- •1 Оптимізація інвестиційної програми розвитку взаємодіючих видів транспорту
- •1.1 Загальна постановка завдання
- •1.2 Математична постановка завдання
- •1.3 Вибір методу оптимізації інвестиційної програми
- •1.4 Формування інвестиційної програми
- •2 Обгрунтування раціональної черговості обробки транспортних засобів в пункті взаємодії
- •2.1 Постановка завдання
- •2.2 Оптимізація черговості обробки транспортних засобів в пунктах взаємодії
- •3 Організація перевалки вантажів по прямому варіанту в пунктах взаємодії
- •3.1 Постановка завдання
- •3.2 Визначення економічно виправданого терміну затримки вагонів і вантажів для організації прямого варіанту перевалки
- •4 Розробка технічних режимів взаємодії автомобільного і залізничного видів транспорту
- •4.1 Підготовка початкових даних
- •4.2 Порівняльна оцінка режимів взаємодії залізничного і автомобільного транспорту по варіантах організації роботи
- •Висновок
- •Література
4 Розробка технічних режимів взаємодії автомобільного і залізничного видів транспорту
4.1 Підготовка початкових даних
Розробка контактних графіків взаємодії залізничного і автомобільного транспорту ведеться при наступних початкових даних:
Добовий об’єм перевалки залізничного транспорту на автомобільний приймаємо Q'доб = 0,1Qдоб; Qдоб=11000 т.
Час подачі вагонів і піввагонів під розвантаження – tпв = 7:30 годин;
Час подачі автомобілів – tпа = 8:15 годин;
Вантажопідйомність автомобіля qa = 24 т;
Вантажопідйомність вагону qв = 64 т;
Продуктивність ПРМ Qгод = 380 т/год;
Час навантаження автомобіля ta = 0,19 год;
Час розвантаження складу, виходячи з продуктивності ПРМ:
Tроз=0,111000/380=2,89 год.
Кількість автомобілів, які необхідні для вивозу вантажу:
Ka=1100/24=46 авт.
Час, потрібний на завантаження автомобілів:
Taзав=460,19=8,74 год.
Кількість вантажу, розвантаженого на склад за час простою вагону в очікуванні приходу автомобілів:
t1 – час вивантаження вагонів до прибуття автомобілів.
Qt1=3800,75=285 т
Кількість вантажу, що залишився у вагоні:
Qваг=380-285=95 т.
Час необхідний на пряме перенавантаження вагон – автомобіль:
з використанням складу стаціонарного:
tпр1=(95/24)0,19=0,75 год.
з використанням складу на колесах (вагони):
tпр2=(1100/24)0,19=8,7 год.
Час на завантаження склад – автомобіль:
tск-а=(285/24)0,19=2,25 год.
Загальний час розвантаження вагонів:
з використанням складу стаціонарного:
TAроз=0,75+0,75=1,5 год.
з використанням складу на колесах (вагони):
tоч – час очікування на розвантаження до прибуття автомобілів.
Tроз=0,75+8,7=9,45 год.
Контактні графіки взаємодії залізничного і автомобільного транспорту приведені на рисунку 4.1 (при використанні буферного складу) і рисунку 4.2 (при використанні «складу на колесах»).
Рисунок 4.1 – Контактний графік взаємодії залізничного і автомобільного транспорту при використанні буферного складу
Рисунок 4.2 – Контактний графік взаємодії залізничного і автомобільного транспорту при використанні «складу на колесах»
4.2 Порівняльна оцінка режимів взаємодії залізничного і автомобільного транспорту по варіантах організації роботи
На підставі графіків зображених на рисунках 4.1 і 4.2 загальний час розвантаження вагонів по прямому варіанту склада 3,15 год. При використанні буферного складу складає 1,5 год.
Таким чином, виходячи з порівняння контактних планів-графіків можна зробити наступні висновки: при використанні вагонів, як склад на колесах зростає час простою вагонів під розвантаженням, що говорить про доцільність варіанту перевантаження з використанням буферного складу.
Висновок
У даній курсовій роботі на тему «Вдосконалення режимів взаємодії різних видів транспорту» були вирішені поставленні завдання:
За заданих умов, при виділенні асигнувань у розмірі «В» максимальний ефект досягається при розподілі їх по 0,2В між всіма видами транспорту.
Найбільш раціональна черговість обробки: П В Б, вартістю 3 623,11 у.о.
Із збільшенням добового об’єму перевалки вантажів економічно виправданий термі затримки вагону і розрахункова кількість вагонів збільшуються.
В результаті побудови контактних графіків взаємодії залізничного і автомобільного транспорту отриманні наступні результати: час розвантаження вагонів по прямому варіанту складає 3,15 год, а при використанні буферного складу час розвантаження вагонів 1,5 год. Таким чином, виходячи з порівняння контактних планів-графіків можна вважати доцільним перевантаження з використанням буферного складу.