищ та ставків. У заповіднику проводять наукову, пошукову, дослідницьку, культурно-просвітницьку й експозиційну роботу. Зусиллями нащадків колишніх господарів садиби Тарновських, що проживають у Великій Британії, Німеччині, Києві, створено й активно діє Міжнародне товариство «Друзі Качанівки», яке ставить за мету залучення коштів і спонсорів для відродження палацово-паркового ансамблю та перетворення його на міжнародний культурний центр. З 2004 року започатковано проведення щорічного літературно-мистецького свята «Качанівські музи». Впорядковано чотири туристичні маршрути, налагоджено екскурсійне обслуговування, на основі фондових матеріалів створені нові виставки. У 2009 році завдяки сприянню фонду Миколи Томенка «Справедлива країна» та за активної підтримки народних депутатів України Валерія Дубіля і Івана Куровського в заповіднику до Дня незалежності України відремонтували центральну алею, про що свідчить пам'ятний камінь. Науково-експозиційна діяльність Національного історико-культурного заповідника «Качанівка» спрямована як на розробку нових тем, так і на внесення змін і доповнень до існуючих експозицій. В заповіднику розгорнуто ряд цікавих тематичних виставок та експозицій: Садибна культура і побут кін.XVІІІ - поч. ХХ ст. Виставка знайомить з оригінальними предметами палацового вжитку ХVІІІ-ХІХ ст. (меблі, скульптура, живопис, побутові речі), на їх зразках дає певне уявлення про культуру і побут даної епохи. Українська ікона ХVІІІ - поч. ХХ ст. Виставка розповідає про сакральне мистецтво, представляє різновиди православних ікон, які створюють атмосферу духовності і віротерпимості . Речі культового вжитку. Виставка знайомить з рукописними і друкованими церковними книгами, вбранням православного священика та предметами богослужіння ХІХ ст. Творчість М.В.Гоголя в ілюстраціях відомих художників. Виставка представлена оригінальними літографіями В.Маковського за мотивами творчості М.Гоголя та гравюрами Є.Бернадського (з малюнків О.Агіна) до поеми «Мертві душі»; розповідає про перебування М.Гоголя і О.Агіна в Качанівці. Виставка однієї картини переповідає історію написання картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану» І.Ю.Рєпіна; підкреслює значення качанівської садиби (колекції В.Тарновського молодшого) в творчості Рєпіна в процесі роботи над згаданою картиною; знайомить з качанівськими персоналіями. Самоварне виробництво кін. ХVІІІ – др. пол. ХХ ст. Історія самоварів, представлених на виставці, нараховує майже два з половиною століття і нерозривно пов’язана з таким цікавим розділом декоративно-ужиткового мистецтва як метал. На території заповідника працює кафе-їдальня. Качанівський парк є одним із найбільших пейзажних садів в Україні і Європі. Його унікальність в тому, що він увібрав у собі все найкраще із багатства світового паркового мистецтва й української природи. У різномаїтті кольорів і пахощів, у кришталевій чистоті джерел, у дзеркальній гладі великих і малих ставків, зачаровує парк своєю неповторною красою. Тут збереглись паркові мости, овіяні легендами гірки Кохання й Вірності, «Романтичні» руїни на березі Великого ставу. У парковому масиві нараховується понад 50 порід дерев і 30 видів кущових рослин. 67. Історико-культурна спадщина м.Острога як об’єкт історичного інтересу Волинські Афіни. Так називають невеличкий районний центр, що розмістився за півсотні кілометрів на південний схід від Рівного. Це давнє місто Острог. Острог розташоване на півдні Рівненської області, в історичному регіоні Волинь. Острог це невеличке містечко з тисячолітньою історією. Яке й досі зачаровує своєю історичною спадщиною. По всій території міста Острог,розкидані пам’ятники архітектури та безліч музеїв, які складуть конкуренцію найкращим в Україні. Тож з точки зору туризму. як відвідування стародавніх міст та музейної спадщини України: Острог подарує вам незабутні враження від цікавих подорожей туристичними маршрутами. На невеликій території сучасного міста розташовано багато пам'ятників архітектури, храми різних конфесій, кілька музеїв і сучасний вищий навчальний заклад - Острозька академія. вежа Мурована Це найстаріша споруда замку князів Острозьких (так вона названа в акті 1603 року про розподіл володінь князя Костянтина - Василя Острозького між його синами). Вежа Мурована відноситься до житлових оборонним башт - найбільш раннього і унікального типу замків, створених за типом веж - донжонов. Призначенням даного архітектурної споруди була не тільки оборона, а й забезпечення умов для постійного проживання. У нижньому ярусі зберігалися різні припаси, також тут і зараз знаходиться глибокий колодязь. Зміцнюють Вежу Муровані потужні контрфорси, побудовані на схилах гори. Верхня частина вежі - результат перебудов XIX - початку XX століть. Зараз в залах Вежі Муровані розміщена багата експозиція Острозького краєзнавчого музею. Серед експонатів самі археологічні знахідки, зброя, ікони тощо . Зараз тут зберігаються портрети князів Острозьких, Острозька Біблія і врятовані музейниками різноманітні експонати. Поруч з портретами великих князів — один із найцінніших експонатів музею — перша друкована слов'яномовна Острозька Біблія. Вона була видрукувана тиражем 1500 примірників. До сьогодні збереглися 280 екземплярів. У бібліотеці Конгресу у Вашингтоні є 9 примірників Острозької Біблії, в той час як у самому Острозі лише два. Також можна побачити макет Острога, який моделює місто XVII століття. У наш час Острозький краєзнавчий музей відвідує багато туристів не тільки з України, а й з інших країн. Тут також можна придбати різноманітні сувеніри. Кругла вежа (Вежа Нова) У південно-західному куті Замкової гори розташована Нова вежа, її ще іноді називають Круглої, тому що в плані вона набуває вигляду кола, у якого віднята невелика частина. Така конфігурація обумовлена необхідністю приєднати до неї замкові оборонні стіни. Побудована вежа в першій чверті XVI ст. Особливо приваблива вежа Нова (Кругла) з південного заходу - звідси її циліндричне тіло з двома ярусами грізних бійниць як би виростає з підніжжя гори. Вона має вигляд якогось казкового велетня, голову якого короною вінчає пояс мальовничих кам'яних машикулів (особливі бійниці для обстрілу підошви стін), фігурний ренесансний аттик з аркадою. Острозький замок був однією з найбільш неприступних феодальних фортець па Україні. Богоявленський собор Туристи, які під'їжджають до Острогу з боку Рівного , Нетішина або Шумська з далека можуть помітити купола золотого кольору - це Богоявленський собор (XV-XVI ст.) На Замковій горі. Знаходиться він за кілька десят метрів від Вежі Муровані. Богоявленська церква об'єднує староукраїнська церковне будівництво з українською архітектурою XVI-XVII ст. У 80-х роках XX ст. п'ять куполів собору позолотили. Також оновили храм усередині і зовні. Сьогодні він відкритий для всіх людей. Силует церкви є гербом міста Острог ще з 1526 року. Пам'ятник Острозької академії. Оглянувши Замкову гору, можна пройти в парк Шевченка, який знаходиться зовсім поруч. Тут крім пам'ятника видатному синові українського народу Тарасу Шевченку, є ще один - Острозької академії. Він встановлений на місці, де понад 400 років тому розташовувалася академія (найстарший вищий навчальний заклад України та Східної Європи) і друкарня. Пам'ятник споруджено в 1978 році і являє собою розкриту книгу. На лівій сторінці якої - типографського знак Івана Федорова, відомий бібліофілам усього світу. Луцька вежа. Вежа Луцька розташована в сучасному центрі міста, біля колишнього готелю «Вілія» (зараз це «Академічний дім» - один з гуртожитків Острозької академії. Потужне спорудження опоясане грізними отворами гарматних бійниць, а її завершення прикрашене фігурним аттиком, який розчленований пілястрами, прикрашений ліпним орнаментом і розетками з вапняку. Відреставрована, вона стала тепер окрасою міста. У приміщенні Луцького вежі і розгорнута експозиція Музею історії книги і друкарства. Татарська вежа Ще одна визначна пам'ятка міських фортифікацій - вежа Татарська. Її законсервовані руїни можна оглянути на вулиці Татарській. За своїм плануванням і призначенням вона була аналогічна Луцькій вежі-воротам. У списку об'єктів, що входять у перелік державного історико-культурного заповідника Острога, — значиться синагога. Вона діяла ще до початку Другої світової війни. За радянських часів тут хотіли зробити складські приміщення — не зробили. Тепер у синагозі живуть голуби. Їх спокій можуть порушити хіба що необережні кроки непрошених відвідувачів. Кажуть, якщо зробити чи сказати у синагозі щось погане, на голову одразу починає падати цегла. 68. Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» (м.Батурин) як об’єкт туризму На сто двадцять шостому кілометрі шляху Кіпті-Глухів – Бачівськ знаходиться важливий туристичний об’єкт – Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця». Загалом, територія заповідника займає територію 57 га. Науковим колективом розроблено і реалізується кілька екскурсійних тем і маршрутів: «Будинок-музей генерального судді В.Кочубея», «Кочубеївський парк», «Архітектурні пам'ятки Батурина», «Батурин стародавній», «Видатний гетьман І.С.Мазепа», «Золота осінь України - гетьманування К.Г.Розумовського», «Видатний бджоляр П.І.Прокопович», «Батуримський Миколо-Крупицький монастир», «Музей археології Батурина». На останніх стадіях розробки і затвердження екскурсійні теми: «Гетьманський будинок на цитаделі», «Скарбниця», «Музей Гетьманської слави», «Музей побуту і ремесел Батурина ХVII-ХІХ ст.». «Гетьманська столиця» – це безцінні і цікаві пам’ятки історії, архітектури, культури, археології і природи: палацово-парковий ансамбль К.Розумовського, Музей «Будинок генерального судді В.Кочубея», Музей археології Батурина, Воскресенська церква-усипальниця гетьмана К.Розумовського, парк «Кочубеївський», Миколо-Крупицький монастир, Цитадель Батуринської фортеці до складу якої входять: пам’ятний Хрест героям-оборонцям Батурина 1708 р., оборонна стіна з вежами, Гетьманський будинок, Скарбниця, криниця та дерев’яна замкова церква Воскресіння Господнього. Тринадцять років поспіль на території заповідника тривають археологічні розкопки, завдяки яким розгадано багато таємниць, що приховувала батуринська земля. Окрім безцінної наукової інформації археологи поповнили фондове зібрання заповідника тисячами предметів музейного значення. Саме археологічна колекція заповідника стала основою для створення нового Музею археології Батурина, який з 22 січня 2009р. відкрив свої двері для відвідувачів. Архітектурно-меморіальний комплекс «Цитадель Батуринської фортеці», відтворений у 2008р., яскраво ілюструє вигляд найбільш укріпленої частини міської фортеці 1669-1708 рр. Гетьманський будинок репрезентує реалії мурованої архітектури другої половини ХVІІ ст., а також інтер’єри цього будинку, естетичні смаки перших батуринських гетьманів – Дем’яна Многогрішного, Івана Самойловича та Івана Мазепи. У відтвореному приміщенні гетьманської скарбниці наразі йде робота на створенням музею «Скарбниця», де будуть експонуватися зразки монет та інших грошових знаків від першої князівської гривні і до сьогодення. Важливим об’єктом Цитаделі є замкова дерев’яна церква Воскресіння Господнього, яка фактично є усипальницею героїв Батуринської оборони 1708 р., останки яких знайшли вічний спокій в її крипті. В церкві екскурсанти зможуть помолитися за упокій душ невинно убієнних батуринців, запалити свічку пам’яті. З підвального приміщення церкви йде підземний хід, відтворений на автентичному місці, що досліджене археологами в травні 2008 року. Пам’ятний знак героїчним оборонцям Батурина, встановлений в 2004 році за ініціативи та сприяння В.А. Ющенка, став першим вшануванням пам’яті шістнадцяти тисяч українців, які загинули в Батурині в 1708 році, відстоюючи наше право на незалежну державу. Саме встановлення пам’ятного Хреста на Цитаделі стало початком відродженння Гетьманської столиці. З оглядового майданчика (висота 29 м) на вхідній вежі, над яким гордо майорить державний прапор України, відкривається неперевершено захоплюючий краєвид . «Саме тут, в Батурині, я відчув себе Українцем», зауважують відвідувачі з усіх куточків України, яких в 2009 році на Цитаделі побувало 84 тисячі чоловік. Мурована Воскресенська церква-усипальниця останнього гетьмана України К.Розумовського – є яскравим зразком класичної архітектури початку ХІХ ст., оновлена після реставрації 2005-2008 рр., радо приймає вірян і екскурсантів. Навпроти церкви розташовано Майдан Гетьманської слави, основаою якого є пам’ятник «Гетьмани. Молитва за Україну» (автори Микола та Богдан Мазури), який урочисто відкрито в День Соборності України 2009р. За короткий час зародилася нова традиція – весільні пари, які їдуть до Батурина звідусіль, покладають квіти саме до цього пам’ятника. Не поступається красою і ошатністю Воскресінській церкві пам’ятка сучасної сакральної архітектури церква Покрови Богородиці, яка зведена за меценатські кошти ( в основному української діаспори в Канаді та США) з благословення Патріарха Київського і всієї України-Руси Філарета у 2007-08 рр. Зцілює хворих, надає наснаги вірянам часточка мощей Св.Варвари, яка є скарбом храму. Палац останнього гетьмана України К.Г. Розумовського, блискуче відреставрований в 2003-2008 рр. при благодійній участі українських меценатів – С. Тарути, В. Пінчука, Р.Ахметова, Б.Тимонькіна, Ф.Шпига, Ю.Косюка, В.Богуслаєва, О.Омельченка, В.Матвієнка під егідою Президента України Віктора Андрійовича Ющенка, є перлиною «Гетьманської столиці». Палац є єдиним творінням видатного англійського архітектора Чарльза Камерона в Україні. В 2009 р. тут створено експозицію «Українське відродження», яка надає відвідувачу ілюстровану інформацію про історію будівництва, запустіння і реставрації палацу, видатних українських гетьманів, з акцентом на постатях К.Розумовського, його родини, а також видатних діячів – сучасників К.Розумовського. Вдало, зі смаком відреставровані інтер’єри, підібрані меблі нікого не залишають байдужими. В переддень Дня незалежності України 2009 року в палаці К.Розумовського відбулись урочистості, що завершились подією, якої довгі десятиліття чекала вся Україна – палац був відкритий для відвідування. Він відразу ж став найпопулярнішим туристичним об’єктом в Чернігівський області. Як важлива складова для розвитку паломницького туризму в Україні НІКЗ «Гетьманська столиця» пропонує відвідати Батуринський православний жіночий Миколо-Крупицький монастир в с. Осіч, що за одинадцять кілометрів від Батурина. Історія монастиря сягає домонгольського періоду, найбільшого розквіту обитель досягла за часів бутності Батурина гетьманською столицею. Одна з головних принад монастиря – цілительна ікона Святого Миколая-Чудотворця. Наразі в монастирі швидкими темпами відреставровано теплу трапезну церкву Преображення Господнього, чернечі келії, відтворено мурований паркан, будинок настоятельки, господарський двір, наразі реставрується дзвіниця. Єдиним автентичним свідком життя і діяльності гетьманів Д.Многогрішного, І.Самойловича, І.Мазепи та руйнації Батурина меншиківськими військами в 1708 є будинок Генерального суду Лівобережної України. Яскравий зразок архітектури другої половини ХVІІ ст. відреставровано в 2003 – 2005 рр. та в 2006 р. музеєфіковано під однойменний музей. Експозиція розповідає про історію судочинства ранньомодерної України, родини Кочубеїв, романтичне і трагічне кохання юної Мотрони Кочубей і гетьмана Івана Мазепи. В підвальному приміщенні музею особливе захоплення викликають воскові фігури в’язня та писаря генерального суду в майже реальній обстановці камери попереднього ув’язнення та камери слідства. Відпочити тілом і душею можна в парку «Кочубеївський», який є пам’яткою природи місцевого значення. Парк створено на базі природної діброви. Саме його стежками ходили на побачення закохані Мотря Кочубей та гетьман Іван Мазепа. На сьогодні парк дбайливо доглянутий, тут створено діючу пасіку ім.П.Прокоповича, в 2007 р. посаджено яблуневий сад, який на здивування та радість всім в 2009 році дав перший щедрий врожай. З ранньої весни до пізньої осені буяють в парку квіти. Поклонитися пам’яті видатного українського бджоляра, замислитися над вічними цінностями вдячний відвідувач може на могилі П.Прокоповича, за 7 км від Батурина в с. Пальчиках, яка також є одним з об’єктів заповідника за межами міста. До охоронних зон заповідника належить і територія заміської резиденції гетьмана І.Мазепи на Гончарівці, де знаходиться меморіальна плита на честь І.Мазепи. З архівних документів відомо, що тут в 1692 році було зведено палац, церкву, господарчі споруди, оточені земляними укріпленнями з виступаючими бастіонами. Археологічні дослідження підтверджують ці відомості – в серпні ви зможете стати учасником хвилюючих відкриттів науковців з Чернігова, Києва, Торонто, Донецька, які збираються кожного року в Батурині на польовий археологічний сезон. Лагідна поліська природа, чистий, спокійний Сейм доповнюють рекреаційні можливості Батурина як привабливого туристичного об’єкту не тільки в масштабах України, але й зарубіжжя. 69. Історико-культурна спадщина м.Глухова як об’єкт туристичного інтересу Глухів— місто на Сіверщині України, центр Глухівського району Сумської області. Розташований на річці Есмань. Площа міста — 83,74 км², населення — 35,8 тис. осіб (перепис 2001). Столиця Війська Запорозького впродовж 1708–1764 років та адміністративний центр Малоросійської губернії з 1765 по 1773 роки. Значний історичний осередок східного Полісся та театральний осередок України. Глухівській міській раді, яка розташована у місті, підпорядковується село Сліпород, розташоване на південному заході від Глухова. На початку третього тисячоліття пам'ятки стародавнього Глухова — міста великої історії, звитяжної праці та високого мистецтва, були повністю реставровані, що змінило його сучасний вигляд. У вересні 2006 року за підсумками всеукраїнського конкурсу серед населених пунктів України за найкращий благоустрій і підтримання громадського порядку місто було удостоєне найвищої нагороди «Золотий Фенікс». До історико-архітектурних пам'яток Глухова належать: