Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Частина3

.pdf
Скачиваний:
3
Добавлен:
27.04.2021
Размер:
367.64 Кб
Скачать

 

s

max

 

= s

4

=

 

s

 

=

M (x) ymax

=

50 ×100 кН ×см ×8см

=14кН / см2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

I z

 

 

 

 

 

2730см4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Найбільше дотичне напруження

см3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q(x) ×S

max

 

 

 

 

20 кН ×8 ×8×4

 

 

 

 

 

 

 

tmax = t3

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

= 0,23кН / см2

 

 

 

 

 

 

 

 

b × I z

 

 

 

8см ×2730см4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Епюри s

 

t показані на рис.7.15 б.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 стиск

 

Приклад 7.4. Для балки, схема якої показана на

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рис.7.15 а, поперечний переріз якої поданий на

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рис.7.16,

 

визначити

найбільші

розтягуючі

і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7,6см

 

стискуючі напруження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Найбільші

нормальні

напруження

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

виникатимуть в перерізах в т. А або в т. С, в яких

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3,38см

 

M (x) = M max =50 кНм.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

Для перерізу (рис.7.16) в прикладі 4.2 було

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

визначено положення центра (центр показано на

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6,62см

 

рисунку) і обчислено момент інерції відносно

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

горизонтальної центральної осі I z = 1514 см4 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розтяг

 

 

При додатному значенні моменту нижні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10 см

 

 

 

волокна

будуть розтягнуті, а верхні – стиснуті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тобто

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рис.7.16.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

max s

p

= s

=

M max y1

=

50 ×100 кН ×см ×6,62см

= 21,86 кН / см2 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

I z

 

 

 

 

 

 

 

 

1514см4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

maxsст =s2

 

 

=

M max y 2

 

=

50 ×100 кН × см ×(-10,98) см

= -3,63

кН / см2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Iz

 

 

 

 

 

 

 

 

1514 см4

 

 

 

 

 

 

7.7 Розрахунок на міцність при згині.

При поперечному згині балки її матеріал знаходиться в неоднорідному плоскому напруженому стані. Умова міцності повинна записуватись для так званої небезпечної точки, де матеріал перебуває в найбільш напруженому стані. Такою небезпечною точкою може бути одна з трьох точок (рис.7.17): а, б, в.

 

a

Q

в

б

a

б

в

M Q M

a)

б)

в)

рис. 7.17.

В точці “а” нормальне напруження s =smax , а дотичне t рівне нулеві. В цій точці має

- 51 -

місце одновісний напружений стан.

В точці “б”, посередині висоти перерізу, t = tmax , а s = 0 . В цій точці має місце плоский

напружений стан чистого зсуву.

В точці “в”, яка знаходиться між точками “а” і “б”, s і t не досягають кожне окремо найбільших значень, але в своїй комбінації дають найбільше еквівалентне напруження по вибраній для розрахунку теорії міцності. Така точка може бути одна або декілька. Для розрахунку балок із пластичних матеріалів найчастіше використовують умови міцності заIII

або IV теорією.

Умови міцності для точок а, б, в перерізу мають вигляд

smax

=

 

M max

£ [s ]

 

 

 

 

 

 

(7.19)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Wz

 

 

 

 

 

 

 

 

tmax

=

Qmax Smax

 

£ [t ]

 

 

 

 

 

 

(7.20)

 

b I z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

екв

=

 

 

s 2 + 4t 2

[

]

екв

 

 

[

]

(7.21)

s III

 

 

£ s

,

або s IV =

s 2 + 3t 2 £ s

 

Практика розрахунку балок показує, що в переважній більшості небезпечною є крайня

точка (точка “а”) того перерізу, де

M (x) = M max

 

і виконання

умови міцності(7.19) гарантує

міцність балки. Проте, якщо балка має тонкостінний переріз і до неї прикладено значне поперечне навантаження, то потрібно перевірити всі три умови міцності(7.19)-(7.21). При

цьому умова (7.20)

перевіряється у перерізі, де

Q(x) =Qmax , а

умова (7.21) в так

званому

небезпечному перерізі, де одночасно і M(x) і Q(x) досягають великих значень.

 

Якщо виконується проектний розрахунок, то з умови(7.19) підбирають розміри

поперечного перерізу, переписавши її у вигляді

 

 

 

 

Wz ³

M max

 

 

(7.22)

 

[s ]

 

 

 

 

 

 

Визначивши

необхідний мінімальний

момент опору

балкиW і вибравши

форму

 

 

 

 

 

z

 

профілю поперечного перерізу (прямокутник, круг, двотавр), підбирають його розміри. Коли переріз за основною умовою міцності (7.22) підібраний, то потім можна виконати його перевірку за всіма умовами міцності.

З питанням підбору поперечного перерізу балки пов’язане питання його раціональної форми. Оскільки основний вплив на міцність балки при згині мають нормальні напруження, які збільшуються при віддалені від нейтральної ,осіто найбільш раціональними з точки зору економії матеріалу і зменшення ваги балки, є такі перерізи, в яких щонайбільше матеріалу розташовано найдальше від цієї осі. Прикладами таких перерізів є перерізи типу двотавра.

Для балок, матеріал яких неоднаково

 

працює на розтяг і стиск для забезпечення

міцності яких повинні виконуватись дві умови міцності

 

 

max s

p

[

]p

ï

 

 

 

£ s

 

ü

(7.23)

 

max s

 

 

£ [s

]

ý

 

ст

 

 

 

 

 

ï

 

де [s ]р , [s ]ст – допустимі

 

 

 

 

ст þ

 

напруження

 

на

розтяг і стиск, раціональними є несиметричні

відносно нейтральної осі z перерізи, в яких віддалі крайніх точок перерізу від нейтральної осі

пропорційні значенням [s ]р ,

[s ]ст .

 

 

 

 

 

 

Приклад 7.5 Для балки, схема якої показана на рис.7.18 а:

а) підібрати круглий, прямокутний (з відношенням h = 2 ) і двотавровий перерізи балки, b

якщо [s ] = 16 кН / см2 .

- 52 -

б) для підібраного двотавра виконати повну перевірку міцності.

q = 20

kH

 

 

RA = 60 kH

RB = 20 kH

 

 

м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 м

 

 

 

4 м

 

 

 

M = 40 kH × м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

20

 

 

20

 

b

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

Q

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

 

 

 

 

 

 

 

yn

 

 

40

 

 

 

h

d

z

 

 

40

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

40

б)

 

 

 

 

 

 

a)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рис. 7.18.

 

 

Епюри поперечної силиQ(x) та згинального моментуМ(х) показані на рисунку. Як видно з епюри М(х), M max = 40 кНм .

Тоді момент опору, що визначається з умови (7.22) дорівнює

W

z

³

M max

 

=

40 ×100 кН × см

= 250см3 ;

 

 

W

z

³ 250 см3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[s ]

 

16 кН / см2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для круглого перерізу

Wz

= 0,1d 3 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже

0,1d 3 ³ 250см3;

d ³ 27, 5см .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діаметр круглого перерізу повинен бути не менший, ніж 27,5 см.

 

 

Для прямокутного перерізу

Wz

³

b h

2

.

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2b3

 

 

 

 

 

 

 

При відношенні

h

= 2, h = 2b,

Wz =

 

 

.

 

 

 

 

 

b

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже

b3 ³ 250см3 ; b ³14,5см; h = 2b ³ 29 см .

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розміри прямокутного перерізу 14,5 ´ 29 см.

 

 

 

 

 

 

Для

двотаврового

 

перерізу, з

 

таблиць

 

 

сортаментів

знаходимо, що

значенню

W = 250 см3

відповідає двотавр № 22а, для якого W

z

= 251см3 .

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконаємо

 

повну

 

перевірку

 

підібраного

 

двотавра 22№а

(рис.7.18 б).

Основні

геометричні характеристики цього двотавра:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

h = 22 см;

b =12 см;

 

d = 0,53см;

t = 0,88см;

I z = 2760см4 ;

Smax =141см3 ,

 

- 53 -

тоді координата

yA =

h

- t = 10,12 см .

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для заданої балки

 

M max = 40 кН × м;

Qmax = 40 кН .

 

Небезпечний переріз, в якому одночасно виникають значніQ(x) і M(x) – це переріз в

точці А, де

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M = 40 кН × м; Q = 40 кН .

 

 

 

 

 

 

 

 

Основна умова міцності (7.19)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

smax =

M max

£ [s ]

дає результат

smax =

40 ×100 кН ×см

=15,9 <16 кН / см2 ,

 

 

 

251см3

 

 

 

Wz

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тобто виконується.

 

 

 

 

 

 

 

 

Умова міцності за найбільшими дотичними напруженнями (7.20)

 

tmax =

Qmax × Smax

 

£ [t ], де

[t]= 0,5[s]= 8кН / см2 , а “ b ” рівне

ширині d перерізу

b × I z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

двотавра на осі z, приводить до результату

 

 

 

 

 

 

 

tmax =

 

40 кН ×141см3

 

= 3,86 кН / см

2

< 8кН / см

2

, тобто виконується.

0,53см ×2760см4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Умову міцності за III теорією (7.21) перевіримо в точці “П” перерізу (рис.7.18 б) (в точці переходу від полички двотавра до стінки). Для цього за формулами (7.9) і (7.18) знаходимо

s П

=

M (x) × yП

=

40 ×100 кН × см ×10,12 см

=14,67 кН / см2

 

 

2760 см4

 

 

Iz

 

 

 

 

 

Q(x) × S пол

 

40 кН ×(12 × 0,88 ×10,56)

см3

t П

=

z

=

 

 

 

= 3,05 кН / см2 .

 

 

0,53 см × 2760 см4

 

 

 

d × Iz

 

 

 

Тоді

sеквIII = s2 + 4 t2 = 14,672 + 4 ×3,052 =15,89 кН / см2 <16 кН / см2 .

Всі три умови міцності виконуються, отже міцність балки забезпечена.

7.8Переміщення при згині балки. Диференціальне рівняння зігнутої осі балки.

Убагатьох випадках практичного розрахунку елементів конструкцій, що працюють на згин, крім розрахунку на міцність треба проводитирозрахунокі на жорсткість. Для проведення такого розрахунку необхідно вміти визначати переміщення точок.

При плоскому згині вісь балки скривлюється. Ця вісь є плоскою кривою, що лежить в одній з головних площин балки. Її називають пружною лінією балки.

При згині точки осі балки переміщаються відносно свого початкового положення. При малих деформаціях нехтують горизонтальними складовими переміщень осі і беруть до уваги

 

 

 

F

лише

вертикальні

складові,

які

 

 

0

q(x)

називають прогинами. Прогини

 

 

 

в

 

 

 

x балки

y(x)

визначатимемо

 

 

 

y(x)

прямокутній системі координат, вісь

 

 

 

 

 

 

 

 

F

якої суміщена з віссю балки,

 

 

 

x

 

вісь

прогинів

напрямлена

вниз

 

 

y

 

(рис.7.19). В довільній точці зігнутої

 

 

 

 

 

осі балки дотична до неї утворює з

рис. 7.19.

віссю кут q(x)- кут повороту осі балки.

- 54 -

Користуючись геометричною інтерпретацією першої похідної функції у(х) y' (x) = tgq

і врахувавши, що при малих деформаціях tgq »q , знаходимо, що q(x) = y' (x) .

 

 

 

 

Кривизна зігнутої осі балки при чистому згині визначається з формули (7.8)

1

=

M

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

E I z

При поперечному згині на кривизну зігнутої осі балки мають вплив і поперечні сили

Q(x). Проте для порівняно довгих балок(з відношенням довжини l до висоти h

поперечного

перерізу

l

³10 ), впливом поперечних сил на кривизну балки можна знехтувати і вважати, що

 

 

h

 

M (x)

 

 

 

 

 

 

1

»

 

 

 

 

 

 

 

 

r

E I z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виражаючи, з іншого боку, кривизну кривої у(х) через її похідні, нехтуючи величинами вищого порядку малості і приводячи у відповідність знаки згинального моменту із знаками похідної функції у(х), отримаємо наближене диференціальне рівняння зігнутої осі балки

y '' (x) = -

M (x)

(7.26)

E I z

 

 

Для визначення переміщень з цього рівняння, його потрібно інтегрувати два рази. При цьому виникають дві постійні інтегрування, що знаходяться з умов закріплення балки:

а) на защемленому краї балки прогин у і кут повороту дорівнюють нулеві; б) на шарнірно опертому краї прогин у дорівнює нулеві.

Приклад 7.6. Скласти рівняння прогинів і кутів повороту для балки, зображеної на рис.7.20.

Визначити прогин точкиА,

якщо: матеріал

балки – сталь з модулем E = 2 ×104 кН / см2 ,

поперечний переріз – двотавр

№ 20 (для якого I z

=1810см4 ).

 

q = 20 kH

м

x B

 

 

A

 

 

l = 2 м

x y

рис. 7.20.

E Iz y(x) =

Знайдемо постійні С1 і С2 з умов защемлена, то

Використовуємо рівняння (7.26).

 

В даному випадку M (x) = -

qx

2

.

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді рівняння набирає вигляду

 

 

 

E I z y

''

(x) =

q x2

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтегруємо останній вираз двічі

 

E I

z

y' (x) =

q x3

+ C ,

 

 

(а)

 

 

 

 

 

 

 

 

6

1

 

 

 

q x4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ C x + C .

 

 

 

 

 

 

 

 

(б)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

24

1

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в точціВ (при x=l) балка

закріплення.

Оскільки

 

y(l) = 0; y ' (l) = 0 . (в)

Підставивши другу умову (в) в вираз (а) знаходимо C1 = - q l3 .

6

З виразу (б), після підстановки в нього знайденого значення С1, і першої з умов закріплення (в), одержуємо

- 55 -

 

 

C =

q l

4

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підставивши в вирази (а) і (б) знайдені значення постійних С1

і С2 отримуємо рівняння

кутів повороту і прогинів балки:

 

 

 

 

q

 

(x

 

 

 

 

)

 

 

 

 

'

 

 

 

 

 

3

 

 

3

ü

 

 

 

y

(x) =

 

 

 

 

 

 

 

- l

 

ï

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6 E I z

 

 

 

 

 

ï

(г)

 

 

 

 

q

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ý

 

 

y(x) =

 

 

 

(6l 4 + 2 x

4 -8l 3 x) ï

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

48 E I z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ï

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

þ

 

 

 

Прогин в точці А (при х=0) дорівнює

 

 

 

y A

=

 

 

q l

4

 

.

 

 

 

 

 

 

 

8 E I z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При заданих числових даних отримуємо

 

 

y A =

 

20

×10-2 кН / см ×2004 см4

=1,10

см .

 

 

8×2 ×104 кН / см2

×1810см4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Визначати переміщення балки шляхом інтегрування диференціального рівняння зігнутої осі доцільно в тих випадках, коли навантаження на балку таке, при якому згинальний момент М(х) описується єдиним для всієї довжини балки виразом. Якщо в балці є декілька ділянок, то

цей шлях нераціональний, оскільки потрібно буде диференціальне рівняння інтегрувати стільки раз, скільки є виразів для М(х), причому на кожній ділянці потрібно визначати по дві постійні інтегрування. Для таких складних балок доцільніше при визначенні переміщень, користуватись універсальним рівнянням зігнутої осі балки.

7.9 Універсальне рівняння зігнутої осі балки.

Це рівняння, яке отримане шляхом інтегрування диференціального рівняння(7.26), дозволяє визначати переміщення в довільних точках балок, навантажених будь-якою системою сил.

Для складання рівняння в балці вибирають систему прямокутних координатхOу, розмістивши початок координат на якомусь краю балки і направивши вісь у вниз (рис.7.21).

Рівняння має вигляд:

'

(0) x +

åM i (x - ai )2

+

åFi

(x -bi )3

åqi [(x - ci )4 - (x - di

)4 ]

E I z y(x) = E I z y(0) + E I z y

2!

 

+

4!

(7.27)

 

 

 

 

3!

 

де прийняті позначення:

E I z - жорсткість балки при згині;

y(x) - прогин в довільній точці балки (в точці з координатою х);

y(0), y' (0) - прогин і кут повороту в початку координат; ці величини називають початковими параметрами;

ai - відстань від початку координат до моменту Mi ; bi - відстань від початку координат до сили Fi ;

ci , di - відстані від початку координат до початку і кінця розподіленого навантаження qi .

Рівняння прогинів записується по ділянках балки. При записуванні рівняння для якоїсь ділянки балки в нього входить тільки те навантаження, що знаходиться на відстаніх (відстані від початку координат до довільного перерізу на цій ділянці балки).

Суми (å ) в рівнянні розбиваються на стільки членів, скільки силових факторів кожного типу знаходиться на відстані х.

- 56 -

 

 

M i

Fi

qi

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

ai bi

ci

di

 

 

 

 

 

x

 

 

y

 

 

 

рис. 7.21.

 

 

 

Якщо розподілене навантаження q доходить до перерізу,

що проведений на відстані х,

то в останньому члені останньої суми слід прийняти d=x і тоді цей член пропадає.

Силові фактори входять в рівняння прогинів зі

своїми знаками. Правило знаків

(рис.7.22): те навантаження, що переміщає початок координат в напрямку додатньої осі у входить в рівняння зі знаком “+”, а ті що в протилежному напрямку - зі знаком “-“.

 

M

F

q

 

 

M

F

q

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

 

x x

 

 

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

+

+

y

рис. 7.22.

 

 

Початкові параметри y(0) i

y' (0) , що входять в рівняння прогинів, визначаються з умов

закріплення балки.

Якщо рівняння прогинів складено, то з його допомогою можна визначити прогин будь-

якої точки, підставляючи відстань х цієї точки до початку координат в рівняння тієї ділянки, на

якій лежить дана точка.

 

Рівняння кутів повороту можна отримати з рівняння

прогинів шляхом йог

диференціювання.

 

Крім розрахунку балок на міцність, проводять розрахунок на жорсткість за умовою

жорсткості, яка має вигляд:

 

ymax £ [f ]

(7.28)

де ymax – найбільший прогин осі балки; [f ] - допустимий прогин.

 

Приклад 7.7. Для балки, показаної на рис.7.23, скласти рівняння прогинів, визначити прогин т. С (балка – двотавр № 20, стальна) та перевірити її на жорсткість, якщо допустимий прогин

а) [f ]=

l

, б) [ f ]=

l

,

де l – довжина балки.

200

 

 

400

 

 

Опорні

реакції RA = 20кН ,

RB = 60 кН показані на рисунку. Початок системи координат

вибираємо на лівому (закріпленому) краї балки. В цьому випадку у(0)=0. Рівняння прогинів по ділянках

 

AB (0 £ x £ 4 м)

 

 

 

 

BC (4 £ x £ 6 м)

 

 

E Iz

y(x) = E Iz

y' (0) x +

RA x3

-

M x2

E I z

y(x) = E I z

y' (0) x +

RA x3

-

M x2

-

RB (x - 4)3

+

q(x -4)4

 

 

 

 

 

 

 

 

3!

2!

 

 

3!

2!

3!

4!

- 57 -

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

RB = 60 kH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для

визначення початкового

M = 40 kH

× м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

параметра

E I z

y ' (0)

використаємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q

= 20 kH м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

умову

yB = y(4) = 0 . Розписавши її

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

A

 

 

 

 

 

 

B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

з допомогою рівняння прогинів на

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

ділянці АВ, отримуємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

4 м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 м

 

 

 

 

 

 

O = E I z

y' (0) ×4 +

20 ×43

-

40 ×42

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3!

2!

 

RA = 20 kH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звідки

E I z

y ' (0) = 27 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді

рівняння

прогинів, після

 

 

 

 

 

 

 

 

рис. 7.23.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

підстановки

в

 

них

всіх числових

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

даних набирає вигляду:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AB

(0 £ x £ 4 м)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E I z y( x) = 27 x +

20 x3

 

40 x 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3!

2!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

BC

(4 £ x £ 6 м)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E I z y(x) = 27 x +

20 x3

-

40 x 2

 

-

 

60 (x - 4)3

 

 

+

20 (x - 4)4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3!

 

 

 

2!

 

 

 

 

 

3!

 

 

 

 

 

4!

 

 

 

 

 

 

 

 

Прогин в точці С (ділянка BC, х=6 м):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

60(6 - 4)3

 

20(6 - 4)4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E I

z

y

с

= E I

z

y(6)

= 27 ×6 +

20 × 63

 

-

40 ×62

-

+

= 95 кН × м3 .

 

 

3!

 

 

 

 

 

2!

3!

 

 

4!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для заданого стального двотавра № 20

 

( I z

= 1810 см 4 ;

 

Е = 2 ×104 кН / см 2 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

yc =

 

95×106 кН / см2

 

 

 

 

 

 

= 2,62 см .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1810 см4 ×2 ×104 кН / см2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Точка С переміститься вниз на 2,62 см. Перевіримо балку на жорсткість, використавши умову

(7.28)

Для випадку а)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[ f

]=

 

l

=

600

см

= 3см ;

ymax = yc

= 2,62 см < [f ].

Умова жорсткості виконується.

200

 

 

 

 

 

 

 

200

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для випадку б)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[

f

=

 

l

=

600

см

=1,5см ;

y

 

= y

= 2,62

см >

[

f

]

.

Умова жорсткості не виконується.

 

400

 

 

 

 

]

 

400

 

 

 

max

c

 

 

 

 

 

Оскільки прогин балки, при постійних розмірах поперечного перерізу та модуля пружності E ,

обернено пропорційно залежить від моментів інерції поперечного перерізуI , то для

z

зменшення величини максимального прогину слід вибрати двотавр із більшим моментомI * ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

величина якого визначається із співвідношення

 

I *

y

max

. Звідки I * = I

 

 

y

max

 

 

z

=

 

 

×

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

Iz

[ f ]

 

z

z

 

[ f ]

В нашому випадку

Iz* ³

2,62

×1810 = 3161см4 .

 

 

 

 

 

 

 

1,5

 

 

 

 

 

 

Із таблиць сортаменту знаходимо, що цьому відповідає двотавр № 24, у якого Iz = 3460 см4 .

- 58 -

VIII. Складний опір.

8.1 Загальний випадок навантаження стержня. Внутрішні сили і напруження.

Нехай задано прямий стержень, який навантажений зрівноваженою системою зовнішніх сил F1 , F2 , F3 , F4 (рис. 8.1 а).

 

 

y

F1

 

 

F

 

y

 

F2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

Qy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

O

 

 

x

O

M z

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

M k

Qz

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F3

 

 

z

F3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a)

 

 

б)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рис. 8.1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для

визначення внутрішніх сил

віднесемо цей стержень

до прямокутної

системи

координат

x y

z з початком в центрі перерізу, вісь x якої направлена вздовж осі стержня, а осі y ,

z - це

головні центральні осі поперечного перерізу. Використавши для визначення внутрішніх сил метод перерізів, можна встановити, що в загальному випадку в перерізі можуть виникати:

повздовжня сила N , поперечні

сили Qz

і Qy , крутний момент M k

 

 

та згинальні моменти

M y , M z . Для визначення цих шести

внутрішніх сил

можна

 

 

 

скласти(для розглядуваної

частини стержня) шість рівнянь статики (таблиця 8.1)

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 8.1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівняння статики

Визначається

 

Напруження

 

 

 

å X = 0

Повздовжня сила N

 

 

sN

 

=

N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

å Y = 0

Поперечна сила Q y

 

tQy

=

 

Qy ×Szв

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b (z )× J z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

å Z = 0

Поперечна сила Qz

 

tQ

=

 

 

Qz ×S yв

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

b (y )× J y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

å

M x = 0

Крутний момент M k

 

tM k

=

 

M k ×r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Jr

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

å

M y = 0

Згинальний момент M y

 

sM y

=

 

M y × z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

J y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

å

M z = 0

Згинальний момент M z

 

sM z

=

 

M z × y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

J z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Із кожною з (вищеназваних) сил пов’язані напруження, які визначається за формулами,

наведеними в таблиці 8.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- 59 -

Якщо в поперечних перерізах стержня виникає тільки одна внутрішня сила, то такий випадок навантаження називають простим опором, а якщо дві і більше – складним опором. Простий опір, до якого належитьрозтяг (стиск) стержня (виникає тільки N ), кручення (виникає лише M k ), чистий згин (виникає один згинальний момент M y або M z ), розглядався

детально в першій частині курсу. Нижче будуть розглянуті деякі випадки складного опору:

1. Косий згин балки. В перерізах виникають моменти M y , M z і поперечні сили Qy , Qz .

При розрахунках на міцність впливом поперечних сил найчастіше нехтують.

2.Позацентровий розтяг (стиск). В перерізах виникають: повздовжня сила N та згинальні моменти M y , M z .

3. Сумісний згин і кручення. В перерізах виникають крутний моментM k і згинальні моменти (або один з них) M y , M z .

При малих переміщеннях і деформаціях стержнів напруження та деформації(переміщення) при складному опорі стержня можна визначати на основі принципу незалежності дії ,силяк алгебраїчну суму відповідних напружень і геометричну суму деформацій, зумовлених кожною внутрішньою силою окремо. Тобто в загальному випадку складного опору

 

N

 

M y

× z

M z

× y

 

s = sN + sM y + sM z =

 

+

 

 

+

 

 

;

A

 

 

J z

 

 

J y

 

t = tQy + tQz + tM k .

Якщо знехтувати малими напруженнями tQy , tQz (в порівнянні з напруженнями tM k ), то

t » tM k

=

M k

×r

.

J r

 

 

 

Зупинимось детальніше на вказаних вище випадках складного опору.

8.2 Косий згин.

Косий згин зумовлений навантаженням, рівнодійна якого проходить через центр поперечного перерізу під певним кутом до його головних центральних осей (рис. 8.2).

Навантаження можна розкласти на складові у напрямку осейy і z . Тому косий згин можна представити як суму двох прямих згинів– у вертикальній та горизонтальній площинах.

У довільному перерізі балки виникають згинальні моментиM

, M

y

та поперечні сили

z

 

 

Qz , Qy .

Напруження у довільній точці A( y , z ) перерізу визначають, як суму напружень від

моментів M z , M y :

s( y , z )=sM z +sM y =

M z × y

 

M y

×z

(8.1)

 

+

 

 

.

J z

 

 

 

 

J y

 

Геометричне місце точок, в яких s ( y , z )= 0 , називають нейтральною лінією. Це – пряма лінія, що проходить через центр ваги перерізу і нахилена до горизонтальної осі z під кутом a , який визначається із співвідношення

- 60 -