3.2 Визначення економічно виправданого терміну затримки вагонів і вантажів для організації прямого варіанту перевалки

В результаті нерівномірного прибуття вагонів і автомобілів в пункти їх взаємодії відбувається випадкове коливання залишків вантажів. Для підвищення стабільності роботи пунктів взаємодії і частки вантажу, що переробляється по прямому варіанту, доводиться затримувати вагони в результаті перевалки.

Економічно виправданий термін затримки вагону встановлюється виходячи з рівності відносних витрат на зберігання однієї тонни вантажу на колесах і переробки по прямому варіанту з витратами на зберігання вантажу на складі з подальшою його перевалкою:

де Z_p – розрахунковий залишок вантажу, що виникає в результаті нерівномірного підходу вагонів і автомобілів;

 - частка вагонів з вантажем, що затримуються для організації прямого варіанту перевалки;

Q – годинна продуктивність вантажно-розвантажувальних машин, т/год.

T_e= 2213,930,625682/600=2,3

Середньоквадратичне відхилення вагонопотоків визначається:

де а, с – емпіричні коефіцієнти, для пиломатеріалів а = 1,232, с = 0,676;

_В – інтенсивність вагонопотоку;

T – розрахунковий період взаємодії, год.

_в=1,232  7,16  24^0,5=43,21

Інтенсивність вагонопотоку визначається за формулою:

де q_B – вантажопідйомність вагону, q_B=64т;

Q_доб – добове надходження вантажів в пункт взаємодії, т;

t – час, в перебігу якого поступає вантаж, t = 24 год.

_в=11000/(6424)=7,16

Середньоквадратичне відхилення потоків автомобілів розраховується за формулою:

де Р – ймовірність подачі автомобілів.

_а=(1-0,5)7,1624=9,26

де q_a – вантажопідйомність автомобіля, т.

_а=11000/(2424)=19,09

Розрахункова кількість вантажу, що осів в пункті взаємодії, визначається за формулою:

Z_p=0,798(64²43,21²+24²9,26²)=2213,93

Параметр  повинен вибиратися так, щоб питомі витрати на зберігання однієї тонни вантажу на колесах і його подальшу перевалку дорівнювали витратам на зберігання вантажу на складі і його подальшу перевалку на автомобіль:

0,6256820,4+0,62568214=(1-0,625682)0,07+(1-0,625682)24

де е_в – приведена вартість зберігання однієї тонни вантажу у вагоні за 1 годину, т/год;

е_ва – вартість перевантаження по прямому варіанту вагон – автомобіль, т;

e_ск – питома вартість зберігання однієї тонни вантажу на складі, т/доб;

е_са – питомі витрати на перевалку з вагона на склад і далі з складу в автомобіль, т;

Вирішуючи рівняння відносно , виходить:

(3.9)

Розрахункова кількість вагонів, яку виправдано затримувати в пункті взаємодії, для організації прямого варіанту, визначається за формулою:

m_p=2213,930,625682/64=21,64

На підставі наведених вище формул, визначається економічно виправданий термін затримки вагонів і вантажів.

Для побудови графіка Т_е (Q_доб) і m_р (Q_доб), змінюючи добовий об’єм перевалки, визначається розрахункова кількість вагонів, яку виправдано затримувати в пункті взаємодії для організації прямого варіанту перевалки, і економічно виправданий термін затримки вагону. Всі розрахунки зводимо в таблицю 3.1 за отриманими результатами будуємо графік.

Таблиця 3.1 – Розрахунок показників при зміні добового об’єму перевалки вантажів

Qдоб, т	а, авт/год	а	в	в, ваг/год	Zр, т	mp, ваг.	Те, год
11000	19,09	9,26	43,21	7,16	2213,93	21,64	2,3